Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 18.09.2009
ДВА КРИЛА ОДНОГО РУХУ

В╤ДЛУННЯ ПОД╤╥

Народний Рух Укра╖ни в╕дзначив сво╓ 20-р╕ччя. Жодна з демократичних пол╕тичних парт╕й Укра╖ни не змогла впродовж 20 рок╕в залишатися активним учасником велико╖ пол╕тики. Феномен Руху, за визначенням одного з його сьогодн╕шн╕х л╕дер╕в Бориса Тарасюка, поляга╓ в тому, що “...Рух завжди притягував до себе кращ╕ сили укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖”.
Сьогодн╕ Рух розколотий навп╕л, хоч ╕дея неминучост╕ об’╓днання вита╓ в обох таборах. Проте нав╕ть юв╕лей святкували пор╕зно, хоч, треба визнати, однаково урочисто.
6 вересня до столиц╕ з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни з’╖халися представники Народного Руху. Очолив заходи, присвячен╕ юв╕лею, голова пол╕тично╖ парт╕╖ НРУ Борис Тарасюк, а розпочалися вони з покладання кв╕т╕в до Хреста на м╕сц╕ загибел╕ В’ячеслава Чорновола та на його могилу, що на Байковому цвинтар╕. Б╕ля могили Чорновола Борис Тарасюк виголосив коротку промову, окреслюючи значення Руху в ╕стор╕╖ державотворення, розпов╕в про визначну постать Чорновола та його роль у заснуванн╕ Руху.
Наступним м╕сцем зустр╕ч╕ рух╕вц╕в, його прихильник╕в ╕ просто перес╕чних киян став пам’ятник В’ячеславу Чорноволу у центр╕ м╕ста. Там же мало в╕дбутися В╕че, на яке з╕бралося близько двох тисяч учасник╕в.
Виступаючи перед з╕бранням, Борис Тарасюк нагадав про в╕дпов╕дальн╕сть за долю держави п╕д час майбутн╕х президентських вибор╕в:
“...В╕д нас, рух╕вц╕в, залежить, чи стане Укра╖на т╕╓ю державою, про яку мр╕яв В’ячеслав Чорнов╕л... Ми не повинн╕ допустити, аби владу в держав╕ на наступних президентських виборах отримали представники “п’ято╖ колони”, що працюють на державу-сус╕да. Ми повинн╕ об’╓днатися, як зробили це у 2004 роц╕. Президентом ма╓ стати представник нац╕онально-демократичних сил. Тим самим ми викона╓мо запов╕т В’ячеслава Чорновола”.
Затамувавши подих слухали знаного в Укра╖н╕ та за ╖╖ межами пол╕тика, першого заступника голови Меджл╕су кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Емоц╕йн╕сть, щир╕сть та бездоганна укра╖нська додавали промов╕ яскравост╕, самому ж промовцю – поваги. Не вс╕м укра╖нським пол╕тикам вдалося так опанувати р╕дну мову, як цьому вельмиповажному промовцю – державну: “Вельмишановна рух╕вська громадо, шановн╕ побратими, друз╕. В╕д ╕мен╕ Меджл╕су кримськотатарського народу щиро в╕таю вс╕х нас з 20-р╕ччям Народного Руху Укра╖ни. Впевнений, що перед постаттю тако╖ людини, як В’ячеслав Чорнов╕л, ма╓мо замислитися над тим, яким довгим та тернистим був шлях до незалежност╕ Укра╖ни. М╕льйони людських житт╕в покладено на в╕втар свободи. Так╕ величн╕ постат╕ – то щастя не лише для укра╖нсько╖ нац╕╖, але й для вс╕х людей, як╕ мешкають в Укра╖н╕... Це ж треба було мати таке серце, як у Чорновола, аби сказати: “Народе м╕й, поруч з нами т╕, хто поверта╓ться на свою власну землю. Хочемо свободи для себе – ма╓мо захистити ╕ ╖х”. Це було велике щастя ╕ для укра╖нц╕в, ╕ для кримських татар...
Нас часто запитують, хто ви, кримськ╕ татари? ╤ ми в╕дпов╕да╓мо: — Ми т╕, хто не зламався за довг╕ роки понев╕рянь... ╤нш╕ запитують: — Чого ви хочете в╕д Укра╖ни? Ми кажемо, що разом з укра╖нцями прагнемо зробити Укра╖ну кв╕тучою та заможною. Ми хочемо в╕дновлення сво╖х прав на власн╕й земл╕, в укра╖нськ╕й незалежн╕й демократичн╕й держав╕. Бо народ, який так довго прагнув незалежност╕ й нарешт╕ здобув ╖╖, н╕коли не скривдить ╕нших.
Слава укра╖нському народу!
Слава кримськотатарському народу!
Слава Укра╖н╕!”.

Олександр Чорноволенко, голова Ки╖всько╖ орган╕зац╕╖ НРУ, депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни розпов╕в з╕бранню про небезпеку, яка може не оминути державу та застер╕г наших громадян в╕д необачного вибору:

“Шановн╕ друз╕, в╕таю вас з великим укра╖нським святом, нашими зусиллями воно таки стало державним. Найб╕льша под╕я, яка в╕дбулася в ╕стор╕╖ Укра╖ни це – проголошення ╖╖ незалежност╕. Й саме Рух прив╕в до цього проголошення. Ми були ╓диною силою, яка проголосила цю ╕дею, виборювала ╖╖ у 1989— 1991 роках, вела активну аг╕тац╕ю на референдум╕ 1991 року саме за незалежн╕сть Укра╖ни. Тому можна сказати, що незалежн╕сть Укра╖ни ╕ Народний Рух то – слова синон╕ми. Ма╓мо пишатися тим, що причетн╕ до Руху. Народний Рух Укра╖ни — це явище укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, яке можна пор╕вняти з Козаччиною, з перемогами Княжо╖ доби, прийняттям християнства, ╕ншими великими здобутками укра╖нського народу. Але Рух живий ╕ зараз. Сво╖м ╕снуванням в╕н п╕дтверджу╓ безперервн╕сть нашо╖ ╕стор╕╖ — в╕д боротьби проти колон╕ального статусу нашого народу до розбудови сучасно╖ ╓вропейсько╖ держави. А ще ми ма╓мо усв╕домлювати велику небезпеку, яка постала перед Укра╖ною. Рос╕я чотирма колонами насува╓ться на нашу державу. Це — Чорноморський флот у Криму, це — спроба нав’язати нам рос╕йську церкву. Московський патр╕арх вже хоче оголосити себе патр╕архом Ки╖вським. Це спроба захистити так зван╕ рос╕йськ╕ ╕нтереси рос╕йських громадян у будь-як╕й точц╕, куди т╕льки дотягнуться московськ╕ руки. ╤ саме в цей час 5-та колона, яку представля╓ промосковська Парт╕я рег╕он╕в, пропону╓ зробити рос╕йську мову другою державною, причому не шляхом зм╕н до Конституц╕╖, а шляхом п╕дписання Закону Верховно╖ Ради майбутн╕м Президентом. Кр╕м того, вони пропонують запровадити подв╕йне громадянство, аби дати прив╕д рос╕йським в╕йськам наводити порядок на територ╕╖ Укра╖ни, як вони це робили на територ╕╖ суверенно╖ Груз╕╖.
Тому, шановн╕ друз╕, ми ма╓мо зробити все, аби спрямувати Народний Рух Укра╖ни на об’╓днання вс╕х нац╕онально-патр╕отичних сил. Сьогодн╕ це — наше найголовн╕ше завдання. Головною ╕де╓ю В’ячеслава Чорновола було об’╓днання вс╕х навколо Руху та створення потужно╖ пол╕тично╖ сили, яка б могла взяти у сво╖ руки вир╕шення дол╕ Укра╖нсько╖ держави...”.

За час проведення В╕че к╕льк╕сть громадян, охочих до святкування рух╕вського юв╕лею, значно зросла. Багатотисячною ходою Хрещатиком мешканц╕ ╕ гост╕ столиц╕ йшли в напрямку Володимирського собору помолитися за найпатр╕отичн╕шу пол╕тичну силу нашо╖ держави, за рух╕вц╕в, як╕ сьогодн╕ з нами, ╕ яких вже нема╓ серед нас.
Святкування продовжили у зал╕ Ки╖всько╖ Пол╕техн╕ки – м╕сц╕, де в╕дбулися Установч╕ збори у вересн╕ 20 рок╕в тому. Саме про це нагадав присутн╕м Борис Тарасюк:

“У ц╕ тепл╕ вереснев╕ дн╕ виповню╓ться 20 рок╕в в╕д под╕╖, яка зм╕нила х╕д укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. 8-10 вересня 1989 року саме тут у Ки╖вськ╕й Пол╕техн╕ц╕ в╕дбулися Установч╕ збори об’╓днано╖ структури пол╕тичних ╕ демократичних сил п╕д назвою Народний Рух Укра╖ни. Двадцять рок╕в тому могутня воля укра╖нського народу в╕дновити власну державн╕сть набула ч╕тких орган╕зац╕йних форм, як╕ в╕дпов╕дали викликам та сусп╕льним запитам тих час╕в. Численн╕ делегац╕╖ з ус╕х куточк╕в нашо╖ кра╖ни, вимагаючи зламу здеградовано╖ комун╕стично╖ системи, в╕дкрито задекларували право укра╖нсько╖ нац╕╖ на самовизначення. Ус╕ ми, безперечно, пережили тод╕ неабияку значущ╕сть власно╖ причетност╕ до творення нов╕тньо╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни. Хто б м╕г подумати, що п╕сля 70-р╕чного червоного тотал╕таризму ╕ 300-р╕чного московського гн╕ту в наш╕й держав╕ сформу╓ться потужна сусп╕льно-пол╕тична сила, спроможна стати пров╕дником у в╕дродженн╕ укра╖нсько╖ державност╕. “╤дея створення Руху виникла спонтанно, вона йшла знизу. Настав час розвалу ╕мпер╕╖, так звано╖ перебудови. В╕н закликав низи до д╕╖, а серед ╕нтел╕генц╕╖, колишн╕х пол╕тв’язн╕в та пол╕тичних д╕яч╕в виявилися люди, здатн╕ очолити цей рух”.

Саме так згадував про т╕ буремн╕ часи багатор╕чний л╕дер НРУ В’ячеслав Чорнов╕л. Незважаючи на пост╕йн╕ спроби радянських спецслужб дезор╕╓нтувати рух╕вц╕в, орган╕зац╕я не т╕льки вистояла, але й змогла набрати феноменально╖ сили. Це було справжн╓ пробудження нац╕онально╖ св╕домост╕ укра╖нц╕в. Орган╕зувавшись, як парт╕я, наприк╕нц╕ 1992 — на початку 1993 року НРУ став потужним нац╕онально-демократичним пол╕тичним гравцем в Укра╖н╕. Рупором, незламною твердинею ╕ л╕дером новостворено╖ орган╕зац╕╖ став видатний укра╖нець, багатор╕чний пол╕тв’язень В’ячеслав Максимович Чорнов╕л. Йому були притаманн╕ риси справжнього патр╕ота Укра╖ни: незламн╕сть, наполеглив╕сть, принципов╕сть та в╕ра у власну правоту. Його патр╕отизм ╕ твердий характер не лише викликали повагу у прихильник╕в та пол╕тичних опонент╕в, але й надали наш╕й парт╕╖ чорновол╕вських ознак, притаманних Руху й донин╕. Якщо згадувати ╕стор╕ю д╕яльност╕ Народного Руху Укра╖ни, одразу з пам’ят╕ вирина╓ акц╕я, яка асоц╕ю╓ться з укра╖нською державн╕стю, ╖╖ ╓дн╕стю, ╖╖ соборн╕стю. Це ланцюг злуки 21 с╕чня 1990 року. Гранд╕озна ман╕фестац╕я нац╕онально╖ ╓дност╕ наочно продемонструвала: Народний Рух Укра╖ни ╓ силою, з якою потр╕бно рахуватися, бо п╕дтримка ц╕╓╖ сили базу╓ться на прагненн╕ укра╖нц╕в бути господарями у власному дом╕.
25-28 жовтня 1990 року у Палац╕ культури “Укра╖на” в╕дбулися Друг╕ Всеукра╖нськ╕ збори Руху, на як╕ прибуло б╕льше двох тисяч делегат╕в. Тод╕ було визначено основну мету д╕яльност╕ НРУ – “досягнення державно╖ незалежност╕ Укра╖ни, створення ненасильницькими методами демократично╖ республ╕ки”.
Менше н╕ж через р╕к, 24 серпня 1991 року, Рух досяг сво╓╖ мети: Верховна Рада проголосила Укра╖ну незалежною державою, х╕д ╕стор╕╖ дов╕в ус╕м, як нашим прихильникам, так ╕ недоброзичливцям, що НРУ – це посл╕довна ╕ в╕дпов╕дальна сила.
Рух став державотворчою силою, колискою пол╕тикуму ново╖ демократично╖ Укра╖ни, виконав м╕с╕ю сво╓р╕дного правого центру, що надав поштовху новому покол╕нню укра╖нських пол╕тик╕в, як╕ зростали й набиралися досв╕ду. В його надрах зародилися пол╕тичн╕ парт╕╖ та громадськ╕ орган╕зац╕╖ нац╕онально-демократичного спрямування.
Рух завжди ма╓ залишатися силою, яка буде ч╕тко розставляти акценти, не дозволяти пол╕тикам забувати про нац╕ональн╕ ╕нтереси держави, посилювати нац╕онально-демократичну складову, зб╕льшувати ╖╖ присутн╕сть у влад╕.
Були на нашому шляху й серйозн╕ випробування, ворож╕сть зовн╕шн╕х сил ╕ зради. Активна д╕яльн╕сть Руху не давала спокою влад╕, яка докладала неабияких зусиль для його л╕кв╕дац╕╖. Згадаймо зникнення Михайла Бойчишина, ╕нтриги, розколи, спроби захоплення рух╕вського майна й, нарешт╕, п╕дле вбивство В’ячеслава Чорновола 25 березня 1999 року. Але Рух пережив ус╕ удари, встоявши та загартувавшись у боротьб╕. Ми ╓ т╕╓ю парт╕╓ю, яка завжди керувалася не пол╕тичною доц╕льн╕стю, а Укра╖нською ╕де╓ю, що ч╕тко виписана в наш╕й Програм╕ та Статут╕. Для Руху ╕ рух╕вц╕в Укра╖на – понад усе. У дн╕ рух╕вського юв╕лею ма╓мо нагоду заглибитися у минуле, проанал╕зувати пройдений шлях. Так, ми пережили чимало важких момент╕в. Проте, накопичивши досв╕д, ма╓мо ун╕кальну можлив╕сть продовжити свою д╕яльн╕сть на як╕сн╕шому р╕вн╕, як того вимага╓ сьогодення.
Народний Рух ╕ надал╕ у сво╖й д╕яльност╕ керуватиметься нац╕ональними ╕нтересами держави. Ми докладемо вс╕х зусиль задля розбудови справд╕ заможно╖, демократично╖, правово╖ держави”, — запевнив Борис Тарасюк.
Прив╕тати Народний Рух Укра╖ни з 20-р╕ччям до Ки╖всько╖ Пол╕техн╕ки прибула Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Юл╕я Тимошенко.
Виступаючи на урочистому з╕бранн╕, вона зазначила: “Сьогодн╕ для вс╕х справжн╕х укра╖нц╕в та патр╕от╕в – св╕тлий день: 20 рок╕в тому на Установчому з’╖зд╕ народилася пол╕тична сила, як╕й Богом судилося вести Укра╖ну та укра╖нський народ до незалежност╕».
Юл╕я Тимошенко зауважила, що знаковим ╓ те, що укра╖нський рух народився в середовищ╕ письменник╕в – людей, як╕ розум╕ють душу людини.
Прем’╓р-м╕н╕стр подякувала за те, що саме Народний Рух, в╕дстоявши для Укра╖ни незалежн╕сть, зробив усе, аби у держави були сво╖ нац╕ональн╕ символи – Прапор, Герб, Г╕мн: «Ви змогли у напружен╕й пол╕тичн╕й боротьб╕, попри наявн╕сть комун╕ст╕в у пол╕тикум╕, в╕дстояти усе це, прийняти нову Конституц╕ю, зробити так, що сьогодн╕ незалежна держава ма╓ сво╖ символи та ц╕л╕сну територ╕ю – все, що ╓ найб╕льшою ц╕нн╕стю для укра╖нц╕в».
Юл╕я Тимошенко висловила свою пошану засновников╕ Народного Руху В’ячеславу Чорноволу. Прем’╓р-м╕н╕стр зазначила, що нин╕шнього л╕дера Руху Бориса Тарасюка знають у кожному куточку св╕ту як справжнього патр╕ота Укра╖ни: «З таким л╕дером Рух може впевнено йти вперед ╕ здобувати нов╕ перемоги. Я хочу передати вам тепло сердець нашо╖ команди та побажати процв╕тання ╕ сили. Коли ви поруч, ми почува╓мося впевнен╕ше, коли ви в Укра╖н╕ сильн╕, кра╖на почува╓ться над╕йн╕ше”.
Юл╕я Тимошенко п╕дкреслила, що для не╖ певний показник, яким ╓ пол╕тик — залежно в╕д його ставлення до Руху. «Це певний тест, певне випробування. Якщо до Руху пол╕тик ставиться з повагою, то значить в╕н любить Укра╖ну. Якщо на Рух в╕н дивиться, як на ресурс ╕ на посилення сво╖х амб╕ц╕й, – значить, це не укра╖нець, не патр╕от...», — п╕дкреслила Прем’╓р-м╕н╕стр.
Шпальти нашого часопису замал╕ для вс╕х виступ╕в, що лунали того дня у зал╕ Ки╖всько╖ Пол╕техн╕ки, але один з них я ще втисну, бо дуже яскравий. Вже наприк╕нц╕ на сцену п╕днявся наш земляк – кримчанин, голова Кримсько╖ крайово╖ орган╕зац╕╖ Народного Руху Укра╖ни Леон╕д Пилунський. Говорив тихо, але в╕д тих сл╕в, в╕рю, в багатьох з нас шалено билися серця:

“Я радий в╕тати Вас, мою Велику Рух╕вську Родину! В╕тати у цей щасливий день 20-р╕ччя Народного Руху Укра╖ни!
На жаль, у наш╕й держав╕ багато хто ще не розум╕╓ – яке це велике Свято для Укра╖ни й укра╖нц╕в. Це свято початку загибел╕ тотал╕тарного монстра, страшно╖ людожерсько╖ ╕мпер╕╖. Я не помилився, саме в цей день була створена перша й наймогутн╕ша орган╕зац╕я, неп╕дконтрольна керманичам КПРС. ╤ почався в╕дл╕к непросто╖ ходи до справжньо╖ Незалежност╕ Укра╖ни.
Дек╕лька тижн╕в тому один з «русскоязычных шовинистов» автоном╕╖, в╕це-сп╕кер-русофоб ВР АРК. С. Цеков заявив, що в╕н н╕коли не дозволить святкувати 20-р╕ччя НРУ на п╕востров╕ саме тому, що РУХ розвалив Радянський Союз.
Ну, по-перше, у нього н╕хто й питати не буде, а по-друге, вперше за багато рок╕в антидержавницько╖ д╕яльност╕ кер╕вника «кримсько╖ п’ято╖ колони» я з ним погодився: так, це саме Рух став одним з головних чинник╕в загибел╕ Радянсько╖ системи. Саме Рух перем╕г багатом╕льйонну арм╕ю з ракетами, танками, л╕таками, гарматами, КДБ з юрбою стукач╕в та вертуха╖в. Саме Рух розвалив всесв╕тн╓ комун╕стичне божев╕лля… ╤ я пишаюся, що належу до ц╕╓╖ парт╕╖.
Саме Народний Рух дав св╕тов╕ розум╕ння, що Степан Бандера перем╕г, перемогли В’ячеслав Чорнов╕л та Симон Петлюра, перемогли Шухевич, Махно, Виговський, Мазепа. Перемогли закатован╕ у Батурин╕ жив╕ д╕ти, перемогли хлопц╕-студенти п╕д Крутами, сотн╕ тисяч забитих у Бик╕вн╕ й по вс╕й Укра╖н╕. Перемогли м╕льйони заморених штучними голодоморами, нелюдською працею на буд╕вництв╕ вс╕ляких Магн╕ток.
Вони перемогли саме тому, що у них ╓ держава Укра╖на, наша з вами ╕ з ними Кра╖на. ╤ ми про них пам’ята╓мо, ╕ будуть завжди пам’ятати наш╕ д╕ти та онуки ╕ правнуки… ╤ тепер так буде завжди – наш обов’язок в╕дновити скривджену ╕стор╕ю ╕ згадати по╕менно кожного переможця.
Хтось скаже – все так, але ми топчемося на м╕сц╕, не буду╓мо таку державу, про яку мр╕яли. Не все в наш╕й Держав╕ нас влаштову╓...
Так! Але подив╕ться на сво╖ долон╕ – там ╓ мозол╕ у три ряди? Мозол╕ в╕д тяжко╖ прац╕ укра╖нського Державотворення? Та н╕! Може, у когось ╕ ╓, але розбрат та протистояння, м╕стечкове гетьманство та жадоба, хитання та нерозум╕ння одне одного затьмарюють ╕ гальмують прагнення збудувати щасливу укра╖нську Укра╖ну.
А десь там над нами у неб╕, на тому св╕т╕ м╕льйони душ укра╖нських переможц╕в ус╕х час╕в ╕ стол╕ть – ╕ ми ╖х не ма╓мо права зрадити.
Так, нам заважають ╕ десь там тече нафта, яку крадуть у поневолених народ╕в П╕вноч╕, ц╕╓ю нафтою заправляють КАМАЗи та ╕нш╕ вантаж╕вки, але на вс╕х не вистачить! Бо нафта врешт╕-решт зак╕нчиться, а наша р╕дна укра╖нська, родюча Земля – н╕коли!
Укра╖нц╕ й Укра╖на – плоть в╕д плот╕ ц╕╓╖ Земл╕!
А РУХ – це плоть в╕д плот╕ Укра╖ни!
А ми – плоть в╕д плот╕ Народного РУХУ!
Слава Переможцям!
Слава Народному РУХУ!
Слава Укра╖н╕!”.

Зах╕д зак╕нчився концертом в╕домих укра╖нських артист╕в.
 
* * *

Р╕вно через тиждень, 12 вересня, у Палац╕ «Укра╖на» з╕бралася ╕нша частина Народного Руху Укра╖ни. У перш╕й половин╕ збор╕в головував ╤ван Драч, п╕сля перерви його зам╕нив в╕домий укра╖нський поет Дмитро Павличко.
Делегац╕╖ з ус╕╓╖ Укра╖ни, представники укра╖нсько╖ д╕аспори, голови пол╕тичних фракц╕й, в╕дом╕ пол╕тики, духовенство, перш╕ особи держави й сам Президент В╕ктор Ющенко додавали зборам ще б╕льшо╖ вагомост╕ та урочистост╕. Поздоровлення виголошувалися, демонструвалися не телеекранах, зачитувалися. На перший погляд, ця частина Руху святкувала гранд╕озн╕ше. Але урочист╕ моменти затьмарювалися докорами, нагадуванням пол╕тикам про ╖хн╕ прорахунки. Зрештою, виринули все т╕ ж проблеми ╕ тривоги, що бентежили й попередн╓ з╕брання, яке в╕дсвяткувало юв╕лей у зал╕ Ки╖всько╖ Пол╕техн╕ки тиждень тому.
Патр╕арх Ки╖вський i вс╕╓╖ Рус╕–Укра╖ни Ф╕ларет звернувся до присутн╕х з прив╕танням в╕д ╕мен╕ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Ки╖вського Патр╕архату, Греко-Католицько╖ Церкви та Укра╖нсько╖ Автокефально╖ Церкви.

— Ми в╕д самого початку виникнення Руху були на боц╕ ц╕╓╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖, бо Церква Укра╖нська завжди була з народом, а значить, як ╕ народ, прагнула незалежност╕ держави. У нас сп╕льна мета – мати Укра╖нську державу, хоч шляхи ╖╖ досягнення – р╕зн╕: у вас – пол╕тичний, у нас – духовний. Я високо ц╕ную д╕яльн╕сть Руху. Без нього ми не мали би сво╓╖ держави. Й це повинен усв╕домити кожен громадянин. Рух – це ядро, навколо якого мають ╓днатися. Правда, сам Рух сьогодн╕ розд╕лився, як розд╕лилася й Православна Церква. Наша мета – створити в Укра╖н╕ ╓дину пом╕сну Православну Церкву... ╢дина Православна Церква, як ╕ ╓диний Рух – це незборим╕ сили, як╕ не дадуть зникнути Укра╖нськ╕й держав╕ за будь-яких умов.
Хоч дв╕ частини Руху ╕ розд╕лен╕ сьогодн╕, але мета у них ╓дина: незалежна укра╖нська держава. Тому я бажаю, щоб, хоч ╕ р╕зними шляхами, але об’╓днан╕ ╓диною укра╖нською нац╕ональною ╕де╓ю, дв╕ частини одного Народного Руху д╕йшли сп╕льно╖ мети. Любов до Укра╖ни спроможна об’╓днати вс╕х.

З прив╕танням до рух╕вц╕в та гостей святкового заходу звернувся Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко:

«В╕таю вс╕х, наш народ ╕ державу з╕ святою 20-ю р╕чницею створення Народного Руху Укра╖ни! Ця под╕я зм╕нила наше життя, нас самих ╕ визначила долю Укра╖ни. Рух першим ч╕тко ╕ ясно визначив нашу головну мету – добитися ╕ реал╕зувати незалежн╕сть держави. Слава за це Рухов╕!».

Нагадуючи ╕стор╕ю створення НРУ, Президент констатував, що у вир╕шальний ╕сторичний момент Рух вт╕лив тисячол╕тн╕ прагнення укра╖нсько╖ нац╕╖.
«Великий, загальноукра╖нський, громадський, ще не под╕лений на парт╕╖ ╕ групи – Народний Рух Укра╖ни, який п╕дтримали м╕льйони укра╖нц╕в, ╓ ╕стинним батьком нашо╖ державност╕», – сказав Президент.
В╕д ╕мен╕ Укра╖нсько╖ держави В╕ктор Ющенко висловив вдячн╕сть засновникам Руху – ╤ванов╕ Драчу, Дмитров╕ Павличку ╕ Михайлов╕ Гориню, ╤горев╕ Юхновському, Ярославу Кендзьору, десяткам, сотням, тисячам людей, як╕ стояли б╕ля виток╕в Руху, старшому покол╕нню укра╖нських л╕тератор╕в, науковц╕в ╕ правозахисник╕в, як╕ благословили Рух до д╕╖. З особливою шаною Президент згадав ╕мена Героя Укра╖ни В’ячеслава Чорновола та наставника Руху Олеся Гончара.
«Перед р╕дним народом укра╖нська ╕нтел╕генц╕я, Народний Рух Укра╖ни виконали ╕сторичну м╕с╕ю, щойно виникла найперша, найменша можлив╕сть для незалежност╕», – сказав В╕ктор Ющенко.
В╕н пов╕домив про сво╓ р╕шення в╕дзначити кожного делегата Установчих збор╕в Народного Руху Укра╖ни оф╕ц╕йною, державною Подякою Президента Укра╖ни.
Президент закликав прихильник╕в Руху до патр╕отизму, який об’╓днав би ╖х сьогодн╕, коли багато спекулюють ╕менем Руху, його засновник╕в ╕ л╕дер╕в, як в ╕нтересах персонально╖ вигоди, так ╕ з метою дискредитувати нац╕ональн╕ й демократичн╕ ц╕нност╕.

«Пол╕тичн╕ трансформац╕╖ Руху – справа ╕стор╕╖. Правда – одна. Справжн╕й багатом╕льйонний укра╖нський рух був завжди один. Його ╕м’я – укра╖нська нац╕ональна ╕дея, навколо яко╖ об’╓днуються ╕ здатн╕ об’╓днатися м╕льйони ╕ м╕льйони укра╖нських громадян. Мета ╕ сила нац╕онально╖ ╕де╖ – у творенн╕ ╓дино╖ укра╖нсько╖ нац╕╖, що охоплю╓ вс╕х без винятку громадян Укра╖ни ╕ гурту╓ ╖х навколо нац╕ональних символ╕в, мови, ╓дино╖ укра╖нсько╖ пом╕сно╖ церкви, ╕дентичност╕ ╕ навколо демократичних, громадянських принцип╕в – заради модерного ╕ безпечного життя».

Президент висловив упевнен╕сть, що саме ╕дея сильно╖, ╓дино╖ нац╕╖ ╕ сильно╖ нац╕онально╖ держави об’╓дна╓ вс╕х людей, а не т╕льки певних пол╕тик╕в.
«Я твердо переконаний, що така ╓дн╕сть приведе до появи велико╖ нац╕онально╖ ╕ демократично╖ сили, що на десятил╕ття вперед визначатиме розвиток нашо╖ держави!».
Глава держави висловив застереження з приводу того, що до влади в Укра╖н╕ прагнуть неукра╖нськ╕ сили, що на сьогодн╕ ╓ одним ╕з найскладн╕ших виклик╕в.
«Я не хочу, щоб прозр╕ння у середовищ╕ укра╖нських патр╕от╕в настало занадто п╕зно. П╕д загрозою вс╕ наш╕ завоювання, наша мова й культура, наша ╓вропейська перспектива», — сказав Президент, додавши, що для пол╕тичних сил у влад╕ й опозиц╕╖ безлад у держав╕ – спос╕б ╕снування.
Не шукати ворог╕в серед сво╖х закликав рух╕вц╕в екс-президент Леон╕д Кравчук. В╕н вважа╓ неправильним, що одну частину Руху в╕дв╕дала Прем’╓р-м╕н╕стр, ╕ншу — Президент. “Х╕ба це нормально, щоб ╕ноземн╕ посли при╖здили мирити перших ос╕б нашо╖ держави?”. В╕н переконаний, що вибори змусять ╕ рух╕вц╕в, ╕ вс╕ демократичн╕ сили об’╓днатися.
╤ 6, й 12 вересня ус╕ без винятку рух╕вц╕ говорили про об’╓днання, проте об’╓днуватися, схоже, не квапилися. Так ╕ роз’╖халися розд╕леними навп╕л. З’явилося нав╕ть визначення “два крила Руху”.
Прикро. Адже для злету нав╕ть такого потужного птаха, як Народний Рух Укра╖ни, одного крила не вистачить. Дума╓ться, не злетить в╕н ╕ з двома крилами, якщо махатиме ними по черз╕.

Л╕д╕я Степко.
Ки╖в — Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7782

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков