Версiя для друку Обговорити в форумi

МІЙ РІДНИЙ КРАЙ, МОЯ ЗЕМЛЯ…

Полісся… Чарівний, мальовничий куточок на північному заході України. Не раз оспіване у піснях і народних переказах, воно і нині надихає своєю неповторною красою художників і письменників. У цьому поетичному краї, на березі ріки Тетерів, розташоване село Карпівці – прекрасне природою, багате історичними подіями та знаменитими людьми. Тепер стосовно дати заснування села Карпівець. У книзі «Архив Юго-Западной России» (ч. 3, т. 2, стр. 777) дійсно вперше йде згадка про село Карпівці під 1714 роком. На цей документ і посилається Н. І. Теодорович «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии». Почаев, 1888 г. стр. – 145: «с. Карповцы при р. Тетерев, от г. Житомира 60 верст, почтовая ст. Чуднов – 9 в., ж. д. станция Ольшанка – 6 в. Ближайший приход с. Волосовка – 4 в., и Трощи – 5 в. Церковь во имя св. Арх. Михаила. Построена в 1876 г.». А в документі «Волынская духовная консистория», 1839 год, Ф. 1, оп. 83, спр. 7, с. 3, «с. Карповцы имеет церковь св. Михаила, прихожан мужского пола – 721, женского – 766. Церковь построена в 1839 году, деревянная». Церковь построена в 1876 г. за счет казны при пособии прихожан. Каменная. Есть кладбищенский молитвенный дом, построен в 1846 г. Старая деревянная церковь закрыта в 1882 г.
Канонические книги хранятся с 1814 г. Земли усадебной 1 1/2 дес., пахоты – 60 дес., строительного леса – 20 дес. Один священник с жалованьем 240 руб., попом – 38 руб. Для священника дом и хоздвор – новые. Есть каплица, принадлежащая к Чудновскому католическому приходу. Дворов – 221, прихожан – 1850, евреев – 50. Священник Иосифъ Стефанович Колядинский (с 1881 г.). Село Карповцы упоминается в акте от 1714 года 9 мая в письме к Ивану Галицкому (польское войско) к регенту Овруцкому Левковскому с упреком к шляхтичам воеводства Киевского, что они распределили квартиры для войска в совершенно опустевшей Украине, в том числе и в селе Карповцах (Архив Юго-Западной России, ч. 3, т. 2, стр. 777).
Цей документ свідчить, що село Карпівці у 1714 році існувало. Хоча на цей час село, як і значна територія Правобережної України, було майже пусткою, викликаною повстанням С. Палія, різаниною між поляками та українцями, очевидно й перебуванням шведських військ (за союзу шведського короля та І. Мазепи), переселенням селян з цих земель на Лівобережжя. Кінець XVII – початок XVIII ст. – важкі часи в історії нашого краю. Отже, село було. Як на мене, воно виникло набагато раніше. Дослідити глибше можливо лише за польськими джерелами. Ймовірно, воно було і в 1585 році, коли В. Коровинці були даровані княгині С. Острозькій князем К. (В.) К. Острозьким та ще 45 сіл. У числі 45 могли бути і Карпівці. За польськими джерелами можна було б віднайти власників селян Карпівців, розширити інформацію за описами розвитку Волинської губернії в складі Росії. Це кропітка робота і потребує часу. І я звертаюсь з уклінним проханням до всіх уродженців с. Карпівці, хто має (або знає) про якісь цікаві факти, події, фотографії та документи з історії с. Карпівці, доповнити мій нарис і щоб ми могли сказати собі:
Як знак того, що Карпівці
Сприймуть старання наші ці,
Як знак невтомного бажання,
Щоб ми, прокинувшись щорання,
Могли подумать й мовити
 щоднини:
«В будові цій і наші є цеглини,
І ми чинили добрії діла,
Щоб слава Карпівців жила».

Яків ГОРДІЙЧУК.
м. Сімферополь.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2009 > Тема ""Білі плями" історії"