Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 02.10.2009
«ЦЕ... НЕ ╢ ПРОБЛЕМА В╤ДНОСИН ОС╤Б, ЦЕ БОРОТЬБА ДВОХ Р╤ЗНИХ ╤ДЕОЛОГ╤Й»

ТВОРИМО КОНСТИТУЦ╤Ю!

Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко заклика╓ укра╖нське сусп╕льство взяти активну участь в обговоренн╕ та творенн╕ ново╖ Конституц╕╖ Укра╖ни. «Я закликаю кожного укра╖нця: якщо ви хочете передати Укра╖ну сво╖м д╕тям, переконаний, ваш громадянський обов’язок – сьогодн╕ стати б╕ля Президента, б╕ля добросов╕сних демократичних пол╕тик╕в, як╕ хочуть демократичним шляхом, публ╕чним обговоренням сформувати Основний нац╕ональний закон», – сказав Глава держави 30 вересня на прес-конференц╕╖ у Ки╓в╕, закликавши журнал╕ст╕в вс╕ляко сприяти цьому процесов╕.
«Я прошу поставитися до цього прохання як до пр╕оритету номер один», – наголосив в╕н. В. Ющенко заявив, що якщо Конституц╕я не буде удосконалена зараз, нац╕я втратить нагоду для продовження розбудови демократично╖ Укра╖ни: «╤ншо╖ тако╖ нагоди найближч╕ 10-15 рок╕в не буде».
Президент попросив укра╖нц╕в «не спод╕ватися, що хтось це зробить зам╕сть нас». «Давайте не будемо дов╕ряти пол╕тикам. Давайте будемо формувати майбутн╓ сам╕», – закликав в╕н.
Глава держави п╕дкреслив, що сьогодн╕ в╕д громадян над╕йшло вже багато пропозиц╕й щодо зм╕н до Основного Закону «╕ вони щодня надходять». В╕н позитивно в╕дзначив той факт, що 63% людей п╕дтримують ухвалення зм╕н ╕ доповнень до Конституц╕╖. В. Ющенко окремо звернув увагу, що його проект Конституц╕╖ включа╓ напрацювання Нац╕онально╖ конституц╕йно╖ ком╕с╕╖.
«Моя ╕дея – не ховатися... Мене ц╕кавить широке обговорення, ╕ щоб нац╕я за круглим столом сформувала ключов╕ базов╕ нац╕ональн╕ ц╕нност╕ ╕ як ми до них ╕демо», – сказав Президент. За його словами, такий п╕дх╕д веде до того, що «ми ста╓мо незалежними н╕ в╕д кого, сам╕ форму╓мо Конституц╕ю, ц╕нност╕, як╕ ╓ характерними ╕ знаковими для нац╕╖, сам╕ форму╓мо механ╕зм влади».
«Наша мета сьогодн╕ – зробити такий базовий нац╕ональний документ, який би, незалежно в╕д того, хто буде Президентом чи Прем’╓р-м╕н╕стром, сформував би так╕ засади формування ладу ╕ влади, як╕ були б основою майбутньо╖ нац╕онально╖ пол╕тики», – наголосив В. Ющенко.
Глава держави висловив припущення, що зм╕ни до Конституц╕╖ не будуть внесен╕ до президентських вибор╕в. Однак, в╕н закликав ус╕ пров╕дн╕ пол╕тичн╕ сили висловити свою позиц╕ю щодо основних зм╕н до Основного Закону ще до початку цих вибор╕в.
Президент п╕дкреслив: основний виклик, перед яким сьогодн╕ сто╖ть нац╕я – впоратися ╕з пол╕тичною нестаб╕льн╕стю, «яка нищить демократ╕ю, свободу ╕ поверта╓ Укра╖ну у вчорашн╕й день».
«Буде велика помилка нац╕╖, якщо ми не зрозум╕╓мо одного причинно-насл╕дкового зв’язку: те, що ми ма╓мо сьогодн╕ – це... не ╓ проблема в╕дносин ос╕б, це боротьба двох р╕зних ╕деолог╕й», – вважа╓ В╕ктор Ющенко.

УКРА╥НСЬКОМУ НАРОДУ – НАРОДНУ КОНСТИТУЦ╤Ю

Громадськ╕сть Криму долучилася до обговорення зм╕н до Конституц╕╖, запропонованих Президентом Укра╖ни. У Рад╕ м╕н╕стр╕в Криму створено робочу групу та затверджено план заход╕в з орган╕зац╕╖ всенародного обговорення проекту Закону, поданого Президентом. Аналог╕чн╕ робоч╕ групи створен╕ у м╕стах та районах автоном╕╖. 22 вересня в С╕мферопол╕ в╕дбувся «круглий ст╕л» з обговорення проекту Закону Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Конституц╕╖ Укра╖ни» за участ╕ представник╕в пол╕тичних сил та громадських орган╕зац╕й.
Учасники «круглого столу» презентували сво╖ погляди, загальне сприйняття ╕н╕ц╕ативи Президента та висловили власн╕ м╕ркування стосовно окремих положень проекту, доц╕льност╕ тих або ╕нших запропонованих нововведень.
В. ╢рмаков, заступник голови Кримсько╖ орган╕зац╕╖ УРП «Собор», схвально в╕дзначив Розд╕л про м╕сцеве самоврядування та територ╕альну орган╕зац╕ю влади, в якому визначено м╕сце Автономно╖ Республ╕ки Крим, завдяки чому можливо виключити т╕ загрози, що пер╕одично виникають в автоном╕╖. ╢рмаков ╕з занепоко╓нням висловився з приводу запропонованого у зм╕нах положення про двопалатний парламент як такого, що суперечить Конституц╕╖ про ун╕тарний устр╕й держави. На думку промовця, так╕ зм╕ни можуть стати поштовхом до федерал╕зац╕╖ Укра╖ни.
О. Сибильов, член пол╕тради СДПУ(о), виявив бурхливе невдоволення тим, що на виконання старо╖ Конституц╕╖ нема╓ економ╕чного п╕д╜рунтя, тим б╕льше – на нову. Тобто нема╓ грошей – не спод╕вайся на права, що ╖х так намагався доповнити ╕ прописати Президент, який, за словами промовця, нав’язу╓ св╕й погляд кримчанам та нездатний об’╓днати кра╖ну.
В. Пробий-Голова, заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АРК, роз’яснив аудитор╕╖ нововведення у д╕яльност╕ державного механ╕зму, систему стримування та противаг, через недосконал╕сть яко╖ кра╖на опинилися у стан╕ пост╕йно╖ пол╕тично╖ кризи.
В. Хмеловський, голова Укра╖нсько╖ громади Криму, наголосив, що обраний народом Президент на момент вступу на посаду вже не мав тих повноважень для виконання сво╓╖ програми, ╕з якими його обирали. Тому зараз укра╖нський народ зна╓, що ма╓ право обирати не т╕льки особу, а й ч╕тко прописан╕ повноваження, якими ╖╖ над╕лено, ╕ в╕д того н╕хто, тим б╕льше влада, що чомусь все звикла вир╕шувати сама, як це зробила зм╕нами до Конституц╕╖ 2004 року, не в змоз╕ вже позбавити. Якими будуть ц╕ зм╕ни, тепер вир╕шу╓ сам народ.
╤нш╕ промовц╕ зосередились на окремих статтях проекту та висловили власн╕ пропозиц╕╖, зокрема Л. Пилунський, депутат Верховно╖ Ради Криму, та С. Савченко, голова Всекримсько╖ «Просв╕ти», запропонували ч╕тко прописати положення, як╕ саме народи вважати кор╕нними, що згадуються у нов╕й редакц╕╖ Конституц╕╖, поставити питання про ╕снування другого, духовного г╕мну Укра╖ни. Е. Леонов, голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ ВО «Свобода», запропонував взяти до уваги зм╕ни до Конституц╕╖, п╕дготовлен╕ парт╕╓ю «Свобода».
Таким ╕нформативним та ц╕кавим у р╕знобарвност╕ думок та позиц╕й, що висловлювались, виявився «круглий ст╕л», який став стартом для подальших дискус╕й, п╕дкреслив модератор зас╕дання, Т. Микитюк, заступник голови правл╕ння Кримського в╕дд╕лення ВГО «Ком╕тет виборц╕в Укра╖ни».
 Зазначимо, що винесений на всенародне обговорення проект Закону Президента Укра╖ни д╕йсно став поштовхом для сп╕льних дискус╕й представник╕в р╕зних пол╕тичних сил, громадських орган╕зац╕й, громадян Укра╖ни, усв╕домлення громадянами сво╓╖ рол╕ у буд╕вництв╕ держави, ╖╖ Закону. Для виходу держави з╕ стану пост╕йно╖ пол╕тично╖ кризи через недосконал╕сть та суперечност╕ у законодавств╕ Президентом запропоновано ч╕тко прописати механ╕зм орган╕зац╕╖ та д╕яльност╕ державних орган╕в, розпод╕лення ╖хн╕х обов’язк╕в. Цей проект став результатом опрацювання м╕жнародного та в╕тчизняного досв╕ду конституц╕йно-державного буд╕вництва, враховуючи висновки та рекомендац╕╖ ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ «За демократ╕ю через право» та Парламентсько╖ Асамбле╖ Ради ╢вропи, р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни, базуючись на напрацьованому робочою групою Нац╕онально╖ Конституц╕йно╖ ради проект╕ Концепц╕╖ системного оновлення регулювання сусп╕льних в╕дносин в Укра╖н╕, взят╕ до уваги проекти ново╖ редакц╕╖ Конституц╕╖ Укра╖ни, що розроблялися науковцями, пол╕тичними парт╕ями.
Св╕тлана ╢рещенко.

ПОЛ╤ТИЧНИЙ КОМПРОМ╤С ЧИ ЕФЕКТИВНА ВЛАДА?

До сьогодн╕ Конституц╕я нашо╖ держави формувалася як певний компром╕с пол╕тик╕в. Таким чином, цитуючи Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка: “У 2004 роц╕ ми отримали в Конституц╕╖ основу для жорстких соц╕альних ╕ пол╕тичних конфл╕кт╕в та нестаб╕льн╕сть ╕нститут╕в влади... Досв╕д п╕дказу╓, що Конституц╕я не може бути продуктом лише пол╕тичного компром╕су... Цей п╕дх╕д себе не виправдав”, – каже Президент, звертаючись до сп╕вв╕тчизник╕в у передмов╕ до нового проекту Конституц╕╖ та пропону╓ всенародне його обговорення.
Перес╕чним громадянам у непростий кризовий час, як п╕дказують соцопитування, не до обговорень, зате пол╕тичн╕ парт╕╖ знову шукають компром╕с. Чи буде в╕н кращим за попередн╕й – покаже час, а поки що тривають дискус╕╖ й Севастополь бере в них активну участь.
29 вересня в Севастопольському мед╕а-центр╕, у формат╕ «круглого столу», представники м╕сцевих осередк╕в пол╕тичних парт╕й та громадських орган╕зац╕й з╕бралися, аби в конструктивному д╕алоз╕ визначитися щодо нового проекту Основного Закону держави, запропонованого чинним Президентом В╕ктором Ющенком.
╤н╕ц╕атива проведення «круглого столу» належить голов╕ правл╕ння Севастопольського в╕дд╕лення Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ “Ком╕тет виборц╕в Укра╖ни” Тимоф╕ю Н╕к╕тюку, в╕н же й головував на заход╕.
За круглим столом того дня з╕бралися: заступник голови м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Дмитро Баз╕в, голова Севастопольського в╕дд╕лення ГО “Фронт зм╕н” ╤ван Ком╓лов, член пол╕тради м╕сцевого осередку Парт╕╖ рег╕он╕в Володимир Чекмезов, голова м╕сько╖ парт╕йно╖ орган╕зац╕╖ ВО “Батьк╕вщина” Микола ╤ванюк, голова м╕сько╖ орган╕зац╕╖ ВО “Свобода” Олександр Болтян, голова виконкому м╕сцевого осередку парт╕╖ “Наша Укра╖на” Там╕ла Подол╕на, голова м╕сцевого осередку Прогресивно╖ соц╕ал╕стично╖ парт╕╖ Укра╖ни ╢вген Дубовик, представник ГО “Експерти Укра╖ни” Роман Черненко та голова м╕сцевого парт╕йного осередку “Трудова Укра╖на” ╤ван ╢рмаков.
Варто в╕дзначити неабияку толерантн╕сть, що панувала на заход╕: укра╖нська мова тепер не ╓ подразником у Севастопол╕ й сприйма╓ться як належна. Саме нею в╕дважилися дискутувати представники “Нашо╖ Укра╖ни” та ВО “Свобода” Там╕ла Подол╕на й Олександр Болтян. Це також неабиякий наш здобуток, кр╕м, звичайно ж, нового проекту Конституц╕╖, що обговорювався. Наводити повн╕стю об’╓мн╕ промови дискутуючих формат часопису не дозволя╓, тому, напевне, варто в╕дзначити основн╕ наголоси дискутант╕в.
Головна думка промови ╤вана Ком╓лова, котрий представляв “Фронт зм╕н”, поляга╓ в тому, що “...Конституц╕ю не варто часто зм╕нювати, ╖╖ треба виконувати й захищати в╕д заз╕хань пол╕тичних сил. Вибори Президента мають бути народними, а не парламентськими. А зм╕ни до Конституц╕╖ мають в╕дбуватися виключно через референдум...”.
Представник м╕сцевого осередку “рег╕онал╕в” Володимир Чекмезов заявив, що Парт╕я рег╕он╕в буде в╕дстоювати право вибор╕в за парт╕йними списками. Ц╕й пол╕тичн╕й сил╕ близька ╕дея федерал╕зац╕╖ кра╖ни. До того ж, под╕л ╖╖ не на дв╕, а на три частини, що, на думку рег╕онал╕в, в╕дпов╕да╓ етн╕чним та культурним особливостям держави. Це дуже демократично й зн╕ме протистояння за нац╕ональними ознаками. “Федерал╕зац╕я – запов╕тна мр╕я представник╕в Парт╕╖ рег╕он╕в Севастополя”, – сказав Володимир Чекмезов.
Микола ╤ванюк (БЮТ) переймався диспропорц╕╓ю влади. “Настав час ч╕тко виписати вертикал╕ влади, аби надал╕ не було непорозум╕нь. Потр╕бно також через референдум визначити форму правл╕ння. Депутатська недоторканн╕сть ма╓ бути знята. ╤мперативний мандат на певний пер╕од становлення держави необх╕дний”. Промовець ще висловився за в╕дкрит╕ виборч╕ списки та ч╕тко виписаний статус м╕ста Севастополь як окремого рег╕ону.
Заступник м╕ського голови Дмитро Баз╕в також стурбований в╕дсутн╕стю у проект╕ ново╖ Конституц╕╖ ч╕тко виписаного статусу м╕ста як рег╕ону. “Держадм╕н╕страц╕я розглянула на колег╕╖ проект Конституц╕╖, запропонований чинним Президентом та направила низку пропозиц╕й. Решта положень нового проекту Конституц╕╖ у кер╕вництва держадм╕н╕страц╕╖ сумн╕в╕в не викликають...”, – сказав Дмитро Баз╕в.
В Олександра Болтяна (ВО “Свобода”) побажань до Основного Закону виявилося найб╕льше. На його думку, “...пол╕тичн╕ сили, що пропонують зм╕нювати Конституц╕ю залежно в╕д ситуац╕╖, керуються власними вигодами, п╕длаштовуючи п╕д себе Основний Закон держави. Ми виступа╓мо за в╕дновлення смертно╖ кари за злочини проти укра╖нсько╖ нац╕╖, проти Укра╖нсько╖ держави, за особливо тяжк╕ злочини проти громадян. Ми – за президентську форму правл╕ння. Укра╖на ╓ ун╕тарною державою. Державна мова в н╕й – укра╖нська. Судд╕ мають обиратися на м╕сцях громадою. Заборона подв╕йного громадянства та приватно╖ власност╕ на землю для ╕ноземц╕в. Земля ╓ власн╕стю Укра╖нсько╖ держави. Заборона комун╕стично╖ ╕деолог╕╖ як тако╖, що несе загрозу для людства. ╤нформац╕йний прост╕р – сфера нац╕онально╖ безпеки. Заборона розташування ╕ноземних в╕йськових баз на територ╕╖ Укра╖ни. В╕дновлення ядерно╖ збро╖, бо сьогодн╕ в╕дсутн╕ об╕цян╕ гарант╕╖ безпеки”, – стисло ╕ влучно п╕дсумував Олександр Болтян.
Прогресивних соц╕ал╕ст╕в на «круглому стол╕» представляв депутат м╕ськради ╢вген Дубовик. Йому таке обговорення нагаду╓ передачу “Укра╖на ма╓ таланти” – кожен верзе, що хоче. А в╕дштовхуватися, на його думку, треба в╕д Декларац╕╖ про суверен╕тет. Бо то була воля народу.
Отже, Президент прагне почути думку народу й в╕н ╖╖ почу╓. Результати дискус╕╖ «круглого столу» будуть направлен╕ до ╤нституту стратег╕чних досл╕джень на опрацювання. Севастопольц╕ спод╕ваються, що ╖хн╕ думки будуть почут╕ ╕ врахован╕.

Л╕д╕я Степко.
м. Севастополь.

В╤РЮ ПРЕЗИДЕНТУ

Великого галасу наробили антидержавницьк╕ сили з приводу поданого Президентом Укра╖ни до Верховно╖ Ради «Проекту закону про оновлення Конституц╕╖». 
╤дея двопалатного парламенту виникла ще в 2001-2002 р., пот╕м у 2006 р. За провину Глав╕ держави ставиться те, що в 2002 р. в╕н заперечував цю ╕дею. Але ж пол╕тична ситуац╕я в держав╕ р╕зко зм╕нилася п╕сля вибор╕в за пропорц╕йними парт╕йними списками. Парламент став ол╕гарх╕зований, у ньому б╕льш як 300 ол╕гарх╕в-м╕льйонер╕в, ╕з десяток м╕льярдер╕в. Закони пишуться ними п╕д себе. Ц╕ люди не вм╕ють чи не хочуть ухвалювати розумн╕ закони, щоб вивести кра╖ну з кризи. Насправд╕, в╕дкритих списк╕в парт╕йц╕ не хочуть. Через парламент проводять б╕льш╕сть лоб╕стських закон╕в, та й т╕ недосконал╕, бо через тиждень-два в╕дм╕няються самими ж парламентарями.
В Укра╖н╕ назр╕ва╓ загроза втрати незалежност╕. А чинна Конституц╕я не забезпечила ╕ ч╕тко не в╕дрегулювала збалансованих механ╕зм╕в, необх╕дних для стримування ╕ противаг ус╕х г╕лок влади.
Президент Укра╖ни запропонував проект двопалатного парламенту. Як╕ ж переваги ма╓ цей парламент? Св╕т вже давно напрацював модел╕ тако╖ влади. Серед ун╕тарних держав двопалатний парламент ╓ у Польщ╕, Чех╕╖, Словен╕╖, Франц╕╖, ╤тал╕╖, ╤спан╕╖, ╤рланд╕╖, Н╕дерландах. ╤ люди в цих ╓вропейських державах прекрасно живуть. Наша держава дозр╕ла до парламенту ╓вропейського зразка – Нац╕ональних збор╕в Укра╖ни, що будуть по╓днувати ╕ пол╕тичне, ╕ територ╕альне представництво. Двопалатний парламент стаб╕л╕зу╓ ╕ збалансу╓ вс╕ г╕лки влади, дасть чесн╕ критер╕╖ розпод╕лу влади, посилить процеси децентрал╕зац╕╖ ╕ департизац╕╖, зменшить чисельн╕сть народних обранц╕в, пол╕пшить як╕сть законодавчого процесу, поверне дов╕ру до влади, надасть нових, як╕сних зм╕н громад╕ та м╕сцевому самоврядуванню, розширить демократичн╕ принципи.
Нижня палата – орган пол╕тичного представництва народу. Обира╓ться вона за в╕дкритими парт╕йними списками, виконуватиме законодавчу функц╕ю, формування ╕ контроль уряду.
Верхня палата – представництво вс╕х рег╕он╕в ╕ громад. Обира╓ться за мажоритарним принципом – по 3 представники в╕д кожного рег╕ону. Вона в╕дпов╕да╓ за кадров╕ неурядов╕ призначення структур, пол╕пшу╓ законотворч╕ процеси. Нарешт╕, суди, прокуратура, СБУ, Фонд держмайна, ╕нш╕ будуть незалежними в╕д парт╕йних клан╕в.
Президент як гарант державного суверен╕тету, безпеки ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ визнача╓ пр╕оритети державно╖ пол╕тики Укра╖ни. В╕н вза╓мод╕╓ з Верхньою палатою. Чому ж такий галас ╕ спротив антидержавницьких сил, аби н╕чого ╕ надал╕ не зм╕нювати? Чим г╕рше, тим краще для них. Очевидно, це суперечить ╖хн╕м меркантильним ╕нтересам, тому нав╕ть розглядати цей проект не будуть.
Глава держави посл╕довно дотриму╓ться демократичних метод╕в кер╕вництва, безкорисливо служить Укра╖нськ╕й держав╕ ╕ народов╕ з почуттям власно╖ г╕дност╕ ╕ глибокого патр╕отизму.
Ми бачимо, що за останн╕ п’ять рок╕в Укра╖на зм╕нилася. Ми буду╓мо громадянське сусп╕льство, утверджу╓мося як ╓дина пол╕тична укра╖нська нац╕я, п╕зна╓мо свою правдиву ╕стор╕ю, в╕дроджу╓мо укра╖нську мову, п╕сню, культуру, традиц╕╖, п╕зна╓мо правду про укра╖нський Голодомор, Крути, Батурин, УПА, наших нац╕ональних геро╖в, усв╕домлю╓мо мету в╕дродження ╓дино╖ Пом╕сно╖ Укра╖нсько╖ Церкви.
Розвиток Укра╖нсько╖ держави ма╓ зд╕йснюватись через зм╕цнення нац╕онально╖ св╕домост╕ та патр╕отизму. Якщо ми вс╕ не усв╕домимо себе укра╖нцями, не навчимось вбол╕вати за наш╕ нац╕ональн╕ ╕нтереси, то н╕ високого економ╕чного р╕вня, н╕ матер╕ального добробуту народу нам не досягти.

Л. РОМАНЮК-ОЛЕКС╤ЙЧУК.
м. Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7867

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков