Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 10.07.2009
ДЗЮРЧАТЬ СТРУМОЧКИ ЧАР╤ВН╤…

ВКЛОН╤МОСЯ ВЧИТЕЛЮ!

Вже стало звичним нар╕кати на долю молодих вчител╕в-укра╖н╕ст╕в, як╕ за розпод╕лом потрапили до кримського села. Не хочу сказати, н╕би це безп╕дставно. Але бува╓ й по-╕ншому. Виняток (а можливо, ╕ не виняток?) ╕з цього сумного правила –  зараз перед╕ мною. Це Св╕тлана Володимир╕вна Лесик (на фото вгор╕), вчителька укра╖нсько╖ мови та л╕тератури школи с. Земляничного Б╕лог╕рського району. ╤ при╖хала вона не скаржитися, а спод╕ваючись налагодити сп╕впрацю ╕з «Кримською св╕тлицею», бо серцем в╕дчула: ми потр╕бн╕ одна одн╕й.
Св╕тлана народилася на Льв╕вщин╕ у м. Дрогобич╕ в прост╕й роб╕тнич╕й родин╕. П╕сля зак╕нчення школи спершу хот╕ла вступити до медичного училища, але, одержавши за диктант дв╕йку, знев╕рилася у сво╖х можливостях, хоча д╕вчина ╕ не в╕дкидала думки: щось тут не так, бо вважала себе достатньо грамотною. Тим не менше п╕шла до профес╕йного училища навчатися на кравчиню. Та паралельна робота на швейн╕й фабриц╕ ╖╖ аж н╕як не задовольняла. Це було не те, чим вартувало обмежитися на все життя. ╤ д╕вчина спробувала вступити до Дрогобицького державного ун╕верситету ╕м. ╤. Франка. Р╕вень ╖╖ п╕дготовки тут виявився достатн╕м, ╕ вона стала студенткою. В ун╕верситет╕, вже на першому курс╕ зустр╕ла свою долю. Юнака звали В╕тал╕й, ╕ на той час в╕н був старшокурсником. Як ╕ Св╕тлана, готувався стати вчителем укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури та ще й народознавства. За розпод╕лом В╕тал╕я направили в с. Мельничне Б╕лог╕рського району. Згодом до нього при╓дналася ╕ дружина, що продовжувала навчання заочно.
Пот╕м «ос╕ли» в Земляничному ╕ закохалися в цей чар╕вний куточок Укра╖ни. Л╕с ╕ гори, р╕чки ╕ водоспади, чудове пов╕тря, необмежений прост╕р, де можна ╕ на санках кататися взимку ус╕м класом, ╕ займатися спортом. Недарма ж саме в Земляничному в╕дпочивають рос╕яни з Нижнього Таг╕ла. Та й люди прив╕тн╕. Можливо, тому, що тут здеб╕льшого мешкають кримськ╕ татари, а для них укра╖нц╕ р╕дн╕ш╕ за рос╕ян (так вже розпорядилася ╕стор╕я). Маючи зовс╕м невеличкий клаптик земл╕, вчительська родина не б╕дувала –  у сус╕д╕в можна було придбати все необх╕дне для харчування.
На мо╓ запитання про ставлення селян до вивчення д╕тьми державно╖ мови Св╕тлана Володимир╕вна розпов╕да╓:
–Коли ми почали працювати в Земляничному, тут укра╖нську мову викладали вчител╕ ╕нших предмет╕в, скаж╕мо, математики. А бувало, що й люди зовс╕м без педагог╕чно╖ осв╕ти. С╕м рок╕в тому батьки д╕тей взагал╕ не дуже розум╕ли, нав╕що ╖╖ вивчати. Але ми згодом в╕дкрили укра╖номовний клас ╕з дев’яти учн╕в. Зараз ц╕ д╕ти стали четверокласниками. А з 1 вересня знову за парти сядуть першокласники, батьки яких забажали, аби вони навчалися державною мовою. До реч╕, майже вс╕ вони за нац╕ональн╕стю –  кримськ╕ татари. Нин╕шн╕ми четверокласниками з першого дня навчання оп╕ку╓ться випускниця Ялтинського педагог╕чного училища Олена Анатол╕╖вна Шевн╕на. Ц╕ чудов╕ нац╕ональн╕ костюми, як╕ ви бачите на фотограф╕ях, пошила вона власноруч. А найменшеньких буде навчати ╕ виховувати теж колишня випускниця того ж самого училища Ольга Серг╕╖вна ╢рмакова. Взагал╕ укра╖нська мова у нас сьогодн╕ на г╕дному м╕сц╕. Можливо, тому, що м╕й чолов╕к, зак╕нчивши управл╕нськ╕ курси при Президентов╕ Укра╖ни, був призначений директором школи. Це допомогло йому «вибити» ще одну годину на тиждень вивчення державно╖ мови. До реч╕, кримськотатарська для ус╕х наших учн╕в ╓ обов’язковою. Хоча ма╓мо ╕ окрем╕ класи з кримськотатарською мовою навчання. ╥х –  ц╕ла паралель. З цими д╕тьми я сп╕лкуюся укра╖нською мовою, ╕ вони все добре розум╕ють.
В╕дчува╓ться, що про свою вчительську долю Олена Володимир╕вна розпов╕да╓ з горд╕стю ╕ рад╕стю. Про те, як╕ дружн╕ у них д╕ти, хоча школа –  одна на с╕м с╕л. ╤ якби не вид╕лений с╕льрадою автобус, вони б бачились досить р╕дко; про позакласн╕ заходи –  в╕дв╕дування Дитячого парку, лялькового театру, зоопарку в С╕мферопол╕; про сп╕льн╕ свята (День матер╕, свято Святого Миколая, «Прощавай, букварику!», нав╕ть дн╕ народження), тижн╕ укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. А особливо –  про усп╕хи сво╖х вихованц╕в, щоправда, йдеться здеб╕льшого про конкурси, як╕ влаштову╓ рос╕йська община, котр╕й не байдуже й до в╕ддалених пол╕етн╕чних с╕л.
Пиша╓ться Св╕тлана Лесик ╕ власним сином Вадиком, що в╕дзначився у м╕жнародному математичному конкурс╕ «Кенгуру» та пос╕в четверте м╕сце серед знавц╕в укра╖нсько╖ мови у конкурс╕ Петра Яцика.
Але особливо при╓мний спогад залишив по соб╕ фестиваль «Волшебный ручеек», започаткований на пропозиц╕ю настоятельки Топловського Свято-Тро╖цького Параскев╕╓вського ж╕ночого монастиря Параскеви. Якщо тор╕к у цьому дитячому свят╕ взяли участь здеб╕льшого лише м╕сцев╕ школяр╕, то цього року до Земляничного при╖хали гост╕ ╕з Судака, Н╕жньог╕рського району, д╕ти з реаб╕л╕тац╕йного центру-╕нтернату закритого типу (с. Садове), с╕л Багатого, Цв╓точного, Зиб╕ного, м╕ст Б╕лог╕рська, Зеленог╕рська, нав╕ть три колективи з Херсона. А присвячена ця под╕я була Дню захисту д╕тей, що в╕дзнача╓ться у перший день л╕та. Серед гостей були й так╕, що прийшли на свято п╕шки за багато к╕лометр╕в (не було грошей на транспорт). Але не пошкодували, бо ╕ насп╕вались, ╕ натанцювалися, ╕ сво╖ спортивн╕ навички мали прив╕д показати! Та найголовн╕ше, що у цьому фестивал╕ д╕йсно перемогла дружба –  перш╕ м╕сця не призначалися, а подарунки (м’яку ╕грашку, солодощ╕) одержали вс╕ команди. А ще вс╕х учасник╕в (╖х було б╕льше п’ятисот) черниц╕ смачно нагодували стравами власного приготування: пловом, булочками, салатом та компотом. До цього дня були виготовлен╕ ╕ спец╕альн╕ емблеми, подарован╕ на згадку д╕тям.
╤ хоча Св╕тлана Володимир╕вна не може похвалитися щедр╕стю власно╖ с╕льради, та тут змалечку навчаються вир╕шувати сво╖ проблеми самотужки –  д╕ти торгують городиною, фруктами, ╕ на все необх╕дне вистача╓. Вистача╓ ╕ вчительц╕: ╕ тепла, ╕ любов╕, ╕ сп╕лкування з природою, ╕ в╕дчуття важливост╕ справи, як╕й присвятила життя.

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7497

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков