Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 28.08.2009
ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ СТАЛ╤НСЬКОГО ТА НАЦИСТСЬКОГО ТОТАЛ╤ТАРИЗМ╤В

В╤ДЛУННЯ ПОД╤╥

Кримчани закликали державну владу Укра╖ни з 2010 року оф╕ц╕йно в╕дзначати 23 серпня День пам’ят╕ жертв стал╕нського та нацистського тотал╕таризм╕в. В╕дкрите звернення про це до Президента Укра╖ни В. Ющенка, Голови Верховно╖ Ради Укра╖ни В. Литвина, кер╕вник╕в фракц╕й парламенту було ухвалено на м╕тингу-рекв╕╓м╕ в С╕мферопол╕, ╕н╕ц╕йованому Громадською орган╕зац╕╓ю «╢вропейський виб╕р».
Акц╕я в╕дбувалася у двор╕ к╕нотеатру Т. Шевченка, де у стал╕нськ╕ часи розташовувалося управл╕ння НКВС. У м╕тингу-рекв╕╓м╕ взяли участь актив╕сти ГО «╢вропейський виб╕р», Кримсько╖ асоц╕ац╕╖ голуб╕вник╕в, шанувальник╕в декоративних ╕ сп╕вочих птах╕в, Союзу укра╖нок, ВГО «Наша Укра╖на», товариства «Укра╖на-Св╕т», Наукового товариства ╕м. Т. Г. Шевченка, Фонду «╤нтелект Криму». Акц╕я в╕дбувалася п╕д Державним прапором, на який була пов’язана траурна стр╕чка.
Учасники м╕тингу-рекв╕╓му поклали в╕нок з написами рос╕йською, укра╖нською ╕ кримськотатарською мовами: «В╕чна пам’ять жертвам тотал╕таризму» до ст╕н, де енкавеес╕вц╕ катували сво╖х жертв у 1930-1940-т╕ роки, та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. П╕сля чого був в╕дслужений молебень по невинно уб╕╓нним тотал╕тарними режимами.
Л╕дер ГО “╢вропейський виб╕р” Андр╕й ╤ванець заявив, що цього року 23 серпня вперше склалася абсурдна ситуац╕я, пов`язана з накладанням важливого свята — Дня Державного Прапора, та скорботно╖ дати – Дня пам’ят╕ жертв стал╕нського та нацистського тотал╕таризм╕в, р╕шення про в╕дзначення яко╖ цього року ухвалила Орган╕зац╕я з безпеки ╕ сп╕вроб╕тництва в ╢вроп╕. Вих╕д ╕з цього становища, на його думку, — у перенесенн╕ святкування Дня Державного Прапору на ╕ншу дату, що дало б змогу зробити це ще масштабн╕ше за рахунок залучення молод╕.
Кер╕вник Фонду «╤нтелект Криму» кандидат ╕сторичних наук Володимир Поляков закликав встановити вс╕ м╕сця масових страт тотал╕тарними режимами людей у Криму та з часом позначити ╖х пам’ятними знаками.
П╕сля зак╕нчення м╕тингу-рекв╕╓му б╕ля ст╕н колишнього прим╕щення НКВС актив╕сти ГО «╢вропейський виб╕р» та кер╕вник Фонду «╤нтелект Криму» в╕дправилися на околицю С╕мферополя в Дубки, де поклали кв╕ти до Мемор╕алу жертв нацистського режиму. За даними кра╓знавц╕в, тут провадили масов╕ розправи як нацисти в 1941-1944 роках, так у 1930-т╕ роки й кати комун╕стичного режиму.
Як пов╕домив голова ГО «╢вропейський виб╕р» А. ╤ванець, звернення до кер╕вництва держави щодо в╕дзначення Загально╓вропейського Дня пам’ят╕ жертв стал╕н╕зму та нацизму ╓ в╕дкритим до п╕дписання. У перший же день його п╕дтримали голова Всесв╕тнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров, голова Федерац╕╖ грек╕в Криму Микола Сумул╕д╕, голова Республ╕канського об’╓днання депортованих болгар Криму ╕м. брат╕в Стоянових Меланья Дучева, голова Кримського в╕дд╕лення Укра╖нсько╖ Асоц╕ац╕╖ рел╕г╕йно╖ свободи В╕ктор Веряск╕н, депутат Верховно╖ Ради АРК, голова Кримсько╖ крайово╖ орган╕зац╕╖ Народного Руху Укра╖ни Леон╕д Пилунський, голова Ком╕тету з мон╕торингу свободи преси в Криму Володимир Притула, голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Олег Фомушк╕н, голова кримськотатарсько╖ нац╕онально╖ парт╕╖ «Адал╓т» Февз╕ Кубед╕нов, голова Громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Укра╖нська громада Криму» Владислав Хмеловський, голова Кримсько╖ республ╕кансько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Койдешлер» («Односельц╕») ╤бра╖м Во╓нний, голова Всекримського товариства «Просв╕та» Серг╕й Савченко, голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ республ╕кансько╖ парт╕╖ «Собор» Владислав ╢рмаков, голова Л╕ги етн╕чних укра╖нц╕в Криму «Лелека» Петро Смолян╕нов, голова кримськотатарсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Командар-наме» Ал╕ Хамз╕н, голова Молод╕жно╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Б╕з╕м Кирим» Абдураман Ег╕з. Найближчим часом орган╕затори м╕тингу-рекв╕╓му планують розм╕стити в ╕нтернет╕ звернення до Глави держави ╕ парламентар╕в щодо в╕дзначення двох пам’ятних дат для того, щоб до нього могли при╓днатися бажаюч╕ з ╕нших рег╕он╕в, розпов╕в А. ╤ванець.

Прес-служба ГО “╢вропейський виб╕р”.

«СТАЛ╤Н╤ЗМ = ФАШИЗМ»

Всекримську акц╕ю — ╕нформац╕йний п╕кет, присвячений Загально╓вропейському Дню пам’ят╕ жертв стал╕н╕зму та нацизму, який орган╕зував Меджл╕с кримськотатарського народу, п╕дтримала Кримська орган╕зац╕я Укра╖нсько╖ Народно╖ парт╕╖. П╕кет в╕дбувся 23 серпня на площ╕ Лен╕на. В ньому взяли участь вс╕ небайдуж╕ до цих страшних под╕й. Люди тримали в руках державн╕ прапори Укра╖ни, кримськотатарського народу, Укра╖нсько╖ Народно╖ парт╕╖, Конгресу Укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, Народного Руху Укра╖ни. На багатьох прапорах майор╕ли траурн╕ стр╕чки.
У руках учасник╕в були транспаранти з гаслами «КПСС = СС», «НЕТ возрождению тоталитарных режимов!», «Стал╕н╕зм = фашизм». М╕тингуюч╕ закликали укра╖нську владу до безумовного дотримання Укра╖нською державою м╕жнародних правових акт╕в у сфер╕ дотримання прав людини ╕ прав народ╕в, вимагали оф╕ц╕йно в╕дзначати День пам’ят╕ жертв стал╕нського та нацистського режим╕в, та звернулися до ОБС╢, Ради ╢вропи ╕ ╢вропейського Союзу максимально сприяти в╕дновленню прав кримських татар, стосовно яких комун╕стичним режимом СРСР протягом десятил╕ть тривала пол╕тика геноциду.
Актив╕сти УНП роздали п╕кетуючим та перехожим газету з╕ статтею «Кв╕тнев╕ недолюдки: Г╕тлер ╕ Лен╕н» з анал╕зом тотал╕тарних пол╕тичних режим╕в: нацистського та комун╕стичного. Ц╕каво, що за спинами п╕кетуючих символ╕чно «стирчав» пам’ятник засновника одного з╕ згаданих режим╕в Володимира Лен╕на.
Перед народом виступили кер╕вники та члени пол╕тичних парт╕й та громадських орган╕зац╕й. Люди згадували страшне комун╕стичне минуле: сво╓, батьк╕в чи д╕д╕в.
«У семир╕чному в╕ц╕ разом ╕з батьками, засудженими за 58 статтею, я був депортований до ГУЛАГу», — зазначив член С╕мферопольсько╖ м╕сько╖ орган╕зац╕╖ УНП Бенедикт ШКАНДР╤Й, який з г╕ркотою св╕дчить, що все його «щасливе» дитинство пройшло на Васюганських болотах Томсько╖ област╕, де в╕н пров╕в 10 рок╕в.
З╕ сльозами пригадав сво╓ дитинство й Леон╕д КУЩ, член УНП, д╕д якого п╕сля революц╕╖ був розкуркулений та депортований з Одесько╖ област╕ до Криму, мати в 1944 р. т╕льки за те, що була за нац╕ональн╕стю гречанкою, комун╕стами вислана на Урал, де жила з д╕тьми в холодному бараку.
Постраждала в╕д комун╕стичного режиму й член Джанкойсько╖ районно╖ орган╕зац╕╖ УНП Валентина МАНУ╥ЛОВА. ╥╖ д╕д та бабця, заможн╕ селяни та гарн╕ господар╕, були розкуркулен╕, але знову п╕дняли сво╓ господарство т╕льки за рахунок працьовитост╕. «Колгоспи тод╕ вс╕ ненавид╕ли, н╕хто не хот╕в туди вступати, заганяли насильницькими методами, — зазначила вона. — Бабця розпов╕дала, що забирали всю ╖жу, нав╕ть у горщиках на печ╕, ╕ н╕чого не залишалося, як йти працювати у колгосп, щоб хоч зерно отримати для д╕тей». Вона розпов╕ла, що ╖╖ мати, чолов╕к яко╖ загинув на фронт╕, примушували працювати за трудодн╕ з ранку до ноч╕ на колгоспному пол╕ без вих╕дних, як╕ були вкрай необх╕дн╕, щоб готувати та прати на трьох маленьких д╕тей. «Все це доводилося робити вноч╕ чи на об╕дн╕й перерв╕, потр╕бно╖ для в╕дпочинку коней, на яких орали колгоспну землю, — зазнача╓ ж╕нка. — Про коней дбали, а люди були потр╕бн╕ т╕льки для роботи».
«Нац╕онал-соц╕ал╕стичний тотал╕тарний режим Г╕тлера вже засуджений Нюрнберзьким процесом, — зазначив голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ УНП Олег ФОМУШК╤Н. — Другий режим – комун╕стичний – поки що уникнув свого Нюрнберга за кривав╕ злочини перед власними народами, розв’язання червоного терору, Громадянсько╖ в╕йни, голодомор╕в, депортац╕й, масових розстр╕л╕в ╕ ГУЛАГу. Укра╖на, а особливо Крим, на жаль, поки не збира╓ться оф╕ц╕йно засуджувати цей страшний режим, про що св╕дчить не т╕льки ╕снування КПУ, а й, що найстрашн╕ше, присутн╕сть ╖╖ у влад╕».
Нагада╓мо, що Кримська орган╕зац╕я УНП зверталася до м╕н╕стра юстиц╕╖ Укра╖ни з вимогою заборонити д╕яльн╕сть КПУ як антиконституц╕йного формування, спрямованого на п╕дрив державного устрою.
ДЛЯ ДОВ╤ДКИ. Парламентська асамблея орган╕зац╕╖ з безпеки ╕ сп╕вроб╕тництва в ╢вроп╕ ухвалила резолюц╕ю, в як╕й поклала р╕вну ╕сторичну в╕дпов╕дальн╕сть на нацизм ╕ стал╕н╕зм як тотал╕тарн╕ режими, винн╕ в масових репрес╕ях ╕ депортац╕ях. 23 серпня — день п╕дписання пакту Молотова-Р╕ббентропа, що визначив сфери впливу Н╕меччини ╕ СРСР в ╢вроп╕ ╕ перед╕л Центрально╖ ╕ Сх╕дно╖ ╢вропи, що стало початком масового знищення народу, — оголошений М╕жнародним днем пам’ят╕ жертв стал╕н╕зму ╕ нацизму.

Тетяна Степченкова,
прес-служба Кримсько╖ орган╕зац╕╖ УНП.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7693

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков