Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Б╤ЛЯ КАРТИНИ ЯРОСЛАВА МАЦЕЛЮХА «ТАРАС ШЕВЧЕНКО»
Ви вже, напевно, подумали, що перед вами якийсь французький граф, чи британець корол╕всько╖...


СОРОК ПРУТИК╤В СОРОКИ
22 березня вшанову╓мо пам'ять сорока святих мученик╕в севаст╕йських


ПРИДБАЙТЕ КНИЖКУ, П╤ДТРИМАЙТЕ КОНКУРС!
«Можливо, хтось ╕з вас займа╓ться реал╕зац╕╓ю книг, чи ма╓ бажання придбати мою книжку...


З В╤РОЮ В ДОБРОТУ
Для кожного в житт╕ наста╓ час, коли варто п╕двести п╕дсумки, проанал╕зувати, що вдалося зробити,...


«Я – ЗАРОБ╤ТЧАНКА»
Все в╕дкладала б╕ограф╕ю писати, Бо спогади, як море - то штилем, То штормом в серц╕ виринають....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2009
МАВРИТАНСЬКА ПЕРЛИНА В СТЕПАХ УКРА╥НИ

МАНДРУ╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»

Там, де на П╕вдн╕ Укра╖ни почина╓ться Тавр╕йський степ, на мандр╕вника чека╓ неоч╕кувана зустр╕ч з╕ справжньою перлиною арх╕тектури. Точн╕ше, на жаль, з ╖╖ залишками. Зараз тут районний центр Васил╕вка Запор╕зько╖ област╕, зал╕знична станц╕я Тавр╕йськ. А поруч маленька станц╕я Попове. У середин╕ Х╤Х стол╕ття ц╕ земл╕ належали пом╕щику Василю Павловичу Попову. За легендою, генерал задумав гранд╕озний проект: побудувати замок, який би омивали р╕чка Кара-Чокрак (Чекрак) та канали. Обриси пагорба, на якому знаходився замок, повинн╕ були нагадувати ╢вропу. На штучному озер╕, що розлилося б, п╕востровом вип’ячувався м╕н╕атюрний Крим. Посередин╕ замку – висока вежа, а на н╕й маяк. Вноч╕ його буде далеко видно у безкрайньому степу, що нагаду╓ море. А з п╕вн╕чного заходу – так╕ ж неск╕нченн╕ плавн╕ Великого Лугу – козацького батька.
Ця пам’ятка арх╕тектури побудована в мавританському стил╕. Васил╕вський замок (на фото), як ╕ всю садибу Попова, будували п’ять рок╕в – з 1889 по 1894-й, але п╕дготовч╕ роботи велись значно довше. За переказами старожил╕в, «замок будували рок╕в двадцять, майстри-каменяр╕ клали за день не б╕льше, як сорок цеглин». Та й розчин готували особливий: на курячих яйцях зам╕шаний. Загалом м╕сце для буд╕вництва палацового комплексу було вибрано дуже вдало. Буд╕вл╕ чудово вписувалися у ландшафт, виростаючи раптом серед степу казковими гостроверхими вежами з флюгерами, турами ╕ б╕йницями, вишуканими тонкими колонами.
Останн╕й власник ма╓тку Юр╕й Васильович Попов (1868-1918) на початку ХХ стол╕ття перетворив палацовий комплекс у культурний центр музейного типу. В╕н чудово знався на мистецтв╕, любив музику ╕ сам грав на багатьох музичних ╕нструментах. У сво╓му ма╓тку в╕н створив великий оркестр, який, судячи з набору ╕нструмент╕в, м╕г скласти конкуренц╕ю симфон╕чному. В палац╕ було б╕льше сорока к╕мнат. Гостей вражало все: дивина на той час – динамо-машина, електроосв╕тлення та ╕нше електрообладнання, розк╕шне убрання, вишукан╕ мебл╕, гладенька паркетна п╕длога. Головним надбанням палацу було 14 к╕мнат (укра╖нська, грузинська, рос╕йська, б╕лоруська, французька, н╕мецька, шведська, англ╕йська, ╕спанська, ╕тал╕йська, китайська, ╕нд╕йська, японська та турецька), присвячених життю та побуту р╕зних народ╕в св╕ту, тобто сво╓р╕дний етнограф╕чний музей.
П╕д час бойових д╕й громадянсько╖ в╕йни спочатку динамо-машина, а пот╕м й ╕нше електрообладнання зац╕кавили командира броньованого потяга № 41 в╕йськ Червоно╖ арм╕╖ РРФСР, ╕ ╖х було рекв╕зовано. Для палацового комплексу це були насправд╕ жахлив╕ часи його ╕нтенсивного знищення. У грудн╕ 1925 року ма╓ток в╕дв╕дав в╕домий педагог А. С. Макаренко. В ш╕стнадцятому розд╕л╕ сво╓╖ «Педагог╕чно╖ поеми» в╕н дав яскравий ╕ точний опис залишк╕в краси палацового комплексу. До 1938 року в╕д палацу залишились т╕льки ст╕ни та в╕кна. До 1944 року збереглося т╕льки п╕вденне крило палацу, а вже станом на 1946 р╕к на м╕сц╕ споруди залишались т╕льки купи бито╖ цегли та штукатурка. А посередин╕ садиби сиротливо продовжувала височ╕ти центральна водог╕нна башта – маяк. ╥╖ ще й зараз можна побачити.
У прим╕щеннях, як╕ б у будь-як╕й кра╖н╕ берегли як музейний експонат, у нас тримали свиней. Дуже боляче, коли народне надбання ц╕ло╖ нац╕╖ так плюндру╓ться. Ц╕каво, ск╕льки потр╕бно кошт╕в на в╕дбудову перлини тавр╕йських степ╕в, ╕сторично╖ та арх╕тектурно╖ пам’ятки? Може, защемить серце у якогось мецената?
Тому скор╕ше зав╕тайте до Васил╕вки. З Криму сюди краще д╕статись зал╕зницею – вона поруч, п╕д замком ╕з зах╕дного боку. Якщо мандру╓те власним авто – на шляху до Криму або додому – заверн╕ть з автотраси Москва – С╕мферополь в маленьке тавр╕йське м╕стечко м╕ж Мел╕тополем та Запор╕жжям. У кра╓знавчому музе╖ також можна побачити експонати р╕зних епох ╕ р╕зних народ╕в, виставку вишитих рушник╕в м╕сцевих майстринь та зал, присвячений Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕.

В╕ктор ТУРЧИН.
м. Джанкой.

Запрошу╓мо читач╕в надсилати зображення ╕ опис тих м╕сць Укра╖ни, де, на вашу думку, варто побувати, на адресу редакц╕╖ або ж на електронну адресу ks-photovidpochynok@ukr.net, обов’язково при цьому вказавши назву м╕сця, сво╓ ╕м’я та пр╕звище.

Ведуча рубрики Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7940

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков