Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 28.08.2009
КРИМ — ЦЕ БУЛА НАВ╤ТЬ НЕ ШКОЛА. ЦЕ — АКАДЕМ╤Я!
ВАЛЕР╤Й ПАЛАМАРЧУК

Велике бачиться на в╕дстан╕... П’ятнадцять рок╕в пройшло з т╕╓╖ пори, коли Верховною Радою Укра╖ни була утворена Тимчасова ком╕с╕я з вивчення пол╕тико-правово╖ та економ╕чно╖ ситуац╕╖ в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим. Якраз вона стала одн╕╓ю ╕з небагатьох серед велико╖ к╕лькост╕ парламентських ком╕с╕й, яка в╕дпрацювала сумл╕нно ╕ результативно. ╤ це може бути прикладом для маси ком╕с╕й, що почали утворюватися парламентом п╕зн╕ше. А з огляду на особливу важлив╕сть ╖╖ м╕с╕╖ вона заслугову╓ на велику пам’ять ╕ пошану. ╤ кожен ╕з ╖╖ член╕в — на сво╓ почесне м╕сце в ╕стор╕╖ становлення Укра╖нсько╖ держави.
Сьогодн╕шн╕й г╕сть нашо╖ газети — народний депутат Укра╖ни другого скликання (1994-1998 роки), заступник голови ц╕╓╖ ком╕с╕╖ Валер╕й Олександрович Паламарчук.

— Валер╕ю Олександровичу, як сталося, що Ви, тод╕ досить молода за в╕ком людина, були направлен╕ в таку складну ком╕с╕ю, яка мала працювати, скажемо прямо, в антагон╕стичному пол╕тичному оточенн╕, з людьми, як╕ зайняли в╕дверто антиукра╖нську позиц╕ю ╕ мр╕яли лише про те, щоб в╕длучити Крим в╕д Укра╖ни. Чи стати в╕дверто самост╕йними, чи долучитися до Рос╕╖. Лише б не з Укра╖ною. Тод╕шн╕ заяви самого кримського президента Ю. М╓шкова чого варт╕! Багатьом здавалося утоп╕чним завдання переор╕╓нтувати на укра╖нський б╕к сформовану на антиукра╖нських позиц╕ях пол╕тичну ел╕ту. А перед ком╕с╕╓ю саме це завдання ставилося... ╤ вам, зда╓ться, тод╕ було лише 30 рок╕в.
— Дещо про молод╕сть. Невеликий в╕к не завжди означа╓, що невелика зр╕л╕сть. А я на той час вже мав в╕йськове звання майора, служив заступником начальника школи ав╕ац╕йних спец╕ал╕ст╕в. А головне – усп╕шно пройшов випробування на виборах народних депутат╕в. Пов╕рте, це було непросто. Адже кожного з нас тод╕ обирали в мажоритарних округах. Це означало, що треба було складати екзамен на профздатн╕сть, скажемо так, не перед парт╕йними л╕дерами, а перед масою виборц╕в. А щоб завоювати ╖хню дов╕ру, треба було глибоко зрозум╕ти ╖хн╕ проблеми ╕ прагнення, проявити, я б сказав, жертовну готовн╕сть ╖м допомагати. Ось тод╕, подорожуючи округом, я глибоко п╕знавав життя, навчався, визр╕вав до боротьби.

— Так кажете, начебто воювати збиралися.
— Боротися не завжди означа╓ воювати. Маю на уваз╕ впливати пол╕тичними, громадськими методами, засобами парламентсько╖ демократ╕╖. Адже в подорожах по округу бачив багато несправедливостей, багато б╕д, пов’язаних з неправедним перерозпод╕лом благ ╕ ц╕нностей, з╕ створенням нових сусп╕льних в╕дносин, за яких переважна б╕льш╕сть мо╖х виборц╕в опинялася у стан╕ обездолених ╕ обд╕лених. ╤ переконувався, що без боротьби просто утвердити справедлив╕сть не вдасться. А щодо мого призначення в ком╕с╕ю, то це було так. М╕жрег╕ональна депутатська група, до яко╖ я входив, запропонувала мене в цю ком╕с╕ю з огляду саме на те, що я — ╕з в╕йськових, а в Криму формувалися в╕йськово-морськ╕ сили, за цим мали бути парламентськ╕ контроль та сприяння. Хоч п╕зн╕ше доводилося займатися б╕льше не в╕йськовими питаннями, вони реал╕зувалися як один ╕з важливих фрагмент╕в у робот╕, але спершу вир╕шувалося саме так. М╕жрег╕ональна депутатська група була потужним парламентським формуванням, ╖╖ до свого президентства очолював Л. Кучма, ╕ вона мен╕ об╕цяла п╕дтримку в робот╕. До реч╕, я ╖╖ в╕дчував. Сам Л. Кучма, вже ставши президентом, неодноразово зустр╕чався з╕ мною, прислухався до думок. П╕д час одн╕╓╖ з таких бес╕д я ╕ запропонував йому призначити Представником Президента у Криму Д. Степанюка. Пот╕м його кандидатуру на цю посаду в╕д ком╕с╕╖ подав ╖╖ голова Ю. Кармаз╕н. ╤ це була одна ╕з великих наших удач. По╓днання наполегливост╕ Кармаз╕на з витримкою ╕ дипломатичн╕стю Степанюка стало основним чинником, що забезпечив пол╕тичну перемогу укра╖нсько╖ ор╕╓нтац╕╖ у розбудов╕ Криму.

— Хто ще особливо в╕дзначився у ваш╕й сп╕льн╕й робот╕?
— Наполегливо працювали вс╕. Хоч на початку були певн╕ вагання, що не знайдеться вза╓морозум╕ння через пол╕тичн╕ ор╕╓нтац╕╖ р╕зних член╕в ком╕с╕╖. Адже ╖╖ формували вс╕ пол╕тичн╕ фракц╕╖ Верховно╖ Ради: ╕ комун╕сти, ╕ в╕дверт╕ нац╕онал╕сти, ╕ пророс╕йськи ор╕╓нтован╕ представники колишньо╖ комун╕стично╖ номенклатури. Та сталося так, що вс╕ проявили себе як справжн╕ укра╖нськ╕ патр╕оти, вс╕ стали на позиц╕ю утвердження укра╖нсько╖ державност╕. ╤ це, зна╓те, прекрасно. У парламент╕ заявляли, виступали по-р╕зному, але коли настала пора випробування, вс╕ здружилися ╕ об’╓дналися. Так, гадаю, буде завжди. В укра╖нських громадян, у тому числ╕ ╕ в депутат╕в, патр╕отизм проявля╓ться в пору випробувань. Я з великою повагою ╕ вдячн╕стю пригадую ╕ Ю. Кармаз╕на, ╕ В. ╢ськова, ╕ М. Дорошевського, ╕ С. Кияшка, ╕ Е. Павленка, ╕ А. Коропенка, ╕ О. Лавриновича, ╕ Д. Степанюка, ╕ В. ╢гуд╕на, ╕ В. Королюка, ╕ О. Ткаченка. Саме з ними можна було вести ту велику в╕дпов╕дальну ╕ ризикову роботу, що лягла на плеч╕ кожного. Сьогодн╕, пригадуючи ╖╖, мимовол╕ ставлю питання: а чи взявся б за не╖ зараз? ╤, зна╓те, не в╕дчуваю, що зовс╕м у цьому переконаний. Було надзвичайно складно. ╤ не завжди безпечно. Як казали компетентн╕ наш╕ знайом╕, ми завжди були п╕д приц╕лом. Чи то чужих спецслужб, чи супротивних пол╕тик╕в, чи просто бандит╕в. Адже наш╕ завдання, в╕дпов╕дно, наш╕ висновки, р╕шення ╕ вчинки завжди були проти ╖хн╕х ╕нтерес╕в. ╤ часто такими, що не давали можливост╕ компром╕су. Ну як, скаж╕ть, п╕ти на компром╕с з тими ж бандитами? А бандитизму там було найб╕льше по вс╕й кра╖н╕. Грим╕ли масов╕ вбивства, вбивства в╕домих пол╕тик╕в ╕ м╕л╕ц╕онер╕в, держслужбовц╕в, велися кривав╕ бандитськ╕ розб╕рки, тривала в╕дкрита ╕ прикрита боротьба за землю, фабрики, заводи, порти, будинки в╕дпочинку, санатор╕╖, ╕ншу державну власн╕сть, яку багатьом угрупованням конче треба негайно було забрати, привласнити, продати ╕ перепродати. З метою т╕╓╖ ж безпеки часто доводилося приховувати маршрути сво╖х перем╕щень, факти ╕ ц╕л╕ зустр╕чей. Ми вивчали обстановку, робили висновки, давали пропозиц╕╖ щодо вир╕шення проблем ╕ наполягали у Ки╓в╕ на ╖х виконанн╕. Як правило, добивалися позитивного р╕шення. ╤ це допомагало в робот╕. З нами охоче зустр╕чалися кер╕вники район╕в ╕ м╕ст, адже знали, що так╕ зустр╕ч╕ допомагають ╖м вир╕шувати проблеми.

— А як ╕з тод╕шньою центральною владою Криму будувалися в╕дносини? Адже тод╕ в автоном╕╖ д╕яли ╕ св╕й президент, ╕ Верховна Рада.
— Старалися будувати в╕дносини дружньо ╕ доброзичливо. З президентом Ю. М╓шковим зустр╕чалися часто. Мен╕ траплялося бачитися з ним нав╕ть трич╕ на день. Але, скажу, в╕дверта його ворожа налаштован╕сть, сварлив╕сть не давала можливост╕ до конструктивного д╕алогу. Слухав, але не чув. У той час, коли потр╕бн╕ були ╜рунтовн╕ р╕шення ╕ д╕╖ для пол╕пшення економ╕чно╖ ситуац╕╖, для заспоко╓ння людей. Адже напирали проблеми ╕ з розташуванням кримських татар, яких в один лише р╕к повернулося б╕льше 10 тисяч с╕мей, ╕ з ф╕нансуванням соц╕ально╖ сфери, п╕дтримкою м╕сцево╖ економ╕ки. С╕льське господарство статистично тод╕ скоротило виробництво в десятки раз╕в, простоювали переробн╕ заводи. ╤ де те все д╕валося, нев╕домо. Натом╕сть в турботах президента переважали р╕шення, спрямован╕ на власне облаштування ╕ улаштування близьких йому людей, що викликало безл╕ч нар╕кань. Ним була створена велика група власно╖ охорони (21 особа), також залучений до цього п╕втисячний заг╕н кубанських козак╕в. Ус╕ ц╕ угруповання були озбро╓н╕, хоч на це не мали права. Для сво╓╖ резиденц╕╖ в╕н в╕д╕брав половину прим╕щень кримського парламенту, туди перестали впускати депутат╕в, що викликало справедлив╕ нар╕кання депутатського корпусу, який звертався за допомогою у вир╕шенн╕ цього питання ╕ до нас, ╕ до укра╖нського парламенту взагал╕. Час його кер╕вництва — це був пер╕од авантюрних чи необдуманих р╕шень, повне виконання яких породило б масу проблем на десятил╕ття. Наприклад, укази про приватизац╕ю в Криму. Щойно приступив до виконання обов’язк╕в — ╕ вже негайно, без вивчення, без п╕дготовки, без в╕дпрацьованого механ╕зму передач╕ готовий був в╕ддати усю державну власн╕сть будь-кому чи нев╕домо кому. А на д╕л╕ виходило, що господарями в╕с╕мдесяти в╕дсотк╕в власност╕ Криму мали стати рос╕йськ╕ кап╕тал╕сти, а двадцяти — бандити. Власне, мабуть, на це ╕ був розрахунок. А ким ╕ чим у такому раз╕ мали тут бути кор╕нн╕ жител╕? Або взяти кадрову пол╕тику. Теж негайно, без жодного правового об╜рунтування взявся прибирати з посад досв╕дчених, популярних в народ╕ кер╕вник╕в район╕в та м╕ст з метою зам╕нити ╖х хай ╕ недосв╕дченими, але сво╖ми. Тобто почав розд╕ляти Крим на сво╖х ╕ чужих, що додавало напруги. Добре, що тод╕ у парламент╕ Криму почали пробуджуватися здоров╕ сили, як╕ не дали ходу багатьом авантюрним проектам.

— Напевне, це теж не обходилося без вашо╖ участ╕.
— Звичайно, ми не були пасивними. Працювали з людьми, пояснювали позиц╕╖ центрально╖ влади з тих чи ╕нших питань, активно старалися, щоб ц╕ позиц╕╖ сп╕впадали з ╕нтересами самих кримчан. ╤нколи активне втручання було необх╕дним. ╤ нам щастило, що ╕ парламент Укра╖ни, ╕ Президент Укра╖ни прислухалися до нас. В╕дпов╕дно, прислухалися й кримськ╕ депутати. Тут були можливост╕ компром╕с╕в, а значить, ╕ оптимально ефективно╖ орган╕зац╕╖ сусп╕льства. Тод╕ на конструктивну позиц╕ю ставали С. Цеков, О. Супрунюк, як╕ почергово об╕ймали посаду голови Верховно╖ Ради АР Крим, заступник голови Верховно╖ Ради А. Данелян, депутати В. Шевйов, С. Н╕кул╕н, Р. Чубаров, вся депутатська фракц╕я кримських татар та ╕нш╕. Словом, формувалася парламентська б╕льш╕сть, яка згодом зняла пол╕тичну напругу, зм╕нила на позитивне сво╓ попередн╓ р╕шення щодо м╕сця автоном╕╖ в Укра╖нськ╕й держав╕.

— Що запам’яталося Вам особисто з того, що було зроблено ком╕с╕╓ю за час ╖╖ д╕яльност╕?
— По-перше, звичайно, та перемога, яко╖ добилися на р╕вн╕ кримського парламенту, тобто узгодження Конституц╕╖ автоном╕╖ з Конституц╕╓ю Укра╖ни щодо приналежност╕ автоном╕╖ Укра╖н╕, законодавчого закр╕плення ц╕╓╖ норми. По-друге, утворення В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни. Адже у спадок в╕д колишнього Радянського Союзу на Чорному мор╕ ми отримали лише корабл╕. А кадри, а забезпечення? Потр╕бно було все це розпочинати, орган╕зовувати. Рос╕йськ╕ флотоводц╕ см╕ялися, коли на ц╕ корабл╕ прибували наш╕ майбутн╕ моряки у солдатськ╕й форм╕. ╤ забезпечення ц╕ сили отримали усього 30 в╕дсотк╕в в╕д потреби. Ми з М╕н╕стерством оборони ╕ кер╕вництвом В╕йськово-Морських Сил гарячково шукали виходу з╕ складного становища. Можливост╕ Держбюджету були обмежен╕. Тод╕ виникла ╕дея орган╕зац╕╖ шефства областей над окремими кораблями. Звернулися до президента Л. Кучми. Я особисто ╖здив до нього, узгоджував майбутн╕ назви корабл╕в. ╤ це було важливо. Адже нова назва мала бути пов’язаною з т╕╓ю областю, яка цьому кораблю зобов’язувалася надавати шефську допомогу. Словом, президент п╕дтримав пропозиц╕ю, видав в╕дпов╕дний указ. Сво╓ю постановою нас п╕дтримав ╕ Кабм╕н. Так тод╕ виправили становище. Не менш в╕дпов╕дальним був сам процес розпод╕лу з Рос╕╓ю ц╕╓╖ радянсько╖ спадщини. Ми розум╕ли, що у ц╕й справ╕ не можна гаяти часу. ╤ вимагали, щоб наша влада негайно прийняла в╕д Чорноморського флоту Рос╕╖ те, що нам належало. Адже не секрет, що рос╕яни не дуже переймалися збереженням для нас ц╕╓╖ власност╕. ╤ чим дал╕ вона залишалася без справжнього господаря, тим б╕льше розтягувалася, псувалася. А деяка з часом ╕ взагал╕ переставала визнаватися, як наша. Як, наприклад, вийшло з тими ж маяками. Зараз спереча╓мося, конфл╕кту╓мо, а забрали б вчасно ╖х соб╕, то й проблем сьогодн╕ б не виникало.
Гостро ставилося питання про водопостачання у Севастопол╕. Був пер╕од, коли воду там возили цистернами. ╤ я особисто зустр╕чався з президентом, мав розмови у Кабм╕н╕ ╕ добився ф╕нансування на ремонт ╕снуючого водогону й прокладення його ново╖ г╕лки. Сприяв розширенню газиф╕кац╕╖ у Бахчисарайському район╕. Нам також в╕д уряду Укра╖ни вдалося отримати 20 м╕льярд╕в карбованц╕в (у тод╕ д╕юч╕й грошов╕й одиниц╕) на буд╕вництво комплексу водог╕нних споруд В╕льненського водозабору Заборського г╕дровузла. За дуже короткий строк був споруджений водог╕н для подач╕ води з верх╕в’я р╕чки Альми в ╤зоб╕льненське водосховище. Терм╕ново вир╕шили найважлив╕ш╕ питання функц╕онування паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, переглянули ╕ затвердили нов╕ л╕м╕ти на природний ╕ скраплений газ. У результат╕ в п╕дземн╕ газосховища було закачано в п’ять раз╕в б╕льше газу, н╕ж за три попередн╕ роки. На перекриття збитк╕в в╕домчих котелень в╕д Кабм╕ну було отримано близько 40 м╕льярд╕в карбованц╕в. Державн╕ замовлення на держп╕дпри╓мствах зб╕льшилися на 30-40 в╕дсотк╕в.
Пам’ята╓те, був пер╕од, коли не лише народн╕ депутати Укра╖ни, але й депутати м╕сцевих рад ус╕х р╕вн╕в мали недоторканн╕сть. А пот╕м Верховна Рада ╖╖ скасувала. Це теж не об╕йшлося без нашо╖ участ╕. Сама наша ком╕с╕я з огляду на те, що у Криму в депутати потрапило багато крим╕нальних елемент╕в, першою порушила питання про таке скасування. ╤ це р╕шення ми сприйма╓мо, як задоволення нашо╖ пропозиц╕╖.

— А як ви ставитеся до того, щоб скасувати недоторканн╕сть ╕ народних депутат╕в Укра╖ни?
— Думаю, що це питання на час╕. Особливо зважаючи на под╕╖ в К╕ровоградськ╕й област╕. Чесним депутатам ця недоторканн╕сть н╕ до чого. А позбувшись ╖╖, вони уважн╕ше почнуть ставитися до захисту прав громадян загалом. ╤ ми т╕льки вигра╓мо в╕д того, що, прагнучи удосконалити закони для свого захисту, вони удосконалять ╖х ╕ для вс╕х громадян.

— Завершився строк д╕яльност╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни другого скликання, припинила д╕яльн╕сть ваша ком╕с╕я. Як склалося Ваше життя п╕сля того?
— Я склав депутатськ╕ повноваження. Повернувся на службу в арм╕ю, в М╕н╕стерство оборони. Став представником в╕д нього у Верховн╕й Рад╕. Активно сп╕впрацював з депутатами над розробкою закон╕в, що стосувалися арм╕╖.
╤ вс╕ вони отримали пут╕вки в життя. Серед кращих усп╕х╕в того пер╕оду вважаю законодавче зв╕льнення арм╕╖ в╕д сплати податку на землю. Ця норма д╕╓ й сьогодн╕. А тод╕ питання про стягування податку з арм╕╖ стояло жорстко. Закон про бюджет вже пройшов перше читання у Верховн╕й Рад╕, ╕ щоб зм╕нити вже майже схвалену норму, довелося наполегливо доказувати, шукати ╕ подавати масу серйозних аргумент╕в. Захистив дисертац╕ю, став кандидатом юридичних наук. Моя наукова робота про орган╕зац╕йно-правов╕ засади проходження в╕йськово╖ служби за контрактом виявилася актуальною, потр╕бною в практиц╕. Нею користуються ╕ науковц╕, ╕ викладач╕ вищих навчальних заклад╕в. ╤ це мене дуже вт╕ша╓. Науково╖ роботи не полишаю, продовжую ╖╖ в Державному науково-досл╕дному ╕нститут╕ Генерального штабу Збройних Сил Укра╖ни. У св╕й час на пропозиц╕ю тод╕шнього м╕н╕стра ф╕нанс╕в М. Азарова, з яким ми одночасно були народними депутатами ╕ працювали в одн╕й фракц╕╖, очолив департамент у цьому м╕н╕стерств╕. Зараз працюю заступником голови правл╕ння ДАК „Автомоб╕льн╕ дороги Укра╖ни”. До реч╕, мо╖ обов’язки розповсюджуються на п╕вденну Укра╖ну, в тому числ╕ й на Крим, якому я й зараз прид╕ляю велику увагу. Стараюся, щоб наш╕ п╕дпри╓мства там мали нормальн╕ умови для сво╓╖ роботи, працювали ефективно та як╕сно. Окр╕м того, я — депутат Дарницько╖ районно╖ ради Ки╓ва, заступник голови земельно╖ ком╕с╕╖

— Що для Вас означа╓ Крим?
— Це була школа. В╕рн╕ше, нав╕ть не школа, а академ╕я, яка вчила дипломат╕╖, компром╕сност╕ ╕ непохитност╕, вчила брати в╕дпов╕дальн╕сть на себе ╕ приймати важлив╕ р╕шення. Вона кожному з нас дала можлив╕сть проявити патр╕отизм на д╕л╕. Зараз у Криму ситуац╕я набагато краща, н╕ж була тод╕. Але дос╕ тривожна. ╥╖ збуджу╓ агресивн╕сть наших сус╕д╕в, маса внутр╕шн╕х проблем. У Крим треба вкладати набагато б╕льше, н╕ж у будь-який ╕нший рег╕он. У Криму потр╕бн╕ хорош╕ пол╕тики ╕ орган╕затори. ╤ тод╕ ми вс╕ почуватимемо себе набагато впевнен╕ше. Природно ╓дина з Укра╖ною територ╕я п╕вострова стане орган╕чно духовно ╓диною, зр╕дниться, як сх╕д ╕ зах╕д, до чого вс╕ ми ма╓мо прагнути.

Бес╕ду в╕в Анатол╕й Ковальчук.
м. Ки╖в.

ТИМ ЧАСОМ…

ЗВЕРНЕННЯ
Укра╖нсько╖ Громади Криму до Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АР Крим Л. М. Жунька щодо позбавлення С. П. Цекова статусу державного службовця.

Шановний Леон╕де Михайловичу!
Останн╕м часом у засобах масово╖ ╕нформац╕╖ поширю╓ться негативна ╕нформац╕я про висловлювання С. П. Цекова, першого заступника голови Верховно╖ Ради Криму, щодо Укра╖ни як суверенно╖ незалежно╖ держави, як╕, на наш погляд, ╓ образливими для Укра╖нсько╖ держави, нег╕дними та несум╕сними з╕ статусом державного службовця.
Так, на прес-конференц╕╖ напередодн╕ Дня Незалежност╕ Укра╖ни С. П. Цеков заявив, що 24 серпня – це «день трагед╕╖, день руйнування ╓дино╖ в╕тчизни, ╓диного рос╕йського св╕ту, день тотального насилля, яке протягом уже 18 рок╕в чиниться над нами: тотальна укра╖н╕зац╕я, насильницька дерусиф╕кац╕я». Укра╖ну в╕н назвав «придуманою державою». За його словами, все в н╕й створю╓ться з «чисто╖ стор╕нки»: «видумана мова, видумана культура та ╕стор╕я, ╕ все це спрямовано проти рос╕ян, рос╕йсько-культурних громадян Укра╖ни».
24 серпня 2009 р. в День Незалежност╕ Укра╖ни С. П. Цеков брав участь у так званому „русском шествии” та м╕тингу, як╕, на наш погляд, по сут╕ ╓ антидержавними та антиукра╖нськими ╕ розпалюють м╕жнац╕ональну ворожнечу.
Укра╖нська Громада Криму висловлю╓ р╕шучий протест таким висловлюванням С. П. Цекова та вимага╓ порушити питання про так╕ його д╕╖, що несум╕сн╕ з╕ статусом державного службовця.
Враховуючи зазначене, просимо Вас вжити негайних заход╕в та сприяти наданню належно╖ правово╖ оц╕нки з боку правоохоронних орган╕в таким висловлюванням С. П. Цекова як державного службовця.

Р╕шення ухвалено на зас╕данн╕ Ради ГО «Укра╖нська Громада Криму» 26.08.2009 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7702

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков