Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В’ЯТРОВИЧ: 700 ТИСЯЧ УКРА╥НЦ╤В ВИГНАЛИ З╤ СВО╥Х ДОМ╤ВОК У 1944-1951 РОКАХ
Акц╕я “В╕сла” була лише одним з еп╕зод╕в п╕д час масово╖ депортац╕╖ укра╖нц╕в Польщ╕...


ДРУГА СВ╤ТОВА. ЧЕРЕЗ 80 РОК╤В ПИТАННЯ Т╤ САМ╤: ЯК ТАКЕ МОГЛО СТАТИСЯ ТА ХТО ВИНЕН?
Пакт Молотова-Р╕ббентропа остаточно розв’язав тотал╕тарним агресорам руки в 1939 роц╕.


З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА П╤ВДН╤ УКРА╥НИ
вийшов друком зб╕рник матер╕ал╕в науково-практично╖ конференц╕╖ «Запорозьк╕...


СТАНОВЛЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥ В ОСОБАХ
3 серпня в Ки╓в╕ було урочисто в╕дкрито Музей становлення укра╖нсько╖ нац╕╖.


Р╤ЧНИЦЯ КАТАСТРОФИ МН17: 298 СОНЯШНИК╤В У Н╤ДЕРЛАНДАХ
У Н╕дерландах п╕дсумовували розсл╕дування за 5 рок╕в. Рос╕я, як ╕ ран╕ше, в╕дмовля╓ться в╕д...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 24.07.2009
ДИВ╤З╤Я СС «ГАЛИЧИНА»: АКЦЕНТИ РОЗСТАВЛЕНО

Шановна «Кримська св╕тлице»! Ксерокоп╕╖ тво╖х статей «Забули» те, що оч╕ коле?», «Степан Бандера, колаборац╕он╕зм ╕ Севастопольська м╕ськрада» (КС» в╕д 19.06.2009) дарую рос╕янам як з укра╖нським паспортом, так ╕ нашим гостям з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. В╕дпов╕дають в основному так: «Сталинизм заставил нас, россиян, с оружием в руках выступить против диктатуры, и нас было больше двух миллионов. РОА генерала Власова воевала под нашим российским флагом и гербом, которые на параде Победы в 1945 г. осквернили: вместе с фашистскими флагами и гербами были брошены на землю, под ноги Йосифу Виссарионовичу Джугашвили (Сталину). Вы, украинцы, тоже создали два легиона «Роланд», «Нахтигаль» и дивизию СС «Галичина».
Вибух Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в 1939 роц╕ застав Укра╖ну под╕леною. Зах╕дна Укра╖на, будучи п╕д пануванням Польщ╕, Румун╕╖, Чехословаччини, позбавлена можливостей розвивати свою мову, культуру, приречена була на денац╕онал╕зац╕ю. Укра╖нц╕ в╕д самого початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни виявили бажання воювати за визволення Укра╖ни з-п╕д чужого панування. Н╕меччина виступила проти Радянського Союзу з гаслом побудови «Ново╖ ╢вропи», то вона силою пол╕тичних обставин давала укра╖нцям над╕ю, що в «Нов╕й ╢вроп╕» знайдеться м╕сце ╕ для в╕льно╖, самост╕йно╖ Укра╖нсько╖ держави. Але спод╕вання укра╖нц╕в на прихильне ставлення Н╕меччини до визволення Укра╖ни виявилися марними.
30 червня 1941 р. у м╕ст╕ Львов╕ було урочисто проголошено «Акт в╕дновлення Укра╖нсько╖ Держави». Н╕меччина спершу поставила вимогу в╕дкликати даний «Акт», але почула у в╕дпов╕дь, що укра╖нський народ ма╓ право на власну державу. Д╕╖ Н╕меччини добре в╕дом╕: лег╕они «Роланд» ╕ «Нахт╕галь» було розформовано: кого розстр╕ляли, а хто опинився за колючим дротом концтабору. Л╕дер Орган╕зац╕╖ Укра╖нських Нац╕онал╕ст╕в (ОУН) Степан Бандера аж до жовтня 1944 р. перебував у нацистському концтабор╕ «Заксенхаузен». У в╕дпов╕дь на д╕╖ Н╕меччини, укра╖нц╕ почали формувати Укра╖нську Повстанську Арм╕ю (УПА), яку очолив генерал Роман Шухевич.
Активну боротьбу ОУН ╕ УПА з н╕мецько-фашистськими загарбниками визнавало ╕ кер╕вництво Радянського Союзу, ╕ не вважало н╕ Степана Бандеру, н╕ Ярослава Стецька, н╕ генерала Романа Шухевича «пособниками фашизма». Пропонували, щоб УПА влилася до Червоно╖ арм╕╖, але укра╖нц╕ добре знали хижацьк╕ д╕╖ «стал╕нсько╖ диктатури», тому ╕ в╕дмовилися.
П╕сля поразки Н╕меччини п╕д Стал╕нградом, з 1943 року н╕мецько-фашистськ╕ загарбники стали орган╕зовувати сво╖ в╕йськов╕ частини з народ╕в Сх╕дно╖ ╢вропи. Див╕з╕я СС «Галичина» була орган╕зована на п╕дстав╕ декрету губернатора дистрикту Галичина, СС бригаден-фюрера
д-ра Отто Вехтера 28 кв╕тня 1943 р. Та див╕з╕я була сформована, як видно з багатьох документ╕в ╤╤╤ Рейху Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, без в╕дома фюрера Адольфа Г╕тлера, який був категорично проти орган╕зац╕╖ будь-яко╖ в╕йськово╖ частини з укра╖нц╕в. Чому? Добре знав ╓фрейтор Першо╖ св╕тово╖ в╕йни – фюрер Адольф Г╕тлер, що за злочинн╕ д╕╖ Н╕меччини проти укра╖нц╕в укра╖нський народ поверне зброю проти н╕мецько-фашистських загарбник╕в. У липн╕ 1941 року Н╕меччина розробила «Генеральний план Ост», в якому було заплановано переселити 65% укра╖нц╕в до Сиб╕ру.
Про нам╕р орган╕зувати див╕з╕ю СС «Галичина» губернатор Галичини д-р Отто Вехтер пов╕домив голов╕ Укра╖нського Центрального Ком╕тету (УЦК) професору Володимиру Куб╕йовичу, який репрезентував укра╖нц╕в перед н╕мецькою владою: «Сталося це в рамках широкого плану творення н╕мецьких див╕з╕й збро╖ СС у все╓вропейському, а нав╕ть поза╓вропейському масштаб╕, проголосивши, що в╕йна на сход╕ – це «в╕йна ╢вропи проти б╕льшовизму». (Кость Панк╕вський. «Див╕з╕я з перспективи двадцяти рок╕в», «В╕ст╕» (Мюнхен), 1963 р., ч. 110, стор. 37б).
Формування див╕з╕╖ СС «Галичина» в 1943 р. не було результатом безпосередн╕х укра╖нських заход╕в. Це було р╕шенням губернатора Галичини Отто Вехтера, «який разом з╕ сво╖м заступником
д-ром Бауером намагався реал╕зувати на територ╕╖ Галичини деяке укра╖нсько-н╕мецьке сп╕вжиття, очевидна р╕ч, життя п╕д н╕мецьким проводом». (Володимир Куб╕йович. «Слово з нагоди 25-р╕ччя Див╕з╕╖», «В╕ст╕ Комбатанта», 1968 р, ч. 5-6, стор. 4-5).
«Пов╕домленням про створення див╕з╕╖ ми поставлен╕ були перед доконаним фактом, нас не питали, чи ми бажа╓мо», – згаду╓ Кость Панк╕вський, голова Укра╖нського Крайового Ком╕тету у Львов╕.
«ОУН, керована Степаном Бандерою, повела завзяту боротьбу проти так звано╖ див╕з╕╖ СС «Галичина», що ╖╖, за ╕н╕ц╕ативою н╕мц╕в, взялися орган╕зувати укра╖нськ╕ опортун╕сти. ОУН закликала не йти до ц╕╓╖ формац╕╖, а вступати до УПА», – писав п╕дп╕льний письменник ╕ публ╕цист О. Дяк╕в-Горновий, член Проводу ОУН (р) (О. Дяк╕в-Горновий. «╤дея ╕ чин», стор. 141).
Зг╕дно з наказом Головно╖ Квартири СС у Берл╕н╕ в╕д 30 липня 1943 р., в╕дпов╕дальн╕сть за формування див╕з╕╖ мав генерал-майор СС Вальтер Шиман. Командиром див╕з╕╖, чисельн╕стю 14 (чотирнадцять) тисяч ос╕б, з 20 жовтня 1943 р. був призначений генерал-майор СС Фр╕ц Фрайган. Вишк╕л див╕з╕я проходила за межами Укра╖ни, а повернулась в Укра╖ну 30 червня 1944 р. ╕ була направлена на фронт, п╕д м╕сто Броди, в «брод╕вський котел». Див╕з╕я СС «Галичина» п╕д Бродами показала сво╓ укра╖нське обличчя ╕ б╕льша ╖╖ частина п╕шла в лави УПА. П╕сля битви п╕д Бродами, у к╕нц╕ липня 1944 р., у див╕з╕╖ залишилось т╕льки 3 (три) тисяч╕ ос╕б ╕ б╕льше в боях проти Червоно╖ арм╕╖ вона участ╕ не брала, фактично див╕з╕я була лише на папер╕.
На превеликий жаль, в публ╕кац╕╖ ялтинця Леон╕да Волошина «…А ╕стина дорожча» («КС» в╕д 10.07.2009 р.) на посилання прац╕ С. ╤. Дроб’язка «Под знаменами врага. Антисоветские формирования в составе германских вооруженных сил 1941-1945» (М., – изд. «Эксмо» – 2005. – с. 523) пода╓ться, що на боц╕ н╕мецько-фашистських загарбник╕в воювало 250000 укра╖нц╕в. Ця цифра в десятки раз╕в зб╕льшена в╕д де-факто. Це «аморально й нелюдяно». Дал╕ автор пише, що «ми з нашою совковою ментальн╕стю ще не здатн╕ розставити акценти». Життя акценти давно розставило ╕ довело, що в укра╖нськ╕й нац╕╖ ментальн╕сть не совкова.
Мирослав МИСЯК,
голова всесв╕тньо-укра╖нського патр╕отичного об’╓днання «Корона».
м. Ялта.

У «СВ╤ТЛИЦ╤» за 10.07.09 р. в допис╕ С. Лащенка ╕з льв╕всько╖ Сосн╕вки щемн╕ спомини нагадали про 1990-1991 роки, про галичанськ╕ «десанти» до Наддн╕прянсько╖ Укра╖ни. Боляче, що це все в минулому. Але ж було, пам’ятаймо! Як у Шевченка: «Сумно, страшно, а згада╓ш – серце усм╕хнеться!».
Але, згадаймо, зустр╕чали не лише радо. Нехай ╕ з намови партапаратник╕в, але знаходилися люди, як╕ гуртом нападали на прибулих з укра╖нською символ╕кою, котр╕ до того ж ╕ розмовляли укра╖нською. ╤, зауважмо, так╕ ексцеси вдавалося орган╕зовувати лише у селах – ╕нформац╕я для роздум╕в тим, хто вважа╓, н╕бито село може бути в авангард╕ нац╕онального в╕дродження...
В╕д спогад╕в про те, я згадав ╕ свого тогочасного в╕рша з цього приводу, що його н╕де не було друковано. Пропоную його вам.


ЗУСТР╤Ч ГОСТЕЙ ╤З ЗАХОДУ З БЕЗПАМ’ЯТНИМИ ЗЕМЛЯКАМИ НА СХОД╤

Геть забирайтесь, бандер╕вц╕ клят╕, –
спок╕й порушили й тишу!
Ми вже забули, як гостя приймати, –
ворога бити звичн╕ше!
Нам роз’яснили в правл╕нн╕ колгоспу,
як вас зустр╕ти з дороги.
Ми вже забули, що ╓ власний розсуд, –
нам спок╕йн╕ше без нього!
Син╓ ╕ жовте шмату╓м завзято,
наче скажен╕ зв╕р╕.
Що це за прапор, – зв╕дки нам знати...
Кажуть, бандер╕вський, – в╕рим!
╤ розум╕╓мо вас через слово –
мовте нормально, по-людськи!
Ми вже зв╕дколи не чули цю мову,
в нас з не╖ й д╕ти см╕ються!
Хто ми? Н╕хто... Перед дужим –
 назгинц╕...
Частка безлика загалу...
Ми вже забули, що ми укра╖нц╕, –
нащо ви нам нагадали?!
1991 р.
В╕ктор Лев╕.
м. Дн╕пропетровськ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7555

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков