Версiя для друку Обговорити в форумi

22 липня в Музеї історії грязелікування м. Саки відбулося відкриття 131-ї персональної виставки Героя України В. С. Роїк. На виставці було представлено 92 роботи Майстрині, а також роботи її учениць – внучки Аліни Воронової та правнучки Юлії Абрамової.
Рушники Віри Роїк вишиті узорами, в яких зберігаються давні магічні знаки й символи. В експозиції представлено рушники «Писанка», «Вінничанка», «Зірочка», «Червоні маки» та ін.
Можна без перебільшення сказати, що рушники В. С. Роїк в художньому відношенні – то зразки високого мистецтва, що дають можливість комплексного пізнання духовності українського народу. Для робіт Майстрині характерні національна своєрідність, багатство творчої фантазії, технічна майстерність. Вона досягла значних художніх ефектів у техніці «хрестик», яким вишито більшість рушників. У вишивках В. С. Роїк спостерігається певний зв’язок техніки вишивання і кольору. Переважають один або два кольори, які визначають загальне забарвлення і стають основними. Інші кольори, у багатокольорових вишивках, лише доповнюють кольорову гаму, підкреслюють і виділяють основний тон. Багатокольорові вишивки вражають цілою симфонією кольорового поєднання, просякнутого радісним сприйняттям життя. А поруч різноманітні мережки – білі, кольорові!
У Книзі відгуків про виставку записано: «Милуючись роботами В. С. Роїк, я подумки перенеслась до далекого дитинства на рідній Чернігівщині. Особливо мені сподобались Ваші мережки, шановна Віро Сергіївно. Ми в юності робили мережку тільки по згину доріжки або серветки. А робити усю серветку мережкою! Яка витончена і скрупульозна робота! Велике спасибі Вам за роботу, за те, що несете людям шедеври, які зігрівають душу».
Живучи у Криму з 1952 року, Віра Сергіївна створила справжню школу української народної вишивки. Сьогодні, як і багато років тому, не старіє давнє мистецтво вишивки, завдяки копіткій праці Майстрині. У великої вишивальниці є заповітна мрія, якою вона поділилася під час відкриття виставки – створити в кримській столиці музей «Український рушничок», де можна було б експонувати вишиті вироби різних народів, які живуть на теренах Криму.
Офіційну частину виставки відкрила науковий працівник музею Халіде Мустафаєва. З вітальним словом виступила заступник міського голови
м. Саки Світлана Григорівна Кондратюк, яка вручила
В. С. Роїк подячну грамоту Сакського міського голови Олега Васильовича Клюя. Сакські вишивальниці Тамара Панова, Тамара Сирих, Валентина Мишина привітали Віру Сергіївну з відкриттям чергової персональної виставки.
З музичним привітанням виступив вокальний ансамбль «Арго» районного Палацу культури – художній керівник Ольга Нікітінська. Після закінчення офіційної частини Віра Сергіївна опинилася в центрі уваги представників засобів масової інформації, вишивальниць міста і працівників музею.
Виставка нікого не залишила байдужим.

Халіде МУСТАФАЄВА,
науковий працівник Музею історії грязелікування.
м. Саки.

РУШНИК

Рученята донечки моєї
Вишивають в школу рушничок,
Ніжно викарбовують лілеї,
З чорних і червоних ниточок.
Я дивлюсь на неї зі сльозами,
Раптом затуманилось в очах:
Пригадались рушники у мами,
В покуті, де блимала свіча.
В однострої тато після фронту –
Пригортає матінку струнку.
В пам’яті спливло стареньке фото,
Де вони стоять на рушнику.
Вишиванки з древності й донині,
Як любові й мужності злиття,
Незнищенний символ України
І окраса нашого буття.
А коли ж ви, мамо, все встигали,
Як ніколи вільні не були,
Чи ночами нишком вишивали,
Ще й тонке мереживо плели?
Домоткане полотно в сувої
Жде зими, щоб маком розцвісти,
Та з-під рук майстрині молодої,
Рушники до посагу лягли.
Рушники – наш найдорожчий спадок,
Так в народі нашім повелось.
Хліб на рушнику давали радо,
Щиро зустрічаючи когось.
І батьки з родинного порогу,
Хоч у шлюб, хоч в бій – це вже закон:
І в щасливу, і в гірку дорогу
Проводжали завжди з рушником.
Хрестик з нами йшов з гіпербореї
В облямівках рідних сорочок...
Рученята донечки моєї
Вишивають в школу рушничок.

Ілля МАНЧЕНКО.
м. Маріуполь
Донецької області.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2009 > Тема "Душі криниця"