Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«АСАНЧИК ╤ КАШКАЧИК» НА ВОЛИН╤
Цього тижня пров╕дав найпершу свою «альма матер» - р╕дну Рудко-Козинську 8-р╕чну...


ЧУДО ЗВЕРШИВ ╤ МОРОЗОМ ПРИГРОЗИВ...
19 вересня церква згаду╓ про чудо, зд╕йснене в Хонах самим Арх╕стратигом Миха╖лом - з кам'яно╖...


«РАНО ЖИТИ МАЙБУТН╤М»
В сьогодн╕шньому числ╕ «КС» пропону╓ читачам доб╕рку в╕рш╕в Юр╕я Щербика -...


╤ВАН П╤СНИЙ — ОСЕН╤ БАТЬКО ХРЕСНИЙ
На ╤вана Хрестителя журавл╕ потягнулися на п╕вдень - до ранньо╖ зими.


ДОПОМОЖ╤ТЬ ВИДАТИ ЗБ╤РКУ ПЕРЕМОЖЦ╤В КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬКОГО Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ДЛЯ ШКОЛЯР╤В «МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА!
П╕дготовлена до друку зб╕рка з кращими творами переможц╕в 4-го Всеукра╖нського л╕тературного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2009
ХРАМ УСП╤ННЯ — СВ╤Т КР╤ЗЬ В╤КИ

МАНДРУ╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»

Знову вих╕дн╕, ╕ знову романтичн╕ мандри горами ╕ долинами. Подорож печерними м╕стами п╕вденно-зах╕дного Криму в╕д Бакли до Тепе-Кермена можна продовжити з╕ сх╕дно╖ околиц╕ селища Скалисте, д╕ставшись туди маршрутним або власним автотранспортом, а також п╕шки з╕ станц╕╖ Поштова.
Перетнувши р╕чку Бодрак через м╕сток, шлях певний час йде п╕д куестами, серед яких праворуч вид╕ляються Кам’яна та Каблук, а л╕воруч – пагорб Мендер. За горою Каблук праворуч в╕дходить дорога у Глибокий Яр, яка приведе турист╕в до прадавньо╖ обсерватор╕╖, сво╓р╕дного кримського Стоунхенджа. Через отв╕р у скел╕ сонце проходить т╕льки дв╕ч╕ на р╕к – 7 кв╕тня та 5 вересня. А за горою Мендер видно б╕л╕ куполи сучасно╖ Кримсько╖ астроф╕зично╖ обсерватор╕╖ у селищ╕ Научний.
Прямуючи дал╕, минувши куестов╕ хребти Анихсирт та Беш-Кош (п’ять ст╕йбищ), шлях приводить подорожн╕х до плато Чуфут-Кале з п╕вноч╕. Тут дорога розгалужу╓ться. Якщо п╕ти л╕воруч, то вона вздовж сх╕дних скельних виступ╕в Чуфут-Кале з найвищою точкою 564 м приведе до гори – останця Тепе-Кермен (фортеця на пагорб╕, або пагорб-фортеця, 544 м). Але ц╕кав╕ше буде зробити гак, повернувши праворуч, ╕ долиною Ашлама-Дере, б╕льш схожою на ущелину, де почина╓ться бахчисарайська р╕чка Чурук-Су (вонюча вода), д╕статись села Старос╕лля (колишн╓ – Салачик) на сх╕дн╕й околиц╕ Бахчисарая. Свого часу в балц╕ Капли-Дере поруч ╕з Старос╕ллям археологами виявлено дв╕ стоянки раннього палеол╕ту – перв╕сно╖ людини п╕зньомусть╓рсько╖ епохи кам’яного в╕ку (це б╕льше 50-40 тисяч рок╕в тому), де знайдено рештки скелета двор╕чно╖ дитини. На п╕дстав╕ ц╕╓╖ знах╕дки у 1954 роц╕ антрополог М. М. Герасимов зробив реконструкц╕ю голови так званого «старос╕льського хлопчика». В╕дом╕ в цьому район╕ поселення тавр╕в та ск╕ф╕в.
На дн╕ Ашлама-Дере в╕дкрито ранньотаврське поселення, що тягнеться долиною 300 метр╕в. Тут при розкопках знайдено кам’ян╕ знаряддя прац╕ та л╕пна керам╕ка IX-VII ст. до н. е. Оточуюч╕ скел╕, природн╕ та штучн╕ гроти – крипти збер╕гають сл╕ди перебування людей у ц╕й м╕сцевост╕ з епохи бронзи до Середньов╕ччя. З п╕знього середньов╕ччя в╕домий ╕ Салачик, розташований там, де зустр╕чаються Ашлама-Дере з ущелиною Мар’ям-Дере. Салачик певний час виконував функц╕╖ тимчасово╖ столиц╕ новоствореного Кримського ханства. Тут була ставка кримського хана до завершення буд╕вництва ханського палацу в Бахчисара╖ (у переклад╕ – Садовий палац). Колись у Салачику був старий палац Джучи-Герай-хана, побудований у форм╕ чотирикутника, що уявляв собою невелику фортецю та п’ять мечетей. Зараз з палацового комплексу залишилось восьмикутне дюрбе-мавзолей над могилою засновника династ╕╖ кримських хан╕в Хаджи-Герая та його сина Менгл╕-Герая, побудоване, як спов╕ща╓ арабський напис, у 1501 роц╕. А ще – мусульманський духовний заклад Зинджирли-медресе. У 1786 роц╕ буд╕вля палацу була роз╕брана, а в радянськ╕ часи на м╕сц╕ Салачика ╕снував психоневролог╕чний диспансер. Зараз тут ведуться розкопки ╕ в╕дновлюються ╕сторико-арх╕тектурн╕ буд╕вл╕. А майдан перед Салачиком оточують буд╕вл╕, схож╕ на палаци сх╕дних владик.
В╕д Салачика дорога п╕д скелями правого схилу ущелини Мар’ям-Дере (Майрам-Дере) стр╕мко йде вгору до печерного Успенського монастиря. В╕д невеликого майданчика з ц╕лющим джерелом до Успенсько╖ церкви, вирубано╖ у вапняков╕й Успенськ╕й скел╕, ведуть широк╕ б╕л╕ сходини. Дата заснування ц╕╓╖ крипто-церкви нев╕дома. Можливо, це в╕дбулося у VIII ст. нашо╖ ери, коли б╕гл╕ в╕зант╕йськ╕ монахи-╕конопочитател╕ знайшли тут притулок в╕д пересл╕дувань св╕тсько╖ влади п╕д час руху ╕коноборчества (╕коноборства) у В╕зант╕╖. За легендою, Успенська церква була побудована на честь перемоги над Зм╕╓м. Успенський крипто-храм поважали нав╕ть кримськ╕ хани. Андр╕й Лизлов ще у XVII ст. наводить факти, коли Ходжа-Герай благав Пресвяту Богородицю в Успенськ╕й церкв╕ допомогти в боротьб╕ за владу. А пот╕м, створивши нову державу – Кримське ханство – обдарував монастир. З перервами монастир про╕снував 1000 рок╕в. П╕сля захоплення Криму турками у 1475 роц╕ Успенський монастир став резиденц╕╓ю митрополита ╕ центром православно╖ в╕ри в Таврид╕. У т╕ часи московськ╕ цар╕, зокрема Фед╕р ╤оаннович та Борис Годунов, матер╕ально його п╕дтримували. Не стала кращою доля монастиря ╕ п╕д час зд╕йснення Рос╕╓ю «Грецького проекту». Навпаки. З переселенням грек╕в та в╕рмен у п╕вн╕чне Приазов’я, монастир зовс╕м занепав. Мешканц╕ сус╕днього села Мар╕амполь заснували на берез╕ Азовського моря м╕сто Мар╕уполь.
В╕дновлення Успенського скиту в╕дбулося наказом Священного Синоду в╕д 4 травня 1850 року завдяки клопотанню Херсоно-Тавр╕йського арх╕╓пископа ╤нокент╕я. 15 серпня 1850 р., в день престольного свята Усп╕ння, в╕дбулось урочисте в╕дкриття скиту. Сюди з Бахчисарая була перенесена ╕кона Усп╕ння Богоматер╕, отримана в дар в╕д Ки╓во-Печерсько╖ лаври. Саме тод╕ ззовн╕ над в╕кнами церкви з’явилися фрески – ╕кона Пресвято╖ Богородиц╕ та с╕мох священномученик╕в – святител╕в херсонеських, на кримськ╕й земл╕ прос╕явших, та ╖хн╕ ╕мена, що д╕йшли до нас кр╕зь в╕ки. Л╕воруч в╕д Богородиц╕ були зображен╕ свят╕ ╢фим, ╢фер╕й та ╢вген. Праворуч – свят╕ Кас╕а╖н, ╢лп╕д╕й, Агафод╕ас та Кап╕то╖н.
П╕д час Кримсько╖ в╕йни у криптах, кел╕ях ╕ буд╕влях скиту був шпиталь захисник╕в Севастополя. Б╕ля скиту та на протилежному схил╕ ущелини Мар’ям-Дере – поховання померлих в╕д поранень. Серед надгробк╕в вид╕ляються пам’ятники генерал-ад’ютанта П. А. Вревського та генерал-майора П. В. Веймарна, як╕ загинули 4 серпня 1855 року на Чорн╕й р╕чц╕.
За цвинтарем б╕ля монастиря вгору, на Монастирське плато ведуть 84 та╓мн╕ сходини, як╕ туристи назвали «веселими». На початку ХХ стол╕ття в монастир╕ ╕снувало 5 храм╕в. Окр╕м основного – на честь Усп╕ня Пресвято╖ Богородиц╕, — що був влаштований на м╕сц╕ давньо╖ печерно╖ церкви п╕д скелею у 1857 р. на грош╕ Олени Берково╖, був побудований храм Костянтина та Олени. У 1859 р. на пожертви с╕мферопольського чиновника Марка Ай вазова (можливо, родич Айвазовського) нижче Успенського храму з’явився печерний храм Святого Марка. На протилежному схил╕ Мар’ям-Дере (╕нод╕ пишуть Майрам-Дере), там, де було селище Мар╕амполь, у 1875 р. був побудований храм Георг╕я Поб╕доносця (Переможця). Фундатором був генерал Перовський. П’ятий храм на честь ╤нокент╕я ╤ркутського був побудований у 1896 р. в пам’ять про арх╕╓пископа ╤нокент╕я (помер у 1857 р.) – в╕дновника скиту. З’явились ╕ноземн╕ буд╕вл╕.
Про╕снував монастир до 1921 року, коли був закритий за участь у змов╕ проти радянсько╖ влади п╕д час Громадянсько╖ в╕йни. У роки Велико╖ В╕тчизняно╖ тут знову був шпиталь. У братськ╕й могил╕, що розташована поряд з дорогою до Чуфут-Кале, поховано 170 чолов╕к. А за струмком – камери склеп╕в могильника, що належить асим╕льованому сармато-аланському м╕сцевому населенню IV-IX ст. ╕ досл╕джен╕ у 1950-1960 роках ХХ стол╕ття археологом В. В. Кропотк╕ним.
З час╕в незалежност╕ Успенський монастир почав друге в╕дродження ╕ належить Московському патр╕архату УПЦ. В╕дновлен╕ вс╕ прим╕щення ╕ фрески.
Дал╕ дорога виводить до розширення ущелини, де праворуч в╕дходить балка з стежиною на Тепе-Кермен. Тут б╕ля джерела ╕ зруйновано╖ шашлично╖ ми тимчасово зак╕нчу╓мо нашу подорож, щоб продовжити ╖╖ у наступн╕ вих╕дн╕.
В╕ктор ТУРЧИН.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7481

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков