Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4475)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4153)
Українці мої... (1674)
Резонанс (2155)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1848)
Крим - наш дім (1105)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (243)
Бути чи не бути? (355)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (219)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЛИ ПРОГРА╢ АГРЕСОР, ВИГРА╢ СВ╤Т
Виступ Президента Укра╖ни в межах ╤V сам╕ту ╢вропейсько╖ пол╕тично╖ сп╕льноти.


ЗАЛУЖНИЙ ЗРОБИВ ПЕРШУ ЗАЯВУ ЯК ПОСОЛ УКРА╥НИ В БРИТАН╤╥
Перемога Укра╖ни у в╕йн╕ з рос╕йським агресором залиша╓ться головним пр╕оритетом його д╕яльност╕...


У НАТО НАЗВАЛИ НЕЗВОРОТН╤М ПРОЦЕСОМ ПРИ╢ДНАННЯ УКРА╥НИ
Про це йдеться в декларац╕╖ сам╕ту НАТО у Вашингтон╕, оприлюднен╕й у середу…


БАЙДЕН ОГОЛОСИВ ПРО НОВИЙ ПАКЕТ В╤ЙСЬКОВО╥ ДОПОМОГИ ╤ ЗАЯВИВ: УКРА╥НА ПЕРЕМОЖЕ РОС╤Ю
Про це в╕н заявив п╕д час двосторонньо╖ зустр╕ч╕ з Президентом Укра╖ни Володимиром Зеленським на...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ НАЗВАВ УСП╤ХИ САМ╤ТУ НАТО:
Посилення ППО п’ятьма Patriot ╕ щор╕чн╕ ф╕нансов╕ зобов’язання…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 04.09.2009
«БЕЗ ТАБУ» — З ОЛЬГОЮ ГЕРАСИМ’ЮК

Наслухавшись в телев╕з╕йних новинах про райське життя наших народних депутат╕в, про винятков╕ умови ╖хнього безкоштовного с╕мейного в╕дпочинку у трьох п╕вденнобережних оздоровницях Криму, як╕ не дозволя╓ться фотографувати нав╕ть на сол╕дн╕й в╕дстан╕ з катера, народного депутата Укра╖ни Ольгу Володимир╕вну Герасим’юк п╕сля в╕дпочинку я оч╕кувала побачити геть не такою, якою вона зав╕тала на наше запрошення до «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Стомлена ╕ проста, р╕дна ╕ щира, вона була однодумцем, колегою (бо ж журнал╕стка!), сестрою, ким завгодно, лише не представником особливо╖ касти, та й в╕дпочивала у с. Микола╖вц╕ (в╕д ПБК далеченько), сум╕щаючи депутатськ╕ кан╕кули з роботою в одному з╕ сво╖х округ╕в, яким ╓ Крим. А впродовж нашо╖ розмови я одержала не лише багато важливо╖ для себе ╕нформац╕╖, але ╕ певний заряд оптим╕зму та переконалася, що сьогодн╕ ╓ дв╕ «Наш╕ Укра╖ни»: оф╕ц╕йна, знекровлена сво╖ми внутр╕шньопарт╕йними протир╕ччями, та неоф╕ц╕йна – тобто колишн╕й ╖╖ електорат, який чека╓ на л╕дера, здатного вт╕лити в життя помаранчев╕ ╕деали.
Те, що Ольга Герасим’юк змушена була вийти з парт╕йних лав «Нашо╖ Укра╖ни», ╓ одним ╕з показових приклад╕в негаразд╕в у сам╕й парт╕╖. Бо Ольга Володимир╕вна, як ╕ б╕льш╕сть наших читач╕в, продовжу╓ користуватися т╕╓ю ж самою «Б╕бл╕╓ю», на як╕й присягав колись Президент сво╓му народов╕. Але пот╕м знайшлись бажаюч╕ ╖╖ «допрацьовувати» ╕ «удосконалювати» п╕д себе, «святих».
А тепер – до нашо╖ розмови. Умовно кажучи, з мого боку це була спочатку «розв╕дка бо╓м», яка дозволила зробити щойно викладен╕ висновки.

— Ольго Володимир╕вно, багатьом нашим читачам ви в╕дом╕ як ведуча телепередач╕ «Без табу». Саме отак, без табу, мен╕ б хот╕лося поговорити з вами сьогодн╕. Як, на вашу думку, можна охарактеризувати вих╕д людини з парт╕╖? Хтось назива╓ це зрадою, хтось – переоц╕нкою ц╕нностей, а деколи переб╕жки взагал╕ виглядають якось несерйозно.
— Можу в╕дпов╕сти лише за себе саму, бо у кожного – своя ╕стор╕я. А ви вже суд╕ть, наск╕льки це серйозно. У сво╓му житт╕ я вступила в парт╕ю вперше ╕ ц╕лком св╕домо. Якось у коридор╕ телецентру я зустр╕ла нин╕шнього Президента ╕ в╕н запросив мене до парт╕йно╖ орган╕зац╕╖, певне, маючи на те п╕дстави. Моя згода негативно вплинула на подальшу мою кар’╓ру, де я пройшла вс╕ щабл╕ зростання, а не навпаки. Я стала активним парт╕йцем, членом кер╕вного органу – Презид╕╖ парт╕╖. Охоче сп╕впрацювала з рег╕ональними парт╕йними орган╕зац╕ями – полтавською, черн╕г╕вською ╕ кримською. Мене влаштовувала парт╕йна програма, ╕ я усв╕домлювала, що «Наша Укра╖на» ╓ ╓диною нац╕онально-демократичною парт╕йною силою, дуже потр╕бною людям. Ми активно сп╕впрацювали з Русланом Князевичем та В’ячеславом Кириленком, об’╖здили з ними всю Укра╖ну з метою оновлення та зм╕цнення парт╕╖. Але нас вже тод╕ аф╕шували як «третю г╕лку» «Нашо╖ Укра╖ни». На той час, думаю, вже почалася робота на ╖╖ руйнац╕ю, вже, певне, ╕снував проект створення «╢диного центру». П╕зн╕ше ми ч╕тко усв╕домили, що «Нашу Укра╖ну» нищать.

— Цей вплив чинився ззовн╕ чи зсередини?
— Думаю, його чинили люди, якими рухали зовс╕м ╕нш╕ бажання, н╕ж бути разом ╕з Президентом.

— А якою була щодо цього позиц╕я самого Президента?
— У всякому раз╕ в╕н н╕коли не п╕дтверджував свою особисту п╕дтримку «╢диного центру». Казав, що «Наша Укра╖на» ма╓ бути монол╕тною. Але хоча обставини ╕ змусили мене вийти з ц╕╓╖ парт╕╖, я не хот╕ла б говорити на адресу Президента щось прикре ╕ не шкодую, що за нього голосувала. Я, як ╕ б╕льш╕сть сп╕вгромадян, голосувала за демократ╕ю ╕ свободу. Тепер нам треба то╖ демократ╕╖ навчитися, а ус╕м, за кого голосували, — витримати випробування, як╕ свобода да╓ людин╕. Адже свобода — це не комфорт. А також важливо н╕ в чому не керуватися особистими образами, якщо йдеться про державн╕ ц╕нност╕. Я, наприклад, вийшовши з лав парт╕╖ ╕ почувши на свою адресу навздог╕н несправедлив╕ слова, н╕коли не брала участ╕ у подоланн╕ президентського вето через сво╖ особист╕ образи, бо вважаю це несум╕сним з громадянським обов’язком. Стосунки з людьми не можуть в╕дбиватися на дол╕ кра╖ни. Пот╕м був час, коли нас знову запрошували до кер╕вного органу парт╕╖, з якого викинули, але це вже стала ╕нша «Наша Укра╖на», з котрою я незгодна. ╤ та парт╕я, яку н╕бито реан╕мують зараз, теж ╕нша, не моя. Вважаю, що сьогодн╕ не лишилося ╕деолог╕чних парт╕й взагал╕ ╕ вив╕льнилося м╕сце для створення ново╖ пол╕тично╖ сили.
У мене ╓ щире бажання стояти на сторож╕ укра╖нства. Знаю багатьох людей, котр╕ под╕ляють мо╖ погляди. Я не думаю, до кого б при╓днатися, я думаю, як з╕брати однодумц╕в разом ╕ йти дал╕.

— А чи може вас привабити БЮТ? Взагал╕, що цей блок собою явля╓ зблизька?
— Це те, що вс╕ ми бачимо. Ув╕йшовши в коал╕ц╕ю з БЮТ, ми виконали нашу передвиборну об╕цянку – створити демократичну коал╕ц╕ю. Коли ми п╕шли на вибори, Президент з╕брав нас разом ╕ сказав: «Забули все, що було ран╕ше, перегорнули стор╕нку ╕ дал╕ п╕шли разом. ╤ щоб не прозвучало жодного поганого слова одне про одного!». ╤ ми жодного кривого слова не сказали про сво╖х партнер╕в, на в╕дм╕ну в╕д них самих, на жаль. Я добре усв╕домлювала, якою буде ця коал╕ц╕я, але питання стояло руба: чи бути у гр╕ ╕ брати за все особисту в╕дпов╕дальн╕сть, чи т╕льки погиркувати з-поза паркану ╕ п╕аритися, критикуючи ╕нших. Перше було значно приваблив╕шим. Я не в захват╕ ╕ в╕д нин╕шньо╖ коал╕ц╕╖, коли доводиться переконувати, йти на компром╕си, а то й дов╕дуватись про непартнерськ╕ домовленост╕ декого з опозиц╕╓ю.
Що ж стосу╓ться мого виходу з «Нашо╖ Укра╖ни», то це була ╕ не зрада, ╕ не бажання знайти соб╕ ╕ншу компан╕ю, а м╕й протест на руйнац╕ю легендарно╖ нац╕онально-демократично╖ парт╕╖. А з мо╖ми колишн╕ми товаришами по парт╕╖ ми продовжу╓мо сп╕впрацювати. Бо, як ╕ ран╕ше, я бачу Укра╖ну в НАТО, мен╕ болить ╖╖ г╕рка доля – це голодомор, я люблю ╖╖ скривджен╕ мову й культуру ╕ стоятиму за них завжди. А вих╕д з парт╕╖ став для мене не демаршем чи пошуками чогось кращого, а особистою трагед╕╓ю.

— Що б ви нам порадили, Ольго Володимир╕вно, за кого голосувати на президентських виборах?
— Я не маю на це в╕дпов╕д╕. Душею я залишилася у помаранчев╕й ╕де╖, бо вона прекрасна. Знаю лише, що не буду голосувати за висуванц╕в в╕д опозиц╕╖. Мене, зокрема, обурю╓ повед╕нка ╤нни Богословсько╖, яка обговорю╓ з кримчанами провокац╕йн╕ питання, п╕дбурюючи людей до розбрату. Та ╕ взагал╕ у нас з опозиц╕╓ю р╕зн╕ святин╕.

— А в який спос╕б можна було б сформувати найдосконал╕ший парламент?
— Звичайно, вибори мають в╕дбуватися за в╕дкритими списками...

— ╤ що це зм╕нить? Попереду будуть у списках авторитетн╕ в╕дом╕ люди, а дал╕ – т╕ ж сам╕ вод╕╖ ╕ куховарки, при чому, у кожному списку сво╖. Виборець все одно не зможе корегувати такий список. А оск╕льки парт╕й, що подолали прох╕дний бар’╓р, буде лише к╕лька, ми муситимемо в╕ддавати сво╖ голоси за тих же самих профнепридатних людей. Усв╕домлен╕сть тако╖ приреченост╕ лише додасть виборцям зайвого болю, ╕ н╕чого не зм╕ниться.
— Це вже питання до юрист╕в. Вони мають випрацювати д╕йсно демократичний механ╕зм. Гадаю, що хоч ми ╕ в╕д╕йшли в╕д мажоритарно╖ системи, але саме вона забезпечувала виборцю можлив╕сть голосувати за конкретну особист╕сть. Хоча це теж — не ╕деальний механ╕зм, бо до влади ╕ в цей спос╕б доривалися також р╕зн╕ люди.
Зрештою, хоч ми, укра╖нц╕, ╕ нар╕ка╓мо так часто на свою долю, але перебува╓мо не в так╕й вже поган╕й ситуац╕╖. Працюючи в Парламентськ╕й Асамбле╖ Ради ╢вропи, я маю змогу з╕ставляти ╕стор╕ю нашо╖ молодо╖ держави з ╕стор╕╓ю становлення демократ╕й в ╕нших кра╖нах, а головне — оц╕нювати в пор╕внянн╕ той процес, у якому ми зараз перебува╓мо. Укра╖нц╕ ╓ постколон╕альною, постгеноцидною нац╕╓ю, того, що пережили ми, не було н╕ з ким, ╕ це збер╕га╓ться в нашому генокод╕. Я, наприклад, не знала страх╕ть голоду, але ╕нод╕ ловлю себе на тому, що увесь страх мо╖х д╕д╕в, маленько╖ мами, яка ╖ла лободу, — все це живе ╕ в мен╕. ╤ от, маючи таку складну б╕ограф╕ю, стоячи на пороз╕ в новий для себе, в╕льний св╕т, у який ув╕рвалася криза, ми при цьому не пасемо задн╕х, ми — в ц╕лком тверд╕й середин╕ списку.

— А оце для «Кримсько╖ св╕тлиц╕» найболюч╕ше питання. Нам важко усв╕домити, чому наша укра╖нська найпатр╕отичн╕ша влада (маю на уваз╕ М╕н╕стерство культури ╕ туризму Укра╖ни, що ╓ нашим сп╕взасновником) годна в╕дмовитися в╕д ╓дино╖ в Криму газети, що п╕дтриму╓ ╕ п╕дтримуватиме цю владу на п╕востров╕ п╕д час майбутн╕х виборчих перегон╕в. Нам пропонують скорочення штат╕в, зг╕дно з яким всеукра╖нська газета матиме всього одного кореспондента. ╤ це – на 24 рег╕они! Зрозум╕ло, що за тако╖ ситуац╕╖ газета втратить ╕ свого читача, за якого ми боремося скоро вже 17 рок╕в… Мала я прикре непорозум╕ння ╕ з М╕н╕стерством осв╕ти та науки Укра╖ни, бо на свого оф╕ц╕йного листа, пов’язаного ╕з загрозою закриття у нас укра╖нських клас╕в (це – знов таки через кризу), так ╕ не одержала в╕дпов╕д╕. Минуло вже майже п╕вроку, а я все не можу отямитися: як це?
— Думаю, що п╕д патр╕отичними знаменами стоять не т╕льки щир╕ люди. Щодо патр╕отизму, то його не вим╕ряти жодним приладом, т╕льки конкретними справами. Якщо якась людина ходить у вишиванц╕, то ще не факт, що це патр╕от. Може, це форма. А ╓дину укра╖номовну патр╕отичну газету в Криму ╕ можна вважати тим приладом, яким вим╕рю╓ться патр╕отизм. Тож треба не запитувати, чому патр╕от так чинить, а вимагати в╕д цього патр╕ота або ж взагал╕ зм╕нювати його на ╕ншого. Бо факт – це р╕ч промовиста. У мене взагал╕ багато питань до М╕н╕стерства культури ╕ туризму. Склада╓ться враження, що воно ма╓ грош╕ лише на шоу. Що ж стосу╓ться в╕дпов╕д╕ на ваш лист, то це не поодинокий випадок, коли поважн╕ ╕нстанц╕╖ на листи не в╕дпов╕дають. З цього приводу мен╕ доводилося готувати чимало депутатських звернень. Готова зробити це ще раз.

— Зрозум╕ло, коли людей розд╕ляють барикади ╕ з обох бок╕в чути постр╕ли, але дивно, коли не можуть знайти м╕ж собою порозум╕ння сво╖, люди з╕ сп╕льними поглядами, зокрема укра╖нц╕ Криму…
— А це – давня ╕сторична проблема, ╕ щодо ╖╖ розв’язання нема╓ н╕яких рецепт╕в. Але коли б люди щиро переймалися ╕де╓ю, ставили на перше м╕сце ╕нтереси Укра╖ни, а не власн╕ амб╕ц╕╖, то ╕ не плекали б сво╖ др╕б’язков╕ образи. Мен╕ доводилося побувати на з╕бранн╕ кримських л╕дер╕в укра╖нства. Вс╕ вони н╕бито говорять правильно, розумн╕ ╕ корисн╕ реч╕, а розходяться — й д╕ють пор╕зно. ╢ такий гр╕х — гординя! В╕н дуже тяжкий. Тому треба ╕нод╕ зн╕мати корону ╕ класти ╖╖ до сейфа… Бо вона заважа╓ робити сп╕льну справу.

— Певне, тод╕ в наших м╕сцевих органах влади були б представники, як╕ в╕дстоюють державн╕ ╕нтереси та ╕нтереси укра╖нсько╖ громади. Перед рос╕янами ╕ кримськими татарами соромно. Вс╕ п╕дтримують одне одного, т╕льки не укра╖нц╕.
— Так. Це не вт╕шний нам вирок. Але ╓ як╕сь закони р╕вноваги. Нав╕ть якщо перемагають сили зла (а це часто доводиться спостер╕гати), я в╕рю в тимчасов╕сть таких ситуац╕й. Та ми не ма╓мо чекати, коли прийде наш час, мусимо п╕дтримувати все найц╕нн╕ше ╕ найкорисн╕ше, ╕ ╓ люди, як╕ д╕ють саме таким чином. Наприклад, моя подруга, головний редактор газети «День» Лариса ╤вшина. Вона в╕дшукову╓ ц╕кавих людей десь на перифер╕╖, нада╓ ╖м трибуну на шпальтах сво╓╖ газети, витяга╓ ╖х до столиц╕ — показу╓ ус╕м, щоби знали й бачили, хто ╓ справжньою ел╕тою ╕ як таких людей багато! Особливо уважна ця газета до життя ун╕кально╖ Острозько╖ академ╕╖. Думаю, так ╕ треба робити — не заради в╕ддяки, а заради того, щоби Укра╖на гордо розпрямляла свою княжу спину! Згадаймо, як д╕яла Мати Тереза. Вона казала: коли ти тягнешся до усп╕ху — ти обов’язково наживеш несправжн╕х друз╕в ╕ справжн╕х ворог╕в! Але ти мусиш тягнутися до усп╕ху! Коли ти робиш людям добро — про тебе обов’язково скажуть, що ти робиш це заради сво╓╖ вигоди, але не зважай на це — ╕ роби людям добро!
Розмова наша з Ольгою Герасим’юк тривала ще довго, всього не переказати. Але я не випадково зупинилася на згадц╕ Ольги Володимир╕вни про Мат╕р Терезу: адже вона першою з чимало╖ к╕лькост╕ мо╖х сп╕врозмовник╕в ╕ сп╕врозмовниць навела як приклад для насл╕дування не ╕м’я пол╕тика чи во╓начальника й нав╕ть не шоу-з╕рки. ╤ цей момент для мене став знаковим. За все сво╓ немале життя я не побувала в жодн╕й парт╕╖. А ось якби пол╕тбюро яко╖сь ╕з них очолила наша укра╖нська Мат╕р Тереза, думаю, у ц╕╓╖ парт╕╖ майже не було б конкурент╕в. Але я вже, на жаль, до не╖ не потраплю…

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7734

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков