Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Б╤ЛЯ КАРТИНИ ЯРОСЛАВА МАЦЕЛЮХА «ТАРАС ШЕВЧЕНКО»
Ви вже, напевно, подумали, що перед вами якийсь французький граф, чи британець корол╕всько╖...


СОРОК ПРУТИК╤В СОРОКИ
22 березня вшанову╓мо пам'ять сорока святих мученик╕в севаст╕йських


ПРИДБАЙТЕ КНИЖКУ, П╤ДТРИМАЙТЕ КОНКУРС!
«Можливо, хтось ╕з вас займа╓ться реал╕зац╕╓ю книг, чи ма╓ бажання придбати мою книжку...


З В╤РОЮ В ДОБРОТУ
Для кожного в житт╕ наста╓ час, коли варто п╕двести п╕дсумки, проанал╕зувати, що вдалося зробити,...


«Я – ЗАРОБ╤ТЧАНКА»
Все в╕дкладала б╕ограф╕ю писати, Бо спогади, як море - то штилем, То штормом в серц╕ виринають....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2009
ПРИТЧА ПРО ТАЛАНТИ

ДОРОГА ДО ХРАМУ

В нед╕лю ш╕стнадцяту п╕сля Тр╕йц╕ чита╓ться в храмах ╢вангел╕╓ в╕д Матв╕я: “Так само ж один чолов╕к, як в╕дходив, покликав сво╖х раб╕в ╕ передав ╖м добро сво╓. ╤ одному в╕н дав п’ять талант╕в, а другому два, а одному один, – кожному за спроможн╕стю його. ╤ в╕д╕йшов.
А той, що взяв п’ять талант╕в, негайно п╕шов ╕ орудував ними, – ╕ набув в╕н п’ять ╕нших талант╕в. Так само ж ╕ той, що взяв два – ╕ в╕н ще два ╕нших набув. А той, що одного взяв, п╕шов та й закопав його в землю, – ╕ сховав ср╕бло пана свого.
По довгому ж час╕ вернувся пан тих раб╕в, та й в╕д них зажадав обрахунку, ╤ прийшов той, що взяв п’ять талант╕в – прин╕с ╕ще п’ять талант╕в ╕ сказав: «Пане м╕й, п’ять талант╕в передав мен╕ ти, – ось я здобув ╕нших п’ять талант╕в». Сказав же йому пан: «Гаразд, рабе добрий ╕ в╕рний! Ти в малому був в╕рним, над великим поставлю тебе, – ув╕йди до радощ╕в пана свого!»
П╕д╕йшов же й той, що взяв два таланти, ╕ сказав: «Два таланти мен╕ передав ти, – ось ╕ще два таланти здобув я». Сказав йому пан його: «Гаразд, рабе добрий ╕ в╕рний! Ти в малому був в╕рним, над великим поставлю тебе, – ув╕йди до радощ╕в пана свого!».
П╕д╕йшов же ╕ той, що одного таланта взяв, ╕ сказав: «Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, – ти жнеш, де не с╕яв, ╕ збира╓ш, де не розсипав. ╤ я побоявся, – п╕шов ╕ таланта твого сховав в землю. Ото ма╓ш сво╓»... ╤ в╕дпов╕в його пан ╕ сказав йому: «Рабе лукавий ╕ л╕нивий! Ти знав, що я жну, де не с╕яв, ╕ збираю, де не розсипав». Тож тоб╕ було треба в╕ддати грош╕ мо╖ грошом╕нам, ╕, вернувшись, я взяв би з прибутком сво╓. В╕зьм╕ть же в╕д нього таланта, ╕ в╕ддайте тому, що десять талант╕в в╕н ма╓. Бо кожному, хто ма╓, дасться йому та й додасться, хто ж не ма╓, – забереться в╕д нього й те, що в╕н ма╓. А раба непотр╕бного вкиньте до зовн╕шньо╖ темряви, – буде плач там ╕ скрег╕т зуб╕в!”.
Хто Той Пан, Який, в╕д╕йшовши, покликав Сво╖х раб╕в ╕ передав ╖м добро Сво╓? Безумовно ж, це Господь наш ╤сус Христос. Це В╕н в╕д╕йшов, щоби приготувати нам осел╕ у дом╕ Отця Свого, що на Неб╕. Це В╕н, в╕дходячи, запов╕в нам берегти найдорогоц╕нн╕ший дар Св╕й, в╕ру, приумножуючи та вдосконалюючи ╖╖ в╕д в╕ри в в╕ру, в╕д сили в силу, в╕д слави на славу. “Бо спасенн╕ ви благодаттю через в╕ру, а це не в╕д вас, то – дар Божий...” (Послання апостола Павла до ефесян).
Це В╕н, Христос, наказав учням Сво╖м: “Нехай серце вам не тривожиться! В╕руйте в Бога, ╕ в Мене в╕руйте! Багато осель в дом╕ Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати м╕сце для вас? А коли в╕д╕йду й приготую вам м╕сце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я – були й ви...”.
Кожному дав Господь талант, кожному дав м╕ру в╕ри – зг╕дно з тим, ск╕льки можемо вм╕стити, “м╕ру в╕ри, яку кожному Бог над╕лив”. Один може вм╕стити п’ять талант╕в в╕ри – сто╖ть на щабл╕ духовного вдосконалення, що його визначив апостол Петро як “в стриманост╕ – терпелив╕сть”, ╓ “юнаком, який перемага╓ лукавого”. В╕н зд╕йсню╓ в╕ру, вт╕лю╓ ╖╖, очищаючи в╕д гр╕х╕в ус╕ п’ять чутт╕в сво╖х: з╕р, слух, нюх, смак ╕ дотик, набуваючи тим самим десять талант╕в – виконуючи, зд╕йснюючи, всиновлюючи Волю Божу (число 10 – символ вол╕ Божо╖, виражено╖ в закон╕ Його, в десяти запов╕дях).
╤нший вм╕ща╓ лише два таланти – ╓ т╕льки “отрок, який п╕зна╓ Отця”, п╕зна╓ волю Отчу. В╕н сто╖ть на щабл╕: “в доброд╕йств╕ – роздумування, а в роздумуванн╕ – стримання”, ╕ освячу╓ св╕тлом ╕стини дв╕ царини людського ╓ства – душу й т╕ло.
Але ╓ й так╕, що спромоглися сприйняти лише один талант – в╕ру. Причому в╕ру, яка чинна страхом, а не любов’ю, бо страх Господн╕й – початок премудрост╕. Тому-то й бачать вони Господа “твердим” (синодальний переклад пода╓ – “жорстоким”), а через л╕нощ╕ сво╖ не спромоглися до п╕знання, не п╕днялися нав╕ть до щабля “у доброд╕йств╕ – роздумування”, не беруть в руки Б╕бл╕ю, не просв╕чуються св╕тлом правди, не шукають ╖╖, а отже ╕ не розум╕ють, що Бог ╓ любов. А в╕дтак втрачають нав╕ть те, що мають – в╕ру! Бо в╕ра в╕д слухання, а слухання – через Слово Христове.
“Погине народ М╕й за те, що не ма╓ знання: тому, що знання ти в╕дкинув, в╕дкину й тебе...” – сказано в Книз╕ пророка Ос╕╖. “Я проходив край поля людини л╕ниво╖, та край виноградника недоумкуватого, – ╕ ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, кам╕нний же мур його був поруйнований... ╤ бачив я те, ╕ увагу звернув, ╕ взяв я поуку соб╕: «Ще трохи поспати, подр╕мати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, – ╕ приходить, немов мандр╕вник, незаможн╕сть твоя, ╕ нужда твоя, як озбро╓ний муж!..” – чита╓мо в Припов╕стях Соломона.
“Ти жнеш, де не с╕яв, ╕ збира╓ш, де не розсипав”, – говорить ╤сусов╕ л╕нивий раб. Так, Господь не розкида╓ – Господь збира╓! Розкида╓ князь св╕ту цього, сатана. С╕╓ злидн╕, хвороби, б╕ди, страждання. Розсипа╓ нещастя та в╕йни, кал╕цтва та смерть. А Господь жне ╕ збира╓: “Прийд╕ть до Мене, ус╕ струджен╕ та обтяжен╕, – ╕ Я вас заспокою! В╕зьм╕ть на себе ярмо Мо╓, ╕ навч╕ться в╕д Мене, бо Я тихий ╕ серцем пок╕рливий, – ╕ знайдете спок╕й душам сво╖м. Бо ж ярмо Мо╓ любе, а тягар М╕й легкий!” (╢вангел╕╓ в╕д Матв╕я).
Тож в╕зьм╕мо ╕ ми даний нам Богом талант, ╕ примножмо його, – ╕ почу╓мо це: “Гаразд, рабе добрий ╕ в╕рний, – ув╕йди до радощ╕в Пана свого!..”.

