Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩО В╤ДОМО ПРО ТИХ, ХТО ПОВЕРНУВСЯ З УВ'ЯЗНЕННЯ В РОС╤╥
До Укра╖ни повернулися 11 незаконно засуджених у Рос╕╖ сп╕вгромадян та 24 моряк╕в, яких Рос╕я...


МОРЯК ГРИЦЕНКО: ЯКБИ МИ СТР╤ЛЯЛИ У В╤ДПОВ╤ДЬ — НАС БИ ВЖЕ НЕ БУЛО
"Пройшов час, я роз╕брав для себе цю ситуац╕ю. Бог мене в╕в, ми зробили те що треба. Якщо було б...


╤ван Томич, голова Союзу укра╖нського селянства: ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ПОВЕРНУТИ ДОДОМУ УКРА╥НЦ╤В, ТО ПОЧН╤ТЬ ╤З СЕЛЯН
╤ван Томич понад десять рок╕в очолював асоц╕ац╕ю фермер╕в, зараз в╕н сто╖ть б╕ля керма Союзу...


П'ЯТНАДЦЯТЬ ЛИЦАР╤В НЕБА
Стр╕чка розпов╕да╓ про п’ятнадцятьох добровольц╕в батальйону «Дн╕про-1», як╕...


ЖУРНАЛ╤СТКА ВКАЗАЛА НА П╤ДСТУПН╤СТЬ ПУТ╤НА У ПЕРЕМОВИНАХ ЩОДО «КРИМСЬКОГО СПИСКУ» ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
Рос╕я торгу╓ться за зв╕льнення кримських пол╕тв'язн╕в, щоб Укра╖на визнала ╖х рос╕йське...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 24.07.2009
МОВА ВИВ╤СОК

СПЕЦ╤АЛЬНЕ ДОСЛ╤ДЖЕННЯ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤»

Неодноразово доводилося сп╕лкуватися з осв╕ченими б╕лорусами. Коли обговорювалася мовна тема, то вс╕ вони, як один, висловлювали свою точку зору: «Укра╖на сильна тим, що посл╕довно, непохитно в╕дстою╓ свою державну мову. Можливо, ╓ проблеми з економ╕кою, р╕внем життя, але ставлення до р╕дно╖ мови виклика╓ повагу…».
Все п╕зна╓ться в пор╕внянн╕. Якщо пор╕внювати В╕тебськ з Ки╓вом чи Львовом, то так╕ асоц╕ац╕╖ можлив╕. А якщо копнути глибше – пор╕вняти з Донбасом? ╤ чи такою вже «патр╕отичною» ╓ укра╖нська столиця? Чи можна Зах╕дну Укра╖ну пор╕внювати з республ╕ками Прибалтики?
Ц╕ питання турбували мене ╕ двадцять, ╕ тридцять рок╕в тому. ╥здив, запам’ятовував, пор╕внював, з╕ставляв… Зрозум╕ло, що не м╕г звернутися у державн╕ установи. Виручало те, що вив╕ски – вони ╕ так у вс╕х на виду. Н╕чого не прихова╓ш в╕д народу! ╤нша справа, що «прост╕ труд╕вники» такими речами мало ц╕кавилися. А якщо хтось ╕з «гнилих» ╕нтел╕гент╕в проявляв нездоровий ╕нтерес до мовного питання, то дуже швидко потрапляв у поле зору КГБ. ╤ все ж, декому бол╕ло… Саме ця обставина змушувала парт╕йних ╕деолог╕в д╕яти б╕льш-менш гнучко. Певна лог╕ка в ╖хн╕х д╕ях таки була: зробити процес асим╕ляц╕╖ менш бол╕сним. Враховувалося все, нав╕ть близьк╕сть до кордон╕в сус╕дн╕х республ╕к.
*   *   *
Саме тому в╕зуально селище Зар╕чне Р╕вненсько╖ област╕ виглядало б╕льш зрос╕йщеним, н╕ж якби воно знаходилося к╕лометр╕в на тридцять п╕вденн╕ше. Давайте перенесемося у 1989 р╕к. Уяв╕ть соб╕, все населення розмовля╓ укра╖нською, а ось вив╕ски… У сус╕дн╕й Б╕лорус╕ вже давно все пишеться рос╕йською. То чи могла «мудра лен╕нська парт╕я» не врахувати ц╕╓╖ обставини? Н╕, звичайно… Тому й дала «добро» на в╕зуальну русиф╕кац╕ю прикордонних район╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни. Школи ще вс╕ укра╖нськ╕, а ось вив╕ски вже наполегливо нагадують – яка мова ╓ перспективн╕шою, на яку сл╕д ор╕╓нтуватися. ╤ б╕лорусам морально легше.
Ось як виглядав м╕сцевий к╕нотеатр у Зар╕чному 3 червня 1989 року: спочатку привертав увагу напис: «Вход», пот╕м – «Сегодня», «Скоро», «Детям». Вс╕ назви ф╕льм╕в, що транслюватимуться, подан╕ рос╕йською мовою. Всередин╕ к╕нотеатру також наочна аг╕тац╕я: «Киноискусство, рожденное Октябрем», «Актеры советского кино», «Киноэкран-89», «Смотрите фильмы этого месяца», «План эвакуации зрителей из зрительного зала», «Касса», «Курсом ускорения». Укра╖нською лише один-╓диний напис: «На екранах Укра╖ни».
Русиф╕кац╕я торкнулася не лише к╕нотеатру. Р╕жуть оч╕ магазини «Бытовик» ╕ «Промтовары», газети «Комсомольский прожектор» ╕ «В свете фар».
На автостанц╕╖ досягнуто певного «компром╕су»: назви м╕ст у розклад╕ руху автобус╕в подаються рос╕йською мовою: «Пинск», «Луцк», «Ровно», «Кузнецовск» тощо. А ось для с╕л ще зроблено виняток: «Прив╕т╕вка», «Новор╕чиця», «Вовчиц╕»…
У школах вчител╕ укра╖нсько╖ мови ще закликають розмовляти чистою л╕тературною мовою. Але рос╕йськомовн╕ вив╕ски в райцентр╕ «аг╕тують» значно переконлив╕ше. Тому я й не дуже здивувався, коли 8 червня 1989 року в сел╕ Б╕лому побачив записку на дверях магазину: «Пов╕з отчёт». Ось такий потворний г╕брид… Поряд з магазином, сиротливо похилившись, сто╖ть рекламний щит «К╕но». А поряд – новенький ╕ св╕жопофарбований – «Кино». Таке по╓днання вплива╓ на п╕дсв╕дом╕сть. Укра╖на, сл╕дом за Б╕лорус╕╓ю, руха╓ться назустр╕ч нац╕ональному небуттю…
Але того ж року було ухвалено «Закон про мови». Укра╖нськ╕ письменники зробили майже неможливе – звели першу л╕н╕ю барикад. Те ж саме зробили ╕ б╕лоруси. Розпочалася мовна «в╕длига», яка давала шанс на порятунок, збереження мов.
*   *   *
З тих п╕р при╓мн╕ше стало ╖здити до М╕нська. Щоразу пом╕чав як╕сь нов╕ б╕лоруськомовн╕ вив╕ски. Чи це впливало на св╕дом╕сть б╕лорус╕в? Думаю, тр╕шки впливало… У 1994 роц╕ б╕льш╕сть «першачк╕в» у М╕нську вже навчалася б╕лоруською мовою. На превеликий жаль, новоявлений «бацька» Лукашенко зм╕нив курс, якого дотримувався Шушкевич. Почався планом╕рний «в╕дкат» у шк╕льництв╕, торкнувся в╕н ╕ мови вив╕сок.
╤ все ж в╕зуально М╕нськ виглядав краще, н╕ж наш╕ Луганськ, Донецьк чи С╕мферополь. ╤ заздрити укра╖нцям могли т╕льки т╕ б╕лоруськ╕ ф╕лологи, як╕ не бували на п╕вденному сход╕ Укра╖ни.
У мо╓му розпорядженн╕ дек╕лька фотограф╕й ╕ вони дуже красномовн╕: газетний к╕оск у М╕нську вигляда╓ значно «патр╕отичн╕ше», н╕ж його укра╖нський аналог у приазовському Мел╕топол╕. Отже, заздр╕сть б╕лорус╕в ╓ не завжди вмотивованою. У них «в╕дкат» п╕сля наступу, а у нас на п╕вденному сход╕ ╕ наступу не було. Тут все залишилося без зм╕н. Мел╕тополь 2007 року (а саме тод╕ було зроблено фото) сутт╓во не в╕др╕зня╓ться в╕д Мел╕тополя тридцятир╕чно╖ давност╕… Х╕ба що написи на зал╕зничному вокзал╕ тепер укра╖номовн╕, та ще поб╕льшало укра╖номовних рекламних щит╕в. Але л╕тературно╖ мови в╕д м╕сцевих жител╕в ви не почу╓те – вона тут дос╕ у п╕дп╕лл╕.
*   *   *
В Одес╕, Микола╓в╕, Запор╕жж╕ я вперше побував тридцять рок╕в тому. Якщо говорити про мову вив╕сок, то, звичайно, ц╕ м╕ста сутт╓во в╕др╕знялися в╕д Ки╓ва чи Львова. В Одес╕ укра╖номовних вив╕сок тод╕ було 20-25%. Причому, я тод╕ не зауважив жодно╖ «Кав’ярн╕», «Перукарн╕» чи «Крамниц╕». Б╕дн╕ одесити могли б ╕ не зрозум╕ти… Укра╖нською подавалися лише т╕ назви, як╕ сутт╓во не в╕др╕знялися в╕д рос╕йських за написанням. Скаж╕мо: «Хл╕б», «Булочна», «Молочн╕ продукти», «Гастроном╕я» тощо. ╤ народ розум╕╓, ╕ якомусь затятому поету-ш╕стдесятнику можна було закинути: кричите про русиф╕кац╕ю, а укра╖нська мова присутня на вив╕сках нав╕ть у причорноморськ╕й Одес╕. А що вже тод╕ говорити про «глибинку»?
У «глибинц╕», д╕йсно, було трохи краще. Але несутт╓во. У Микола╓в╕ я нарахував до 30% укра╖номовних вив╕сок. У Запор╕жж╕ ╖х було, може, з 35%. Запам’яталося, що на зал╕зничному вокзал╕ з трьох бок╕в було написано: «Запор╕жжя» ╕ лише з одного: «Запорожье». Отже, шов╕н╕сти вже тод╕ могли б кричати про «насильницьку укра╖н╕зац╕ю». Але не кричали, бо загальну тенденц╕ю в╕дчували добре.
Дн╕пропетровськ сутт╓во не в╕др╕знявся в╕д Запор╕жжя. А ось Харк╕в став невеличким сюрпризом. ╥деш по м╕сту тролейбусом ╕ бачиш переважно укра╖номовн╕ вив╕ски. Майже як в Ки╓в╕! Хоча, походивши м╕стом довше, я зрозум╕в, що перша столиця Радянсько╖ Укра╖ни дотриму╓ться сво╓р╕дно╖ двомовност╕. Назва установи, магазину чи кафе пода╓ться укра╖нською, скаж╕мо: «Спорттовари», «Ласунка», «Барв╕нок», «Сонечко», «Св╕танок», а ось вся ╕нша ╕нформац╕я – лише рос╕йською. Наприклад: «магазин работает с 8.00 до 21.00, выходной – воскресенье». Саме ц╕╓ю особлив╕стю Харк╕в в╕др╕знявся в╕д Ки╓ва. ╤ все ж на фон╕ Донецька, Луганська, С╕мферополя столиця Слобожансько╖ Укра╖ни виглядала майже як Льв╕в!
Зазначу, що тод╕ у Луганську я в╕дшукав один-╓диний напис укра╖нською мовою: «Кафе «Зустр╕ч». А над обкомом парт╕╖ тод╕ «торжествувала» двомовн╕сть, бо нав╕ть назву р╕дно╖ парт╕╖, яка дбала про народ ╕ яку цей народ знав, як облуплену, доводилося перекладати. Тому й сяяв уноч╕ неоновими л╕терами двомовний напис: «КПCС – КПРС».
Крим теж не м╕г похвалитися усп╕хами в укра╖н╕зац╕╖. Лише два написи в центр╕ м╕ста: «Укра╖нський хл╕б» ╕ «Готель «Укра╖на». Тепер, звичайно, значно б╕льше. Але й це «значно» ╓ великою умовн╕стю, бо лише одна з десяти вив╕сок у столиц╕ АРК буде укра╖номовною. Як при цьому можна говорити про «насильницьку укра╖н╕зац╕ю»? Але ж говорять! Мало того, говорять нав╕ть про фашизм… Але якщо це ╕ фашизм, то його в╕стря скероване проти Укра╖ни, укра╖нського народу, укра╖нсько╖ мови.
П╕вденний Сх╕д Укра╖ни ╓ «територ╕╓ю абсурду», ╕ з цим треба щось робити. Можна погодитись ╕з тим, що людям важко ось так, в╕дразу, вивчити укра╖нську. А якщо важко, то держава мусить допомагати! Натом╕сть бачимо, що вона прагне законсервувати нин╕шн╕й стан речей. Ск╕льки людей з тих кра╖в виступають за двомовн╕сть? То невже не можна було впродовж 18 рок╕в забезпечити цю двомовн╕сть хоча б у вив╕сках? Найзапекл╕ший льв╕вський радикал погодився б, якби у Мар╕упол╕ 50% в╕зуально╖ ╕нформац╕╖ було укра╖нською мовою, а 50% – рос╕йською. ╤, зауважте, йдеться не про Тюмень, Сургут ╕ Хабаровськ, де прожива╓ чимало укра╖нц╕в, не про Краснодар чи станиц╕ Ставроп╕лля, а лише про Мар╕уполь – м╕сто, яке знаходиться на територ╕╖ Укра╖ни!
*   *   *
…Коли я ходив цим м╕стом, то в╕дразу пригадав, що заснували його греки, переселен╕ Катериною ╤╤ з Криму. Багато вив╕сок у м╕ст╕ в╕дображають його грецьку специф╕ку. Не можу сказати, що мен╕ це не подоба╓ться, скор╕ше, навпаки. Зразу видно, що це Мар╕уполь, а не якась там Зачепил╕вка! Але ж у м╕ст╕ проживають ╕ укра╖нц╕, думаю, ╖х не менше половини… Вони що, не мають права на збереження сво╓╖ нац╕онально╖ ╕дентичност╕?
Тож б╕льше в╕ри було б убол╕вальникам за двомовн╕сть, якби вони ╖╖ вт╕лювали у життя. Наполегливо ╕ посл╕довно; з тим же завзяттям, що й кричать. З такою ж принципов╕стю. А поки що ми вимушен╕ розчарувати сябр╕в. Наша «посл╕довна мовна пол╕тика» стосу╓ться Заходу Укра╖ни та ще, може, Центру. А П╕вденний Сх╕д може т╕льки позирати на М╕нськ ╕з заздр╕стю. Там хоч б╕лоруськ╕ вив╕ски ╓…
Серг╕й ЛАЩЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7548

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков