Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«АСАНЧИК ╤ КАШКАЧИК» НА ВОЛИН╤
Цього тижня пров╕дав найпершу свою «альма матер» - р╕дну Рудко-Козинську 8-р╕чну...


ЧУДО ЗВЕРШИВ ╤ МОРОЗОМ ПРИГРОЗИВ...
19 вересня церква згаду╓ про чудо, зд╕йснене в Хонах самим Арх╕стратигом Миха╖лом - з кам'яно╖...


«РАНО ЖИТИ МАЙБУТН╤М»
В сьогодн╕шньому числ╕ «КС» пропону╓ читачам доб╕рку в╕рш╕в Юр╕я Щербика -...


╤ВАН П╤СНИЙ — ОСЕН╤ БАТЬКО ХРЕСНИЙ
На ╤вана Хрестителя журавл╕ потягнулися на п╕вдень - до ранньо╖ зими.


ДОПОМОЖ╤ТЬ ВИДАТИ ЗБ╤РКУ ПЕРЕМОЖЦ╤В КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬКОГО Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ДЛЯ ШКОЛЯР╤В «МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА!
П╕дготовлена до друку зб╕рка з кращими творами переможц╕в 4-го Всеукра╖нського л╕тературного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2009
╤РОН╤ЧН╤ КАТРЕНИ
АНАТОЛ╤Й БОРТНЯК

Визначальними рисами творчо╖ особистост╕ Анатол╕я Бортняка ╓ людян╕сть, над╕йн╕сть, порядн╕сть, тонке ╕ глибинне проникнення у та╖ну укра╖нського слова, а ще — пост╕йне вбол╕вання за долю Укра╖ни, за духовне в╕дродження р╕дного народу. Саме А. Бортняк орган╕зовував ╕ був першим головою Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Т. Шевченка у В╕нниц╕, п╕втора десятил╕ття очолював письменницьку громаду Под╕лля. В╕н ц╕лоденно в прац╕, адже людям потр╕бен хл╕б духовний.

АНАТОЛ╤Й БОРТНЯК
╤РОН╤ЧН╤ КАТРЕНИ
* * *
Я був на Ельбрус╕
 м╕ж хмарного неба.
В╕дтод╕ тримаюсь програми:
якщо вже витати у хмарах, то треба,
щоб чулася твердь п╕д ногами.
* * *
Скида╓ться мен╕ картина ця
на сатанинський глум чи Божу кару:
то тут, то там баран або в╕вця
пасе людей, що збилися в отару.
* * *
Жив-поживав людо╖д в давнину,
погляди мав щиросерд╕.
Криком не раз в╕н будив далину:
«Люди, люблю вас до смерт╕!»
* * *
Ознаки ще з печерно╖ ╕мли
в╕дбито в генах наших ╕ндив╕д╕в:
одн╕ в╕д гумано╖д╕в п╕шли,
а ╕нш╕ явно в╕д гумано╖д╕в.
* * *
Те присл╕в’я давн╓ при нагод╕
уточн╕мо в новочасн╕м вияв╕:
дядько, як належить, на город╕,
т╕льки бузина чомусь у Ки╓в╕.
* * *
Насм╕чено в пам’ят╕ наш╕й,
 замулено.
Вже й, сповнений духу
 злощасного,
Шевченка назвав пережитком
 минулого
один недожиток сучасного.
* * *
«Роз╕пни!» — до сьогодн╕
з б╕бл╕йно╖ мли
не змовка╓ орава затята.
Вже ╢вангел╕╓ в╕д ╤уди знайшли.
Видно, скоро знайдуть — в╕д П╕лата.
* * *
Природу любимо дотла
з шаленим захватом вандала.
Вона — навколишня була,
та вже навкол╕шньою стала.
* * *
Зводять все у культур╕
на секс ╕ на мат
культуртрегери нахабкуват╕.
Ген╕альне мистецтво уже
не формат,
ген╕тальне лише у формат╕.
* * *
Хам (Но╖в син, брат Сима та Яфета)
забр╕в до нас ╕ наш паплюжить р╕д.
Антисем╕т — це не моя прикмета,
а щодо хамства, я — антихам╕т.
* * *
Застар╕л╕ ц╕ ваш╕ новац╕╖,
претенз╕йно закручен╕ текстики.
Ви обходитесь без пунктуац╕╖,
а чому б не в╕дразу без лексики?
* * *
П╕шов поет (невдаха ╕з невдах)
у п╕сняр╕ — вже усп╕ху досяг.
Гримлять п╕сн╕, але не чути сл╕в,
н╕хто й не зна╓, що в╕н там напл╕в.
* * *
Критик би розв╕яв цю полову.
Та до зб╕рки в╕рш╕в дав натом╕сть
космонавт похвальну передмову.
Космонавти люблять невагом╕сть.
* * *
Мовний р╕вень державця
достатн╕й ц╕лком,
якщо зна╓ в╕н «два язика»,
волод╕ючи суржиком (з╕ словником)
й мат╕рщиною (без словника).
* * *
«Ко мне!» — собац╕ в╕дда╓ наказ
моя сус╕дка, мовою ╕ зовн╕ –
типова укра╖нка. Та у нас
собаки все одно «рос╕йськомовн╕».
* * *
Ось вам приклад
╕з вираз╕в перекладних,
що для роздум╕в поштовх да╓:
якщо б╕льш╕сть у нас переважна,
то в них — «большинство
 подавляющ╓╓».
* * *
Вовк переконував, як м╕г,
сус╕д╕в з поля, з л╕су,
що сп╕льний прост╕р для ус╕х
потр╕бний до зар╕зу.
* * *
Поранена козуля до мисливця
бреде, не зрозум╕вши, хто убивця,
очима просить ╖й допомогти...
Чомусь згадалась, Укра╖но, ти.
* * *
Гойдали нас пестлив╕
 дзеньки-бреньки.
Не т╕льки «ненько» — мовили
 до мами,
ми й ворогам казали:
 «вор╕женьки»...
╤ з козак╕в зробились козачками.
* * *
Мов руб╕кон, парт╕йний муже,
переступив ти знов пор╕г,
з яко╖сь парт╕╖ в нову вже
прийшов, побачив, переб╕г.
* * *
Св╕т в╕д виборчих наших прояв
ошелешений, мов заворожений.
Переможець в нас той, хто програв,
а хто виграв, то той переможений.
* * *
Сенатором римським обрали коня,
Кал╕гули вволивши дике бажання.
Вмикаю транзистор — та сама дурня:
╕з залу Верховно╖ Ради — ╕ржання.
* * *
╥х день у день мета одна
веде п╕д зводи товстост╕нн╕ –
укотре знов з╕йтися на
вза╓монепорозум╕нн╕.
* * *
Боком обходять у нас депутати
гнаних, злиденних, сумних...
Мусять (за статусом) не захищати,
а захищатись в╕д них.
* * *
«Н╕що людське для мене не чуже!»
Народжену в душ╕ пишнобород╕й,
класичну фразу в╕к наш береже:
у нас ╖╖ повторить кожен злод╕й.
* * *
Коню дарованому в зуби
усе ж заглянь. Хай Тро╖ т╕нь
застереже тебе в╕д згуби:
чи не троянський часом к╕нь?
* * *
Ридма знов сп╕ватимемо: «Ой...»?
Гнутимем хребти на чужину?
Нам потр╕бен мир, але не той,
що страшн╕ший нав╕ть за в╕йну.
м. В╕нниця.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7477

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков