Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4264)
З потоку життя (7284)
Душі криниця (3924)
Українці мої... (1569)
Резонанс (1837)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (580)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (120)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (117)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ М╤Ж КРИМОМ ╤ ХЕРСОНОМ ЗАЛИШИТЬСЯ ВРАЗЛИВИМ ДЛЯ УДАР╤В ЗСУ
Ймов╕рно, к╕льк╕сть охочих покинути Херсон ╕ його околиц╕ зросте…


ЧЕРГОВА НЕВДАЧА ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ РФ
Британська розв╕дка про удар по штабу в Севастопол╕.


"ПОСТУПОВО В╤ДНОВИМО СПРАВЕДЛИВ╤СТЬ ╤ ЩОДО НАШОГО КРИМУ"
Крим став плацдармом для удар╕в по в╕льн╕й територ╕╖ нашо╖ кра╖ни...


УКРА╥НЦ╤, ЯК╤ ОТРИМАЛИ ПАСПОРТИ РФ В ОКУПАЦ╤╥, НЕ ЗЛОЧИНЦ╤, А ЖЕРТВИ ЗЛОЧИНУ ДЕРЖАВИ-ОКУПАНТА
Питання набуття громадянства держави-агресора потребу╓ обережно╖ та виважено╖ комун╕кац╕╖.


УКРА╥НЦ╤ ПРОГОЛОСУВАЛИ ЗА ТРИЗУБ НА ЩИТ╤ «БАТЬК╤ВЩИНИ-МАТЕР╤»
У «Д╕╖» 85% респондент╕в п╕дтримали зам╕ну герба СРСР на щит╕ монумента...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 14.08.2009
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

B╤РТУАЛЬНИЙ БАЛЬЗАМ

На людей, як╕ пережили жахи комун╕стичних чи фашистських диктатур, вже одне т╕льки слово демократ╕я д╕╓ як ц╕лющий бальзам. Це добре усв╕домлюють пол╕тологи, ╕ кожен з кандидат╕в у депутати, нав╕ть з тих, як╕ спов╕дують диктатуру, об╕ця╓ народу демократ╕ю. Народ в╕рить ╕ голосу╓ «за». А пот╕м виявля╓ться, що той бальзам ╕ г╕ркий, ╕ пекучий, ╕ не л╕ку╓, а лише ятрить душу. Чому? Тому, що насправд╕ кандидати думали не про народ. Вони хот╕ли лише сподобатись йому, м╕м╕круючи в жаданий для народу образ. А заручившись його дов╕рою, реал╕зовували сво╖ корислив╕, его╖стичн╕ мр╕╖ про дачки, тачки, багатом╕льйонн╕ вклади в банках. Причому реал╕зовували не за рахунок власного трудового внеску в сусп╕льну комору, а за рахунок прац╕ народу, привласнюючи його здобутки.
 А ще тому, що народ не зна╓, що таке справжня демократ╕я ╕ не може н╕ звинуватити депутат╕в у шарлатанств╕, коли т╕ антинародн╕сть називають народовладдям, н╕ в╕дсторонити брехун╕в (об╕цяли, а не покращили життя) в╕д влади. Т╕ завбачливо унеможливили це введенням особливого для себе статусу недоторканност╕. От ╕ ма╓мо те, що ма╓мо, як мудро заявив головний ╕деолог компарт╕╖, вс╕вшись у кр╕сло Президента незалежно╖ Укра╖ни. А ще мудр╕ше в╕н зробив промовчавши, чому ми ма╓мо саме таку ситуац╕ю ╕ кому ма╓мо завдячувати ╖╖ появою.
Самому ж народу, який не вивчав н╕ пол╕теконом╕╖, н╕ теор╕╖ держави ╕ права, н╕ риторики, а годував генеральних секретар╕в та ╖хн╕х численних прихвосн╕в, важко роз╕братись, що за св╕тло випром╕ню╓ться в╕д об╕цяного св╕тлого майбутнього черговим п╕клувальником, який не соромлячись б╕ле назива╓ чорним, а чорне – б╕лим ╕ так жонглю╓ словами, як циркач булавами. Послуха╓ш ╕ замилу╓шся. Скаже, що все це, що ма╓мо, ╕ ╓ демократ╕╓ю, ╕ ми в╕римо. А так воно чи н╕, спробуй розберись у цих «╕змах». ╤ т╕льки коли заявляють, що нема грошей на нашу укра╖нську книжку, що береги р╕чок, мор╕в, озер вже не належать народу, що в нас лишилось лише одне право – прислуговувати новоявленим комун╕стичним кап╕тал╕стам, почина╓мо усв╕домлювати, що з т╕╓ю демократ╕╓ю щось не те ко╖ться, що вона б╕льше схожа на свого антипода, н╕ж на себе. ╤ настирн╕шою ста╓ думка: а чи демократ╕я це – коли народу погано? Чи може народ бути нещасливим, коли вс╕ роблять усе в ╕м’я народу? Почина╓мо придивлятися ╕ пом╕ча╓мо, що й сам╕ демократ╕╖ бувають р╕зн╕. А коли одним словом позначають в╕дм╕нн╕ явища, то це вже шарлатанство, нас дурять. Та от чи вистачить кожному знань ╕ часу, щоб роз╕братись, хто це робить ╕ для чого? Та ще в такому шаленому потоц╕ дез╕нформац╕╖.
В╕зьмемо для прикладу Рос╕ю, найдемократичн╕шу, за висловом Пут╕на, державу. Державою якого народу вона ╓: н╕мецького, татарського, чеченського, башкирського…? Адже Рос╕я – об’╓днання багатьох народ╕в ╕ держав. А чи ╓ там хоч один народ, кр╕м рос╕йського, мова якого була б державною? Чи може там хоч один не рос╕йський народ проводити свою нац╕ональну пол╕тику, незалежну в╕д Кремля? Чи може в╕н у раз╕ незгоди вийти з╕ складу Рос╕╖? Н╕, ╕ доля Чечн╕ – яскраве тому п╕дтвердження. Будь-як╕ д╕╖, що вит╕сняють рос╕йську мову, гальмують рос╕йську культуру, послаблюють ╓дн╕сть ╕ могутн╕сть Рос╕╖, вважаються найтяжчим злочином ╕ караються «мочением в сортирах». А про так╕ шизофрен╕чн╕ «вивихи», як заборона демонстрац╕╖ ф╕льм╕в у к╕нотеатрах рос╕йською мовою «потому что экономически невыгодно тратить деньги на перевод с английского», не згадують нав╕ть парано╖ки. ╥х не т╕льки вмить стерли б на порох, а ще й ярлик фашиста начепили б. Тож однозначно: Рос╕я – держава рос╕йського народу. ╤ в цьому сенс╕ не можна не погодитись з рос╕янами, що ╖хня держава – демократична. Шкода т╕льки не рос╕ян, на ру╖нах держав ╕ народ╕в яких рос╕яни розбудовують сво╓ нац╕онал╕стичне «от╓ч╓ство». Не рос╕йський ментал╕тет тому виною. Вони борються за сво╓ майбутн╓. Адже без нац╕онально╖ держави нема╓ народу. Винна ╕мпер╕я ╕ т╕ зрадники народ╕в, як╕ за владн╕ кр╕сла й ╕мперськ╕ подачки завели сво╖ народи в ╕мперський хомут. ╤ в «сортирах мочат» чеченц╕в не тому, що рос╕яни страждають ксенофоб╕╓ю, а тому, що в одн╕й держав╕ не може бути два незалежних народи. Не можна одночасно говорити двома державними мовами, як ╕ не можна побудувати велику Рос╕ю, розбудовуючи велику Чечню. Це ще раз доводить антинародн╕сть ╕ утоп╕чн╕сть ╕мпер╕й, де нав╕ть демократ╕я для одних ста╓ диктатурою для ╕нших. Т╕льки в╕льна нац╕ональна держава може принести свободу ╕ щастя. Саме тому в 1991 роц╕ народи, як╕ зберегли свою житт╓здатн╕сть, вийшли з╕ складу Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, взявши курс на побудову власних держав. Т╕ ж, у кого не вистачило сил, лишились «подбрюшием России», щоб остаточно зникнути з лиця земл╕, ставши субстратом для розкв╕ту рос╕йсько╖ нац╕╖. Таку пол╕тику рос╕яни називають демократ╕╓ю. ╤ не т╕льки т╕, хто ╓ громадянами Рос╕╖, а й т╕, хто прийняли громадянство ╕нших держав.
Але подив╕ться, як р╕зко зм╕нюються ╖хн╕ погляди, як зм╕нюють вони значення, що вкладають у поняття демократ╕╖, коли мова заходить про ╕нш╕ держави, зокрема Укра╖ну. Т╕ ж сам╕ рос╕яни, як╕ вимагали в╕д Рос╕╖ одного «языка» для р╕зних народ╕в, в Укра╖н╕ для ╓диного укра╖нського народу вимагають як м╕н╕мум два. Т╕ ж сам╕ рос╕яни, як╕ схвалювали «мочение чеченцев в сортирах» за бажання вийти з╕ складу ╕мпер╕╖, бо це руйну╓ ╖хню державу (Чечню вони вважають територ╕╓ю рос╕йського, а не чеченського народу), в Укра╖н╕ вимагають створення незалежних в╕д Ки╓ва республ╕к. Зг╕дно з ╖хньою лог╕кою Укра╖на повинна в╕дмовитись в╕д власно╖ нац╕онально╖ пол╕тики, не вихваляти, а шельмувати нац╕ональних геро╖в, молитись не Богу, а Московському патр╕архату. Н╕ укра╖нськ╕й мов╕, н╕ укра╖нськ╕й культур╕, н╕ укра╖нському ╕нформац╕йному простору... Тобто за ╖хньою лог╕кою демократ╕я – це коли Рос╕я – держава рос╕йського народу, Укра╖на – держава рос╕йського народу, Литва – держава рос╕йського народу... весь св╕т – держава рос╕йського народу. Що то за демократ╕я ╕ як насправд╕ вона назива╓ться, людство вже зна╓. Ну та рос╕яни (хоч часто й несправедливо) в╕дстоюють сво╖ права, борються за майбутн╓ сво╖х д╕тей, свого народу. А гляньте, як розум╕ють демократ╕ю хохли (недорозвинен╕ укра╖нц╕), як зневажають вони р╕дну мову, як паплюжать нац╕ональних геро╖в, як борються за чуж╕ антиукра╖нськ╕ ╕нтереси, розвалюючи державу, руйнуючи ╓дн╕сть народу, ╕ думають, що в╕дстоюють демократ╕ю.
Тож, як бачимо, демократ╕╖ бувають р╕зн╕. А яка демократ╕я пану╓ сьогодн╕ в Укра╖н╕ ╕ чи демократ╕╓ю ╓ вона насправд╕? Адже демократ╕я – це не пол╕тичне шарлатанство, яке народними гаслами прикрива╓ антинародн╕ д╕╖. Народовладдя – це н╕би синон╕м добробуту ╕ процв╕танню народу, розкв╕ту його мови, культури, морал╕ й торжеству справедливост╕ ╕ закону.
А коли сучасн╕ м╕льярдери, пограбувавши народ, заявляють, що нема грошей на укра╖нську книжку, п╕сню, ф╕льм..., що вода, пов╕тря, земля – це не загальнонародне, а приватна власн╕сть, що для того, щоб дихати чи втамувати спрагу ми повинн╕ платити (за блага, як╕ дала нам природа) якомусь пройдисв╕ту, який в╕дмежував народ в╕д природи парканом, що укра╖нцям в Укра╖н╕ нема н╕ м╕сця, н╕ права на життя, бо щоб мати ╖х, треба зас╕яти каб╕нет судд╕ м╕льйонами долар╕в, то це вже нав╕ть не плутократ╕я. Це в╕дверте, нахабне глузування з народу, визнання його бидлом, нездатним нав╕ть усв╕домити сво╓ нищення. Це злочин, найтяжчий злочин, бо спрямований проти народу, проти людяност╕ та ще й у так╕й цин╕чн╕й форм╕.
За 18 рок╕в незалежност╕ народу не повернули н╕ мову, н╕ права, н╕ достаток та ще й те, що було, поцупили. Потерп╕ть, сиренопод╕бно завивають депутати, роз’╖жджаючи на м╕льйоннодоларових л╕музинах ╕з золотими клозетами. Наша держава – молода, ╖й ще й 18 не минуло. Нахабно брешуть ╕ не червон╕ють. Х╕ба Укра╖ну ми почали будувати в пустел╕? Чи, може, ц╕ депутати в 1991 с╕дали не в золочен╕ кр╕сла, а на голий п╕сок? Якби з╕брати от╕ вс╕ ╖хн╕ мерседеси (сам╕, бачте, не терплять), вс╕ от╕ кошти, як╕ вони пропили, прогуляли, розтринькали на коханок, якби з╕брати долари вс╕х зас╕вальник╕в антинародно╖ пол╕тики, 10 Укра╖н можна було б збудувати на п╕ску. А вони ж починали у вже збудован╕й ╕ не найб╕дн╕ш╕й з республ╕к Союзу. То про що ж вони лепечуть – про сво╓ небажання служити народу?
Хл╕бороба, який вкрав у пекарн╕ булочку за 8 коп╕йок, комун╕сти карали 8-ма роками ув’язнення. А сам╕ роз╕крали сотн╕ м╕льярд╕в долар╕в народного добра ╕ хоч один с╕в за ╜рати?
╢дине, що залишилось в народу в╕д справжнього народовладдя – це можлив╕сть раз на п’ять рок╕в в╕ддати св╕й голос. Але й туди вже добрались щупальц╕ антинародного спрута. За кого народ в╕дда╓ св╕й голос, за народного обранця? Н╕, адже кандидат╕в висува╓ не народ, а та маф╕я, яка його пограбувала. Одн╕ й т╕ сам╕ ф╕з╕оном╕╖, одна й та сама номенклатурна обойма пропону╓ться народу ось уже 18 рок╕в. Та й то лише надводна ╖╖ частина. А що склада╓ ╖╖ п╕дводну, народ нав╕ть не уявля╓. Тож обира╓ кота в м╕шку. Не дивно, що результати його не влаштовують.
Помилившись у перш╕й «демократ╕╖», народ залишився без нац╕ональних багатств. Помилка в друг╕й коштувала втрати будь-якого права на захист. Третя позбавила його можливост╕ нав╕ть шляхом вибор╕в впливати на ситуац╕ю. 15-20 кандидат╕в, за яких в╕н фактично голосу╓, прикривають решту 430 майбутн╕х депутат╕в, яких народ не бачив, не зна╓, ╕ як╕ так йому служать, що нав╕ть бояться сказати в╕дкрито, що йдуть у депутати. Тож враховуючи лог╕ку розвитку «демократ╕╖», важко нав╕ть спрогнозувати, що чека╓ народ на четвертий раз. Бо н╕хто нав╕ть не згаду╓ про покарання злочинц╕в. ╤ т╕, хто грабував, хто зас╕вав награбованим, щоб узаконити антинародн╕ д╕яння, знову йдуть у владу. Народ перешкодити ╖м н╕як не може. То чи не краще було б спершу, н╕ж оголошувати дати вибор╕в, заслухати зв╕т народних обранц╕в. Щоб кожен з них в╕дзв╕тувався перед народом, де, на як╕й робот╕, за як╕ трудов╕ внески в╕н «заробив» от╕ м╕льйони. Щоб народ оц╕нив його трудов╕ внески ╕ ч╕тко визначив заслужене кожним м╕сце: на Канарах, на нарах, а чи в кандидатах. А вже пот╕м розпочинати вибори. Бо хоч демократ╕я – ╕ бальзам, але коли нема╓ в╕дпов╕дальност╕ влади перед народом, бальзам цей може бути т╕льки в╕ртуальним.

Павло СУЩЕНКО.
с. Олександр╕вка,
Красногвард╕йський район в АРК.

СОБАКИ ГАВКАЮТЬ, А КАРАВАН ╤ДЕ

У кожного сво╓ уявлення мети,
Собакам треба гавкати, а каравану йти.
Тарас Петриненко.

До нас у Галичину, в ╖╖ столицю – корол╕вське м╕сто Льв╕в, к╕лька тижн╕в тому десантувався пан Баз╕в – президент Центру глобальних та нац╕ональних досл╕джень.
Напад в╕н вчинив у стил╕ бл╕ц-кр╕г – блискавично ╕ широким фронтом: ╕нтерв’ю з Мар╕╓ю Луговою (яка охарактеризувала його як дуже мудру, зважену людину) на рад╕о «Незалежн╕сть», проведення ╕ показ «круглого столу» на Льв╕вському телебаченн╕, де вс╕ учасники ки╖вського десанту гуд╕ли в одну з командиром дудку, ╕ статт╕ (о, льв╕вськ╕ журнал╕сти) – майже в ус╕х м╕сцевих газетах.
Ми – не л╕кар╕, але п. Баз╕в зда╓ться надзвичайно ц╕кавим екземпляром, орган╕зм якого вид╕ля╓ величезну к╕льк╕сть жовч╕. За сов╕т╕в в╕н обливав нею укра╖нських буржуазних нац╕онал╕ст╕в, як╕ боролись за незалежн╕сть Укра╖ни (пост ╕м. Ярослава Галана). Незважаючи на вс╕ його старання, незалежна Укра╖на постала ╕ тепер вс╕ потоки жовч╕ в╕н спрямову╓ на укра╖нського Президента демократично╖ кра╖ни – В╕ктора Ющенка, якого не вдалося отру╖ти. До реч╕, тод╕ н╕хто ╕нший, а саме християнин Баз╕в «зважено» ╕ «мудро» рекомендував на прес-конференц╕╖ Ющенков╕, перед тим, як ╖сти, давати пробувати ╖жу З╕нченку...
Вершиною цин╕зму ╓ статт╕, якими щедро розродився Баз╕в у газетах «Ратуша» (число 26), «Суботня пошта» (№ № 76, 77) ╕ «Льв╕вська газета» (№ 29). У «Ратуш╕» в╕н облива╓ брудом дружину Президента Укра╖ни – пан╕ Катерину. П╕дписуючись п╕д статтею «християнин Василь Баз╕в», в╕н ╕з зоолог╕чною ненавистю пов╕ду╓ про «рунв╕стку Кет».
Напевно, християнинов╕ не личить так паплюжити ╕ншу (не зовс╕м чужу для укра╖нц╕в) в╕ру. Тим паче, що п. Василь пише кричущу брехню. «Ви пом╕тили, коли в╕н (В. Ющенко) п╕ариться по церквах, ╖╖ з ним нема н╕коли. До церкви вона не ходить категорично. ╤ не хреститься публ╕чно на молебнях».
Вся Укра╖на ╕ весь св╕т пост╕йно бачать Президента В╕ктора Ющенка не т╕льки з дружиною, а й з тр╕йкою д╕точок – маленьким Тарасиком, Христинкою ╕ Соф╕йкою в ус╕х церквах, на вс╕х молебнях. А те, що пан╕ Катерина хреститься, нещодавно (п╕сля опубл╕кованого паскв╕ля) ми вс╕ могли переконатися, споглядаючи пряму телепередачу з прощ╕ в Зарваниц╕.
Зрозум╕ло, що паскв╕ль спрямований не проти пан╕ Катерини, а проти Президента.
Дружина Президента Укра╖ни – засновник «Фонду-3000», активно вт╕лю╓ в життя проект «Дитяча л╕карня майбутнього». Льв╕в недавно отримав в╕д Фонду обладнання для порятунку недоношених д╕тей. ╥╖ при╖зд в╕дбувся без помпи, галасу ╕ п╕ару. Ця ╕нтел╕гентна, шляхетна ж╕нка робить корисну справу спок╕йно ╕ на фаховому р╕вн╕.
У статт╕ «Зрада» в «Суботн╕й пошт╕» – дуже вдалий еп╕граф, запозичений Баз╕вим у С. Х’юстона: «Зраджують т╕льки сво╖». «У не╖ вс╕ властивост╕ собаки, кр╕м в╕рност╕». Однак все, що там написано про зраду – правда, т╕льки з точн╕стю до навпаки...
Стиль статей Баз╕ва виклика╓ не т╕льки недов╕ру, а й огиду. В╕дчува╓ться, як той пан бризка╓ слиною ╕ жовчю в лют╕й ненавист╕ до Нашого, всенародно обраного Президента Укра╖ни – В╕ктора Ющенка.
Гуртуймося, об’╓днуймося, щоб дати г╕дну в╕дс╕ч баз╕вим ╕ ╕же з ним. Станемо на захист чест╕ та г╕дност╕ Президента ╕ нашо╖ славно╖ Укра╖ни! ╤ хай нам додадуть завзяття слова Тараса Петриненка ╕з п╕сн╕ «Караван»:

Не забувай прикмети ╕ ознаки –
╤, може, втратиш менше,
н╕ж знайдеш,
Якщо на тебе гавкають собаки,
Це означа╓: Ти кудись ╕деш.
Християнки

З╕рка ВОВКАНИЧ,
Л╕да Ц╤СИК.
м. Льв╕в.

From: Михаил <LORDnewRAP@mail.ru>
To: wik@swit.crimea.com <wik@swit.crimea.com>
Date: Thursday, August 6, 2009, 7:29:18 PM
—====——====——====——====——====——====——====—
Прочитав у Ваш╕й газет╕ статтю «Туалетний ляпас», де автор зверта╓ увагу на сов╕сть наших можновладц╕в! Про який сором ╕ сов╕сть можна говорити! Що це таке, скаж╕мо, наша районна рада (Красногвард╕йський район в Криму) ╕ не зна╓! Наведу приклад: на липнев╕й сес╕╖ райради з резервного фонду вид╕ляють 40 тисяч гривень на заснування ново╖ районно╖ газети. До реч╕, газета «Огни маяка» ╓! Засновник – районна рада ╕ колектив редакц╕╖. Головний редактор ╓ депутатом райрайди в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в, голова райради – в╕н же голова районно╖ орган╕зац╕╖ ПР. То ╖м мало одн╕╓╖ газети. Поруч з прим╕щенням райради знаходиться КСШ №1 в авар╕йному стан╕: не поб╕лена, не пофарбована, а те, що робиться – косметичний ремонт за рахунок батьк╕в учн╕в ц╕╓╖ школи. Це поруч з райрадою, а туалет, зв╕сно, не такий теплий, як у райрад╕, на вокзал╕ кращий! Це ще один приклад того, що коли щось потр╕бно Парт╕╖ рег╕он╕в, то грош╕ знаходяться!

╤ ЗНОВ-ТАКИ: МОВА МА╢ ЗНАЧЕННЯ!

Як я писав недавно, облудно дехто каже, що не ма╓ значення, якою мовою отримувати ╕нформац╕ю. Я наводив приклад, як при пошуку в Google статей про нац╕онал╕зм укра╖нською та рос╕йською мовами, бачимо зовс╕м протилежн╕ оц╕нки. А от ще приклад. Н╕бито укра╖нський 5 канал ма╓ й рос╕йськомовн╕ випуски новин. Мене завжди вражало, що, пор╕вняно з укра╖номовними новинами, т╕ ж сам╕ люди про т╕ сам╕ реч╕ розпов╕дають рос╕йською мовою геть по-╕ншому! Зда╓ться, що 5 канал на цей час перетворився на «╤нтер» або ТРК «Укра╖на». Але 4.08.09 в рос╕йськомовних новинах 5 каналу в розпов╕д╕ про тор╕шню рос╕йсько-грузинську в╕йну як щось самозрозум╕ле, загальнов╕доме й позасумн╕вне, заявили нав╕ть, що то Груз╕я почала в╕йну, перша обстр╕ляла Цх╕нвал╕! За весь р╕к з початку т╕╓╖ в╕йни жоден укра╖нський канал в укра╖номовних новинах не повторював ц╕╓╖ рос╕йсько╖ вигадки. А коли говорять рос╕йською, то й справд╕, й мислити починають по-рос╕йськи!

В╕ктор Лев╕. м. Дн╕пропетровськ.

«НЕ НАДО РУБИТЬ ПОД СОБОЙ СУК...»

Шановна редакц╕╓! Я щиро вдячна вам, що ви ╕сну╓те, що ваша газета – як пром╕нь св╕тла!
Я – на пенс╕╖, ╕нвал╕д ╤╤ групи, але ще займаюся вишивкою. Мен╕ дуже хот╕лося звернутися через газету до «русскоязычного населения» Криму. Якщо вам неважко, передайте мою зам╕тку в ╖хню газету (якщо вони ╖╖ надрукують).

З повагою,
Христина ╤ван╕вна МАКСИМОВИЧ.
м. Буськ Льв╕всько╖ област╕.
* * *
Я – инвалид ╤╤ группы (проблемы со зрением и передвижением). В июне этого года отдыхала в Феодосии. Очень благодарна феодосийцам, которые с пониманием и сочувствием относились ко мне, и даже иногда подвозили к пляжу (я отдыхала у знакомых).
Но были и другие, которые не только не понимали украинский язык (в таком случае я переходила на русский), но и унижали нас. Ревизор железной дороги, феодосийка, заявила, что ей очень нравится г. Львов, но она не любит «хохлов», потому что у них речь «странная».
Во-первых, она – государственный служащий и должна владеть украинским языком.
Во-вторых, у нас в г. Львове много россиян, но мне никогда не приходило в голову сказать им, что «кацапский» язык мне не нравится. Наверное, сказывается воспитание.
И вообще, поскольку россияне считают нас, украинцев, братским народом, любят петь наши песни, то и наш государственный язык должны изучать, а поскольку они – очень толерантная нация, то должны жить в мире и дружбе со всеми народами, населяющими Крым (украинцами, татарами и др.).
И не надо рубить под собой сук, на котором сидишь. Не обманывать (на автостанции мне продали диск с пейзажами, бракованный), создавать людям, которые приезжают в Крым, хорошие условия, доброжелательно относиться к людям, независимо от их национальности и языка общения.
Много наших людей (с Западной Украины) отдыхают в Турции, Египте, Македонии, Черногории, Болгарии и в других странах. Там цены почти такие же, как в Крыму, а сервис получше, и никто не унижает наших людей, не заявляют, что «хохляцкая» речь – странная, а наоборот, считают украинскую речь приятной и стараются хотя бы несколько слов сказать нашим людям на их родном языке. Думаю, что стоит задуматься крымчанам над моими размышлениями...

ДВА ЛИСТИ – ОДНА «СВ╤ТЛИЦЯ»...
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=
От: Игорь Петров <ik70@rambler.ru>
Кому: <wik@swit.crimea.com>
Написано: 11 августа 2009 г., 9:44:53
Тема: Закрыли, да и пусть))))))
Файлы: Message.html
——====——====——====——====——
Закрыли ваш антирусский листок – и поделом! Не надо было лезть в политику и транслировать идеи Ющенко в Крыму – он не популярен там. Прекрасно знаете, что Крым – всегда прорусский, что население во многом живет за счет работы на русских туристов и флот, и все равно с упертой нацюковостью лезли во все. Вот и получили. У меня в Симферополе много друзей – так просто смеются: какая такая Светлица? Чего она тут делает?
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=
Уважаемая редакция газеты «Крымская светлица»!
Пишет вам письмо старый читатель и подписчик газеты Алексей Иванович Данилишин. Я живу в городе Севастополе, меня обслуживает почта № 59 на проспекте Героев Сталинграда, 56. Каждый год, каждую пятницу мне приносили в почтовый ящик газету на украинском языке – «Крымскую светлицу». Я продолжаю выписывать ее и дальше. Выписываю по полугодиям. В первом полугодии газета без задержек поступала из города Симферополя. Она была и в киосках Севастополя. Выписал ее и на второе полугодие. Мне почтальон принесла газету № 31 за пятницу 31 июля 2009 г. Там был вкладыш детской газеты. Я жду каждую пятницу свою любимую «Крымскую светлицу». Но 7 августа, в пятницу, газеты не было. Ходил в киоск – и там ее нет. Ждал в субботу – и опять ее нет в моем ящике. В киоске «Союзпечати» тоже не было. Где вы – никто не знает. Будете вы выходить в свет? Я уплатил деньги за второе полугодие. Я вас поздравлял с юбилеем в конце декабря. Сообщите, где вы? Жду газету, ставшую мне родной, в городе Севастополе. До свидания!

А. И. ДАНИЛИШИН.
г. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7635

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков