Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 10.07.2009
БУДИТЕЛ╤

Цьогор╕чний укра╖нський народний календар нагаду╓, що 14 липня виповню╓ться 175 рок╕в в╕д дня народження М. О. Корфа (1834-1883 рр.), укра╖нського педагога ╕ методиста.
До ц╕╓╖ дати в мар╕упольському видавництв╕ «Азов’╓» вийшла друком книга «Колиска земсько╖ народно╖ школи. Стор╕нки з життя Миколи Олександровича Корфа». ╥╖ автор – учитель ╕ кра╓знавець Павло Мазур.
На другому м╕ському фестивал╕ «Книга ╕ преса Мар╕уполя» ця публ╕кац╕я була названа «Кращою книгою року», а ╖╖ автор проголошений Лауреатом.
В╕таючи нашого пост╕йного автора з усп╕шним завершенням багатор╕чно╖ творчо╖ роботи, друку╓мо фрагмент його книги. Йдеться про творче сп╕лкування двох ген╕╖в укра╖нсько╖ педагог╕чно╖ думки – К. Д. Ушинського ╕ М. О. Корфа.
В╕н знав, що фатальна розв’язка наближа╓ться – жити йому залишилося зовс╕м небагато. Остання ниточка, що ще зв’язувала його з друзями ╕ однодумцями – листи. ╤ в╕н квапився. На аркуш╕, випереджаючи один одного, лягали нер╕вн╕ рядки. «О, якби Вас можна було помножити на к╕льк╕сть наших губерн╕й – не кажу вже про пов╕ти, – через десять рок╕в Рос╕я була б вже ╕ншою! Але Ви й так робите багато одним сво╖м прикладом, ╕ Ваше ╕м’я пробуджу╓ не одне сонне земство...».
Тупий б╕ль, як це вже не раз було в останн╕ дн╕, знову стиснув серце... Невже к╕нець?.. А правиця, яку вже сковував цвинтарний холод, уперто виводила: «Дай же, Боже, Вам довго й усп╕шно боротись на т╕й нив╕, з яко╖ я вже готуюсь з╕йти, з╕м’ятий ╕ пошарпаний. Дай, Боже, Вам принести значно б╕льше корист╕, не т╕льки б╕льше, н╕ж я прин╕с, але нав╕ть б╕льше, н╕ж я м╕г би принести п╕д ╕ншим небом, при ╕нших людях ╕ за ╕нших обставин».
Перечекавши ще один напад болю в грудях, в╕н поставив у к╕нц╕ дату й пр╕звище «15 с╕чня 1869 року. Костянтин Ушинський». А на конверт╕ охайно вив╕в адресу «Олександровський пов╕т Катеринославсько╖ губерн╕╖, село Нескучне, Микол╕ Олександровичу Корфу».
Великий педагог, окраса не лише укра╖нсько╖, але ╕ св╕тово╖ педагог╕ки, передавав сво╓му молодшому побратимов╕ естафету турботи про осв╕ту простого люду.
Але чому серед багатьох сво╖х сподвижник╕в К. Д. Ушинський вибрав саме М. О. Корфа? Чому пов╕рив у нього, дов╕рився йому? Адже його лист – то сво╓р╕дний запов╕т, зболена лебедина п╕сня.
Шукаючи в╕дпов╕д╕ на ц╕ питання, уважно переглянемо листування К. Д. Ушинського ╕ М. О. Корфа. В них знайдемо самооц╕нку ╕ вза╓мооц╕нку творчо╖ спадщини двох корифе╖в на осв╕тянськ╕й нив╕. А ще цей д╕алог – сво╓р╕дний ключ для розум╕ння зм╕сту педагог╕чного подвигу нашого земляка.
*   *   *
Сталося так, що К. Д. Ушинський ╕ М. О. Корф особисто н╕коли ╕ не зустр╕чалися, хоча добре знали одне одного за публ╕кац╕ями й були однодумцями. ╢дине, що залишалось для них, – це листування.
Листування К. Д. Ушинського ╕ М. О. Корфа – одна з драматичних стор╕нок в ╕стор╕╖ в╕тчизняно╖ педагог╕ки ╕ школи. Уривки з ╖хн╕х лист╕в виливаються в схвильований д╕алог однодумц╕в ╕ бунтар╕в; один з них уже завершував св╕й житт╓вий шлях, ╕нший – лише виходив на нього, на тернистий шлях народного просв╕тителя.
Прислухаймось до ц╕╓╖ розмови, заглибимось не лише в зм╕ст лист╕в, але й у психолог╕ю ╖хн╕х автор╕в, мотиви ╖хн╕х вчинк╕в, емоц╕й...

КОРФ –  УШИНСЬКОМУ: «Н╕коли не бачившись з вами особисто, я давно знайомий з Вами за Вашими творами ╕ глибоко поважаю Вас як педагога. «Родное слово», «Детский мир» – книги, якими могла б пишатись не т╕льки рос╕йська л╕тература... «Родное слово» – це перлина нашо╖ педагог╕чно╖ л╕тератури».

УШИНСЬКИЙ – КОРФОВ╤: «Я давно з╕ справжньою насолодою стежу за Вашою д╕яльн╕стю. ...Вважаю, що земська школа повинна нарешт╕ покласти сталу основу народно╖ осв╕ти в Рос╕╖ ╕ що тепер саме настав час орган╕зувати розпорошен╕ спроби в цьому в╕дношенн╕... Я бажав би присвятити сво╖ останн╕ сили земським школам...».

КОРФ – УШИНСЬКОМУ: «Ваше схвалення служить не лише найкращою нагородою за мою працю, але й найкращим заохоченням не кинути т╕╓╖ важко╖ боротьби, яку я проводжу...».

УШИНСЬКИЙ – КОРФОВ╤: «...Але Ви й так робите багато сво╖м т╕льки прикладом, ╕ ╕м’я Ваше будить не одне сонне земство... На мою думку, у наш час земська школа ╕ народна школа –  синон╕ми…».

КОРФ – УШИНСЬКОМУ: «Всяка д╕яльн╕сть, нав╕ть ╕ наш╕ скромн╕ спроби, збуджують заздрощ╕, насм╕шки. Ваше перо могло б… п╕дтримати справу, що народжу╓ться. Я так см╕ливо звертаюсь до вас ╕з цим проханням тому, що н╕коли не можу соб╕ уявити того, що автор «Родного слова» м╕г ставитись апатично до справи народно╖ осв╕ти або до людей, як╕ зважились серед загально╖ летарг╕╖ вступити на це тернисте у наш час поле...».
*   *   *
Як потр╕бна була М. О. Корфов╕ п╕дтримка К. Д. Ушинського! ╤ той робив усе, аби ╕нформац╕я про справи в Олександр╕вському пов╕т╕ д╕йшла до найв╕ддален╕ших куточк╕в держави.
У програмн╕й статт╕ «Загальний погляд на виникнення наших народних шк╕л», що була останньою у творчому доробку К. Д. Ушинського, автор, посилаючись на «Зв╕ти» Олександр╕вського земства (а вони завжди надсилались йому М. О. Корфом), з особливим захопленням писав: «...Ми пошлемося т╕льки на Олександр╕вське земство й на те, що зробило воно для народно╖ осв╕ти за як╕сь три роки сво╓╖ шк╕льно╖ д╕яльност╕. Якщо ви, читачу, не об╕знан╕ з ц╕╓ю д╕яльн╕стю, то радимо вам прочитати уважно надрукован╕ зв╕ти про не╖... Прочитайте ж цей зв╕т ╕ подумайте, що було б, якби в ус╕х наших пов╕тах зроблено було за останн╕ три роки для народно╖ осв╕ти те саме, що було зроблено в Олександр╕вськ╕м пов╕т╕? Чи не могли б ми тод╕ з горд╕стю сказати, що швидк╕сть ╕ м╕цн╕сть розвитку нашо╖ народно╖ школи, незважаючи на ц╕лковиту в╕дсутн╕сть примусовост╕, до яко╖ вдавались ╕нш╕ держави, н╕трохи не поступа╓ться т╕й швидкост╕ й м╕цност╕, з якою будувалася народна школа в найб╕льш цив╕л╕зованих державах».
*   *   *
В╕нець титан╕чних зусиль М. О. Корфа ╕ його однодумц╕в зримий: у 70-80-х роках Х╤Х стол╕ття Мар╕упольський пов╕т (що в 1872 роц╕ вид╕лився з╕ складу Олександр╕вського пов╕ту Катеринославсько╖ губерн╕╖) був ПЕРШИМ у Рос╕╖ за к╕льк╕стю шк╕л, учн╕в ╕ вчител╕в, становив собою сво╓р╕дну творчу лаборатор╕ю, де в╕дпрацьовувались орган╕зац╕йн╕ й методичн╕ новац╕╖.
Учительство Приазов’я тих час╕в славилося сво╖м творчим п╕дходом до вир╕шення складних питань орган╕зац╕╖ й зм╕сту навчання та виховання у початков╕й осв╕тн╕й ланц╕. ╥хн╕й сп╕льний досв╕д – то не лише славна стор╕нка нашо╖ ╕стор╕╖. Багато що з того досв╕ду не втратило сво╓╖ актуальност╕ й нин╕, коли ми, переступивши пор╕г XXI стол╕ття, шука╓мо в Укра╖н╕ шляхи розбудови нац╕онально╖ школи. Концепц╕я нац╕онально╖ системи навчання й виховання д╕тей ма╓ будуватися на м╕цних п╕двалинах, що ╖х заклали наш╕ попередники –  видатн╕ укра╖нськ╕ педагоги ╕ методисти К. Д. Ушинський ╕ М. О. Корф.

Павло МАЗУР,
учитель ╕ кра╓знавець.
м. Мар╕уполь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7501

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков