Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3609)
З потоку життя (6843)
Душі криниця (3685)
Українці мої... (1500)
Резонанс (1588)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1752)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТЕПАН ПАВЛЮК. ЩО? ФЛОТ УКРА╥НИ? ЗАБИРАЙ!
Ми давно не бачилися, з часу анекс╕╖ Криму. М╕й давн╕й знайомий, полковник, служив у...


╤ВАН КОВАЛЕНКО: УКРА╥НА ╤ РОС╤Я
Всю трагед╕ю ХХ стол╕ття Москва конвертувала в ол╕гарх╕в, багат╕╖в ╕ корупц╕онер╕в, як╕ ╖здять...


ПОРУЧНИК ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО – СПРАВЖН╤Й КЕР╤ВНИК ПОВСТАННЯ НА ПАНЦЕРНИКУ «ПОТЬОМК╤Н»
Добрим поводженням з матросами Коваленко здобув ╖хню любов в протилежн╕сть до ╕нших оф╕цер╕в,...


МО╥ СПОГАДИ ПРО В╤ЙНУ
Все менше лиша╓ться очевидц╕в, як╕ бачили ╖╖ початок, жили в окупац╕╖ чи евакуац╕╖ (╕ важко...


СЛАВНИХ ПРАД╤Д╤В ВЕЛИКИХ ПРАВНУКИ ПОГАН╤ – ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ТА╢МНИЧ╤ П╤ДЗЕМЕЛЛЯ Р╤ВНОГО?
Кому ╕ нав╕що потр╕бне вта╓мничення справжньо╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни такими галасливими, але пустими по...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 17.07.2009
ЧОМУ У КРИМУ НЕ ШАНУЮТЬ УПА
МИРОСЛАВ МАМЧАК

УПА ╤ КРИМ

Коли читаю севастопольськ╕ та кримськ╕ публ╕кац╕╖ про «фашистських прислужник╕в ╕ колаборант╕в з УПА», в пам’ят╕ завжди спливають материнськ╕ спогади про 1946 пово╓нний р╕к. Про п╕сляво╓нний, 1946-1947 рок╕в, Голодомор в Укра╖н╕. Мати, що сам╕ пережили депортац╕ю п╕д час операц╕╖ «В╕сла», часто пригадували нам, малим, як п╕сля в╕йни тисяч╕ опухлих «бассараб╕в», жител╕в Бессараб╕╖, Одещини, Херсонщини ╕ Микола╖вщини, обл╕пивши як мухи вагони по╖зд╕в, шукали порятунку в╕д голоду на Прикарпатт╕. Кожного ранку в селах збирали мертвих на дороз╕. Державно╖ допомоги голодуючим не ╕снувало. Щодня мати разом з жителями села варили великий баняк борщу ╕ виносили на дорогу. Та ╖сти борщу опухлим з голоду, що ледве пересували ноги, було не можна, деяк╕, по╖вши, вмирали прямо там. Опухлим давали шматок хл╕ба з молоком ╕ так старалися привести ╖х до життя. Померлих хоронили на цвинтар╕ за селом у братськ╕й могил╕. Ту могилу, як завели колгосп, трактором зр╕вняли з землею, сл╕ду не лишилося.
 – А у нас голоду не було? – допитувався я. Не було, чув у в╕дпов╕дь, бо не було у нас колгоспу, мали сво╓ поле ╕ спасалися з нього. А чого у нас не було колгоспу? – ╕ тут я, кандидат до лав юних лен╕нц╕в, отримував зам╕сть в╕дпов╕д╕ ляпаса по потилиц╕: запам’ятай, нашу родину вже раз виселяли!
 Колгоспу не було тому, пояснив згодом старий сус╕д, що у нас була УПА. А не було колгоспу, то й не було голоду. А як не стало тих хлопц╕в, то й завели колгосп, ото й так ╕ б╕ду╓мо, на трудодн╕. Навесн╕ ╕ восени в школу ми ходили бос╕.
 ╤ справд╕, зах╕дноукра╖нськ╕ област╕, де у п╕сляво╓нн╕ роки оперувала Укра╖нська Повстанська Арм╕я, Голодомор 1946-1947 рок╕в об╕йшов стороною, хоч 1946 р╕к видався там засушливим. Про це чомусь не пишуть у кримськ╕й ╕ севастопольськ╕й прес╕, що саме в цих «бандер╕вських» областях тод╕ врятувалися в╕д голодно╖ смерт╕ сотн╕ тисяч мешканц╕в п╕вденних областей Укра╖ни. У т╕ голодн╕ роки «сх╕дняки» не боялися бандер╕вц╕в, що були в той час не уявними, а реальними повстанцями, а будь-якими шляхами добиралися до того краю врятуватися в╕д «колгоспного» раю.
Односельц╕ розказували, що ╕ в пер╕од г╕тлер╕всько╖ окупац╕╖ УПА не дозволила нацистам в╕льно вивозити контингенти з Укра╖ни та нищити укра╖нськ╕ села. По╓днання широких мас з УПА привело до створення в Галичин╕, на Волин╕ ╕ Пол╕сс╕ «повстанських республ╕к» або, як ╖х ще називали, «п╕дп╕льних держав». Вит╕снивши н╕мецьк╕ адм╕н╕страц╕╖ з с╕льських район╕в, УПА запровадила там власний адм╕н╕стративний апарат, який охоплював р╕зн╕ сторони життя людей: зв’язок, безпеку, господарство, адм╕н╕страц╕ю л╕с╕в, кооперац╕ю, виробництво, охорону здоров’я, культурно-осв╕тню робота. У середин╕ 1943 року повстанська адм╕н╕страц╕я зм╕цн╕ла наст╕льки, що Головне командування УПА запровадило «Розпорядження в земельн╕й справ╕», селянам почали видавати «Акти на землю», почала д╕яти Дирекц╕я л╕с╕в, яка видавала асигнац╕╖ на паливо ╕ буд╕вельний матер╕ал. Д╕йшло до того, що н╕мецьк╕ гарн╕зони у великих м╕стах Волин╕ вимушен╕ були звертатися до них за такими асигнац╕ями.
Поширення ╕ зм╕цнення УПА викликало спробу н╕мецького командування знищити «жид╕всько-б╕льшовицьк╕ банди» (як н╕мецька пропаганда виставляла УПА в очах укра╖нц╕в). Радянська пропаганда, у свою чергу, виставляла УПА «н╕мецько-укра╖нськими нац╕онал╕стами» ╕ прислужниками фашист╕в. Прикметно, що саме стосовно укра╖нського визвольного руху, як це сьогодн╕ не дивно, б╕льшовики ╕ нацисти порозум╕лися ╕ сп╕льними д╕ями почали поборювати УПА, як сп╕льного ворога.
 Про ставлення г╕тлер╕вц╕в до ОУН ╕ УПА наочно св╕дчить директива пол╕ц╕╖ ╕ СД за № 12/41 в╕д 25.11.1941 року: «Все активисты бандеровского движения должны немедленно арестовываться и после тщательного допроса должны быть без шума ликвидированы под видом грабителей» (ГДА СБУ: Ф. 9. – Спр. 19. – стор. 106). Тут, як говориться, все зрозум╕ло.
 Масовий терор г╕тлер╕вц╕в проти укра╖нц╕в на окупованих землях розпочався взимку 1942 року з арешт╕в ╕ розстр╕л╕в актив╕ст╕в ОУН, за п╕дтримку повстанц╕в було спалено десятки с╕л. Навесн╕ ╕ вл╕тку 1943 року п╕д кер╕вництвом «видатного фах╕вця у поборюванн╕ банд» генерала фон дем Баха, спец╕ально присланого Г╕ммлером, розпочалася широкомасштабна н╕мецька акц╕я проти УПА, бо╖ з якою поширилися на Пол╕сся ╕ всю Волинь. В акц╕╖ умиротворення укра╖нц╕в було зад╕яно 27 бомбардувальник╕в, 50 танк╕в, 10 моторизованих батальйон╕в з артилер╕╓ю, 5 бронепо╖зд╕в, 10 тисяч н╕мецьких, угорських ╕ польських пол╕цейських. Л╕с став по-справжньому кривавим.
Перший кровопролитний ╕ тривалий б╕й УПА з н╕мецькими окупантами в╕дбувся 7 лютого 1943 року. Протягом багатогодинного бою повстанц╕ штурмом захопили районний центр Володимирець на Р╕вненщин╕, знищили тамтешн╕й н╕мецький гарн╕зон, батальйон «шуцман╕в» ╕ сотню козак╕в РОА. 28 березня перед УПА кап╕тулював райцентр Олика на Житомирщин╕, 17 жовтня – взято штурмом м╕сто Бараш, ╕ вс╕ прилегл╕ територ╕╖ в╕д╕йшли п╕д контроль УПА. Головною базою УПА став райцентр Колки (Колк╕вська республ╕ка).
У липн╕ 1943 року в╕дбулося 35, у серпн╕ – 24, у вересн╕ – 15 кровопролитних бо╖в, в ход╕ яких УПА втратила вбитими ╕ пораненими 1237 старшин ╕ б╕йц╕в. Н╕мц╕ втратили понад 3 тисяч╕ вбитими. Вир╕шальн╕ бо╖ в╕дбулися 7-9 вересня 1943 року п╕д Ковелем, в ход╕ яких УПА вщент розгромила групу н╕мецьких в╕йськ, внасл╕док чого нав╕ть виникла пан╕ка в н╕мецькому гарн╕зон╕ Ковеля. За результатами ц╕╓╖ карально╖ акц╕╖, Г╕ммлеру довелося зв╕льнити свого «головноуповноваженого» ╕ зам╕сть фон дем Баха призначити обергрупенфюрера СС генерала пол╕ц╕╖ Пр╕цмана, акц╕╖ якого теж завершилися поразкою в╕д УПА.
У той час, коли УПА вела кривав╕ бо╖ з г╕тлер╕вськими катами фон Баха, а в Ковел╕ г╕тлер╕вц╕ пан╕чно готувалися до евакуац╕╖, з п╕вноч╕ на повстанц╕в розпочали наступ радянськ╕ партизанськ╕ з’╓днання генерал╕в Федорова, Ковпака ╕ Михайлова. «Федор╕вц╕» ╕ «михайл╕вц╕» нищили села та мордували селян Волин╕ ╕ Пол╕сся не г╕рше за фашист╕в. Так був створений п╕вн╕чний фронт УПА. Коли курен╕ УПА заступали ╖м дорогу, з тилу ╖х атакували н╕мц╕. Однак у Галичину, в Карпати, вдалося прорватися лише Ковпаку. Проте повн╕стю опанувати територ╕╓ю Волин╕, Пол╕сся ╕ Карпат до п╕дходу радянсько-н╕мецького фронту н╕ коричневим, н╕ червоним «визволителям» так ╕ не вдалося. Не випадково ж радянський фронтовий генерал Баланд╕н у сво╓му лист╕ до командування УПА у 1944 роц╕ дякував «в╕дважним укра╖нським партизанам» ╕ пропонував провести у Лисц╕, де знаходився його штаб, переговори про орган╕зац╕ю боротьби «проти сп╕льного ворога». Той же фон Бах у сво╖х зверненнях до укра╖нц╕в звинувачував УПА у сп╕впрац╕ з б╕льшовиками, спираючись на «лист маршала Василевського до УПА», в якому н╕бито гарантувалося «включить вождя украинского народа Степана Бандеру в состав советского правительства Украины». Про ставлення УПА до н╕мц╕в, яким, як твердять багато кримських «╕сторик╕в», вона прислужувала, св╕дчить стенограма допиту в╕д 1-2 серпня 1945 року захопленого НКВС командувача УПА-Зах╕д Олександра Луцького (ГДА СБУ: Ф. 5.– спр. 67418. – т. 1. арк. 242-274), з яко╖ д╕зна╓мося, що Головнокомандувач УПА Роман Шухевич «за ведение переговоров с немцами меня (О. Луцького – авт.), «Дора» и «Бориса»… отдает суду т. н. революционного трибунала УПА…». Роман Шухевич не пробачив спробу налагодити перемовини нав╕ть сво╓му командувачу, бо розум╕в, що так╕ спроби будуть використан╕ згодом противником як сп╕впраця УПА з фашистами.
З╕ зв╕льненням територ╕╖ Укра╖ни в╕д г╕тлер╕вц╕в, проти укра╖нських повстанц╕в направлялася ц╕ла арм╕я в╕йськ НКВС ╕ КДБ не лише у зах╕дн╕, а й у ╖╖ сх╕дн╕ рег╕они. Так, сп╕льним розпорядженням Наркома внутр╕шн╕х справ СРСР Л. Бер╕╖ та Наркома Держбезпеки СРСР В. Меркулова в╕д 9.10.1944 р.
№ 001240/00380 (ГДА СБУ: Ф. 9. Спр. 20. – арк. 10-13) було направлено: у Льв╕вську область – 1 стр╕лецька бригада, кавалер╕йський полк, 5 стр╕лецьких батальйон╕в, у Р╕вненську область – 2 стр╕лецьк╕ бригади та 4 окремих батальйони, у Волинську область – стр╕лецьку див╕з╕ю з трьох полк╕в, окремий стр╕лецький батальйон НКВС ╕ т. д. Та див╕з╕╖ ╕ бригади у боротьб╕ з укра╖нцями виявилися не надто ефективними, про що св╕дчить такий документ: «Справка от 12.06.45 г. О подготовке Парада Победы в Москве» (ГДА СБУ: Ф. 2. – оп. 169 – спр. 3. – арк. 139) «Совершенно секретно. Народный комиссар внутренних дел УССР тов. Рясной и Народный комиссар ГБ УССР тов. Савченко № 93 от 11.06.45 г. дали указание всем начальникам УНКВД – УНКГБ областей УССР, что: в связи с предстоящим в июне 1945 г. в г. Москве парадом в ознаменование Победы над Германией приказываем: …3. Учитывая отмеченный за последнее время рост террористических и иных активных антисоветских проявлений на селе и в восточных областях УССР, всем УНКГБ – УНКВД восточных областей УССР принять меры к выявлению подобных проявлений, пресекать деятельность террористических элементов. 4. На всех пунктах военной цензуры усилить обработку корреспонденции, изымая все письма террористического и антисоветского характера, принимая меры к выявлению их авторов». Тод╕ в╕дправили в укра╖нський л╕с б╕льше 150 спец╕альних загон╕в п╕д виглядом бандер╕вц╕в. ╥хн╕ зв╕рства сьогодн╕ видаються за злочини УПА.
 Чи знало б╕льшовицьке кер╕вництво про боротьбу УПА в роки в╕йни з н╕мецько-фашистськими загарбниками? Документи св╕дчать, що волод╕ло достатньою ╕нформац╕╓ю. ╤ це красномовно п╕дтверджу╓ «совершенно секретная» «Ориентировка Наркома ГБ СССР В. Меркулова НК ГБ республик, краев и областей СССР «Об организации украинских националистов» за № 105 от 28.08.44 г.: «1. Из числа националистов нашлись элементы, в первую очередь из бандеровцев, которые приступили к собиранию сил для борьбы с фашистскими оккупантами под лозунгом «за самостоятельную Украину без немцев». В конце 1942 года под этим лозунгом в ряде мест Украины прошли антинемецкие демонстрации… Во Львове 7 сентября 1942 года немцами была расстреляна демонстрация… было убито 20 человек, в Ровно… расстреляно 40. В этих условиях руководители ОУН бандеровского толка объявляют себя врагами немцев…» (ГДА СБУ: Ф. 9. Спр. 19. Арк. 104-118).
 Сьогодн╕, вже у незалежн╕й Укра╖нськ╕й держав╕, про яку мр╕яли ╕ йшли на смерть повстанц╕ УПА, сучасн╕ рос╕йськомовн╕ борц╕ з фашизмом у Севастопол╕ та у Криму геро╖чну боротьбу УПА проти р╕зношерстих поневолювач╕в р╕дно╖ земл╕ виставляють не ╕накше, як суц╕льний рух колаборант╕в. Що за цим сто╖ть?
А багато що ста╓ зрозум╕лим, якщо заглянути у колишн╕ спецхрани. П╕дн╕маючи без будь-якого об╜рунтування гам╕р про «пособничество бандеровцев» фашистам, у першу чергу, прихову╓ться масштабний колаборац╕он╕зм у Криму, в тому числ╕ ╕ у Севастопол╕, у пер╕од ╖х н╕мецько-румунсько╖ окупац╕╖. Пер╕од окупац╕╖ Криму, життя кримчан ╕ севастопольц╕в «п╕д н╕мцями ╕ румунами» ╕ сьогодн╕ все ще ╓ тайною тайн, все обходиться загальними фразами про визискування народу окупантами ╕ протистояння окупантам виключно б╕льшовицького п╕дп╕лля.
 Але не все було так просто. Якщо в Зах╕дних рег╕онах Укра╖ни на захист свого народу в╕д нацистських на╖зник╕в стала УПА, то у п╕вденно-сх╕дних рег╕онах ╕ в Криму на допомогу окупантам гнобити р╕дний народ стали лег╕они колаборант╕в вже з середини л╕та 1942 року, як╕ ходили п╕д тими ж прапорами, п╕д якими зараз ходить Русская община, носили ту ж форму, що носять наш╕ нин╕шн╕ кримськ╕ козачки.
╤ вс╕ вони розмовляли, м╕ж ╕ншим, рос╕йською мовою. Абсолютна б╕льш╕сть фашистських пос╕пак – формувань РОА на теренах Криму ╕ Укра╖ни в ц╕лому було створено якраз з рос╕йськомовних колаборант╕в Укра╖ни. ╤ ц╕ факти ╓ темою для обговорення сучасно╖ мовно╖ пол╕тики в Укра╖н╕, бо бачимо, що цей «досв╕д» знову впроваджу╓ться у життя – з рос╕йськомовних громадян знову формуються антиукра╖нськ╕ «парт╕╖», як╕ грубо, показово ╕ провокац╕йно до укра╖нц╕в в╕дриваються в╕д укра╖нсько╖ культури, традиц╕й народу, серед якого проживають, в╕д ╕де╖ укра╖нсько╖ державност╕.

(Зак╕нчення в наступному номер╕).


ПОВСТАНЧИЙ КРИМ
Нещодавно у державному п╕дпри╓мств╕ «Видавництво «Тавр╕я» видана книга, яка вже стала под╕╓ю в л╕тературному ╕ не т╕льки житт╕ Криму. Йдеться про «Повстанчий Крим» Володимира Чорномора (В. М. Проценко). Це пов╕сть про укра╖нський визвольний рух у Криму. Головний герой – Володимир Шарафан. В╕н пройшов вишк╕л у кримськ╕й ОУН, очолював референтуру з пропаганди та був одним ╕з кер╕вник╕в укра╖нського ком╕тету з п╕дготовки збройного повстання. Схоплений НКВС та загадково страчений. Пов╕сть ╜рунту╓ться на достов╕рних фактах ц╕лком та╓мно╖ арх╕вно╖ справи, спогадах доньки героя, Людмили Шарафан, розпов╕дях м╕сцевих комбатант╕в ОУН-УПА.
Ц╕каво, що перш╕ пов╕домлення про вих╕д ц╕╓╖ книги викликали, без переб╕льшення, лють у середовищ╕ колишн╕х про╕мперськи налаштованих ос╕б та орган╕зац╕й Криму. ╥х ц╕кавить усе – в╕д кошт╕в, на як╕ була видана ця книга, до схеми ╖╖ розповсюдження.
Хочу по╕нформувати ус╕х зац╕кавлених ос╕б, що «Повстанчий Крим» побачив св╕т за сприяння голови Конгресу укра╖нських нац╕онал╕ст╕в Олекс╕я ╤вченка та голови Товариства укра╖нсько╖ мови США професора В╕ри Боднарук.
Серг╕й Савченко,
голова Всекримського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Тараса Шевченка, заступник голови кримсько╖ орган╕зац╕╖ ВО «Свобода» з пол╕тосв╕ти.
* * *
«Кримськ╕ органи Служби безпеки Укра╖ни мають негайно оприлюднити секретн╕ матер╕али, пов’язан╕ з боротьбою ОУН-УПА в Криму», – заявив голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Олег Фомушк╕н. За його словами, «кримчани мають отримати доступ до справжньо╖, а не сфальсиф╕ковано╖ спецслужбами СРСР, ╕стор╕╖ боротьби Укра╖ни з н╕мецькими окупантами». В╕н назвав «╕стер╕╓ю» реакц╕ю укра╖нофобських орган╕зац╕й п╕вострова з приводу недавнього видання книги Володимира Чорномора «Повстанчий Крим» про д╕яльн╕сть ОУН-УПА на п╕востров╕ п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
«Кримськ╕ п╕дрозд╕ли УПА входили до складу антифашистських сил п╕вострова, ╕ доклали значних зусиль для перемоги над нацизмом. Загони УПА д╕яли в С╕мферопол╕, ╢впатор╕╖, Джанко╖, Ялт╕, Укра╖нц╕, Петр╕вц╕, в Севастопол╕, ╕нших м╕стах Криму». «Антиукра╖нськ╕ сили хапаються за штучн╕ радянськ╕ м╕фи про укра╖нських нац╕онал╕ст╕в – н╕бито пос╕бник╕в окупант╕в, оск╕льки бояться поглянути правд╕ в оч╕», – п╕дсумував О. Фомушк╕н.
* * *
P. S. Прим╕рник книги «Повстанчий Крим» ╓ в редакц╕йн╕й б╕бл╕отец╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Посп╕шайте прочитати!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7523

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков