Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 23.10.2009
КРАСУ ЗЕМНУ В╤ДТВОРИМО У П╤СН╤

ТВОРЧ╤СТЬ НАШИХ ЧИТАЧ╤В

Доброго дня, шановна редакц╕я «Св╕тлички»!
Пишу вам вдруге, брала участь у п╕сенному конкурс╕ «До душ╕ стежинка». Хочу под╕литись сво╖м набол╕лим та деякими поетичними рядками з над╕╓ю, що знайду серед вас сво╖х однодумц╕в. Не можу спок╕йно спостер╕гати, як губиться, перероджу╓ться золоте зерно укра╖нсько╖ п╕сн╕, яке пада╓ на кам╕нний ╜рунт ╕ може н╕коли не прорости. Але, слава Богу, ╓ справжн╕ неспок╕йн╕ серця наших земляк╕в, як╕ в╕дтворюють, в╕дроджують в пам’ят╕ т╕ зерна духовност╕, що ╓ в укра╖нськ╕й п╕сн╕, поез╕╖, образотворчому мистецтв╕, хореограф╕╖, фольклор╕, тощо.
Я живу в Криму, полюбила цей край, край невичерпних можливостей, з його багатогранною культурою та ╕стор╕╓ю, хоча родом з м╕ста См╕ла, що на Черкащин╕, де родове кор╕ння нашого земляка Т. Г. Шевченка, навчалась в рос╕йськомовн╕й школ╕, але опанувала укра╖нську мову. В╕рш╕ пишу як рос╕йською, так ╕ укра╖нською мовами. Ц╕кавлюсь на телебаченн╕ каналом «Культура», де можна ╕нколи послухати перлини народно╖ творчост╕, сучасну укра╖нську п╕сню зм╕стовну, мелод╕йну, витончену. Хот╕лося, щоб цей ц╕кавий канал систематично проводив так╕ передач╕ ╕ бажано част╕ше в зручний час.
На суд читач╕в подаю к╕лька сво╖х в╕рш╕в.
Мо╖ в╕рш╕ – незр╕л╕ терпк╕ вишн╕,
Зриваю ╖х я з дерева життя,
╤ в╕рю, що можливо сам Всевишн╕й
Зобов’язав в╕ршами розбудить буття.
Мо╖ в╕рш╕ – барв╕нков╕ джерельця,
Всм╕хаються мов д╕ти в сповитку,
Веснян╕ прол╕ски, що проростають з серця,
Кружляють у ритм╕чному танку.

З повагою, Тетяна Шк╕льнюк ╕з села Родникове С╕мферопольського району Криму.

НОСТАЛЬГ╤Я

П╕сн╕, мо╓╖ юност╕ п╕сн╕.
Ви дарували серцю насолоду,
╤з мр╕й зринають т╕ щаслив╕ дн╕,
Я з ╖х джерел п’ю чисту, св╕жу воду.
«Червона рута» — пристрасна, зваблива,
Вона серця запалювала щемно,
╤ з часом набула живо╖ сили,
Вс╕ покол╕ння оц╕нили недаремно.
«Червон╕ маки», «Водограй», «Смер╕чка»
Поет╕в-п╕сняр╕в моя земля зростила.
╤ лл╓ться визнання народу р╕чка,
У творчих надрах ╓ золотиста жила.
«Вальс Ки╖вський» — мр╕йливий ╕ величний,
В╕н мов каштан в часи цв╕т╕ння.
Красу Дн╕пра ╕ Ки╖в возвеличив
На крилах сонячних пром╕ння.
«Два кольори», «Мар╕чка», «Дик╕ гуси» -
Прекрасн╕ ц╕ твор╕ння не стар╕ють.
Та час летить в невпинн╕м рус╕
╤ сценою пуст╕ музичн╕ «шоу» волод╕ють.
Сп╕вають, н╕бито у вс╕х «анг╕на»,
То хриплим, то верескливим гласом,
╤ думаю, невже ж ти Укра╖но,
Не народила хлопц╕в з гучним басом?
В п╕снях-хвилинах нема живо╖ сили,
Народжуючись – зразу помирають,
Музичним мотлохом серця заполонили,
╤ зах╕дним кумирам п╕двивають.
Були п╕сн╕ т╕, як душ╕ з╕знання,
╤ зникли вмить понищен╕ «попсою».
Лиш в пам’ят╕ чар╕вне ╖х звучання,
Не зраджу ╖х, вони завжди з╕ мною.

ВИШН╤ Й «П╤ДВИШН╤»

А дитинства роки до нас линуть здалека,
До земл╕ наче зор╕ серпнев╕ летять,
Як знесилен╕ птахи, крилат╕ лелеки,
Повертаючись з вир╕ю серце нам веселять.
Понесуть мене крила у вишнев╕ св╕танки,
Де д╕вчиськом у вишнях шукала св╕й рай.
Грона сп╕л╕, червон╕ були кращим сн╕данком,
Це твор╕ння земл╕, це природи розмай.
Наче пташка зл╕тала, де зелен╕╖ в╕ти,
Колихали мене, як ту кв╕тку весни,
╤ могла я годинами на верх╕в’ях сид╕ти,
Сп╕л╕ вишн╕ до вуст припадали сам╕.
А п╕д вишнями в росах прозоро-духмяних,
В╕днаходила рад╕сть дитячих бажань,
Незвичайн╕ «п╕двишн╕» грибочки веснян╕,
Як найвища краса смакових вподобань.
В╕дцв╕ли, в╕дшум╕ли б╕лим сн╕гом т╕ вишн╕,
Спомин гостем н╕чним в серце стука, не спить,
Вийшло з хати дитинство тихенько посп╕шно,
Й полет╕ло з лелеками в позахмарну блакить.

МО╢ М╤СТО
До 225-╖ р╕чниц╕ м. С╕мферополя

М╕сто веч╕рн╓ вогн╕ засв╕тило,
Втомлено веч╕р по вулицях ходить.
Промен╕ сонце сво╖ погасило,
Прощаючись тихо за гори заходить.
М╕сто мо╓ величне й прив╕тне,
Брамою Криму його називають,
Небо над ним веселкою кв╕тне,
Сонце ╕ море вс╕х до себе скликають.
М╕сто мо╓ – моя р╕дна земля.
Тут моя добра ╕ щира родина,
Мр╕╖ сво╖ з ним пов’язую я,
В╕рю, зд╕йсняться вони неодм╕нно!

Тетяна ШК╤ЛЬНЮК.
с. Родникове С╕мферопольського району.

ЩАСТЯ — ЦЕ ТИ

Не вм╕ю я на в╕дстан╕ любить.
Мен╕ потр╕бно бачить тво╖ оч╕.
Як сонцю — небо, ласт╕вц╕ — блакить.
Як в спеку воду ╕з криниц╕ пить,
Як зор╕, що см╕ються серед ноч╕.

Не хочу я кр╕зь в╕дстан╕ ╕ти
До рук тво╖х палких ╕ найр╕дн╕ших.
Ти поруч будь, ти м╕сяцем св╕ти,
Аби я знала: щастя, значить — ти,

╤ пригорнутися могла до тебе в╕ршем.
Не треба мен╕ в╕дстан╕ чуж╕,
Щоб зрозум╕ти — ти мо╓ останн╓...
Нема кордон╕в, ╕ нема меж╕,
Вс╕ пута перер╕зали нож╕,
Аби лет╕ла я в тво╓ кохання.

ЛЮБЛЮ

...На ц╕й верб╕ ти написав «люблю»
(Ми ц╕лувались, от ╕ вся основа).
Ст╕кали краплями легкими на траву
Маленьк╕ л╕тери малесенького слова.
Я ту вербу забула кр╕зь л╕та,
Я слово те ╕з р╕зних вуст ловила.
Через роки я стала вже не та,
А от зустр╕ла ╕ тебе спинила.
— Прив╕т, минуле! — тихо говорю,
Вдивляюся у зморшки ╕ сивини,
Ловлю тв╕й погляд, мов любов ловлю,
╤ в╕дпустить уже не маю сили.
...А на верб╕ кричить тво╓ «люблю»,
А ти мовчиш, ╕ ╓ тому основа...
Стекли давно по крапл╕ у траву
Маленьк╕ л╕тери великого нам слова.

Наталя БАКЛАЙ.
м. Лубни Полтавсько╖ област╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7972

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков