Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3175)
З потоку життя (6386)
Душі криниця (3502)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1499)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1671)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАТАСТРОФА МН17: ЧЕТВЕРО ВИННИХ НАЗВАН╤, КОЛИ ЧЕКАТИ ╤НШИХ?
Трагед╕я МН17 об’╓днала 5 кра╖н. До складу м╕жнародно╖ Сп╕льно╖ сл╕дчо╖ групи ув╕йшли...


40 РОК╤В ПОТОМУ ЕКСПЕРТИЗА ДОВЕЛА, ЩО ╤ВАСЮК НЕ М╤Г ВЧИНИТИ САМОГУБСТВО
Сл╕дчий експеримент провели в схожих до загибел╕ ╤васюка умовах, на прохання прокуратури...


ОПРИЛЮДНИЛИ ДОКУМЕНТИ КДБ ПРО ПОВЕРНЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР З ДЕПОРТАЦ╤╥
99 документ╕в КДБ про майже п╕встол╕тню ╕стор╕ю повернення кримських татар ╕з заслання виклали у...


«КОЛИ ПРИЙШЛИ Ц╤ П╤ДЛ╤ РАДЯНСЬК╤...»
Депортац╕я кримських татар очима очевидця


З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА ЛУГАНЩИН╤
Нещодавно в Харков╕ вийшло друком сьоме, доповнене видання зб╕рки ╕сторичних нарис╕в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2009
УПА ПРОТИСТОЯЛА ДВОМ МОГУТН╤М ╤МПЕР╤ЯМ

Шановна «Кримська св╕тлиця», зверта╓ться до вас читач ╕ шанувальник вашо╖ прекрасно╖ «Св╕тлички», мешканець м╕ста Нововолинська, що на Волин╕, – Михайло Оробчук.
Хочу щиро подякувати за такий чудовий ╕ зм╕стовний часопис, який я з великим задоволенням перечитую в╕д «А» до «Я». Перечитан╕ номери даю друзям, а пот╕м здаю в ╕сторичний музей або у школи. А ще ц╕кав╕ статт╕ читаю на зборах станиц╕ Братства ветеран╕в ОУН-УПА (я – член Ради ╕ пол╕треферент Братства). А ще передплачую так╕ часописи, як «Шлях Перемоги», «Нац╕я ╕ Держава». Так що за тиждень ледве встигаю перечитувати. Також ╕нод╕ дописую в нашу м╕ську газету «Наше м╕сто» деяк╕ статт╕, особливо до ╕сторичних дат. Ось ╕ зараз вир╕шив написати статтю до 67-╖ р╕чниц╕ утворення УПА на Волин╕. Якщо враху╓те за потр╕бне, то надрукуйте, будь ласка, у вашому часопис╕. Буду щиро вдячний.
╤ ще одне прохання до вас. У нашому м╕ст╕ засновано журнал «Рег╕он Бандер╕вський», засновником якого ╓ член Братства ОУН-УПА Ярослав Максимович Заворотний, а редактором – Любов Андр╕╖вна Кравцова. Вона ╓ депутатом м╕сько╖ ради ╕ очолю╓ Ком╕тет ╕з питань в╕дродження духовност╕. Журнал дуже ц╕кавий ╕ зм╕стовний, заре╓стрований в М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ (передплатний ╕ндекс – 37498). Цей журнал користу╓ться попитом серед патр╕от╕в не т╕льки Зах╕дно╖ Укра╖ни, але ╕ в центральних, сх╕дних ╕ на п╕вдн╕ Укра╖ни. Прохання до вас, якщо це можливо, надрукуйте зам╕тку у вашому часопис╕, може, хтось ╕ передплатить журнал. Вже вийшло три номери, на п╕дход╕ четвертий. Наперед вдячн╕ вам ╕ бажа╓мо великих усп╕х╕в вашому чудовому часопису. Будьте здоров╕!
14 жовтня 1942 року за р╕шенням Орган╕зац╕╖ Укра╖нських Нац╕онал╕ст╕в (ОУН) у нас на Волин╕ була створена славна Укра╖нська Повстанська Арм╕я (УПА). Необх╕дност╕ створення тако╖ арм╕╖ передувала ╕сторична под╕я, яка в╕дбулася у Львов╕ 30 червня 1941 року – Акт в╕дновлення Укра╖нсько╖ Самост╕йно╖ Соборно╖ Держави. П╕сля проголошення цього Акта фашистська Н╕меччина зрозум╕ла, чого прагне укра╖нський народ. Г╕тлер╕вськ╕ окупанти почали масов╕ репрес╕╖ проти укра╖нц╕в, а особливо проти член╕в ОУН. У липн╕ 1941 року фашисти заарештували пров╕дника ОУН Степана Бандеру, Ярослава Стецька та багатьох ╕нших учасник╕в нац╕онально-визвольного руху. Нац╕онал╕сти змушен╕ були п╕ти у п╕дп╕лля ╕ зв╕дти вести збройну боротьбу з окупантами, як╕ тероризували населення Укра╖ни: вивозили людей на примусов╕ роботи до Н╕меччини, забирали хл╕б, худобу, грабували ╕ палили села, а за найменшу непокору розстр╕лювали. Тод╕ ОУН створила так зван╕ кущ╕ самооборони для захисту населення в╕д фашист╕в. Але то були замал╕ сили, щоби протистояти коричнев╕й навал╕. Пров╕д ОУН вир╕шив створити УПА, метою яко╖ було збройним шляхом в╕дтворити Укра╖нську Самост╕йну Соборну Державу ╕ одночасно захистити населення Укра╖ни в╕д загарбник╕в ус╕х мастей: як фашистських, так, п╕зн╕ше, ╕ б╕льшовицьких орд. УПА була т╕сно пов’язана з народом, що забезпечувало ╖╖ ус╕м необх╕дним: продуктами, одягом, частково збро╓ю та бо╓припасами, хоча наш╕ повстанц╕ здобували соб╕ зброю ╕ в боях. Окр╕м того, вони п╕дривали зал╕зничн╕ ешелони, як╕ курсували на сх╕дний фронт, обер╕гали населення, аби окупанти не забирали врожай, зв╕льняли нев╕льник╕в, котрих везли на каторгу в Н╕меччину. П╕зн╕ше нападали на московськ╕ гарн╕зони, нав╕ть на тюрми. У 1943-1944 роках УПА стала п╕вм╕льйонною могутньою арм╕╓ю без держави, або краще сказати – арм╕╓ю п╕дп╕льно╖ Укра╖нсько╖ Держави. Це було в╕йсько з ус╕ма його атрибутами: штабом, постачанням, розв╕дкою, медслужбою, зброярнею, культурно-виховними закладами. Були старшинськ╕ ╕ п╕дстаршинськ╕ школи, вс╕ляк╕ майстерн╕, де виготовляли одяг та взуття, пекарн╕, що вип╕кали хл╕б для повстанц╕в.
Основн╕ в╕йськов╕ бази УПА були у л╕сах нашо╖ Волин╕. Ця арм╕я протистояла двом могутн╕м ╕мпер╕ям, як╕ воювали м╕ж собою. Коли в 1944 роц╕ радянськ╕ в╕йська погнали фашист╕в на зах╕д, нашим повстанцям стало важче боротись ╕з б╕льшовицькими окупантами. Москва все б╕льше ╕ б╕льше посилала енкаведистських кат╕в проти Повстансько╖ Арм╕╖. У той час лави борц╕в за волю Укра╖ни активно поповнювались новобранцями. Це були молод╕ хлопц╕, яких б╕льшовики призивали у д╕ючу арм╕ю, але вони не хот╕ли йти в чужу арм╕ю, – йшли в л╕с до повстанц╕в. Долучалися до них ╕ б╕йц╕ ╕нших нац╕ональностей, котр╕ вт╕кали з полону ╕ не хот╕ли повертатись у сво╖ частини, бо знали, що на них там чека╓.
У 1945 роц╕, коли зак╕нчилась в╕йна з фашистами, органи НКВС спрямовували сво╖ д╕╖ проти УПА, а також проти мирного населення, особливо на Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Почалися масов╕ арешти член╕в ОУН, п╕дозрюваних у зв’язках з УПА. С╕м’╖ повстанц╕в ╕ вс╕х, хто допомагав ╖м, вивозили до Сиб╕ру, на Урал, в «отдальонни╓ м╓ста Росс╕╖». Як стверджують арх╕вн╕ документи, московськ╕ окупанти хот╕ли виселити всю Зах╕дну Укра╖ну. НКВС почав знищували цв╕т укра╖нсько╖ нац╕╖ – ╖╖ молодь. За найменшу п╕дозру у зв’язках з УПА чи ОУН ус╕х арештовували ╕ судили. Були випадки, коли нав╕ть н╕ в чому не винних засуджували по сфабрикованих справах ╕ вивозили етапами на Колиму, Воркуту, Норильськ, Казахстан та по вс╕х концтаборах, що були розташован╕ на Далек╕й П╕вноч╕ та Сход╕ Радянського Союзу. У 1946 роц╕ радянська влада придумала ще одну акц╕ю проти УПА. Вона розформувала «партизанку» Ковпака ╕ створила спецгрупи, як╕ направляли у повстанськ╕ в╕дд╕ли ╕ сотн╕ п╕д видом «бандер╕вц╕в». Але командування Повстансько╖ Арм╕╖ вчасно ╖хн╕й задум розкрило, ╕ так╕ спецгрупи знищували. Мирне населення ц╕ засланц╕ ще довго обманювали. Ночами приходили п╕д виглядом б╕йц╕в з УПА ╕ просили харч╕в. Зранку нал╕тали енкаведисти ╕ арештовували всю с╕м’ю за те, що допомагали «бандер╕вцям». У т╕ часи почаст╕шали сутички наших повстанц╕в з червоними окупантами. Обидв╕ сторони зазнавали великих втрат, але наш╕ б╕йц╕ – менших, бо вони боролися за свою р╕дну землю, де кожний кущик, кожне дерево захищали свого оборонця в╕д люто╖ смерт╕. Боротьба з ворогом велась ними до останнього патрона. Мета в УПА була одна – визволити р╕дну землю в╕д чужоземних загарбник╕в, ординц╕в. У той тяжкий для Укра╖ни час УПА була ╓диним укра╖нським в╕йськом, якому н╕хто не допомагав. Московськ╕ окупанти називали наших повстанц╕в «бандитами». Але як╕ ж вони були бандити? Вони боролись за свою батьк╕вщину, за землю, за р╕дну державу ╕з червоними сатрапами, як╕ нищили все, вивозили людей, вбивали, катували, тероризували наш народ, який мр╕яв про волю ╕ свободу для сво╓╖ нац╕╖. Це вони, червон╕ ординц╕, були бандитами, терористами ╕ катами укра╖нського народу.
Командиром УПА був спочатку Клим Савур (Дмитро Клячк╕вський), а п╕зн╕ше головнокомандувачем став генерал Тарас Чупринка (Роман Шухевич). Щоб зберегти сили, командування УПА припинило бойов╕ сутички з ворогом, х╕ба що вони велися для самооборони. Багато частин переправлялось за кордон на зах╕д, але ще б╕льше повстанц╕в були законсп╕рован╕ в л╕сах у кри╖вках для подальшо╖ п╕дп╕льно╖ боротьби з ворогом. На превеликий жаль, сексоти, запроданц╕, яничари, московськ╕ п╕длабузники доносили енкаведистам, де ховаються наш╕ повстанц╕. Т╕ нападали на вказан╕ м╕сця ╕ змушували здаватись, але повстанц╕ кидали гранати на ворог╕в, а пот╕м сам╕ п╕дривались або застр╕лювались. 5 березня 1950 року загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич. Його смерть теж на сов╕ст╕ якогось запроданця.
Тисяч╕ ╕ тисяч╕ кращих син╕в ╕ дочок Укра╖ни поклали сво╖ голови за наше сьогодення – за Укра╖нську Самост╕йну Соборну Державу. ╥х по-зв╕рячому катували, розстр╕лювали або в╕дправляли на каторгу. Т╕ нев╕льники, як╕ вижили, в╕дбувши покарання основного строку, залишались на спецпоселеннях. П╕сля смерт╕ головного ката Укра╖ни – Стал╕на у 1954-1956 роках з табор╕в почали зв╕льняти в’язн╕в. Декотрих зв╕льнили зовс╕м, ╕ншим наполовину скоротили строк. Але багато пол╕тв’язн╕в повернулося на волю. Частина з них стали ╕нвал╕дами, або просто виснаженими та хворими. Хоча ╕з табор╕в зв╕льняли, та в р╕дних м╕сцях не хот╕ла влада московська ╖х приписувати. На роботах працювали як таврован╕ «бандер╕вц╕», тюремники. Багато наших друз╕в та побратим╕в п╕шло у в╕чн╕сть, так ╕ не дочекавшись того омр╕яного часу – Незалежно╖ Укра╖ни. А т╕, як╕ вижили, живуть вже 18 рок╕в у Незалежн╕й Укра╖н╕, ╖х не визнають борцями за Укра╖ну. Будемо над╕ятись, що Бог допоможе нам дочекатись т╕╓╖ хвилини, коли влада ╕ парламент визнають член╕в ОУН-УПА борцями за волю Укра╖ни.
В╕чна пам’ять ╕ слава полеглим борцям! Честь ╕ слава живим ветеранам ОУН-УПА!

Михайло ОРОБЧУК.
м. Нововолинськ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7926

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков