19 серпня в╕дзначають свято Преображення Господн╓, або Спас. Цього дня у церквах святять яблука, груш╕, мед ╕ обжинков╕ в╕нки, або колосся жита та пшениц╕. Преображення Господн╓ в╕дзнача╓ться з ╤V ст. на спомин про велику под╕ю в житт╕ ╤суса Христа, коли в╕н, зд╕йснивши половину свого земного служ╕ння ╕ дов╕вши достатньо свою божественн╕сть вченням та чудесами, вир╕шив незвичайним способом показати учням славу свого Божества. Про цю под╕ю розпов╕да╓ться в ╢вангел╕ях в╕д Луки та Матв╕я. Так, розпов╕вши сво╖м учням про та╓мницю сво╓╖ смерт╕ та воскрес╕ння, а також про близьк╕ страждання, ╤сус почув в╕д них заперечення, тод╕, докоряючи ╖м, в╕н узяв трьох апостол╕в – Петра, Якова та ╤оанна ╕ вирушив з ними на гору Фавор, де п╕д час молитви лице його просяяло, н╕би сонце, а одяг зробився б╕лим ╕ блискучим, як св╕тло. З’явились пророки Мойсей та ╤лля й почали розмовляти з ╤сусом. Раптом надзвичайна б╕ла хмара накрила вс╕х. ╤з хмари почувся голос Бога: «Це ╓ син м╕й улюблений, на якому мо╓ благовол╕ння; його слухайте». У Б╕бл╕╖ розпов╕да╓ться, що людина не може побачити Бога й п╕сля цього залишитися живою, тому всьому св╕тов╕ Бог з’явився не у сво╖й Слав╕ – люди не змогли б витримати ╖╖, а зробився под╕бним до людей, ут╕лившись у сво╓му синов╕. У момент Преображення Бог дав можлив╕сть лише трьом апостолам побачити по╓днання двох природ у Христов╕: сяяння у людському т╕л╕ Христа божественного св╕тла. Зг╕дно з християнським в╕ровченням, сяяння Фаворського св╕тла – зв╕стка людству про те, що всяка матер╕я може бути обожненою. Обожнення людини – це в╕дновлення того образу, за яким людина створена, це зв╕стка про можлив╕сть преображення всього св╕ту й людства… Народн╕ назви цього свята – Другий або Яблучний Спас. Кр╕м яблук, цього дня на церковну паперть приносили й ╕нш╕ плоди врожаю: горох, картоплю, ог╕рки, жито, ячм╕нь тощо. Усе це священик п╕сля об╕дн╕ мав благословити та почитати над ним молитву, за що вдячн╕ прихожани д╕лились з ним так званими початками – потроху в╕д кожного сорту з принесених плод╕в. Побожн╕ люди не ╖дять до Спаса фрукт╕в, бо на т╕м св╕т╕ душ╕ померлих не скуштують яблучка. Повернувшись з церкви, родина урочисто с╕дала за ст╕л ╕ розговлялася: ╖ли яблука з медом ╕ запивали виноградним або яблуневим вином, – «щоб садовина родила». Пригощали одне одного пирогами, фруктами. Свячений мед та в╕ск збер╕гають до наступно╖ весни ╕ використовують для п╕дгодовування бдж╕л. ╤сну╓ пов╕р’я, що свячен╕ на Спаса яблука допомагають при сл╕пот╕. Освячене з╕лля також використовують: волошки – проти падучо╖, запою, внутр╕шнього жару; в╕двар сон-трави – при безсонн╕. Спас – за народною м╕фолог╕╓ю, – це день поминання мертвих родич╕в. За народними прикметами, на Спаса л╕то зустр╕ча╓ться з ос╕нню, першим холодом. У деяких рег╕онах Укра╖ни в╕д цього свята вже починалися приморозки, тому й говорили: «Прийшов Спас – держи рукавиц╕ про запас!». Серг╕й Черняков.
МОВОЮ ПЛАКАТА ╤ ФОТОГРАФ╤╥ 
