"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2009 > Тема "Душі криниця"
#41 за 09.10.2009
СТОР╤ЧЧЯ В╤ЧНО╥ МОЛОДОСТ╤
ДЖЕРЕЛА
Це було для мене – як вибух. Але вибух надзвичайно н╕жно╖, дел╕катно╖ сили, якщо так можна сказати. Найближча подруга подарувала мен╕, тод╕шн╕й студентц╕ ф╕лфаку столичного ун╕верситету, томик у чорн╕й ошатн╕й суперобкладинц╕. Називався в╕н «П╕сня про незнищенн╕сть матер╕╖». Автор – Богдан-╤гор Антонич. Видавництво «Радянський письменник», наклад 16 000 прим╕рник╕в! Упорядкування, вступна стаття та прим╕тки Дмитра Павличка. Так у мо╓ життя ув╕йшов Поет, стор╕ччя з дня народження якого Укра╖на щойно в╕дзначила. Ось тримаю в руках найнов╕ше видання – «Повне з╕брання твор╕в Богдана-╤горя Антонича», яке з’явилося на св╕т завдяки старанням льв╕вського видавництва «Л╕топис». ╤з поважною, розлогою передмовою Миколи ╤льницького (що написав про Поета не одне досл╕дження), а упорядкував цей том ╕ написав коментар╕ Данило ╤льницький (до реч╕, онук пана Миколи). Окр╕м Укра╖ни, на юв╕лей Антонича в╕дгукнулася братня Чех╕я, видрукувавши його поетичну книжку. У фондах Празько╖ Слов’янсько╖ б╕бл╕отеки, яка ма╓ ун╕кальну зб╕рку л╕тературно╖ укра╖н╕стики, збер╕гаються перш╕ прижитт╓в╕ видання Богдана-╤горя Антонича – «Прив╕тання життя», «Три перстен╕» ╕ «Книга лева». В╕дтепер вибран╕ твори ╕з цих зб╕рок ус╕ зац╕кавлен╕ можуть прочитати по-чеськи. Перша книжечка вибраних поез╕й Богдана-╤горя Антонича чеською мовою назива╓ться «Зелена ╢вангел╕я», так само, як перша посмертна зб╕рка поез╕й, що побачила св╕т у Львов╕ 1938 року. Вибран╕ твори чеською мовою поповнять б╕бл╕отеку переклад╕в Антонича, котр╕ вже вийшли польською, словацькою, англ╕йською, б╕лоруською, сербською, рос╕йською та ╕ншими мовами. Та ж головне – що зна╓ про Богдана-╤горя Антонича сучасна молодь? Громада, що гурту╓ться довкола молод╕жного сайту Sumno.com, орган╕зувала «Антонич-фест», який проходив у Ки╓в╕, в парку «Нивки» протягом трьох дн╕в. В╕дкрився в╕н скульптурним ╕ художн╕м пленером: просто неба, на очах у публ╕ки, за мотивами твор╕в Поета, поставали мистецьк╕ образи з дерева та каменю. Серед музикант╕в, як╕ ощасливили публ╕ку, – сестри Тельнюк, «Пропала Грамота», «Оркестр Янки Козир», Катя Chilly, «Мертвий П╕вень», «Кому Вниз», «В╕й», Тарас Чубай. Виконавц╕ доповнили сво╖ програми п╕снями на в╕рш╕ Богдана-╤горя Антонича, ╕ саме музична «л╕н╕я» фестивалю з╕брала найб╕льше публ╕ки. Були ще вистави театру «Райдо», Театру т╕ней, Театру вогню. А ще – ориг╕нальний х╕д: щодня влаштовувався показ нових моделей в╕д проекту «Мокша. Людяний одяг», який був прикрашений цитатами з в╕рш╕в Антонича. На фестивал╕ працювала також дитяча ан╕мац╕йна майстерня. Досв╕дчен╕ педагоги з╕ студ╕╖ мультипл╕кац╕╖ «Червоний собака» провели к╕лька майстер-клас╕в для д╕тлах╕в та ╖хн╕х батьк╕в, як╕, зокрема, ╕люстрували сюжети на в╕рш╕ Богдана-╤горя Антонича. Усе це – чудово, зважаючи на в╕дчайдушну в╕двагу орган╕затор╕в фестивалю, як╕ не отримали в╕д держави ан╕ коп╕йки ╕ набралися борг╕в. «Антонич-фест» – це благод╕йна акц╕я, в яку вже вкладено близько 100 тис. грн. З╕бран╕ на фестивал╕ кошти мали п╕ти на видання книги-альбому Богдана-╤горя Антонича та CD-зб╕рки п╕сень на в╕рш╕ поета. Але, на жаль, гостей було надто обмаль… Орган╕затори анал╕зують, чому так сталося. Однак варто наголосити на зусиллях громади, молодо╖ сп╕льноти. Ось як висловилася одна з тих, хто прийшов до парку «Нивки» в ц╕ дн╕, киянка Галина: «Дуже важливо, щоб звучали твори самого Антонича, а не про Антонича. Як згадаю, ск╕льки бачила в╕рш╕в (це лише опубл╕кован╕) про Шевченка, Франка, Лесю Укра╖нку – моторошно ста╓, склада╓ться враження, що вс╕ просто використовують в╕доме ╕м’я задля власно╖ прослави. Тут такого не було. Або майже не було». Тим часом ки╖вська книгарня «╢» в╕дзначила 100-р╕ччя Антонича день у день, 5 жовтня, з повним, як мовиться, аншлагом. Кожен ╕з митц╕в, як╕ взяли участь у заход╕, або виконав п╕сню на слова Богдана-╤горя, або прочитав його в╕рш, який вважав найб╕льш в╕дпов╕дним власному внутр╕шньому станов╕ та творчост╕. Отож, ╖х було шестеро: «Принаг╕дн╕ гост╕» – ╤ван Малкович, Василь Жданк╕н та В╕ктор Морозов, як╕ виступили з в╕ршами та п╕снями на слова Антонича. Поети ж, що по╓дналися назвою «Три перстен╕»,– ╤ван Андрусяк, Богдан-Олег Горобчук та Павло Коропчук – читали Богдана-╤горя, найб╕льш суголосного власн╕й поез╕╖. Попри належн╕сть до р╕зних покол╕нь, митц╕в у книгарн╕ «╢» об’╓днав в╕чно молодий ╕ в╕чно наймолодший поет, якому виповнилося сто...
Людмила ТАРАН.
БОГДАН-╤ГОР АНТОНИЧ АRS РОЕТ╤СА II, 1 МИСТЕЦТВО ПОЕЗ╤╥ II, 1
Я звичайний п╕╖та, кожний мене захоплю╓ день. Не розум╕ю св╕та, не розум╕ю власних п╕сень. Пити захват до краю... Голос безжурний, немов цв╕ркуна, от так соб╕ сп╕ваю, т╕льки дзвенить на горах луна. Захоплення початок, рел╕г╕╖ й сонет╕в; захоплення нам родить апостол╕в ╕ поет╕в. Не вм╕ю писати в╕рш╕в, см╕юся з правил ╕ вимог. Для мене поетику склада╓ сам Бог.
Четвер, 24 березня 1932
П╤СНЯ БАДЬОРИХ БРОДЯГ 1 В дорогу! Щоб лиш сонце нам св╕тило, щоб ясен круг гор╕в нам угор╕. О ти, шлях╕в безкра╖х дивна сило, що маниш нас в сво╖й м╕нлив╕й гр╕. Як вдарить запах п╕ль в в╕кна в╕трило, хто видержить в душних к╕мнат жар╕. Упитись дал╕ подихом так мило, геть суми, думи кинути стар╕! В╕трами поле душ╕ нам обмило, а п╕сню п╕дказали комар╕. Склада╓м дн╕ в яскравих айстр╕в клумби, нових Америк щастя ми колумби. 2 Чи в оч╕ дощ с╕че, немов горох, чи в л╕тн╕й день п╕тн╕ти буде т╕ло, хоч рахувати ти б не вм╕в до трьох, хоч в╕д журби тво╓ би серце мл╕ло, м’який безмежжя обмота╓ мох, поглянеш в тихий, в╕льний безкрай см╕ло, покинеш хвиль минулих темний льох, ╕ зацв╕те у серц╕ юна сила, ╕ буде в тоб╕ грати птичий тьох, поймеш заплутане природи д╕ло. Без меж ╕ ст╕н, що тиснуть, станеш тут, бродяга, волокита, шалапут.
ЩАСТЯ
З ус╕х людей найб╕льше я щасливий, будую б╕лий калиновий м╕ст. М╕й д╕м скляний не з казки, лиш правдивий. Велико╖ мо╓╖ ф╕лософ╕╖ такий безглуздий зм╕ст. Не заплачу стражданню й горю мита, люблю риск, небезпеку й сум’яття Я ╓ рушниця, рад╕стю набита, якою вистр╕лю на честь життя. Я п’ю його до дна, без сумн╕в╕в, без журб ╕ б╕д, н╕що, що людське, — не ╓ мен╕ чуже, а що сьогодн╕ я не маю грошей на об╕д, — байдуже.
СОБАКА Й М╤СЯЦЬ
Втомлений лоб покладеш на пахучому с╕н╕. Досить вже, досить на долю собачу ти вив. Чорна обкута╓ н╕ч соломою т╕ней, тихо забудеш сво╖х незбагнених кривд. Пахощ╕ чу╓ш св╕танку; година вже третя, оч╕, як вугля, в темряв╕ блиском горять. Довго й даремно на ши╖ шарпа╓ш кетяг. Вистр╕лить оклик п╕вня, мов ран╕шн╕й ряст. В╕тер торга╓ листя, мов струни на лютн╕. Жовч накипа╓ у серц╕, аж випаде з меж. Н╕, так дал╕ не може вже бути; ╕з лют╕ м╕сяць зубами, немов маслака, розгризеш.
ПРИВ╤ТАННЯ ЖИТТЯ
╤ день ╕ в╕к однаково минають. Не задержать нам хвил╕. Кожна мить знов родить другу мить, ╕ перша в друг╕й спить, об╕ у трет╕й, та, як вежа, час вироста╓ й меж не ма╓ й нас н╕мить. Так на минулого й майбутнього раменах пов╕шено, мов плахту, долю нашу. Ми — ланцюга поодинок╕ звена, ми — в╕дтинок малий з╕ стр╕чки часу. Це наших дн╕в звичайна тут дорога, не пада╓ н╕що до безв╕ст╕ води. В╕ддати треба нам життю щомога, а треба кожному, ще поки молодий. Тепер ще кв╕тка д╕йсност╕ над╕╓ю цв╕те, не кида╓ ще т╕н╕ дерево знев╕ри. Хоч зна╓, що морози, серце в╕ру╓ проте ╕ л╕ктями ужитку правди ще не м╕рить. Для молодих плечей легкий ╓ неба в’юк, в одноман╕тност╕ не явиться нам поз╕х. О, не словами уст, але словами рук сп╕вати будем п╕сню на житт╕ пороз╕. В╕тай життя! Що б╕ль да╓ш, ╕ щастя, ╕ красу, ╕ сум, ╕ горе. В мен╕ юний пал не вмер ще. В╕тай життя! ╤ на прив╕т тоб╕ я понесу м’яке, та в панцир крицевий закуте серце.
ЛАУРЕАТОМ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ АНТОНИЧА У ЛЬВОВ╤ СТАЛА ПОЕТЕСА З ╤ВАНО-ФРАНК╤ВСЬКА
Цьогор╕чним лауреатом л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Богдана-╤горя Антонича «Прив╕тання життя» у Львов╕ стала поетеса Натал╕я Ткачик з ╤вано-Франк╕вська, як╕й жур╕ присудило перше м╕сце. Кияни Олександр Данилюк та Павло Коровчук пос╕ли друге м╕сце, а трет╓ та заохочувальний диплом отримала льв╕в’янка Юл╕я-Ванда Мусаковська. Як розпов╕в кореспондентов╕ УКР╤НФОРМу один ╕з сп╕взасновник╕в прем╕╖, директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сап╕га, цього року конкурс було проведено у рамках святкування стор╕чного юв╕лею з дня народження самобутнього укра╖нського л╕рика. Жур╕ розглянуло 43 пропозиц╕╖, з яких було допущено до оц╕нювання 25. Конкурсанти, в╕к яких не ма╓ перевищувати 28 рок╕в — саме ст╕льки прожив в╕домий поет — представляли всю Укра╖ну, а одна робота над╕йшла ╕з США. Лауреат╕в конкурсу прив╕тали голова оргком╕тету ╕з в╕дзначення стор╕ччя в╕д дня народження Б.-╤. Антонича, заступник голови Льв╕всько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ ╤гор Держко, в╕дом╕ льв╕вськ╕ письменники, а також переможц╕ попередн╕х конкурс╕в «Прив╕тання життя». В╕рш╕ славетного поета прозвучали у виконанн╕ актор╕в льв╕вських театр╕в та лауреат╕в конкурсу.
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7900
|