Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2009
ЗЛОЧИН ПРОТИ УКРА╥НИ ╤ ПРОТИ ЛЮДСЬКОСТ╤...

Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко взяв участь у заходах з нагоди 20-╖ р╕чниц╕ перепоховання жертв комун╕стичних репрес╕й в урочищ╕ Дем’ян╕в Лаз, яке наприк╕нц╕ червня 1941 р. п╕д час в╕дступу в╕йськ Червоно╖ арм╕╖ стало м╕сцем масового знищення органами НКВС в’язн╕в тюрем.
Глава держави взяв участь у церемон╕╖ покладання кв╕т╕в до центрально╖ могили жертвам стал╕нського терору на територ╕╖ Мемор╕ального комплексу «Дем’ян╕в Лаз» та поминальн╕й панахид╕ в церкв╕ Пресвято╖ Тр╕йц╕.
«Ми з╕бралися сьогодн╕ у м╕сц╕ невимовного горя, м╕сц╕ траг╕чному ╕ водночас священному. Тут, у Дем’яновому Лаз╕, стал╕нська машина терору зд╕йснила жахливий злочин проти Укра╖ни ╕ проти людськост╕. Я хочу, щоб кожен з нас усв╕домив безм╕р горя, похованого у ц╕й земл╕. П’ять братських могил. Сотн╕ убитих людей. Священики, вчител╕, студенти, ╕нтел╕генти й звичайн╕ люди, ╓диною виною яких було те, що вони були укра╖нцями», – сказав Президент у сво╓му виступ╕ перед присутн╕ми на церемон╕╖, нагадавши, що в урочищ╕ Дем’ян╕в Лаз, що на околиц╕ села Пас╕чна, п╕д час в╕дступу радянських в╕йськ у червн╕ 1941 р. було масово знищено в’язн╕в тюрем НКВС.
«Вклоняючись св╕тл╕й пам’ят╕ тих, хто поко╖ться в ц╕й земл╕, ми вшанову╓мо сотн╕ тисяч сп╕вв╕тчизник╕в, знищених ╕ репресованих у Зах╕дн╕й Укра╖н╕ в 1939-1940 роках, м╕льйони укра╖нц╕в – невинних жертв стал╕н╕зму, згаду╓мо тисяч╕ нев╕домих ╕ в╕домих поховань», – сказав В╕ктор Ющенко.
За словами Президента, вересень 1939 року Зах╕дна Укра╖на зустр╕ла як зд╕йснення мр╕╖ про возз’╓днання з великою Батьк╕вщиною. Проте для радянсько╖ ╕мпер╕╖ йшлося зовс╕м про ╕нше – ╖╖ метою було загарбання все нових ╕ нових територ╕й, ╕ в цьому вона була достойним партнером нацистсько╖ Н╕меччини.
«Саму ж Укра╖ну та ╖╖ народ стал╕нський режим люто ненавид╕в, а понад усе – боявся. В╕н не м╕г забути й пробачити нам Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки. В╕н жахався нашо╖ нац╕онально╖ снаги, ман╕акально вбачаючи у кожному укра╖нцев╕ прихованого повстанця», – наголосив В╕ктор Ющенко.
В╕дтак, зазначив Президент, «Радянська Укра╖на вже була знекровлена Голодомором ╕ масовим терором 30-х рок╕в проти нац╕онально╖ ╕нтел╕генц╕╖. Зах╕дна Укра╖на, де наш волелюбний дух ╕ незалежна думка були в повн╕й сил╕, становила для поневолювача особливу небезпеку. Разом ╕з червоноарм╕йцями сюди негайно прибули профес╕йн╕ кати НКВС». За словами В╕ктора Ющенка, тут почалися масов╕ арешти й розстр╕ли, кат╕вн╕ й тюрми наповнилися невинними людьми, рушили на сх╕д численн╕ ешелони з депортованими. Нова влада змусила «саморозпуститись» Наукове товариство ╕м. Тараса Шевченка й «Просв╕ту». Було л╕кв╕довано пол╕тичн╕ парт╕╖, розгалужену кооперативну мережу, культурницьк╕ й спортивн╕ орган╕зац╕╖, розпочато насильницьку колектив╕зац╕ю селянських господарств. У 1939 –1941 роках в╕д репрес╕й на Зах╕дн╕й Укра╖н╕ постраждало понад 1,5 млн. ос╕б – кожен 10-й мешканець краю. Американський ╕сторик Ян Грос п╕драхував, що тут загинуло в 3-4 рази б╕льше людей, н╕ж у захоплен╕й н╕мцями Польщ╕, яка за площею була вдв╕ч╕ б╕льшою.
«Дорогою, скропленою кров’ю, йшов увесь Укра╖нський народ. Радянський режим вин╕с йому негласний вирок – нац╕ональна смерть. В╕дпов╕ддю стала масова боротьба зах╕дних укра╖нц╕в у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в╕дразу проти двох св╕тових тотал╕тарних сил – нацистсько╖ ╕ радянсько╖», – наголосив Президент.
В╕н закликав до в╕дновлення правди про той ╕сторичний пер╕од. «Правда – ╓диний шлях до очищення ╕ внутр╕шнього миру, до розум╕ння справжньо╖ сутност╕ самого себе, свого народу ╕ його призначення в майбутньому. Посттотал╕тарн╕й, постколон╕альн╕й ╕ постгеноцидн╕й Укра╖н╕ правда житт╓во необх╕дна як л╕ки, як пов╕тря. В╕дновлення ╕сторично╖ ╕стини й справедливост╕ – основа нашого нац╕онального в╕дродження, нар╕жний кам╕нь мо╓╖ пол╕тики як Президента Укра╖ни», – сказав В╕ктор Ющенко, наголосивши, що правдива ╕стор╕я ╓ одн╕╓ю з основ нац╕онально╖ ╕де╖.
Глава держави зауважив, що заради ц╕╓╖ мети вже докладено багато зусиль: св╕т д╕знався правду про Голодомор 1932-1933 рок╕в, репрес╕╖ 40-50-х рок╕в, за дорученням Президента розсекречено арх╕вн╕ документи, що стосуються укра╖нського визвольного руху, пол╕тичних репрес╕й та голодомор╕в, в укра╖нських м╕стах в╕дкриваються центри, де кожен ма╓ доступ до документ╕в про злочини комун╕стичного режиму.
В╕ктор Ющенко наголосив, що правда про стал╕н╕зм та його злочини потр╕бна не т╕льки Укра╖н╕, а й вс╕й ╢вроп╕ та св╕тов╕. В╕н нагадав про ╕н╕ц╕ативу ╢вропейського парламенту оголосити 23 серпня Загально╓вропейським днем пам’ят╕ жертв ус╕х тотал╕тарних режим╕в. Також, за словами В╕ктора Ющенка, в липн╕ цього року Парламентська асамблея ОБС╢ ухвалила резолюц╕ю, яка певною м╕рою засуджу╓ стал╕н╕зм ╕ нацизм як два репресивн╕ режими ╢вропи. «У Польщ╕, Латв╕╖, Литв╕, Естон╕╖ стал╕н╕зм засуджено нар╕вн╕ з нацизмом на законодавчому р╕вн╕. Переконаний, що прийде час – ╕ це зробить Укра╖на», – сказав Президент.
На цьому тл╕ в╕н назвав особливо цин╕чними будь-як╕ спроби об╕лити Стал╕на, заперечити чи применшити катастрофу Голодомору, виправдати масов╕ репрес╕╖ 20-50-х рок╕в. «Ц╕ спроби не принесуть ╖х авторам н╕чого, кр╕м ганьби. Ми не допустимо реваншу прокомун╕стичних та про╕мперських сил», – наголосив В╕ктор Ющенко.
В╕н вважа╓, що настав час позбутися ╕дол╕в комун╕стичних вожд╕в – тих, хто зневажав, розстр╕лював ╕ ненавид╕в наш народ, хто прир╕к на смерть м╕льйони людей. «Час позбавити нашу землю в╕д цих сатанинських символ╕в, остаточно в╕дправити кумир╕в на звалище ╕стор╕╖. Я глибоко переконаний ╕ твердо це кажу – ми очистимося в╕д скверни, ми в╕дродимо ╕стину ╕ в╕дродимо справедлив╕сть, ми продовжимо шлях у майбутн╓ як в╕льна, горда й велика ╓вропейська нац╕я», – сказав Президент.
В╕н висловив вдячн╕сть членам товариства «Мемор╕ал», як╕ ще за радянсько╖ влади розкрили злочин режиму в Дем’яновому Лаз╕, що було великим особистим подвигом у той час. Щоб перепоховати жертв стал╕нського терору, тут з╕бралося п╕вм╕льйона людей з ╤вано-Франк╕вщини ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни.
«Це був могутн╕й вияв нашо╖ нац╕онально╖ вол╕ пок╕нчити з тотал╕таризмом, скинути колон╕альне ярмо й в╕дновити Укра╖нську державу. Наш народ знищували голодоморами, тюрмами, репрес╕ями. Але ми вистояли й перемогли. Наш дух – непоборний. Ми – ╓дина укра╖нська нац╕я. Ми – сильна ╓вропейська держава. Ми пам’ята╓мо про сво╖х геро╖в ╕ про сво╖х полеглих. Ми впевнено дивимося в майбутн╓», – наголосив Президент.
В╕ктор Ющенко поставив св╕чку в пам’ять розстр╕ляних, а також в╕дв╕дав музей жертв комун╕стичних репрес╕й, створений на основ╕ матер╕ал╕в ексгумац╕й 1989 року та розсекречених арх╕вних документ╕в.

*   *   *

Наприк╕нц╕ червня 1941 р. п╕д час в╕дступу Червоно╖ арм╕╖ урочище Дем’ян╕в Лаз стало м╕сцем масового знищення органами НКВС в’язн╕в тюрем НКВС. У пово╓нн╕ роки сам факт розстр╕лу та м╕сце поховання ретельно приховувався.
У вересн╕-жовтн╕ 1989 року представники осередку «Мемор╕алу», що д╕яв при товариств╕ «РУХ», проводили в Дем’яновому Лаз╕ розкопки поховань жертв комун╕стичного терору. Того ж року завдяки ╕н╕ц╕атив╕ громадськост╕ м╕ста було проведено ексгумац╕ю жертв комун╕стичного режиму та ╖хн╓ перепоховання. На м╕сц╕ розстр╕лу було створено Мемор╕альний комплекс «Дем’ян╕в Лаз». Ця под╕я була одн╕╓ю з визначних у процес╕ розкриття злочин╕в комун╕стичного режиму.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7927

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков