Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2009
«КРИМСЬКОТАТАРСЬКА АВТОНОМ╤Я БУЛА Б КРОКОМ УПЕРЕД…»

ТОЧКА ЗОРУ

Коли писав статтю «З╕ скарбниц╕ пам’ят╕ ╤вана Гасюка» («КС» в╕д 13.02.2009), дещо залишилося «за кадром». Матер╕ал був дуже об’╓мним, я зосередився на таб╕рних спогадах колишнього пол╕тв’язня, а його роздуми про кримських татар залишив до «кращих час╕в». Думаю, тепер варто ╖х оприлюднити, адже це голос авторитетно╖ в укра╖нських колах людини.
— ╤ване Миколайовичу, поки був живий В’ячеслав Чорнов╕л, досить актуальною була ╕дея по╓днання зусиль укра╖нц╕в ╕ кримських татар. Тепер про це говорять чомусь менше. Може, тому що Рух розколовся? Але ж, Богу дякувати, жоден уламок Руху не став антитатарським! Тод╕ в чому ж справа? Може, проблема в самих кримських татарах?
— Якоюсь м╕рою, ╕ в них самих. Але й укра╖нц╕ повинн╕ бути активн╕шими, в╕д нас залежить б╕льше. Справа в тому, що кримськотатарська автоном╕я, д╕йсно, була б великим кроком уперед.
— Дехто запевня╓, що кроком уперед була б… Кримська область у склад╕ ун╕тарно╖ Укра╖ни. Це було б добре для укра╖нц╕в (легше вир╕шилася б проблема шк╕льництва) та й кримським татарам н╕хто не заважав би побудувати Соборну мечеть там, де вони хочуть…
— Позбавити Крим статусу автоном╕╖? Цього не захоче рос╕йськомовне населення. Хоча економ╕чно кримчани в╕д цього, д╕йсно, виграли б. Але Крим наст╕льки в╕др╕зня╓ться в╕д решти рег╕он╕в Укра╖ни, що ун╕ф╕кац╕я не вир╕шить ус╕х його проблем. Отже, автоном╕я потр╕бна, але не рос╕йська, а кримськотатарська. Мусульманський св╕т знав би, що Укра╖на бачить проблеми мусульман Криму, сп╕впрацю╓ з ними. Це важливо, бо ╕слам поширю╓ться в св╕т╕ дедал╕ швидше, мусульман уже б╕льше, н╕ж католик╕в ╕ набагато б╕льше, н╕ж православних.
— Це правда. В Криму уже ╓ чимало мусульман-укра╖нц╕в.
— З кримськими татарами треба сп╕впрацювати на р╕вних, а не так, як рос╕яни «сп╕впрацюють»: будьте з нами, але не забувайте, що «старший брат» — це ми…
— А сам╕ укра╖нц╕, сп╕впрацюючи «на р╕вних», зможуть зберегти свою самобутн╕сть? Адже поки що ми т╕льки заздримо ╕ рос╕янам, ╕ кримським татарам…
— Впевнений, що зможемо. Прикро, що наш Президент не розум╕╓ необх╕дност╕ системно╖ роботи з кримськими татарами. До реч╕, ╕ галичани не вс╕ розум╕ють, що треба вибудовувати нормальн╕ стосунки з Польщею. Треба забути колишн╕ образи, треба все робити, щоб в╕д╕рватися економ╕чно, пол╕тично, культурно в╕д Рос╕╖, рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму. Там дос╕ нема╓ демократ╕╖, ╕ нев╕домо коли буде.
— Ось ви згадали Польщу. ╤ ми, ╕ вони розум╕╓мо, що треба дружити. Але не так-то просто забути колишн╕ образи… Ви сид╕ли в таборах з поляками, добре ╖х зна╓те. Чи могли б ви дов╕рити колишн╕м «пол╕тзекам» процес нормал╕зац╕╖ укра╖нсько-польських стосунк╕в? Вони могли б ефективно працювати?
— Могли б! Обставини змусили б бути не ворогами, а п╕дтримувати одне одного.
╤ прощати. Як простили н╕мц╕в французи, так ╕ поляки мали б простити укра╖нц╕в, а укра╖нц╕ — поляк╕в.
— Нам з поляками миритися легше, ╕стор╕я нас уже «розвела». По один б╕к кордону майже стов╕дсотково польське населення, по ╕нший б╕к – укра╖нське. Галичина — не Крим, не Буковина, не Закарпаття, де населення зм╕шане, сусп╕льство под╕лене на сегменти за нац╕ональною ознакою. У таких, складн╕ших, умовах колишн╕ нац╕онал╕сти з досв╕дом стал╕нських табор╕в могли б працювати на зближення? Чи наявн╕ реально проблеми знову загнали б ╖х назад у два непримиренн╕ табори?
— Частина людей змогла б працювати на зближення ╕ працювала б! А дехто з поляк╕в, яких я знав, лишився б при старих поглядах… ╤ укра╖нц╕ так╕ знайшлися б. Це ж законом╕рно, бо люди ╓ р╕зн╕. Головне, щоб б╕льш╕сть людей була за сп╕впрацю. А екстрем╕сти були, ╓ ╕ будуть! ╥х неможливо викор╕нити, як ╕ вс╕х злод╕╖в. Якийсь в╕дсоток обов’язково залишиться…
— Повернемося до ╕де╖ кримськотатарсько╖ автоном╕╖. Укра╖нцям зараз у Криму непросто. А тод╕ що, в╕дразу стане легше?
— Як т╕льки кримський татарин стане тут, в Алушт╕, начальником, то в╕дразу одна з трьох шк╕л стане укра╖нською, одна – кримськотатарською, а одна залишиться рос╕йською. Зг╕дно з ╓вропейською Харт╕╓ю про мови. А поки що з укра╖нського бюджету ф╕нансуються т╕льки рос╕йськ╕ школи. ╢ жменька укра╖нських ╕ кримськотатарських, але це крапля в мор╕. Кримськ╕ татари створять укра╖нцям так╕ ж умови, як ╕ соб╕. До того ж будуть злагоджено виступати проти рос╕йських, ╕мперських сил.
— А кримськотатарськ╕ «силовики» могли б зрозум╕ти укра╖нськ╕ проблеми?
— Я зустр╕чався з кримськотатарськими актив╕стами. Вони розум╕ють, що ╕нтереси укра╖нського ╕ кримськотатарського народ╕в тепер зб╕гаються. Тому, що у нас один ворог – рос╕йський ╕мпер╕ал╕зм. Ви дума╓те, чому в мене добр╕ стосунки з кримськими татарами? Адже я нав╕ть не волод╕ю кримськотатарською… Але вони бачать, що я розмовляю з ними, як р╕вний з р╕вними. З╕ мною завжди можна порадитись, поговорити. Я добре розум╕ю ╖хн╕ проблеми.
— Ви знайшли б кого з кримських татар можна порекомендувати в органи м╕л╕ц╕╖, СБУ? Адже саме цю ╕дею ви пропагу╓те?
— Я б швидко знайшов таку людину через Меджл╕с. Якби нас пот╕м запросили у Верховну Раду чи на прийом до Президента, то я знайшов би що говорити.
— Часто кримськ╕ татари висловлюють обурення з приводу того, що земл╕ на П╕вденному узбережж╕ Криму масово розкуповують рос╕йськ╕ ол╕гархи. А сам╕ вони не можуть повернутися туди, де жили ╖хн╕ предки. Укра╖нц╕ повинн╕ п╕дняти св╕й голос на захист ╖хн╕х прав?
— Обов’язково! Це роблять ус╕ ╓вропейськ╕ держави – захищають права сво╖х громадян. ╤ у нас тод╕ зросла б к╕льк╕сть друз╕в у п╕вденнобережних м╕стах ╕ селищах. Я ╕з задоволенням зайшов би в гост╕ до Айдера чи до ╤браг╕ма (якщо я ╖м допом╕г), а от до рос╕йського м╕льярдера мене точно не пустять, бо там охорона, ╕ йому буде не до мене, злидаря… А у кримського татарина я б ще, може, ╕ пожив пару дн╕в. Ми повинн╕ вимагати, щоб земля кримських татар була повернута ╖хн╕м д╕тям ╕ онукам. Якщо ж рос╕яни тут хочуть жити, то будь ласка, але на умовах р╕вноправност╕. Це не д╕ло – скуповувати все, що можна, ╕ тиснути на вс╕х з ╕мперських позиц╕й…
— Торкнемося питання мови. У Криму ╓ рег╕они, де кримських татар 25-30%, а то й б╕льше. Можливо, укра╖нцям уже варто вчити там кримськотатарську мову?
— Це обов’язково треба заохочувати. Чим б╕льше мов знатимуть укра╖нц╕, тим краще! Але при цьому треба бути укра╖нцями! До реч╕, в Криму ╓ рег╕они, де укра╖нц╕ становлять б╕льш╕сть: це Чорноморський, Роздольненський, Красноперекопський райони. Настав час серйозно подумати про укра╖нське шк╕льництво у цих рег╕онах.
Якщо буде в╕дновлена нац╕ональна автоном╕я кримських татар, то треба буде вчити три мови: укра╖нську, рос╕йську ╕ кримськотатарську. ╤ вив╕ски повинн╕ бути трьома мовами. ╤ будь-який чиновник повинен буде знати три мови…
— Щоб ми на мовному ╜рунт╕ ус╕ не пересварилися, треба цю ╕дею пропагувати плавно, поступово, але масовано. ╤ треба п╕дтримувати людей, як╕ це вже роблять!
— Так, знання мов розвива╓ нас, робить мудр╕шими. А готовн╕сть зробити крок назустр╕ч цементу╓ сусп╕льство. Нав╕ть якщо воно таке «р╕зновекторне», як у Криму.
* * *
Не знаю, наск╕льки правий у сво╖х висновках ╤ван Михайлович Гасюк. Не факт, що як т╕льки кримськ╕ татари прийдуть до влади, то ситуац╕я з укра╖нським шк╕льництвом в╕дразу пол╕пшиться. Скаж╕мо, досв╕д Бахчисарая св╕дчить про зворотне. Кримськотатарська школа давно з’явилася, а укра╖нсько╖ дос╕ нема╓. А справа Ясковець? Хто там оц╕нив ╖╖ протатарську позиц╕ю?
Отже, не все так просто, панове… Проте, в╕дв╕дуючи кримськотатарськ╕ школи ╕ класи, я щораз б╕льше переконуюся, що п╕дроста╓ нове покол╕ння кримських татар; воно буде краще ╕нтегроване в укра╖нське сусп╕льство.
╤ ц╕ молод╕ громадяни вже краще розум╕тимуть укра╖нськ╕ проблеми. Тому не оприлюднити таку точку зору колишнього в’язня стал╕нських табор╕в я не м╕г. За ц╕╓ю людиною ╕ розум, ╕ досв╕д, ╕ авторитет.

Серг╕й ЛАЩЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7988

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков