"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2009 > Тема ""Джерельце""
#31 за 31.07.2009
ПОБУВАЛИ В АКВАПАРКУ ╤ КАТАЛИСЯ НА ЯХТ╤
ПОБУВАЛИ В АКВАПАРКУ ╤ КАТАЛИСЯ НА ЯХТ╤ Цього л╕та я з меншою сестричкою Над╕йкою в╕дпочивав в ╢впатор╕╖ у бабус╕ Вал╕. Вона живе на берез╕ моря б╕ля дитячого санатор╕ю «Чайка». Кожного ранку ми з нашою тьотею Людою ходили на пляж, купалися, загоряли. А п╕сля купання заходили до зоолог╕чного куточка на територ╕╖ «Чайки», годували зв╕р╕в ╕ птах╕в. Каталися на гойдалках. А вдома я читав книги, яких дуже багато ╓ у квартир╕ нашо╖ бабус╕ Вал╕. А одного разу ми по╖хали до ╓впатор╕йсько╖ пристан╕ ╕ вир╕шили покататися на яхт╕ «Мал╕бу». Узяли з собою нав╕ть нашого найменшого братика Миколку. На яхт╕ ми в╕дпливли на прогулянку в море, милувалися кра╓видами Калам╕тсько╖ затоки, слухали музику. Дуже класна була прогулянка! А ще мен╕ запам’яталася по╖здка в аквапарк. Там каталися з г╕рок, п╕рнали ╕ плавали на р╕зних драконах, зм╕ях, слонах… Я вчив сестричку плавати ╕ ╖й дуже подобалось п╕рнати у тепле син╓ море. Додому поверталися дуже задоволен╕ в╕д купання в акватор╕╖ аквапарку. Данило КОНОНЕНКО, учень 3-го «б» класу Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя.
В СЕЛ╤ У БАБУС╤ В сел╕ у бабус╕ Прокидаюсь рано. Стеля – вся у сонц╕, В променях ст╕на. Кущики картопл╕ Прис╕дають марно – Все одно побачу З крайнього в╕кна! У сел╕ в бабус╕ Все мен╕ ц╕каве, Все мене гука╓, Все на мене жде:
Кв╕ти, берег р╕чки ╤ зелен╕ трави… Нав╕ть на дороз╕ Кошеня руде… У сел╕ в бабус╕ Найтепл╕ше л╕то, Найпрудк╕ша стежка, Що б╕жить на став. Обминаю грядку, Обганяю в╕тер ╤ гукаю хлопцям: «Бачте, не проспав!» Ганна ЧУБАЧ.
МЕТЕЛИК Б╕ля мене метелик л╕та╓. В╕н про л╕то мен╕ спов╕ща╓. А ще жовтими крильцями гра╓. Мен╕ в╕н дорогу покаже. У л╕с чар╕вний вона проляже. З ним я буду по л╕су гуляти Та кв╕ти яскрав╕ збирати. Пот╕м сядемо ми б╕ля р╕чки, Нап’╓ться в╕н з не╖ водички. З метеликом добре дружити, З ним краще на св╕т╕ жити. Настя ГРЕБЕНЮК, 6-й кл., член МАЛ╕Ж 2007 р. Сонячнодолинська ЗОШ АР Крим.
ДЕ КОМУ ЖИТИ При╖хала Оленка вл╕тку в село погостювати у сво╖х д╕дуся з бабусею. От якось уранц╕ д╕дусь ╕ каже: – А ход╕м, Оленко, в л╕с, яг╕д назбира╓мо. П╕шли вони. В л╕с╕ яг╕д повно-повн╕с╕нько. Оленка повний кошичок назбирала. А д╕дусь ще й гриб╕в чималенько знайшов. Повернули вони додому. Коли чують, щось у трав╕ зашурхот╕ло. Глянула Оленка – а там с╕ренький клубочок ворушиться. – Та це ж ╖жачок! – вигукнула вона. – Д╕дусю, в╕зьм╕мо ╖жачка додому. Я його завезу до Ки╓ва, в дитячому садочку д╕тям покажу. – А може, Оленко, краще ти в л╕с╕ лишайся? Будеш з ╖жачками та б╕лочками жити. – Ти що, д╕дусю! – каже Оленка. – В Ки╓в╕ у мене й мама, й татусь, ╕ друз╕в багато. Як я без них? – Отак, внучко, й л╕сов╕ пташки та зв╕р╕. Для них р╕дна дом╕вка – л╕с. Св╕тлана МАТВ╤ЙЧУК.
ДОБРЕ «МР╤╥», КОЛИ ЗБУВАЮТЬСЯ ╥╥ МР╤╥… Давно вже в╕длунав останн╕й дзвоник. Також позаду залишилась «Ласт╕вка» – урочистий зах╕д у ст╕нах нашо╖ г╕мназ╕╖, на якому в╕дбувалось нагородження кращих з найкращих в багатьох ном╕нац╕ях. У пам’ят╕ залишився виступ гостя «Ласт╕вки» – народного артиста Укра╖ни Василя З╕нкевича. Мене дуже вразили його вислови про ж╕нку: «що ╖╖ сам Господь пронизу╓ пром╕нням сонця, ╕ вона створена для того, щоб дарувати добро ╕ красу на Земл╕». Також про укра╖нську мову, укра╖нську п╕сню, яка «виходить з джерельних глибин народу». Про духовн╕сть та укра╖нську культуру, яку треба берегти ╕ г╕дно представляти за кордоном. Саме про це я ╕ хочу розпов╕сти. У червн╕ нин╕шнього року танцювальний колектив «Мр╕я», який ╕сну╓ в г╕мназ╕╖ протягом п’яти рок╕в, на чол╕ з беззм╕нними його кер╕вниками – хореографом Ра╖сою Микола╖вною Василюк та музикантом, звукорежисером Володимиром ╢вгеновичем Василюком, – побував на фестивал╕ «Дн╕ Укра╖ни в Н╕меччин╕» у м╕ст╕ Мюнхен. Фестиваль тривав два дн╕: 13–14 червня. У перший день ми були на концерт╕ «Зиндлер Тор», де наш колектив представляв укра╖нськ╕ народн╕ танц╕: «Гопак», «Вихр╕вка», «Варварка». Я для фестивалю п╕дготувала дв╕ народн╕ п╕сн╕ з репертуару Мар╕╖ Стеф’юк – «Лугом ╕ду, коня веду» та «Бодай ся когут знудив». Також учень нашо╖ г╕мназ╕╖, учасник танцювального колективу «Мр╕я» Тимур Сукач продекламував в╕рш В. Баранова «До укра╖нц╕в». Його виступ розчулив публ╕ку до сл╕з. У глядацьк╕й зал╕ була укра╖нська д╕аспора Мюнхена. З Укра╖ни на фестивал╕ також були представлен╕ сучасн╕ колективи з Одеси. Але публ╕ку б╕льш вразив наш виступ сво╓ю самобутн╕стю, щир╕стю та талантом – так висловилися орган╕затори фестивалю. П╕сля вдалого виступу нашим кер╕вникам було запропоновано взяти участь на ос╕нньому огляд╕ у Праз╕. Наступного дня фестиваль продовжився на головн╕й площ╕ Мюнхена. Фестиваль сп╕впав ╕з святом дня заснування Мюнхена, тому на вулицях м╕ста можна було побачити багато ц╕кавих д╕йств. Кр╕м виступу, в цей день ми мали можлив╕сть побувати на екскурс╕ях м╕стом, в╕дв╕дали Мюнхенський зоопарк. Ус╕х нас вразила гостинн╕сть засновник╕в фестивалю, комфортабельний готель з басейном, в якому ми мали можлив╕сть плавати, смачна ╖жа та екскурс╕╖. На зворотному шляху з Н╕меччини ми ╖хали через Австр╕ю. Робили зупинки у Зальцбурз╕ – батьк╕вщин╕ великого композитора Моцарта, де окрасою м╕ста та його в╕зитною карткою ╓ фортеця Хоензальцбург (Х╤ ст.). Також Домський собор (Х╤╤–Х╤╤╤ стол╕ть), церква Свято╖ Тр╕йц╕ (XVII ст.) та ще багато ц╕кавого. Також побували у В╕дн╕ – столиц╕ Австр╕╖. Веч╕рн╓ м╕сто вразило нас сво╓ю арх╕тектурою, фонтанами та музикою Штрауса. Дал╕ нас чекала Угорщина – ╖╖ столиця Будапешт, автобусно-п╕шох╕дна екскурс╕я м╕стом, набережна Дунаю, ╕, власне, повернення в Укра╖ну. Вся по╖здка тривала 10 дн╕в. Я хочу подякувати, в першу чергу, кер╕вникам танцювального колективу «Мр╕я» – Василюкам Ра╖с╕ Микола╖вн╕ та Володимиру ╢вгеновичу за ╖хню творчу ╕ пл╕дну працю в ст╕нах г╕мназ╕╖, за запрошення мене на фестиваль як вокал╕стку. Також подякувати голов╕ «Управи товариства «Укра╖на» Катерин╕ Котюк за надану можлив╕сть колективу «Мр╕я» брати участь у такому яскравому д╕йств╕ м╕жнародного р╕вня. Окрема велика подяка журнал╕стам ТРК «Чорноморська» за зустр╕ч д╕тей та кер╕вник╕в на перон╕ вокзалу п╕сля прибуття потяга «Льв╕в – С╕мферополь», яким ми повертались, та за висв╕тлення ус╕х под╕й, як╕ в╕дбуваються в г╕мназ╕╖. Дуже дякую сво╖м батькам за п╕дтримку, любов ╕ турботу. Аня ПРОС╢КОВА, учениця 5-го «в» класу НВК «Укра╖нська школа-г╕мназ╕я» м. С╕мферополь.
МИ ╥ДЕМО НА МОРЕ
Ми ╖демо на море, У м╕сто С╕ме╖з! Я прихоплю з собою Аж п’ять важких вал╕з! У першу покладу я Машинку ╕ л╕так, Дитячу зал╕зницю, Солдатик╕в ╕ танк. А у вал╕зу другу Складу я ол╕вц╕, Фломастери, альбоми ╤ чист╕ пап╕рц╕. У третю – парасольку, Гантел╕ та приймач, Боксерськ╕ рукавички Й новий футбольний м’яч. В четверту – атлас св╕ту, Б╕нокль, гамак, свисток, Л╕хтарика ╕ компас, Намет ╕ казанок. У п’яту – р╕зний одяг, ╤ все сво╓ взуття, ╤ тар╕лки, ╕ чашки, ╤ зас╕б для миття. См╕ються мама й тато: – Оце ти ст╕льки склав? Тож треба нам наймати Л╕так чи пароплав!.. Олена М╤КУЛА.
Л╤ТО Сонечко в р╕чц╕ пром╕нням гра╓. Зр╕ють плоди, зелен╕ють га╖. Я так люблю дн╕ ╕ л╕тн╕, й веснян╕, – Про р╕дну природу думки мо╖. Денис КЛИМОВ, учень 5-го «г» класу школи № 29. м. С╕мферополь.
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2009 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7592
|