Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3609)
З потоку життя (6843)
Душі криниця (3685)
Українці мої... (1500)
Резонанс (1588)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1752)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТУКА╢ У ДВЕР╤ ОС╤НЬ...
Наш╕ традиц╕╖


ШУКАЙТЕ РАЙ У Н╤Г ЩЕ ЖИВИХ МАТЕР╤В СВО╥Х!
Я буду ждати – кожно╖ хвилини, В далекому чи близькому краю – Тебе одну, тебе –...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» - В КРИМУ!
Ми вже не раз зверталися по допомогу до наших читач╕в, щоб продовжити життя кримського...


ЗАСЯ╢ КРАСНЕ СОНЕЧКО...
28 липня насамперед вшанову╓мо Святого р╕вноапостольного князя Ки╖вського Володимира Великого


ДВ╤ ╢ВДОК╤╥
20 липня — свято ╢вдок╕╖. Але йдеться не про ту ╢вдок╕ю, яку вшанову╓мо 14 березня,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 17.07.2009
БЛИЗЬКИЙ СХ╤Д БАХЧИСАРАЯ

В╤ДПОЧИВА╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»!

Бахчисарай – справжня «Мекка» турист╕в. Як не дивно, але саме це м╕сто започаткувало мандр╕вн╕ екскурс╕╖ допитливих людей у Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖. Ще наприк╕нц╕ XVIII стол╕ття рос╕йська знать сл╕дом за «осв╕ченою» Катериною ╤╤, яка зд╕йснила «подорож до Криму» у 1787 роц╕, намагалась побувати в столиц╕ поверженого Кримського ханства ╕ торкнутись сх╕дного романтичного колориту. Про цю подорож ╕мператриц╕ нагадують потьомк╕нськ╕ мил╕, як╕ завбачливий фаворит розставив на шляху в╕нценосно╖ особи. Одна така «миля» сто╖ть б╕ля входу в Ханський палац.
У наш час д╕статись колись гр╕зного Бахчисарая нема жодних проблем. Маршрутн╕, замовн╕ та екскурс╕йн╕ автобуси, власний автотранспорт доставить до самих вор╕т. Регулярно курсують електропотяги м╕ж Севастополем та С╕мферополем. Саме в╕д зал╕зничного вокзалу краще за все розпочати п╕шу екскурс╕ю Бахчисара╓м. На п╕вдень в╕д вокзалу, в район╕ вулиць Нах╕мова та Будьонного б╕ля Севастопольського шосе знаходиться священне для кримських татар м╕сце – Аз╕злер – поховання кримськотатарсько╖ знат╕ XVI-XVII стол╕ть. В╕д нього залишилось дек╕лька мавзоле╖в (дюрбе) та м╕мбер – кафедра мусульманського пропов╕дника XVI ст., яка вид╕ля╓ться б╕ля дюрбе Ахмед-бея.
Повернувшись в╕д Аз╕злеру в район зал╕зничного вокзалу, можна продовжити п╕шу екскурс╕ю м╕стом повз численн╕ пам’ятки ╕ споруди Ханського палацу. Хан-Сарай (в╕д сераль – палац) – найчар╕вн╕ший д╕амант у намист╕ кримських перлин П╕знього Середньов╕ччя, ун╕кальна пам’ятка сх╕дно╖ арх╕тектури, резиденц╕я кримських хан╕в у XVI-XVII╤ стол╕ттях, якому б╕льше 500 рок╕в. Палац, розташований колись серед скель з повноводними джерелами в долин╕ р╕чки (скор╕ше – струмка) Чурук-Су (гнила вода) з кв╕тучими садами, дав назву столиц╕ ново╖ держави – Кримського ханства. Бахчисарай у переклад╕ – «Садовий палац». Склада╓ться враження, що палац, а пот╕м ╕ все м╕сто, немовби замаскован╕: нав╕ть зараз ╖х можна побачити т╕льки наблизившись впритул.
Хан-Сарай будувався не одразу ╕ не ма╓ певного ╓диного плану та стилю. Його будували тисяч╕ бранц╕в, захоплених п╕д час наб╕г╕в у ясир, та майстри з ╤рану, Туреччини, ╤тал╕╖ та В╕рмен╕╖. Загалом загальний арх╕тектурний стиль палацового комплексу в╕дпов╕да╓ так зван╕й «сельджуцьк╕й» арх╕тектур╕, де переплелись буд╕вельн╕ традиц╕╖ в╕д Китаю до Середземномор’я. Вперше палац згаду╓ться у документах за 1502 р╕к. Найдавн╕ша датована пам’ятка – Портал посольських зал╕зних дверей (Дем╕р-Капу), б╕льше в╕домий як Портал Алев╕за. ╥х побудував у 1503 роц╕ ╕тал╕йський арх╕тектор Алев╕з Фряз╕н Новий. (П╕зн╕ше в╕н побудував Архангельський собор у московському Кремл╕). У палац╕ на повну силу виру╓ фантаз╕я та╓мниць «Тисяч╕ ╕ одн╕╓╖ ноч╕», в╕д вор╕т з гербом Гера╖в (дв╕ обвит╕ зм╕╖) до найдальшого мавзолею Д╕ляри-Б╕кеч г╕пнотизу╓ сх╕дний м╕раж, як марево. Та╓мнича романтичн╕сть вита╓ у Л╕тн╕й альтанц╕, Басейному садочку або у Фонтанному подв╕р’╖, де розташован╕ легендарн╕ фонтани палацу: Золотий (Магзуб, 1733-1737) та Фонтан Сл╕з (Сельсеб╕ль, 1764) б╕льш в╕домий як Бахчисарайський фонтан, створений ╕ранцем Омером (Умер аль-Хадж Мустафа) за наказом Крим-Герая в пам’ять про улюблену дружину Д╕ляру-Б╕кеч. Це до нього колись О. С. Пушк╕н прин╕с дв╕ червон╕ троянди ╕ прославив у сво╖х поемах.
А ск╕льки та╓мниць знають Зал Дивану, де проходили наради ╕ вершився суд, Посольський зал, Ханська канцеляр╕я та Золотий каб╕нет. Немало з╕тхань пам’ята╓ Гаремний корпус колись Персидського сералю, в╕д якого залишилось чотири к╕мнати, гаремний сад, де, кр╕м дружин ╕ одал╕сок хана, могли прогулюватись т╕льки ╓внухи та павич╕. А ще – Соколина вежа.
Прикрасою палацового комплексу ╓ Велика Ханська мечеть Хан-Джам╕. Два б╕лосн╕жн╕ м╕нарети ракетами спрямован╕ в небо над черепичними червоними дахами, сперечаючись ╕з зеленими тополями.
╤ зараз, як колись, п’ять раз╕в на добу голос муедзина, п╕дсилений динам╕ками, заклика╓ до намазу правов╕рних. Зараз тут в╕дбуваються святков╕ богослуж╕ння. Все поверта╓ться на круги своя.
Про в╕чне кожен замислю╓ться на мезарлику – ханському цвинтар╕, де збереглось 113 поховань, з яких власне ханських – 18. Увагу приверта╓ восьмиколонна ротонда над могилою Мангл╕ Герая ╤╤. Вишукан╕ еп╕таф╕╖ арабською розчулюють сво╓ю глибокою ф╕лософ╕╓ю, яка властива вс╕м написам Хан-Джам╕ ╕ Хан-Сарая – б╕ля фонтан╕в, над дверима ╕ на ст╕нах. Вражають у палац╕ сх╕дн╕ в╕зерунки – р╕зьблен╕ по дереву ╕ каменю, мальован╕ орнаменти ╕ в╕траж╕. Надовго запам’ята╓ться парковий ансамбль палацу з елементами японського стилю, клумби троянд ╕ плющ. Завершу╓ огляд палацу мемор╕ал загиблих у роки Громадянсько╖ та Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йн.
Разом ╕з палацом приваблю╓ й Еск╕-Дюрбе (Старий Мавзолей), побудований ще у XV стол╕тт╕, який, можливо, п╕зн╕ше надихав буд╕вельник╕в Аз╕злеру та мезарлику, та середньов╕чна лазня (гамам) Сари-Гюзель.
Найзагадков╕ше м╕сце в Бахчисара╖ – некрополь Еск╕-Юрт у зах╕дн╕й частин╕ м╕ста. Це залишки б╕ля поселення ще, можливо, з час╕в «половецького поля». А в самому Бахчисара╖ привертають увагу останн╕ розкопки ╕ знах╕дки археолог╕в. Це, перш за все, кяризи – середньов╕чна система водопостачання та канал╕зац╕╖. Ц╕кавим у м╕ст╕ ╓ ╕ цвинтар геро╖в Кримсько╖ в╕йни. У той час в Бахчисарайському палац╕ був великий шпиталь. Ск╕льки ж на могилах там укра╖нських пр╕звищ?
Бахчисарай та околиц╕ завжди надихали митц╕в на створення видатних твор╕в. Незважаючи на перебудови ╕ плин часу, Кримська Альгамбра зберегла неп╕дробний сх╕дний колорит, екзотичн╕сть, чим ╕ приваблю╓ до себе. Як у казку з дитинства.
В╕ктор ТУРЧИН.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7536

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков