"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Українці мої..."
#27 за 03.07.2009
...ЧИ НЕ ╢ДИНИЙ МУЖЧИНА СЕРЕД КОЗАК╤В
ДЖЕРЕЛА
Коли я переглядаю ╕ перечитую усе з написаного й виданого у вигляд╕ книжок, буклет╕в, газетних ╕ журнальних публ╕кац╕й, телеф╕льм╕в, п╕сенник╕в, диск╕в, лист╕вок, марок, нав╕ть монет й ╕ншого, — ╕ все це з одних невтомних рук, ╕з одного неспок╕йного серця, ╕з високо п╕днято╖ ╕ патр╕отично налаштовано╖ в╕д ще дитячого самоусв╕домлення голови з неповторно вродливим укра╖нським обличчям, ╕з зболеного недугами орган╕зму, звиклого боротися не за власне виживання, а за милу добр╕й ж╕ноч╕й душ╕ р╕дну неньку-Укра╖ну та ╖╖ багатостраждальний народ, — то я кожного разу згадую оц╕ крилат╕ Каменярев╕ слова: «Ся хвора, слабосильна д╕вчина — чи не ╓диний мужчина на всю новочасну соборну Укра╖ну». Пам’ятаю: так ╤ван Якович Франко сказав про нашу славетну волинянку Лесю Укра╖нку, н╕трохи не ризикуючи вразити тод╕шн╓, п╕дкр╕плене самодостатн╕ми талантами ╕ чеснотами, чолов╕че честолюбство. Не боюся можливих закид╕в щодо мо╖х переб╕льшень у поц╕нуванн╕ ще одн╕╓╖ нашо╖ землячки, — для мене абсолютно╖, бо народилися, хоч ╕ в р╕зний час, на горох╕вськ╕й земл╕, — а йдеться ж про ╢вген╕ю Степан╕вну Лещук, з якою добре знаюся ще з далеких од нас ш╕стдесятих рок╕в минулого стол╕ття. Отак заплющую оч╕ ╕ н╕би бачу велику поетичну доб╕рку в Горох╕вськ╕й районн╕й газет╕, котру я тод╕ редагував ╕ разом ╕з молодими, як ╕ сам, колегами намагався заповнювати не т╕льки зведеннями про х╕д вивезення гною на колгоспн╕ поля, репортажами про ранкове до╖ння кор╕в чи зв╕тами ╕з парт╕йних або комсомольських збор╕в. Доб╕рка ця була подана ╕з портретом русокосо╖ ж╕нки у б╕л╕й блузц╕-вишиванц╕, ╕ пильн╕ та глибше по╕нформован╕, н╕ж ми, хлопц╕ нашептали першому секретарев╕, який не забарився ╕з дзв╕нком до редактора: «Ти зна╓ш, кого ви надрукували? Не треба було...». Згодом про ╢вген╕ю Лещук ми д╕зналися багато доброго ╕ ц╕кавого, особливо ж ╕з проголошенням омр╕яно╖ нею Незалежност╕ Укра╖ни. Тепер ╖╖ ╕м’я в╕доме св╕тов╕ як авторки 22 поетичних книг, лауреатки Прем╕╖ ╕мен╕ Василя Стуса ╕ М╕жнародно╖ прем╕╖ миру та ╕нших в╕дзнак, зокрема Почесно╖ громадянки Волин╕. Нещодавно нагороджена й орденом Княгин╕ Ольги III ступеня. На мо╓му стол╕ — купа книжок ╢вген╕╖ Лещук ╕з дарчими написами. Одна з них — «В╕чн╕сть ╤вана Богуна». ╥╖ варто б мати у кожн╕й укра╖нськ╕й родин╕, яка на покутт╕ береже Святе письмо ╕ Шевченк╕в «Кобзар». Бо якби так╕ книги част╕ше в нас бралися до рук, у наш╕й держав╕ було б значно б╕льше ╕стинних патр╕от╕в, а вс╕ люди жили б у мир╕ й достатку. Вона просить у Всевишнього: «Пошли нам, Боже, нин╕ Богун╕в, щоб вберегли омр╕яну Державу!» ╕ бореться за не╖. А ще за вулицю ╕мен╕ великого сина Укра╖ни у Луцьку... Я не перестаю захоплюватися ╖╖ одержим╕стю, яко╖, на жаль, так браку╓ багатьом тепер╕шн╕м державним мужам. Тож ╕ поважне укра╖нське козацтво хай не ремству╓ на заголовок до оцих мо╖х рядк╕в.
Святослав ПИРОЖКО, генерал-майор Укра╖нського Ре╓стрового Козацтва. м. Луцьк Волинсько╖ област╕.
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7479
|