"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2009 > Тема "З потоку життя"
#38 за 18.09.2009
«НАВ╤ЩО КРИМУ ГАЗ, КОЛИ ТУТ СТ╤ЛЬКИ СОНЦЯ ╤ В╤ТРУ?!»
15 вересня у Микола╖вц╕ в панс╕онат╕ «Енергетик» в╕дбулася 10-та юв╕лейна м╕жнародна науково-практична конференц╕я «В╕дновлювана енергетика ХХ╤ стол╕ття». Конференц╕я, орган╕заторами яко╖ ╓ Нац╕ональна академ╕я наук та ╤нститут в╕дновлювано╖ енергетики, була присвячена питанням енергетичного забезпечення промислового, с╕льськогосподарського та побутового сектор╕в, пошуку шлях╕в п╕двищення над╕йност╕ енергопостачання, ефективност╕ використання енергоресурс╕в, можливостей б╕льш широкого використання м╕сцевих та нових вид╕в палива, в╕дход╕в с╕льськогосподарського виробництва ╕ в╕дновлюваних енергоресурс╕в, впровадження енергоефективних технолог╕й. Важлив╕сть економного споживання енергоресурс╕в як н╕коли пом╕тна тепер, коли св╕тов╕ ц╕ни на паливо щор╕чно стр╕мко зростають. Вир╕шення ц╕╓╖ проблеми — виробництво електроенерг╕╖ з в╕дновлюваних ╕ нетрадиц╕йних джерел енерг╕╖ (в╕тро— та г╕дроенергетика, використання геотермальних джерел та енерг╕╖ Сонця), що дозволить наш╕й держав╕ значно зменшити залежн╕сть економ╕ки в╕д ╕мпорту енергоресурс╕в, сутт╓во обмежити вплив техногенних фактор╕в на навколишн╓ середовище, забезпечити соц╕ально-побутов╕ потреби людей. За словами заступника директора ╤нституту в╕дновлювано╖ енергетики, доктора техн╕чних наук, професора, лауреата Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни Степана Кудр╕, нема╓ смислу прокладати нов╕ труби, адже розв╕даних запас╕в нафти ╕ газу, як╕ постачаються в ╢вропу з Рос╕╖ та ╤рану, вистачить на 40-50 рок╕в. «Розвиток в╕дновлювано╖ енергетики для Укра╖ни не менш важливий, н╕ж для кра╖н ╢вросоюзу, як╕ вже давно ефективно використовують нетрадиц╕йн╕ джерела енерг╕╖. Обмежен╕сть власно╖ сировинно╖ бази щодо газу ╕ нафти та велика питома вага у структур╕ валового внутр╕шнього продукту енерго╓мних галузей: металург╕╖, х╕м╕╖, виробництва цементу та ╕нших, робить економ╕ку Укра╖ни ще б╕льш енерговразливою. Вт╕м, якщо розвивати й п╕дтримувати вс╕ види в╕дновлювано╖ енергетики, то можна зменшити споживання природного газу майже на 20 м╕льярд╕в кубометр╕в на р╕к. За техн╕чно досл╕дженим енергетичним потенц╕алом в╕дновлюваних джерел енерг╕╖ (сонце, в╕тер, г╕дроенергетика, б╕омаса) Крим пос╕да╓ перше м╕сце в Укра╖н╕. Лише в одн╕й автоном╕╖ ╓ можлив╕сть побудувати до 4 тисяч мегават в╕троелектростанц╕й. Це дозволить повн╕стю позбутися залежност╕ в╕д ╕мпортного блакитного палива у найближч╕ десять рок╕в та залучити 6 м╕льярд╕в ╓вро ╕нвестиц╕й у рег╕он. Крим — справжня золота жила, яка може повн╕стю себе енергетично забезпечити». ╤ це без азово-чорноморсько╖ нафти й газу, поклад╕в яких, за найскромн╕шими оц╕нками, вистачить вс╕й Укра╖н╕ щонайменше на 100 рок╕в. До реч╕, на мо╓ запитання — чому належним чином не освоюються, не використовуються нафтов╕ й газов╕ поклади у Чорному ╕ Азовському морях, Степан Кудря в╕дпов╕в, що все також залежить в╕д ╕нвестиц╕й... Заступник голови китайсько╖ ╕нвестиц╕йно╖ компан╕╖ в Укра╖н╕ «ТВМ» Л╕нь Хенгс╕ (на фото угор╕) дуже здивований тим, що в╕дновлювана енергетика у нас практично й дос╕ у зародковому стан╕. «У Криму ст╕льки сонця ╕ в╕тру, чому ж так╕ безц╕нн╕ енергетичн╕ джерела н╕хто не використову╓?!». У т╕й сам╕й Австр╕╖ чи Швец╕╖, де сонця значно менше, на дахах установлюють сонячн╕ колектори, як╕ з кв╕тня до жовтня забезпечують будинки гарячою водою ╕, частково, опаленням. Причому, не т╕льки в селах, а й у м╕стах, на багатоповерх╕вках. Ц╕ системи досить дешев╕ й швидко окуповуються. А ось у сонячному Криму под╕бн╕ панел╕ встановлюють поки що лише у приватних готелях. Незважаючи на те, що в Укра╖н╕ ╓ значн╕ ресурси б╕льшост╕ в╕домих на сьогодн╕ вид╕в ВНДЕ, зусилля щодо розвитку в╕дновлювано╖ енергетики та практичн╕ результати надзвичайно мал╕, пор╕вняно з досягненнями кра╖н ╢С. Кра╖ни ╢вросоюзу планують вийти на 20% ВНДЕ у загальному енергоспоживанн╕ вже у 2020 роц╕. Очевидно, Укра╖на ма╓ також ставити перед собою см╕лив╕шу мету, н╕ж 10% до 2030 року, як це передбача╓ наша енергетична стратег╕я. Вт╕м, впровадження цих проект╕в залежить в╕д серйозно╖ п╕дтримки центрально╖ та м╕сцево╖ влади. Коли переглядала видан╕ окремою книгою матер╕али 10-╖ юв╕лейно╖ м╕жнародно╖ конференц╕╖, була просто вражена проектами укра╖нських науковц╕в. «Технолог╕я отримання водню при очищенн╕ ст╕чних вод молокозавод╕в», «Переробка в╕дход╕в, що м╕стять целюлозу, з одночасним добуванням водню», «Можливост╕ застосування в ав╕ац╕╖ б╕опалива з водоростей», «Застосування водоростей для одержання б╕одизелю». Виявля╓ться, так╕ в╕дом╕ ╕ноземн╕ ав╕акомпан╕╖, як «Boeing», «Airbus», «Virgin Atlantic» вже зараз виконують показов╕ польоти на б╕опалив╕ з морських водоростей, з яких отримують у 150-300 раз╕в б╕льше ол╕╖, н╕ж ╕з со╖! А при брод╕нн╕ ст╕чних вод в анаеробному реактор╕ можна отримати справжн╕й водень! Технолог╕я такого реактора не потребу╓ великих енергозатрат ╕ одночасно дозволя╓ вир╕шувати проблему отримання в╕дновлюваних джерел енерг╕╖ та очищення в╕д забруднення поверхневих вод. Але де ц╕ б╕ореактори? Де доступн╕ й ефективн╕ в╕троенергогенератори? Установки з виробництва б╕огазу? Сонячн╕ батаре╖? «Св╕тлиця» писала свого часу про фермера з Р╕вненщини, який придбав за 18 тис. дол. заморського в╕тряка ╕ у такий спос╕б електриф╕кував св╕й хут╕р. Нещодавно в одн╕й з ки╖вських газет була опубл╕кована розпов╕дь про с╕льського ум╕льця, який сам сконструював б╕оустановку, пот╕м п╕д цей газ (щоб краще гор╕ло!) спец╕ально доробив форсунки у газов╕й плит╕. Не вс╕ народжуються такими ум╕льцями, але дешевий ╕ ефективний агрегат з виробництва б╕огазу в сво╓му господарств╕, напевне, придбав би кожен селянин. У в╕дновлювальну енергетику потр╕бно вкладати кошти. Держава, яка живе не лише сьогодн╕шн╕м днем, ма╓ про це дбати. Тож давайте спод╕ватися, що колись на таких «енергетичних» конференц╕ях торгуватимуть не т╕льки ╕деями, але й в╕тряками. Причому, не тими, з якими борються дон-к╕хоти, а як╕ струм дають!
Юл╕я КАЧУЛА.
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7791
|