Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....


РОЗЧАРУВАННЯ. ЩО З НИМ РОБИТИ?
Перебування тут, на самому кра╓чку мого укра╖нного Криму, не да╓ можливост╕ активно╖ участ╕ в...


НЕ ВТРАТИТИ ШАНС!
ел╕та ма╓ об’╓днатися, очистити себе в╕д полови пустомель ╕ лжепатр╕от╕в та зайняти сво╓...


П’ЯТЬ ФАЗ ╤ ОДНА
Взагал╕ само╕дентиф╕кац╕я – процес непростий ╕... болючий. Це – виб╕р на довгий час...


ВИБ╤Р БЕЗ ВИБОРУ
Натом╕сть, п’ята колона йде на вибори досить згуртованою, впевнено набираючи немалу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2009
ЯК З ГУСАКА ВОДА

Телемовлення занадто важлива р╕ч, щоб дов╕ряти ╖╖ телемовникам.
Антон╕ Бенн.

В одн╕й ╕з передач Севастопольсько╖ рег╕онально╖ державно╖ телерад╕окомпан╕╖ (СРДТРК) генеральний директор Олександр Скрипниченко привселюдно поскаржився: «Доходить до того, що почина╓мо одне одному в еф╕рах, на шпальтах газет бити морди. Але одна справа, коли вчиш колегу правильн╕й укра╖нськ╕й або рос╕йськ╕й мов╕ й ╕нша справа, коли, наприклад, мене намагалися вчити займати державну позиц╕ю. А де гарант╕я, що саме в╕н займа╓ державну позиц╕ю?».
Гарант╕я, Олександре Анатол╕йовичу, поляга╓ в тому, що т╕, хто критику╓ недержавну позиц╕ю, висловлення, недбале ставлення до якост╕ передач на СТБ, ч╕тко акцентують, називаючи факти й аргументи, у чому саме поляга╓ ущербн╕сть вашого розум╕ння рол╕ державного телеканала в такому ╕нформац╕йно складному рег╕он╕, яким ╓ Севастополь. Вимоги до передач державного ЗМ╤ не так╕ вже й складн╕: повага до держави Укра╖на, укра╖нсько╖ мови, ╕стор╕╖, культури, а головне, профес╕онал╕зм ╕ дотримання кодексу журнал╕стсько╖ етики. Телеканали ж, керован╕ з Москви за допомогою пророс╕йсько╖ парт╕╖, повинн╕ як м╕н╕мум дотримуватися укра╖нського законодавства.
«За великим рахунком День незалежност╕ Укра╖ни для Севастополя н╕коли не був найголовн╕шим торжеством календаря. Для б╕льшост╕ городян державне свято – просто черговий вих╕дний день», – так заупок╕йно ╕ песим╕стично пов╕домила Тана Круцк╕х, – зауважте! – поб╕жно формуючи громадську думку.
Чи при╓мно в головне свято кра╖ни побачити ╕ почути в репортаж╕ Тетяни Колесниченко з╕ свята «Ми д╕ти тво╖, Укра╖но!» з дитячого м╕стечка «Лукомор’я» слова рег╕онала, голови районно╖ ради Геннад╕я Плотникова: «Сьогодн╕ 15 рок╕в як Укра╖на стала незалежною державою. Можна по-всякому оц╕нювати цю под╕ю – ╕ як досягнення, а може, й навпаки»? Н╕чого соб╕ поздоровлення!
╤ ситуац╕я не зм╕ню╓ться. На безтактн╕сть появи у свято диктор╕в у чорних жалобних одягах, з кислими обличчями ╕ сумною ╕нтонац╕╓ю кер╕вництво не зверта╓ увагу. Зате аналог╕чний День Рос╕╖ на екран╕ СТБ просто фонтану╓ рад╕стю ╕ вигра╓ кольорами прапора сус╕дньо╖ держави. Вищезгадане укра╖нофобство журнал╕ст╕в теж ╓ недержавним п╕дходом. А критика цього неподобства саме ╕ ╓ державною позиц╕╓ю.
Але не т╕льки тому колективний результат зусиль кер╕вник╕в ╕ журнал╕ст╕в далеко не найкращий.

ДО ╤СТОР╤╥ ПОВНОЛ╤ТТЯ
Варто звернути увагу читача на те, що севастопольське телебачення СТБ, що ма╓ нин╕ оф╕ц╕йну абрев╕атуру СРДТРК, було утворено 6 липня 1991 року до проголошення Укра╖ною незалежност╕. Батьками виявилися комун╕сти з ус╕ма насл╕дками, що зв╕дси випливають, ╕ родовими плямами. Ще Бердя╓в зазначив, що «у комун╕ст╕в ╓ страшна перевага ненавист╕ над любов’ю».
На пам’ят╕ ╕ криве в╕дображення на тод╕шньому екран╕ зрозум╕лого протистояння ортодоксально╖ радянсько╖ психолог╕╖ жител╕в м╕ста-гарн╕зону, бо ╕ тод╕ буйно процв╕тала московська пропаганда. В╕зит Степана Хмари з дек╕лькома десятками молодих людей ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни в 1992 роц╕ завдав величезно╖ ╕ непроминаючо╖ травми психолог╕╖ совка, тому що знятий репортаж акцентував увагу глядач╕в не на колективн╕й молитв╕ «западенц╕в» перед мемор╕альною дошкою на Музе╖ Чорноморського флоту, на як╕й ув╕чнен╕ назви укра╖нських полк╕в, що захищали Севастополь у роки Кримсько╖ в╕йни 1853-1856 рр., а на ц╕лком законно з╕рваному з катера ╕ кинутому у воду сов╓тському прапорц╕. Мокрий червоний прапорець на тл╕ як╕рних ланцюг╕в – це р╕ч для севастопольц╕в посильн╕ше «Фауста» ╫ете, а для починаючих телепропагандист╕в – знятий кадр, що межу╓ ╕з щастям. Сюжет щодня ╕ к╕лька раз╕в показувало СТБ ╕ Останк╕но – уже заради цього варто було народитися телеканалов╕.
Багато в чому мова м╕ського телеканала – це мова ворожнеч╕. Як ╕накше розц╕нювати наполегливу роботу журнал╕ст╕в з виправдання ╕сторичних випадк╕в насильства ╕ дискрим╕нац╕╖ (╕рон╕чне ставлення до Голодомору), створення негативного образу ╕ формування негативного ставлення до державно╖ мови, п╕дтримки незаконних д╕й (зокрема, встановлення пам’ятника Катерин╕ ╤╤).
Власне, д╕яльн╕сть Севастопольсько╖ РДТРК зсередини ╕ зовн╕ також описав ╖╖ колишн╕й генеральний директор ╤ван Левченко в книз╕ «╤стор╕я протистояння» (http://ukrl╕fe.org/ma╕n/tr╕buna/levchenko.htm). Вона охоплю╓ ╕стотний пер╕од ╕стор╕╖ телекомпан╕╖ ╕ рекоменду╓ться до читання. Одне з важливих питань, розглянутих у книз╕: що робити, щоб не втрачалась дов╕ра до журнал╕стського слова?

НОВИНИ ЯК ОБЛИЧЧЯ ТЕЛЕКАНАЛА
Строго кажучи, те, що в ц╕й м╕сцевост╕ охрестили новинами, ╓ сум╕шшю приховано╖ реклами, просто реклами, московсько╖ пропаганди, вихваляння в╕йськового флоту сус╕дньо╖ кра╖ни, довгих виступ╕в чиновник╕в, якихось сюжет╕в про вирощування коней ╕ ще багато чого. Подив виклика╓ зовс╕м р╕зна за часом тривал╕сть «новинних» сюжет╕в. ╥х може бути три на 15 хвилин випуску, ╕ може бути 8-10 штук. Вони можуть також залежати в╕д ступеня укра╖нофоб╕╖ в м╕зочку укладача ╕ його безсов╕сност╕, ╕ бути вс╕ антиукра╖нськими – а компан╕я ф╕нансу╓ться все-таки державою Укра╖на. Украй р╕дк╕ новини, що висв╕тлювали б будн╕ ╕ свята ВМС ЗС Укра╖ни.
Особливо пригн╕чують випуски новин укра╖нською мовою. Обурю╓ те, що сюжети новин просто перекладають з рос╕йсько╖, при цьому припускаються багатьох помилок, неправильних наголос╕в. Та й укра╖нськомовн╕ новини – це далеко не укра╖нськ╕.
Безсумн╕вно, серйозною компенсац╕╓ю нездатност╕ заповнити еф╕р сво╖м продуктом в╕дпов╕дно до л╕ценз╕╖ ╓ так зване сп╕вроб╕тництво з телеканалом «24». У чому воно поляга╓, поки не зрозум╕ло – адже насправд╕ в╕дбува╓ться проста трансляц╕я передач каналу теленовин.
П╕дсумков╕ новини повинн╕ починатися о 19.00, але в цей час усе ще йде реклама, яка може тривати ще ╕ 4, ╕ 6, ╕ 10 хвилин. Це непорозум╕ння взагал╕ непроминаюче. Хоча, якщо за рекламу в прайм-тайм беруть додатков╕ суми, воно ц╕лком зрозум╕ло.

В╤ДПОВ╤Д╤ НА КРИТИКУ
Потрапила мен╕ на оч╕ переписка м╕ж прац╕вниками телебачення та ╖хньою телеглядачкою Людмилою Колосовою. Людмила ╤ван╕вна ч╕тко вказу╓ дати, назву передач ╕ допущен╕ помилки або порушення з боку тележурнал╕ст╕в ╕ диктор╕в. При цьому перел╕чу╓ться велика к╕льк╕сть допущених помилок при вживанн╕ дикторами рос╕йсько╖ й укра╖нсько╖ мови, вказу╓ться, як правильно варто вживати т╕ чи ╕нш╕ слова.
В одному з╕ звернень п. Колосова пише про те, що 11 серпня 2008 р. у передач╕ «НЕтихий час», присвячен╕й переважно висв╕тленню рос╕йських культурних под╕й, зокрема, д╕яльност╕ актора Гришковця, журнал╕стка Наталя Альчикова звинуватила Груз╕ю в агрес╕╖, у геноцид╕, тобто вторила рос╕йським телеканалам. Сама ж п. Альчикова призна╓ться: «Ми форму╓мо громадську думку». Тобто журнал╕сти, монтуючи у св╕дом╕сть телеглядач╕в масу стереотип╕в, прекрасно розум╕ють свою роль, у тому числ╕ й у результатах вибор╕в, нехай нав╕ть ц╕ результати б╕льше схож╕ на д╕агноз. Чому ж ╕ кер╕вництву, ╕ журнал╕стам не робити це з позиц╕й Укра╖нсько╖ держави, яка ф╕нансу╓ телерад╕окомпан╕ю?
Чому в ц╕й передач╕ вкрай р╕дко можна побачити д╕яч╕в укра╖нсько╖ культури?
Також глядачка критику╓ ╕ нагн╕тання журнал╕стами державного ТВ ситуац╕╖ навколо не╕снуючо╖ заборони рос╕йських телеканал╕в.
Не можна не звернути увагу на в╕дпов╕дь генерального директора СРДТРК Олександра Скрипниченка в╕д 13.02.2009 р. на лист п. Колосово╖ в╕д 16.12.2008 р. Насправд╕ текст на двох аркушах слово в слово ╓ прес-рел╕зом телерад╕окомпан╕╖ в╕д 27.02. 2009 р., опубл╕кованим на сайт╕ «Укра╖нське життя в Севастопол╕». Цей документ поширювався п╕д час п╕кетування ТРК м╕сцевими антидержавними парт╕ями.
У лист╕ в╕д 13 травня 2009 р. Людмила Колосова пропону╓ припинити цензуру на СТБ, бо редактори, як╕ приймають дзв╕нки п╕д час прямого еф╕ру, попередньо вимагають «сформулювати питання», дискрим╕нац╕йно не надають слово нос╕ям укра╖нсько╖ мови, ображають ╖х неповагою до державно╖ мови. В╕дпов╕д╕ на цей лист поки нема╓.
Нема сенсу говорити про ╕стотн╕ заходи, що могли б бути зроблен╕ п╕сля зауважень – стан не зм╕ню╓ться. У в╕дпов╕дях ╕ столичних начальник╕в, ╕ м╕сцевих кер╕вник╕в, яким по-радянськи пересилаються листи для реагування, «розд╕ляють тривогу», говорять про якусь в╕дпов╕дальн╕сть, що н╕коли не наступа╓, «дякують за небайдуж╕сть», пропонують «на громадських засадах сп╕впрацювати ╕ допомагати виправляти мовн╕ неточност╕».
Практично кожна передача м╕сцевого телебачення ма╓ вади. Ось одна ╕з загальних.
Горезв╕сн╕ 75% укра╖нського мовлення насправд╕ являють собою «узят╕ в лапки» формальними вступом ╕ завершенням, з╕псованою ними укра╖нською мовою, рос╕йськомовн╕ передач╕ заслужених журнал╕ст╕в Укра╖ни. Тон тут зада╓ п. Скрипниченко, який сам прекрасно зна╓ укра╖нську мову. Зв╕тують же телев╕з╕йники як за як╕сну передачу державною мовою. Не пом╕ча╓ такого стану ╕ представник Нац╕онально╖ ради з телебачення ╕ рад╕омовлення.
╤ ще трохи про в╕дпов╕д╕ на критику. Пам’ятаю, як рок╕в 13 тому у в╕дпов╕дь на критичну статтю в газет╕ «Флот Укра╖ни» СТБ розродилось 3-хвилинним сюжетом про те, що не можна ╖х критикувати. Сувора мова з екрана не стосувалася сут╕ критики, супроводжувалася похмурим безлюдним в╕деорядом. «Вважа╓ться йому тут ╕ там обмеження незалежних ╕ самост╕йних ╕нтерес╕в», – виправдовувався диктор. Найвесел╕ше в цьому спогад╕ те, що через 2-3 тижн╕ п╕д цей самий в╕деоряд була п╕дкладена бравурна музика ╕ текст, що славословить телерад╕окомпан╕ю. Тобто ма╓мо приклад чар╕вно╖ сили телебачення ╕ п╕дтвердження п╕дозр у шаманств╕.
Таким чином, стан з реагуванням на критичн╕ зауваження роками характеризу╓ться присл╕в’ям: «А Васько слуха╓ та ╖сть».
Про п╕кет 27 лютого 2009 року теж можна сказати к╕лька сл╕в. У розмов╕ з пророс╕йськими протестантами ╕ журнал╕стами генеральний директор СРДТРК Олександр Скрипниченко сказав, що умови л╕ценз╕╖, отримано╖ компан╕╓ю в Нацрад╕, «створюють певн╕ проблеми ╕ журнал╕стам, ╕ глядачам». На його думку, квоту обов’язкового укра╖номовного мовлення для Севастополя можна було б знизити з 75 до 50% ╕ СРДТРК готу╓ться подати в╕дпов╕дн╕ документи до Нацради. «Що мене диву╓: протестувати тут багато хто бажа╓, а звертатися в Нацраду з╕ скаргами бажаючих нема╓», – сказав заслужений журнал╕ст Укра╖ни п. Скрипниченко. Як можна розц╕нювати таку пропозиц╕ю державного службовця? Це п╕дбурювання чи загравання з агресивними мар╕онетками?

ДРУГЕ В╤РТУАЛЬНЕ ОБЛИЧЧЯ ТЕЛЕКАНАЛА ТЕЖ ПРИГН╤ЧУ╢
К╕лька рок╕в тому з’явився оф╕ц╕йний сайт СРДТРК в ╤нтернет╕, що явля╓ собою простенький ресурс ╕з м╕н╕мумом ╕нформац╕╖. Незважаючи на те, що ТРК ╓ державним утворенням, в╕дсутня укра╖нська верс╕я веб-стор╕нки, що можна вважати моветоном для такого ЗМ╤. Дов╕дка про компан╕ю навмисне не м╕стить перел╕ку вс╕х кер╕вник╕в, отже, ╓ упередженою ╕ необ’╓ктивною. Виклика╓ розчарування в╕дсутн╕сть ╕нформац╕╖ про д╕яльн╕сть творчих прац╕вник╕в.
Нерегулярна публ╕кац╕я 1-3 новин на день, в╕дсутн╕сть оновлень, в╕дсутн╕сть заявлених у меню матер╕ал╕в, знищення форуму – кому ж при╓мно читати критичн╕ зауваження глядач╕в про свою роботу – призвели до критично малого числа в╕дв╕дувач╕в сайту. Розчарування чека╓ того, хто натисне на кнопку «Рад╕о» – про редакц╕ю н╕чого не написано, а програма передач на пров╕дному рад╕о розм╕щена ще лютнева.
Знаковим для «укра╖нського» державного ЗМ╤ ╓ наявн╕сть на сайт╕ стр╕чки новин в╕д рос╕йського агентства «РИА Новости». Навряд чи хтось примусив зробити такий серв╕с – так╕ переконання. Кр╕м в╕домих г╕пербол ╕ парабол рос╕йських журнал╕ст╕в, яких популяризують севастопольськ╕ телемалороси, у цьому можна пом╕тити ╕ той факт, що н╕ для кер╕вництва, н╕ для журнал╕ст╕в СТБ жодн╕ могутн╕ в╕тчизнян╕ агентства не ╓ авторитетними. Ком╕чно при цьому виглядають ╕ новини севастопольського життя московськими очима.

МОВНА «В╤ЙНУШКА»
Можна зрозум╕ти щогодинну в╕йну з Укра╖ною й укра╖нською мовою, що ведеться телеканалами НТС ╕ НК. Вони в╕рн╕ запов╕ту Б╓л╕нського: «Ми, москал╕, дещо горд╕, а ще б╕льш ледач╕, щоб примушувати себе до розум╕ння краси малорос╕йського нар╕ччя». Можна зрозум╕ти стару гвард╕ю СТБ, яка ╕з принципу не хоче промовити жодного слова по-укра╖нськи. А якщо ╕ говорять, то обов’язково перекручують.
Але як зрозум╕ти журнал╕ст╕в ╕ кер╕вник╕в державного каналу, що ведуть в╕йнушки проти державно╖ мови? Ц╕ жалюг╕дн╕ (але шк╕длив╕) потуги М. Скребця яскраво описав ╤гор Лос╓в у газет╕ «Флот Укра╖ни» у №№ 25, 27, 33 за 2009 р╕к у статтях «Телев╕з╕йне укра╖ножерство в Севастопол╕ продовжу╓ться», «Ескалац╕я укра╖нофобства на севастопольському телебаченн╕?» ╕ «Чи личить державному телебаченню нацьковувати громадян на державу?».
Чи державна це позиц╕я кер╕вництва телеканала ╕ журнал╕ст╕в, Олександре Анатол╕йовичу?
А ще прислухалися б, про як╕ под╕╖ говорять ведуч╕ в ╕сторичн╕й рубриц╕ програми «Севастопольськ╕ зустр╕ч╕» – там узагал╕ не представлен╕ дати й особистост╕ укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. Чи не на московських сайтах черпа╓ться ця ╕нформац╕я?

ХТО КУЛЬГА╢, ТОЙ ╤ДЕ?
«Нам 18» – пов╕домля╓ ось уже к╕лька дн╕в логотип унизу телекартинки СТБ. Зрозум╕ло, не юв╕лей, а банальне пор╕вняння з людським в╕ком ╕ повнол╕ттям.
Згада╓мо, ск╕льки спойлер╕в, скандальних персонаж╕в ╕ пройдисв╕т╕в пройшло (╕ проходять) через розмножувальний екран СТБ – виника╓ думка, що для таких типчик╕в спец╕ально створено ╕нформац╕йн╕ щ╕лини, кр╕зь як╕ пролазили б в╕дверт╕ вороги держави. Умови для п’ято╖ телеколони – як для мух у троп╕ках – найсприятлив╕ш╕ ╕ для них не ╕сну╓ жодних перешкод. Почуття досади охоплю╓ при наданн╕ телетрибуни особистостям неадекватним ╕ нап╕вблазням, здатним на образи у прямому еф╕р╕. ╤ п. Скрипниченко продовжу╓ ╖х запрошувати в еф╕р, ну прямо, як Сав╕к Шустер — п’ятиколонник╕в всеукра╖нського масштабу!
Це так драту╓ критик╕в, що в╕д них пролунали радикальн╕ пропозиц╕╖ просто закрити телекомпан╕ю за таку д╕яльн╕сть або закрити, почистити, а пот╕м в╕дкрити (за Маяковським). Звичайно, так╕ пропозиц╕╖ незд╕йсненн╕.
Адже не викликають рекламац╕й матер╕али Володимира ╤ллар╕онова, ╤рини Катвалюк, Ангел╕ни Баб╕ново╖. Соц╕ально важлив╕ коротк╕ передач╕ Лариси Кужаново╖ «Укра╖нська мелод╕йна» ╕ «Сп╕лку╓мось укра╖нською». Але ось законом╕рн╕сть: та ж Л. Кужанова завда╓ удару по сво╖й журнал╕стськ╕й репутац╕╖, коли запрошу╓ у свою передачу комун╕ст╕в.
Та великою небезпекою ╓ те, що Севастопольська РДТРК в осяжному майбутньому може бути роздержавлена й укра╖нський телерад╕опрост╕р в рег╕он╕ н╕кому буде захищати.
А спод╕ватися на те, що до цього часу у вс╕х творчих прац╕вник╕в телебачення дозр╕╓ самосв╕дом╕сть громадянина Укра╖ни, не доводиться.

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.

ТИМ ЧАСОМ...

«Тотальний контроль кримського ╕нформац╕йного простору Рос╕╓ю загрожу╓ м╕жнац╕ональн╕й безпец╕, а демп╕нг рос╕йськими видавцями кримського книжкового ринку несе загрозу економ╕чн╕й незалежност╕», — заявив голова кримсько╖ орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖ парт╕╖ Олег Фомушк╕н, коментуючи ситуац╕ю ╕з «засиллям» рос╕йсько╖ книговидавничо╖ продукц╕╖ на книжковому ринку Криму.
Л╕дер кримсько╖ УНП констату╓, що «на книжковому ринку п╕вострова майже повн╕стю в╕дсутня укра╖нська книжка, а цей вакуум активно заповнюють книжки, видан╕ та завезен╕ з сус╕дньо╖ Рос╕╖, що склада╓ близько 90% нац╕онального книжкового ринку. Експерти св╕дчать, що близько 350 млн. долар╕в США на р╕к ос╕да╓ в кишенях рос╕йських видавц╕в... ╤нформац╕йна продукц╕я Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ пост╕йно дискредиту╓ культурн╕ й духовн╕ ц╕нност╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, проте молодь Криму продовжують наполегливо виховувати на культурних традиц╕ях ╕ншо╖ держави».
Вих╕д ╕з ситуац╕╖ Олег Фомушк╕н бачить у «поступовому обмеженн╕ всього книжкового ╕мпорту з одночасним нарощуванням випуску в╕тчизняних як╕сних видань. Але поки що, на жаль, в╕тчизняний видавничий б╕знес не здатний активно конкурувати з ╕мпортною продукц╕╓ю, будучи ф╕нансово та економ╕чно малопотужним»...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7469

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков