«ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА ПОЧИНА╢ТЬСЯ В╤Д НАЙПРОСТ╤ШОГО – ДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА НА ВС╤Х Р╤ВНЯХ»
М╤Н╤СТР ЮСТИЦ╤╥ УКРА╥НИ МИКОЛА ОН╤ЩУК
У ЮРИСТ╤В – СВЯТО
Напередодн╕ святкування Дня юриста, який традиц╕йно приверта╓ увагу вс╕╓╖ юридично╖ сп╕льноти – 8 жовтня 2009 року, ми звернулися до головного юриста кра╖ни, м╕н╕стра юстиц╕╖ Укра╖ни Миколи Он╕щука з проханням прокоментувати актуальн╕ правов╕ под╕╖ та тенденц╕╖, що притаманн╕ сучасному укра╖нському сусп╕льству. — Як╕ першочергов╕ кроки необх╕дно зробити в Укра╖н╕ для досягнення реального верховенства права? — Забезпечення в Укра╖н╕ верховенства права ╓ одн╕╓ю з найнагальн╕ших проблем в╕тчизняно╖ юриспруденц╕╖ – як практично╖, так ╕ теоретично╖. Зг╕дно з частиною першою статт╕ 8 Конституц╕╖ Укра╖ни в Укра╖н╕ визна╓ться ╕ д╕╓ принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в сусп╕льств╕. Насамперед, потр╕бно виконувати положення Конституц╕╖ та закони. Адже верховенство права почина╓ться в╕д самого простого – дотримання законодавства на вс╕х р╕внях. На жаль, поки цього не доводиться спостер╕гати. Кр╕м того, верховенство права вимага╓ в╕д держави його вт╕лення у закони. ╢ багато актуальних питань, як╕ можна вир╕шити вже сьогодн╕ шляхом ухвалення нових закон╕в. Назву лише к╕лька з них: прийняття нового Крим╕нально-процесуального Кодексу, новий Закон „Про прокуратуру”, нов╕ закони про реформування судово╖ системи. Вир╕шення проблем, що постали сьогодн╕ перед державою ╕ сусп╕льством, ╓ надзвичайно складним та довготривалим процесом. Без реальних зм╕н демократичн╕ перетворення, що в╕дбулися у кра╖н╕, не ╓ усталеними ╕ наше сп╕льне завдання – домогтися реформування ╕снуючого законодавства та ухвалення нових закон╕в. Т╕льки таким чином Укра╖на зробить важливий крок до запровадження ╓вропейських стандарт╕в доступу ос╕б до правосуддя та виконання сво╖х м╕жнародних зобов’язань. Значний ресурс розвитку демократ╕╖ ╕ верховенства права я вбачаю у проведенн╕ м╕сцевих референдум╕в, як╕ дос╕ не набули в наш╕й кра╖н╕ необх╕дного поширення. Як св╕дчить практика, представницьк╕ органи на м╕сцях (ради) довол╕ швидко ╕ часто стають „представницькими корпорац╕ями”. — Яким чином вигляда╓ ситуац╕я сьогодн╕ ╕з правами громади? Чи можуть територ╕альн╕ громади безпосередньо вир╕шувати питання м╕сцевого значення? — На жаль, за в╕с╕мнадцять рок╕в незалежност╕, територ╕альн╕ громади в Укра╖н╕ так ╕ не отримали належно унормованих на законодавчому р╕вн╕ д╕╓вих форм м╕сцево╖ демократ╕╖, як╕ вже ╓ повсякденними для багатьох кра╖н-учасниць ╢С. Територ╕альна громада в Укра╖н╕ нин╕ залиша╓ться заручником застар╕ло╖, пострадянсько╖ за часом ╕ радянсько╖ по сут╕, системи м╕сцевого самоврядування. Центральною ланкою ц╕╓╖ системи залишаються м╕сцев╕ ради, надм╕рн╕ повноваження яких надають ╖м абсолютну владу при вир╕шенн╕ питань м╕сцевого значення та н╕велюють потенц╕ал прямо╖ демократ╕╖. Я впевнений, що громадам потр╕бно повернути право безпосередньо вир╕шувати питання м╕сцевого (локального) самоврядування. М╕н╕стерство юстиц╕╖ Укра╖ни детально проанал╕зувало законодавство Укра╖ни ╕, мушу зазначити, нам вкрай потр╕бн╕ законодавч╕ ╕н╕ц╕ативи щодо правового урегулювання прямо╖ демократ╕╖ на м╕сцях. Через законодавче поле можливо вир╕шити цю проблему. У в╕дпов╕дност╕ до розробленого нами законопроекту „Про м╕сцевий референдум” територ╕альна громада отриму╓ так╕ права через м╕сцевий референдум та через ╕нш╕ ╕нститути локально╖ демократ╕╖ (м╕сцев╕ ╕н╕ц╕ативи, локальне вето тощо). А повсякденне управл╕ння справами територ╕ально╖ громади зд╕йснюватиме с╕льський, м╕ський голова, обраний безпосередньо членами територ╕ально╖ громади. Кр╕м анал╕зу законодавства, нам вперше за ╕стор╕ю незалежност╕ вдалося з╕брати ╕ систематизувати ╕нформац╕ю про вс╕ м╕сцев╕ референдуми. До прикладу, з 1991 до 2009 року в Укра╖н╕ було проведено 150 м╕сцевих референдум╕в: 50 – з питань адм╕н╕стративно-територ╕ального устрою; 34 — з питань зм╕ни назви населеного пункту; 31 – з ╕нституц╕йних питань, включаючи дострокове припинення повноважень представницьких орган╕в м╕сцевого самоврядування; 13 — з питань благоустрою населених пункт╕в; 12 – ╕з земельних питань; 10 – з ╕нших питань. Анал╕тичн╕ дан╕ дозволяють зробити такий висновок: проведення м╕сцевих референдум╕в залежить не в╕д рег╕ону, а передус╕м в╕д того, чи визначений порядок проведення таких референдум╕в у чинному законодавств╕, зокрема, у статутах територ╕альних громад громадянсько╖ та, звичайно, в╕д активност╕ територ╕альних громад. — Давайте розглянемо питання конституц╕йно╖ реформи ╕ проект зм╕н до Конституц╕╖. Як Ви вважа╓те, враховуючи складну пол╕тичну ситуац╕ю, наск╕льки сьогодн╕ потр╕бна Укра╖н╕ конституц╕йна реформа? — Перспективи розвитку нашо╖ держави неможлив╕ без переосмислення положень чинного основного Закону та формування принципово нових конституц╕йних засад. Я переконаний, що оновлення Конституц╕╖ ма╓ зд╕йснюватися на принципах та положеннях ╓вропейського класичного конституц╕онал╕зму. До реч╕, ц╕ тенденц╕╖ нин╕ знаходять св╕й розвиток у конституц╕йних моделях державотворення кра╖н-учасниць ╢вропейського Союзу та низки ╕нших кра╖н св╕ту. Комплексн╕ зм╕ни до Конституц╕╖ Укра╖ни зумовлен╕ досв╕дом застосування ╖╖ положень, виявленням потреби в усуненн╕ в ╖╖ нормативному зм╕ст╕ певних недол╕к╕в. Зокрема, недосконалост╕ системи юридичних гарант╕й конституц╕йних прав ╕ свобод людини, вад ╕ похибок в орган╕зац╕╖ та функц╕онуванн╕ державного механ╕зму в ц╕лому. Елементами системного оновлення Конституц╕╖ Укра╖ни мають стати в першу чергу посилення конституц╕йних гарант╕й прав ╕ свобод людини, розвиток системи стримування ╕ противаг. Саме вони мають забезпечити б╕льшу ╕нституц╕йну стал╕сть механ╕зму функц╕онування та зд╕йснення влади.
ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
