Версiя для друку Обговорити в форумi

Всесвітньо відомий шедевр паркового мистецтва на приморському схилі, біологічний науково-дослідний центр Європи - Нікітський ботанічний сад, унікальна жива колекція рослин якого налічує майже 18 тисяч видів, гібридів і сортів, представників флори усіх континентів, у дні свого 190-ліття переживає брутальний напад на його заповідну територію вельможних "палацоманів".
Якщо не зупинити їх навального будівництва на нижньому розарії площею 7,47 гектара, де донедавна духмяніла і чарувала зір багатюща колекція з майже тисячі (!) сортів і форм троянд, то ювілярові, який звик дарувати людям щонайвишуканіші квіти, доведеться вже самому приймати їх від нас - як пам'ять про колишню чарівність Саду, який є окрасою, національним надбанням, гордістю Криму і всієї України.
Скандал, пов'язаний з забудовою земель природно-заповідного фонду Національного науково-дослідного центру "Нікітський ботанічний сад", не припиняється вже більше року.
Будівництво на заповідній території колишнього розарію саду набирає темпи. Крім того, днями в офіційних документах уперше пролунало старанно замовчуване, але не втаєне: тут, на землі, яка є національним скарбом, справді мають намір звести пансіонат.
У колишньому розарії, на заповідних схилах саду, переданих президії Академії аграрних наук України її ж підрозділу - "Фітоцентру", вже кілька місяців кипить незаконне будівництво. Це при тому, що фітоцентр, звертаючись у Масандрівську селищну раду з приводу виділення ділянки, вказав таке її цільове призначення: "...для розширення експериментальної бази - створення реабілітаційної зони і теренкурів від "Фітоцентру" через колишній розарій до парку "Монтодор".
З'ясувалося, що ще 7 травня 2001 року, вже після звернення по земельний акт, Республіканська містобудівна рада автономії розглянула зовсім іншу спільну пропозицію Української академії аграрних наук і однієї з будівельних фірм і схвалила місце розташування рекреаційного комплексу в прибережній зоні селища Ботанічного. (Так відразу після зміщення Микити Хрущова, щоб не було й натяку на його ім'я, місцеве керівництво запобігливо-оперативно перейменувало селище Нікіта, яке за документами так зветься й досі. Хоча етимологія стародавньої назви, за однією з версій, походить від грецького наймення інжиру - Сікіта, пишні гаї якого були тут ще з давніх-давен).
Новосхвалена відповідальними державними службовцями забудова вже складалася з 55 зблокованих житлових будинків, двох триповерхових - на 16 квартир, п'яти котеджів та інших будівель і споруд, із сумарним обсягом вкладень від 10 до 18 мільйонів доларів! Єдине, що було порекомендовано замашним проектувальникам забудови заповідної землі рівня національного скарбу, то це винести за 100-метрову зону суворого санітарного режиму громадський блок і передбачити додаткові виходи на пляж.
На те, що було грубо порушено природоохоронне законодавство, зокрема Закон України "Про природно-заповідний фонд" (ст. ст. 51 - 54) і Земельний кодекс України (ст. 72), не відреагував ніхто. "Покарали" за це фірму штрафом "аж" у 85 (!) гривень.
Кримські активісти Партії зелених України, "Екологія і світ", "Ноосфера" спільно з екологічними громадськими організаціями клялися проводити масові акції протесту з залученням ЗМІ "до переможного кінця". Паралельно в президію УААН звернувся директор Нікітського ботсаду академік Валерій Єжов. Протест на адресу уряду автономії надіслав президент УААН академік Михайло Зубець: "На порушення всіх норм державного законодавства шляхом самозахоплення на землях НБС-ННЦ намагаються розгорнути будівництво рекреаційного комплексу на 250 душ...".
Забудовників змусили виплатити 300 тис. грн. і зобов'язали очистити заповідну територію. Як з'ясувалося, ненадовго.

КАЛІЧАТЬ ЖИВЕ ТІЛО
Міжрайонна природоохоронна прокуратура Сімферополя, куди звернулися обурені жителі Ботанічного-Нікіти, відпрацювавши на об'єкті мало не два місяці, вирішила не порушувати кримінальної справи, оскільки не побачила умислу в тому, що в ході будівельних робіт було знищено або понівечено цілі посадки кущів і дерев цінних порід як на території фітоцентру, так і самого Нікітського ботанічного саду. Порушників закону фактично не покарано, якщо не враховувати штрафних санкцій, які не сягнули й ста гривень.
Міністерство екоресурсів звернулося в республіканську прокуратуру, але та жодної відповіді не дала досі.
- Перевірка виявила цілий ряд грубих порушень закону України про природно-заповідний фонд, і всі ці матеріали передано до прокуратури автономії. Якщо вона не займатиметься, то має зацікавитися Генеральна прокуратура. І наше міністерство своєї позиції не змінить. Ми наполягатимемо на тому, щоб ці матеріали стали предметом розгляду у відповідних правоохоронних органах, - наголосив під час розширеного виїзного засідання колегії Міністерства екології і природних ресурсів України, присвяченого стану довкілля в Криму й Севастополі та використанню коштів Державного фонду охорони довкілля, міністр екології Сергій Курикін.
Та доки правоохоронці зволікають, будівельники роблять свою справу.

ТОЧКИ ПЕРЕТИНУ ШИМАНОВСЬКОГО, ПАРИЗЬКОЇ КОМУНИ І... ПОКРОВИТЕЛІВ
Дивує і зміна ставлення до використання безцінних земель Саду директора "Фітоцентру" УААН Валентина Шимановського, який ще недавно вважав, що необхідно розробляти первинний проект використання ділянки нижнього розарію. Зокрема, закладати насадження цінних лікарських і ефіроолійних культур з інфраструктурою обслуговування, залучати іноземних інвесторів, які спеціалізуються в цій сфері.
Сьогодні він заявляє, що жодних санкцій ні він, ні партнер фітоцентру фірма "Консоль", що веде одіозне будівництво, не бояться, як і того, що цю роботу зупинять.
Керівник фітоцентру називає це кліматопавільйонами, як, власне, і пансіонати фірми "Консоль", що виросли на цьому березі раніше. Валентин Шимановський вже не вважає будову протиправною і навіть гадає, що це "дуже хороший, вдалий і розумний крок". Мовляв, лише завдяки йому соціальна сфера Нікіти, Ялти, та й сам Нікітський сад отримають від "Консолі" хоч якісь гроші на облаштування. І закликає не сумніватися в тому, що: "Рано чи пізно, не ми, то інші все одно завоюють ці (нагадаємо, заповідні. - Ред.) території. Може, треба піти на це і на цьому поставити крапку і більше нічого не будувати. Але створити умови для тих, хто тут буде проживати зрідка, приїздити на Новий рік, 8 Березня, День Паризької комуни та ще на якесь свято".
Чи варто коментувати ось такі переконання державного чиновника, котрому самою посадою належить і довірено оберігати Сад, примножувати його красу для наступних поколінь?
В. Шимановський в інтерв'ю ЗМІ натякає на дуже високе покровительство. Мовляв (цитуємо це одкровення з відеоматеріалу, який є в розпорядженні редакції газети "Голос України"), "глава Академії аграрних наук дуже дружить з Президентом України, Леонідом Даниловичем, з яким вони живуть на одній площадці. Треба ж розуміти ситуацію. Так що тут питання можуть вирішуватися однозначно...".

ПЛАЧЕВНІ "ДОСЛІДИ" АКАДЕМІЧНИХ АГРАРНИКІВ?
Тим часом шановний президент Української академії аграрних наук Михайло Васильович Зубець, підвідомча якому організація на такій само підвідомчій йому території Саду його ж і плюндрує, не може не знати, що на півострові вщент зруйновано, фактично втрачено для України дітище Саду - колись провідний в СРСР, тоді всесоюзний, значний і ще недавно славетний інститут ефіроолійних культур. Нічим закінчилася і спроба створення на його базі Кримського аграрного інституту, який підпорядкував би усю сільськогосподарську науку півострова. Вже знято табличку і директора інституту.
Гине перша садівнича науково-дослідна державна установа в Російській імперії, де було розроблено унікальні технології і сорти, які пішли у масове виробництво, - знаменита симиренківська Кримська дослідна станція садівництва, яка має наступного року відзначати 85-річчя.
Не в кращому стані й помологічна станція, яка перейшла від славетного Вавілова у підпорядкування інституту садівництва цієї ж аграрної академії.
Конає і фірма селекційної техніки "Селта", всі приміщення якої здано в оренду. Втрачено піонера розведення бройлерів на теренах СРСР радгосп "Красний", який входив до структури Українського інституту птахівництва системи аграрної академії наук.

РАНИ ВІД СПРАГИ
Практично вмирає Степове відділення Нікітського ботанічного саду, який в рік свого 190-літнього ювілею фактично животіє.
Та й сам Сад потерпає від численних негараздів, серед яких найдошкульніше вражає його безводдя, що вже кілька років загрожує можливою загибеллю значної частини ботанічної колекції.
Запаси води для поливу настільки мізерні, що не тільки влітку немає змоги досхочу напоїти не лише всі 269 гектарів території Саду, а навіть 48 га паркової зони і стільки ж колекційних садів, які потребують постійного поливання. Тож у спеку тут на дедалі більшій кількості унікальних дерев і кущів скручується й опадає листя, рослини, особливо чужоземні, ростуть повільніше. Підсихають навіть бамбукові зарості й витривалі до спеки рідкісні кактуси з найбільшої колекції їх в нашій країні, гинуть реліктові водяні піхти, а знеможений посухою могутній секвойядендрон скидає навіть цілі гілки...

ЗАМІСТЬ БЛАКИТНОГО - ПІРАТСЬКИЙ?
Провідні вчені автономії вважають, що всі академічні структури аграрної академії на півострові знищено. А замість того, щоб їх рятувати і відроджувати, чільники аграрної науки України заходилися забудовувати заповідні землі півострова відпочинковими спорудами. Для тих, від кого залежать, чи для себе?
Невже так стомилися в Голосіївському лісі, ще нічого путнього не встигнувши зробити на півострові, що запрагли відпочинку в Нікітському ботсаду? Кому, як не їм, знати, як нарочито мляво й недбало виконується розпорядження Президента України з закріплення кордонів об'єктів природно-заповідного фонду, що й стало причиною нинішніх бід Нікітського ботсаду. Надто часто площі таких об'єктів, особливо пам'яток садово-паркового мистецтва, виявляються значно меншими, ніж були до цього внормування їх кордонів.
І ми, заплющуючи очі на вибрики "палацоманів" в охоронних землях, ще мріємо, що нам видадуть перепустку в систему міжнародного курортного бізнесу - його екологічний допуск "Блакитний прапор Європи"!
В тому, що будова справді перебуває під крилом високих посадових осіб, впевнені і в місцевому відділенні Партії зелених, яка з новим запалом вимагає зупинити будівництво і готова навіть піти на крайні заходи.
Голова кримського відділення зелених Юрій Комов переконаний, що "проблема тут державна. Корупція досягає гігантських масштабів. Хтось має високе покровительство. Вихід із ситуації лише один: блокувати будову. Зелені готові це зробити. І вимагати вжиття заходів від тих, хто це може, передусім у прокуратури".
Партія зелених уже почала збір підписів під вимогою припинити будівництво в Ялті, телерадіокомпанія "Чорноморська" - в Сімферополі, місцеве товариство Реріха - в Євпаторії.
Чи докричаться, чи доведуть щонайвищим чиновникам елементарне: нищення цінних заповідних земель Криму не повинно залишитися безкарним?

ХОДІМО В САД, Я ПОКАЖУ ВАМ САД, ДЕ НА КОЛІНАХ ЯБЛУНІ СПИТЬ ОСІНЬ...
Не маємо права втратити жодного квадратного метра цього оазису краси - всесвітньо відомого міжнародного центру рослинництва, заснованого шведом Християном Стевеном восени 1812 року, унікальної вічнозеленої скарбниці Південнобережжя.
Нині для розвитку приватних сільгосппідприємств тут створюють нові маточники продуктивних сортів, розширюють розсадники плодових культур, відновлюють квіткове господарство, відкрили новий розарій, де плекають кілька сотень сортів найвишуканіших троянд світу, 220 з яких експонують. Розширюють асортимент на продаж усього, що має попит, консультують, діляться секретами вирощування і догляду рослин, відновили ландшафтну майстерню, допомагають в озелененні міст, реконструкції курортних парків, стан яких, за оцінкою дендрологів Саду, критичний.
Сьогодні міжнародне наукове реноме вчених Нікітського ботанічного - батька відомого у світі інституту виноградарства і виноробства "Магарач", інституту ефіроолійних культур, дослідної станції тютюну, - бездоганне.
На його землях створено державний заповідник "Мис Мартьян", де вчені вивчають видозміни природного комплексу під дією техногенних процесів.
От би ще суворо заборонити вхід на територію Саду "палацоманам" та всіляким іншим природогубам, які можуть завдати непоправної шкоди безцінній перлині, що належить кожному з нас.
Ранг Національного має стати його охоронною грамотою від будь-яких зайд і мандатом недоторканності.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2002 > Тема "Крим - наш дім"