Прото╕╓рей Олег Ведмеденко.
*  *  *
Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Укра╖на, 43021.
(www.vedmedenko.org)

СВЯТИЙ З НАШОГО КРАЮ

Папа Римський Бенедикт XVI проголосив святими п’ятьох ос╕б, серед яких – уродженець Укра╖ни арх╕╓пископ Зигмунт Фел╕нський, пов╕домля╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу.
Канон╕зац╕я пройшла у собор╕ Святого Петра у Ватикан╕, вщерть заповненому в╕руючими. Говорячи про Зигмунта Фел╕нського, який в╕ддав життя пропов╕дуванню ╢вангел╕я та допомоз╕ б╕дним, Бенедикт XVI зауважив: «Те, як в╕н присвячував усього себе Богов╕ та людям, як в╕н був сповнений любов’ю та дов╕рою, ╓ яскравим прикладом для вс╕╓╖ Церкви».
Зигмунт Фел╕нський народився 1822 року на Волин╕. З в╕дзнакою зак╕нчив Московський ун╕верситет та Петербурзьку духовну сем╕нар╕ю. У 1857 роц╕ став засновником ж╕ночо╖ конгрегац╕╖ францисканок С╕м’╖ Мар╕╖. П’ять рок╕в потому Папа Римський призначив його арх╕╓пископом Варшави. Однак у 1864 роц╕ царська влада в╕дправила його на заслання до Ярославля на 20 рок╕в, де в╕н займався допомогою б╕дним. П╕сля зак╕нчення терм╕ну заслання З. Фел╕нський оселився на Галичин╕. Помер у Краков╕ в 1895 роц╕, похований у Варшав╕.

«АНАФЕМА» ПО-ОДЕСЬКИ

Одеська обласна орган╕зац╕я Укра╖нсько╖ Народно╖ Парт╕╖ звернулась до кер╕вництва Одесько╖ ╓парх╕╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Московського патр╕архату з проханням звернути свою увагу на Митрополита Одеського та ╤зма╖льського ╕ на Одеську ╓парх╕ю УПЦ МП, котр╕ сво╖ми д╕ями ставлять п╕д сумн╕в свят╕сть Церкви та почали д╕яти вже не як нос╕╖ в╕ри в Бога, а як злочинне угруповання.
«Митрополит Одеський та ╤зма╖льський Агафангел закликав молитися про «напоумлення» журнал╕сток «скорботою ╕ хворобами». Так╕ заклики, кр╕м загальнолюдських принцип╕в та морал╕, також порушують ╕ Конституц╕ю Укра╖ни, а саме: ст. 34, яка гаранту╓ кожному право на свободу думки ╕ слова, на в╕льне висловлення сво╖х погляд╕в ╕ переконань», – зауважив голова Одесько╖ обласно╖ УНП Андр╕й Карпенко.

Прим╕тка: 12 жовтня 2009 р. у прес╕ з’явилося пов╕домлення з оф╕ц╕йного сайту Одесько╖ ╓парх╕╖, головним редактором якого ╓ глава ╓парх╕╖ митрополит Агафангел, з таким текстом „в╕дтепер у Свято-Успенському, Свято-Пантелеймон╕вському, Свято-╤лл╕нському ╕ Свято-╤верському чолов╕чих монастирях будуть молитися про те, щоб Господь напоумив скорботою ╕ хворобами озлоблених, пом╕шаних наклепник╕в на Христа ╕ Його Святу Церкву Ольгу Князь, Св╕тлану Годовенко ╕ Л╕л╕ю Фещенко». Також на сайт╕ було зазначено, що вищевказаним журнал╕стам «забороня╓ться придбання ╕ запалювання св╕чок”.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7933

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков