Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…


ПСЕВДОРЕФЕРЕНДУМ У КРИМУ:
Прокуратура АРК зд╕йснила 133 крим╕нальн╕ провадження…


ГЛАВА МЗС Н╤ДЕРЛАНД╤В: ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИЙ РОС╤╢Ю КРИМ ЗАЛИША╢ТЬСЯ УКРА╥НСЬКИМ
М╕н╕стерка оборони Н╕дерланд╕в Кайса Оллон╜рен наголосила, що Укра╖на перебува╓ у стан╕ в╕йни вже...


ДЕСЯТЬ РОК╤В ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ:
Трюдо нагадав, що Рос╕я вою╓ проти Укра╖ни з 2014 року…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2009 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 11.09.2009
СЕЛО, ЩО БЛИЗЬКЕ ╤ ДО СЕРЦЯ, ╤ ДО БОГА

Мо╓ р╕дне село на велик╕й адм╕н╕стративн╕й мап╕ ╕ не розглед╕ти. А ось на обкладинц╕ книги, яку видали мо╖ односельц╕ Василь Лаба та Петро ╤вах╕в, воно – мов центр Всесв╕ту. Саме так я його ╕ сприймаю – село Кн╕село Жидач╕вського району Льв╕всько╖ област╕.
Пам’ятаю його розк╕шн╕ фруктов╕ сади, два стад╕они, де змагалися футбольн╕ команди з р╕зних селищ район╕в. Ск╕льки тод╕ збиралося вбол╕вальник╕в! Одягалися урочисто, у вишиванки, бо це ж – свято! А ск╕льки п╕сень лунало над нашим селом! ╤ хоч я тод╕ був ще хлопчиком, але все це збереглося в пам’ят╕: ╕ вгодован╕ прибран╕ кон╕, ╕ гуси та качки понад р╕чкою, ╕ кам’яна дорога, що вабила у нев╕доме.
А як╕ чудов╕ мешкали у нас люди! Такими вони залишилися й зараз. Мали трьох брат╕в-депутат╕в Горин╕в. Богдан та Михайло – депутати Верховно╖ Ради Укра╖ни, а Микола – обласно╖ Ради. Вс╕ вони – сини в╕домого патр╕ота Миколи Гориня (серед депутат╕в ╕ м╕й власний родич ╤вась Ревуцький). Та й взагал╕ щедра Льв╕вщина на патр╕от╕в, людей громадсько активних, як╕ не страхаються в╕дпов╕дальност╕.
Народився я в Кн╕сел╕ 1 с╕чня 1937 року. Але коли був ще школярем, мо╖х батьк╕в, Тому Йосиповича та Мар╕ю Семен╕вну, а ще трьох брат╕в ╕ трьох сестер вислали в Томську область на л╕соповал. Батьки мо╖ були патр╕отами, п╕дтримували контакти ╕з повстанцями, ╕ хоча на гарячому ╖х не сп╕ймали, але причепилися до того, що ми мали наймита, то уже ╕ «кулаки» – експлуататори чужо╖ прац╕. Бодай нин╕шн╕м пенс╕онерам жилося б так, як тому наймитов╕. Вже там, у Сиб╕ру, нас пом╕стили на баржу та й повезли по р╕чц╕ за 200 км в╕д будь-яких «благ цив╕л╕зац╕╖» – про школу чи л╕карню год╕ й думати. Одн╕ т╕льки бараки, де в кожн╕й «к╕мнат╕» мешкало по с╕м родин. Старш╕ мо╖ брати працювали разом з батьками. А коли найближч╕ л╕си було вирубано, попливли ми по р╕чц╕ дал╕ – на нов╕ л╕сорозробки. Нас, укра╖нц╕в, тод╕ боялися, вважали бандер╕вцями, якимись недолюдками, та згодом зрозум╕ли, що ми – так╕ сам╕ люди, як й ╕нш╕.
Так минуло с╕м рок╕в. Ми вже жили в невеличких поселеннях: Широке, Лебяже, Борки, Юрма та ╕нших. ╤ хоча спод╕валися, що з╕ смертю Стал╕на нас в╕дпустять додому, але нам цього не пропонували ╕, пам’ятаючи, що нас було засуджено на дов╕чне заслання, ми мовчки чекали, що буде дал╕. Лише в 1957 роц╕ мо╖х батьк╕в реаб╕л╕тували. Але надто сподобалася тут практично дармова робоча сила – нам вже об╕цяли ╕ окрем╕ будиночки, ╕ школи, ╕ л╕карн╕, аби лише не посп╕шали додому.
╤ все-таки ми повернулися в сво╓ р╕дне село, та на садиб╕ лишилася т╕льки криниця, але й вона закидана кам╕нням. Якось з часом обжилися. Я вступив до Льв╕вського училища, де навчали на к╕номехан╕к╕в, а пот╕м нам запропонували три област╕, де можна було влаштуватися працювати за фахом. Я вибрав Старий Крим, де в однойменному санатор╕╖ ╕ пропрацював з 1966 до 2002 року.
Полюбилася мен╕ кримська земля. Але й минуле не в╕дпуска╓. ╤ щоразу, в╕дв╕дуючи Кн╕село, я буваю у храм╕. Ран╕ше в сел╕ була дерев’яна церква, та згор╕ла. А цю, де тепер правиться служба Божа, розпочали будувати ще у 1910 р. У 1930-т╕ роки – завершили. З червоно╖ м╕цно╖ цегли, вона була розрахована надовго. Вт╕м, хоча минуло чимало часу, церква ще й донедавна потребувала працьовитих рук. Облаштовували ╖╖ ус╕м миром – ╕ ось золотом заграли на сонц╕ купол та дзв╕ниця. Як н╕хто ╕нший попрацював колишн╕й староста церкви Михайло Кравець – в╕н власноруч виготував ╕коностас й ╕нше церковне начиння. Михайло Кравець взагал╕ людина ун╕кальна. Член ОУН-УПА, засуджений до 25 рок╕в ув’язнення, в╕н ╕ в сво╖ 80 рок╕в палко любить Батьк╕вщину та й в╕дпочинок для нього – поняття в╕дносне.
Головою церковно╖ громади ╓ сьогодн╕ Ярослав Макровець, а святу службу править о. Василь Прищ. 21 вересня у церкв╕ в╕дбудеться храмове свято, адже вона названа на честь Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕.
До реч╕, окр╕м греко-католицького храму та нед╕ючого костьолу, у Кн╕сел╕ ╓ ще й невеличка, але дуже гарна каплиця, споруджена неподал╕к в╕д джерела з м╕неральною водою, яку ╕ освячують тут на Водохреще. Про ╖╖ ц╕лющ╕ властивост╕ ходять ц╕л╕ легенди. У всякому раз╕, вона теж ╓ в╕зит╕вкою мого р╕дного села. А ще хочу нагадати: аби не активна позиц╕я параф╕янки Стефан╕╖ Тамчак, каплички могло б ╕ не бути.
Все найкраще – це заслуга мо╖х земляк╕в-односельц╕в, яких ╕ в╕таю разом з╕ сво╓ю родиною ╕з храмовим святом. Нехай вас охороня╓ свята Божа Мати!

Михайло ТЕЛ╤ШЕВСЬКИЙ.
м. Старий Крим.

На фото: Михайло Тел╕шевський в редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2009 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7765

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков