Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НСЬКА ДЕЛЕГАЦ╤Я ПОКИНУЛА ЗАЛУ ЗАС╤ДАНЬ ОБС╢ У ЗНАК ПРОТЕСТУ НА ЗАЯВИ ПРО «РОС╤ЙСЬКИЙ» КРИМ
Укра╖нська делегац╕я призупинила участь у робочому зас╕данн╕ ОБС╢ у Варшав╕ 17 вересня. Про це...


УКРА╥НА ПРАЦЮ╢ НАД ФОРМУЛОЮ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ
Про це заявив Президент Володимир Зеленський п╕д час участ╕ у панельн╕й дискус╕╖ на 16-й щор╕чн╕й...


СЕНЦОВ: ЯК МОЖНА ВОРОГУВАТИ ОДИН З ОДНИМ, ЯКЩО ╢ ПУТ╤Н?
Про це в╕н написав у понед╕лок на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook.


"ПРОЦЕДУРНА ПЕРЕМОГА": ГА ООН ВКЛЮЧИЛА СИТУАЦ╤Ю В ОРДЛО ╤ КРИМУ В ПОРЯДОК ДЕННИЙ "ТИЖНЯ ВИСОКОГО Р╤ВНЯ"
Н╕коленко в╕дзначив, що за це р╕шення було в╕ддано 65 голос╕в, проти - 17.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: УКРА╥НСЬКУ ЗЕМЛЮ ЗМОЖУТЬ КУПУВАТИ ЛИШЕ ГРОМАДЯНИ УКРА╥НИ ТА КОМПАН╤╥
про це голова держави пов╕домив в ход╕ конференц╕╖ з реформи управл╕ння земельними в╕дносинами...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 24.07.2009
«НАМ ТРЕБА ПРОЙТИ ЩЕ ДОВГУ ДОРОГУ...»

Промова Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка на м╕тингу перед початком сходження на Говерлу, присвяченому р╕чниц╕ проголошення Декларац╕╖ про державний суверен╕тет Укра╖ни

Дорога Укра╖но,
Дорога громадо,
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники,
Для мене ╓ велика честь у цей вран╕шн╕й час знаходитися тут разом ╕з вами, б╕ля п╕дн╕жжя гори Говерла ╕ сказати дек╕лька сл╕в до вас, до Укра╖нського народу, слова, як╕ будуть присвячен╕ Укра╖н╕ ╕ слова, як╕ будуть присвячен╕ кожному ╕з нас.
Я думаю, ми живемо у такий час, коли варто говорити слова правильн╕, чесн╕, об’╓ктивн╕.
╤ тому, перш за все, хот╕в би скласти глибоку шану ╕ глибоку повагу тим, хто приходить сюди, в одне ╕з найвищих м╕сць Укра╖ни, до гори Говерла, щоб кожен р╕к продемонструвати нашу велич, красу наших Карпат, показати свою сол╕дарн╕сть, що ми – укра╖нц╕, що нас багато чого об’╓дну╓, бо ми – одна нац╕я. Подв╕йну шану я хочу скласти тим людям, як╕ ось уже 19 рок╕в у середин╕ л╕та приходять на це м╕сце, щоб присвятити сво╓ сходження на нашу красуню-Говерлу одн╕й ╕з величних пол╕тичних под╕й ХХ стол╕ття – проголошення суверен╕тету Укра╖нсько╖ держави. 19 раз╕в ми п╕дн╕ма╓мося в цей час на Говерлу ╕ присвячу╓мо це сходження наш╕й держав╕, наш╕й нац╕╖. Мен╕ зда╓ться, дуже важливо, що цим ми демонстру╓мо ту шану ╕ велику любов до того, що завойовувалося в╕ками – до Укра╖нсько╖ держави. Тут особливо важливо сказати, що наймил╕шою мр╕╓ю, найб╕льшою мр╕╓ю кожно╖ нац╕╖ ╓ мр╕я про творення сво╓╖ В╕тчизни. Найвищою мр╕╓ю кожно╖ нац╕╖ ╓ мр╕я про власну державу. Бо т╕льки у власн╕й держав╕ ти зможеш зреал╕зувати сво╖ потреби, т╕льки у власн╕й держав╕ ти ма╓ш отримати добробут. У наймах, на чуж╕й земл╕ ти н╕коли його не будеш мати. Т╕льки у сво╖й держав╕ ми можемо жити заможно ╕ достойно. Т╕льки у власн╕й держав╕ ми можемо бути в╕льними. Т╕льки у власн╕й держав╕ ми можемо бути суверенними. Т╕льки у власн╕й держав╕ ми можемо говорити про те, як буде розвиватися наша нац╕ональна мова, як буде в╕дтворюватися наша ╕сторична пам’ять, т╕льки в Укра╖нськ╕й держав╕ буде укра╖нська ╕стор╕я, укра╖нська традиц╕я, укра╖нська мораль. От чому ми так багато говоримо про державу не як про якесь в╕дносне свято – це свято для вс╕╓╖ укра╖нсько╖ нац╕╖, для кожного громадянина. Як говорив один ╕з пол╕тик╕в: «Без сво╓╖ держави нац╕я – це плем’я. Без власно╖ держави ви не ма╓те голосу. Якщо нац╕я не ма╓ сво╓╖ власно╖ держави, це в╕йсько без знамена. ╤ к╕нець-к╕нцем, якщо у вас нема╓ власно╖ держави, ви ╓ байстрюки людства».
Ми ма╓мо г╕дну ╕стор╕ю власно╖ держави. Наш╕й держав╕ Укра╖н╕-Рус╕ б╕льше тисяч╕ рок╕в. Минулого року ми святкували 1020-р╕ччя нашого духовного хрещення.
19 рок╕в тому ми проголосили св╕й суверен╕тет. М╕ж цим пер╕одом – Княжо╖ Укра╖ни-Рус╕ й нов╕тньою Укра╖ною – пролягло дуже багато стол╕ть. Це стол╕ття практично в╕чно╖ боротьби за нашу незалежн╕сть, за наш суверен╕тет.
Тут ми можемо згадати ╕ княз╕вськ╕ походи, ╕ княз╕вськ╕ в╕йни, ╕ як з одн╕╓╖ держави ми переходили в ╕ншу як колон╕я, як окра╖на. Як за незалежну Укра╖ну боровся гетьман Богдан-Зинов╕й Хмельницький. Як за ту ж саму незалежн╕сть Укра╖ни боровся гетьман Виговський, гетьман Сагайдачний. Як за цю ж незалежн╕сть Укра╖ни боровся гетьман ╤ван Мазепа, як створювалися десятки визвольних рух╕в, визвольних змагань ХХ стол╕ття, де на полях бран╕ полягли м╕льйони укра╖нц╕в т╕льки за одну мр╕ю – щоб ми мали власну державу.
Хтось через бо╖, через сво╖ здобутки в╕двойовував укра╖нську незалежн╕сть на п’ять рок╕в, на в╕с╕м рок╕в – як це зробив Богдан Хмельницький. Хтось в╕двойовував нашу незалежн╕сть на р╕к, хтось – на м╕сяць. Августин Волошин в╕двоював ╖╖ менш н╕ж на одну добу. Але це велик╕ геро╖ нашо╖ нац╕╖. Бо крок за кроком ми ще б╕льше усв╕домлювали: г╕дно жити ми можемо т╕льки в незалежн╕й держав╕.
╤ ось нов╕тн╕й Укра╖н╕ 18 рок╕в. Не питайте з не╖ дуже багато. У 18 рок╕в молода людина отриму╓ т╕льки-но паспорт, ста╓ повноц╕нним громадянином сво╓╖ держави. За 18 рок╕в не розбудову╓ться будь-яка держава. Не розбудову╓ться заможн╕сть, економ╕ка, не розбудову╓ться р╕дна мова, не згаду╓ться ще глибока ╕сторична пам’ять. ╤ншими словами, багато-багато речей треба зробити кожному ╕з нас, ╕, можливо, не в одному покол╕нн╕, щоб ми мали ту омр╕яну державу, про яку мр╕яли десятки укра╖нських покол╕нь.
Але ще раз хот╕в би сказати: нац╕ональн╕й ╕де╖ н╕коли не було, не ╓ ╕ не може бути жодних альтернатив. Власн╕й Укра╖нськ╕й держав╕ – соборн╕й, суверенн╕й, незалежн╕й, – альтернатив нема╓. Ось тому ми тут. Це ╓ пол╕тичне свято. ╤ б╕льше сл╕в ми говоримо якраз сьогодн╕ про Укра╖ну, про нашу державу.
Хочу сказати дек╕лька сл╕в, на м╕й погляд, також важливих про наш сьогодн╕шн╕й день. Ч╕тко хочу заявити, що ми на гору йдемо не з порожн╕ми руками. Тут у 2002 роц╕ зародилося на такому ж м╕тингу те, що стало пот╕м пол╕тичною силою «Наша Укра╖на». Тут у 2004 роц╕ зародився той демократичний рух, який нас прив╕в до перемоги. Так почалася нов╕тня демократична хода Укра╖ни. Ми, в чому я переконаний особливо, сьогодн╕ не повинн╕ соромитися сво╖х здобутк╕в ╕ свого часу. Ми прожили достойн╕ чотири роки для Укра╖нсько╖ держави, для Укра╖нсько╖ нац╕╖ ╕ для людей. Хочу сказати, що я цим горджуся.
Ми живемо у в╕льн╕й Укра╖нськ╕й держав╕. Ми живемо в демократичн╕й держав╕, де пану╓ свобода, де пану╓ свобода слова, де з’явився в╕льний журнал╕ст. Ми живемо у в╕дкритому сусп╕льств╕, яке може гостро обговорювати будь-як╕ проблеми свого розвитку. Ми живемо в кра╖н╕, де вже чотири роки ╕сну╓, на м╕й погляд, фундаментальна свобода – свобода твого вибору. ╤ т╕льки в╕д тебе залежить, хто у ц╕й кра╖н╕ буде завтра Президентом чи Прем’╓ром, хто буде представляти укра╖нську владу. Це вже не мах╕нац╕╖ ЦВК, це вже не спецпрограми централ╕зованого серверу. Це не перемога п╕драхунку, а перемога на виборах. ╤ це приносить нам особливу в╕дпов╕дальн╕сть за той виб╕р, який ми робимо кожен день. За опущен╕ чи п╕днят╕ руки. За гордо п╕дняту голову, за чесний в╕др╕зок життя, який ми прожива╓мо для сво╓╖ держави. 
Хочу сказати, що з кожним днем ми все б╕льше ╕ б╕льше поверта╓мо почуття нац╕онально╖ г╕дност╕. З кожним днем ми все б╕льше говоримо про ходу Укра╖нсько╖ держави. ╤ це гарно, ╕ це добре, ╕ ми розум╕╓мо, що за чотири роки у цьому план╕ зроблено б╕льше, н╕ж будь-коли. ╤ я цим горджуся.
Ми можемо гордитися сво╖ми здобутками. За останн╕ 4 роки укра╖нська економ╕ка ма╓ найкращ╕ темпи свого розвитку. Н╕коли за 18 рок╕в, як ц╕ останн╕ 4 роки, ми не мали таких темп╕в нац╕онального економ╕чного розвитку. Ми за 4 роки вдв╕ч╕ зб╕льшили внутр╕шн╕й валовий продукт нац╕╖ – в нас такого не було. Ми за 4 роки вдв╕ч╕ зб╕льшили бюджет кра╖ни – в нас такого не було. Ми за 4 роки зб╕льшили у два рази середню зароб╕тну плату – таких темп╕в у нас не було. За ц╕ 4 роки майже 14 м╕льйон╕в укра╖нських пенс╕онер╕в отримали пенс╕ю, середн╕й розм╕р яко╖ сьогодн╕ у чотири рази б╕льший, н╕ж 4 роки тому. Таких темп╕в у нас не було.
Коли ми говоримо про те, що з 2005 року в Укра╖н╕ щор╕чно створю╓ться 1 м╕льйон 100 тисяч робочих м╕сць, коли останн╕ три роки тих, хто при╖жджа╓ в Укра╖ну ╓ б╕льше, н╕ж тих, хто ви╖жджа╓, що останн╕ п’ять рок╕в ми ма╓мо тенденц╕ю, коли укра╖нське громадянство отримують на десятки, сотн╕ тисяч людей б╕льше, н╕ж його позбавляються, у нас такого не було. Це говорить про те, шановн╕, що ми йдемо правильною дорогою. Очевидно, усп╕хи могли бути й б╕льшими. Але зараз я хочу сказати, що те, що ми ма╓мо за 4 роки в економ╕чному розвитку, ми не мали у жодному пер╕од╕ за останн╕ 18 рок╕в. Цим треба пишатися.
Коли я став Президентом у 2005 роц╕, у нас було 8 м╕льярд╕в 600 м╕льйон╕в м╕жнародних ╕нвестиц╕й. Сьогодн╕ в нас – 36 м╕льярд╕в. У 4,5 рази приросли м╕жнародн╕ ╕нвестиц╕╖ в Укра╖ну. У нас такого не було в попередн╕ роки. ╤ цим, очевидно, треба пишатися. Причому ми говоримо про показники, як╕ достойн╕ не т╕льки в Укра╖н╕. Це показники, як╕ ╓ одними з найвищих не т╕льки в Сх╕дн╕й ╢вроп╕, але на ╓вропейському континент╕ в ц╕лому. Ми повинн╕ цим пишатися. В╕дверто хочу сказати: я цим горджуся. Це непроста дорога. Але це дорога неухильного усп╕ху. Я гордий тим, що м╕цн╕ша╓ укра╖нська родина. Я гордий тим, що м╕цн╕ша╓ укра╖нська молода родина. Що за 4 роки у нас на 16% зросла к╕льк╕сть шлюб╕в. На 20% зросла народжуван╕сть. Т╕льки у минулому роц╕ вперше народилося б╕льше п╕вм╕льйона укра╖нц╕в. Таких показник╕в у нас не було останн╕ 18 рок╕в. ╤ я цим горджуся. Коли ми говоримо про найб╕льш знедолених д╕ток – д╕ток-сир╕ток, – за 4 роки к╕льк╕сть усиновлених д╕тей ╕ дитячих будинк╕в с╕мейного типу, де зд╕йсню╓ться родинне виховання, виросло у 20 раз╕в. Очевидно, ми стали по-╕ншому ставитися до сво╓╖ родини. Очевидно, ми стали по-╕ншому ставитися до с╕м’╖, до знедолених. 4,5 роки тому у нас було п’ять тисяч д╕ток, як╕ стояли на черз╕ на усиновлення в╕д народження до п’яти рочк╕в. ╤, на м╕й погляд, це була одна з╕ стор╕нок нашо╖ ганьби. Сьогодн╕ близько 1600 укра╖нських родин сто╖ть на черз╕, щоб усиновити дитинку. ╤ я цим горджуся, бо це ╕нша Укра╖на. ╤ це ╓ усп╕хи ус╕╓╖ нац╕╖. Але й усп╕хи т╕╓╖ пол╕тики, яку ми проводимо останн╕ 4 роки. Я щасливий в╕д того, що в нас зменшу╓ться к╕льк╕сть сир╕т. Мен╕ зда╓ться, що це правильне життя.
В╕дновлю╓ться ╕ в╕дроджу╓ться не менш святе – наша пам’ять. Чотири з половиною роки тому ми не знали, що таке Батуринський подвиг ╕ взагал╕, що таке Батурин. З нашо╖ пам’ят╕ витерли цю славну стор╕нку геро╖чно╖ боротьби за свою незалежн╕сть. Сьогодн╕ ми ма╓мо в╕дроджений Батурин, куди кожного дня при╖жджа╓ дв╕-три тисяч╕ укра╖нц╕в. Три роки тому за р╕к ст╕льки не при╖жджало людей. На свою ╕стор╕ю ми дивимося вже власними очима. Ми в╕дродили Крути, – данину молодим хлопцям, у яких не було ╕ншого морального вибору, н╕ж боронити незалежн╕сть сво╓╖ Батьк╕вщини. Восени цього року ми завершу╓мо в╕дродження Чигирина – ще одн╕╓╖ Гетьмансько╖ столиц╕, де творилася одна ╕з славних укра╖нських стор╕нок, наша слава, наша г╕дн╕сть. Хочу сказати, що ми п╕зна╓мо сво╖ перемоги ╕ ми добре розум╕╓мо сво╖ поразки. Ми не соромимося сво╖х поразок. Я це особливо хочу п╕дкреслити. Бо ╕нколи поразки ще б╕льше скр╕плюють сусп╕льство, н╕ж деяк╕ перемоги. Ми дивимося по-╕ншому на багато стор╕нок нашо╖ ╕стор╕╖ – ╕ на Конотопський б╕й, ╕ на гетьмана Виговського. Ми по-╕ншому чита╓мо ╕стор╕ю визвольного руху Укра╖ни 40-х, 50-х рок╕в. Ми б╕льше шану╓мо ш╕стдесятник╕в, де жменя людей, по сут╕, проголосила нову визвольну ╕деолог╕ю. Я цим горджуся. Бо чотири з половиною роки тому ми були досить далек╕, на м╕й погляд, в╕д цих святих для кожно╖ нац╕╖ тем.
Я горджуся тим, що, можливо, за останн╕ 4 роки ми навчилися на нац╕ональному ╕ на державному р╕вн╕, не соромлячись, вшановувати десять м╕льйон╕в жертв невинно уб╕╓нних комун╕стичним режимом, стал╕нським режимом у 1932-1933 роках, чого не робили 70 рок╕в. У нас щось зм╕ню╓ться. Ми ста╓мо кращими. Ми ста╓мо б╕льшими. Ми ста╓мо чутлив╕шими. Так поверта╓ться наша ╕сторична пам’ять.
Не бува╓ держави без нац╕╖. Нац╕╖ не бува╓ без власно╖ ╕стор╕╖. ╤ я цим горджуся.
Ми говоримо про теми, про як╕ ще п’ять рок╕в тому не говорили. Мен╕ при╓мно, що нав╕ть на цьому В╕че ╓ стяги, як╕ закликають нас продовжувати д╕алог за ╢дину пом╕сну укра╖нську православну церкву. П’ять рок╕в тому нас вчили, що жити пор╕зно, у багатьох православних конфес╕ях – це наша доля. Бути р╕зними – це наша доля.
Чотири роки ми ╓ св╕дками того, що у нас в╕дбува╓ться те, чого не було 350 рок╕в. У минулому роц╕ з першим духовним в╕зитом Укра╖ну в╕дв╕дав Вселенський Патр╕арх.
Сьогодн╕ ми ч╕тко говоримо про те, як ми мусимо зблизити чотири православн╕ конфес╕╖, як повернутися до того, що у нас було у 1686 роц╕, коли ми мали ╢дину пом╕сну укра╖нську церкву. ╤ ми це зробимо. Правда, це нелегко робити. Бо це робить не одна людина. Це роблять 46 м╕льйон╕в. Бо тема в╕ри – це тема кожного серця. Це творити не можна через директиву, через указ. Але це можна творити через д╕алог, через в╕дродження вза╓мно╖ поваги. Очевидно, нам треба пройти ще довгу дорогу, щоб у злагод╕, у благодат╕ вир╕шити цю проблему. Але в мене нема╓ сумн╕ву: ми це пройдемо. Бо ми йдемо правильною дорогою.
Ц╕ слова я сказав, шановн╕, для того, щоб у нас була гордо п╕днята голова. Щоб ми пишалися укра╖нською незалежн╕стю. Щоб ми пишалися тими роками, як╕ ми прожили недарма. ╤ тому повторюю ще раз: ми йдемо на цю гору не з порожн╕ми роками. Наша гора – перед нами. Наша гора попереду. Безумовно, ми ╖╖ п╕дкоримо.
Тут я хочу оф╕ц╕йно оголосити, що я йду на вибори Президента Укра╖ни у с╕чн╕ 2010 року.
╤, що не менш важливо, – ми з вами переможемо. Як перемогли у 2002 роц╕, перемогли у 2004 роц╕. Бо ми разом. ╤ нас багато. ╤ нас не подолати.
Слава кожному ╕з вас!
╤ слава наш╕й люб╕й Укра╖н╕!
http://www.president.gov.ua/news/14520.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 24.07.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7539

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков