Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗНАКОВИЙ ПОЕТ РОЗСТР╤ЛЯНО╥ ЕПОХИ
7 вересня минуло 110 рок╕в в╕д дня народження знакового укра╖нського поета Михайла Пронченка.


З ЮВ╤ЛЕ╢М!
Цього тижня наша кримська землячка, поетеса, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни...


ЛЮБОВ К ОТЧИЗН╤ ДЕ ГЕРО╥ТЬ
До 250-р╕ччя в╕д дня народження ╤вана Котляревського


СЛОВО, ЩО ВОСКРЕСЛО, МОВ ФЕН╤КС
До 250-р╕ччя в╕д дня народження ╤вана Котляревського


В╤СНИК УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
Якнайвище п╕дн╕май, Василю, сво╖ в╕трила, щоб п╕д ними якнайшвидше Крим повернувся в р╕дну для...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2009
Науковц╕ вражен╕ укра╖нським життям у Бразил╕╖

УКРА╥НЦ╤ У СВ╤Т╤

(Ц╕каво, чи так╕ сам╕ емоц╕╖ викликала б у них мандр╕вка, скаж╕мо, до Криму?)

1891 р. к╕лька родин залишили село Сервир╕в Золоч╕вського пов╕ту на Галичин╕, перетнули Атлантичний океан ╕ з╕йшли на землю Бразил╕╖. Того ж року дво╓ ╕нших п╕онер╕в коронних австр╕йських земель, Василь ╢леняк та ╤ван Пилип╕в, вирушили в ╕ншу подорож через Атлантику — п╕вн╕чн╕ше, до Канади. Масова м╕грац╕я укра╖нц╕в до Канади й Бразил╕╖ великою м╕рою пов’язана м╕ж собою, хоч на цей зв’язок мало хто звертав увагу.
Нещодавно група науковц╕в, до яко╖ входило дво╓ фольклорист╕в, географ та ╕сторик, зд╕йснила подорож ╕з Канади до м╕сць поселень укра╖нсько╖ громади в Бразил╕╖, яка сьогодн╕ нарахову╓ 500 000 чолов╕к. Д-ри Андр╕й Нагачевський (зав╕дувач катедри ╕м. Гуцуляк╕в ╕ директор фольклорного центру ╕м. Кул╕в, Альбертський ун╕верситет), Марина Гримич (Ки╖вський нац╕ональний ун╕верситет ╕м. Тараса Шевченка, професор-г╕сть центру ╕м. Кул╕в), Серг╕й Ц╕пко (координатор, ╤н╕ц╕атива з д╕аспорних студ╕й, Альбертський ун╕верситет) та Джон Лер (професор географ╕╖, В╕нн╕пезький ун╕верситет) досл╕джували низку питань, а саме: укра╖нськ╕ звича╖ й мову, танц╕ й народне ремесло, с╕льське господарство, ╕дентичн╕сть та ╕стор╕ю.
Подорож почалася з╕ столиц╕ штату Парана м. Кур╕т╕би, де гостей прийняли президент Укра╖нсько-бразильсько╖ центрально╖ репрезентац╕╖ В╕тор╕о Соротюк та генеральний консул Укра╖ни в Кур╕т╕б╕ Лариса Мироненко. Тут вони зустр╕лися з ╕╓рархами Укра╖нсько╖ Католицько╖ та Укра╖нсько╖ Православно╖ церков, а також ╕з членами м╕сцевих укра╖нських орган╕зац╕й, танцювальним гуртом «Полтава» ╕ танцювальним гуртом ╕ хором «Барв╕нок». Науковц╕ в╕дв╕дали два укра╖нськ╕ музе╖ та ознайомилися з ун╕кальною колекц╕╓ю в будинку писанкаря Хорхе Соротюка.
Коли мова заходить про пункти в’╖зду укра╖нських ╕мм╕грант╕в до Канади на меж╕ Х╤Х–ХХ ст., то на думку спадають Гал╕факс ╕ Монреаль. У Бразил╕╖ головним пунктом в’╖зду укра╖нц╕в було портове м╕сто Парана╜уа. Учасники експедиц╕╖ мали змогу в╕дв╕дати це м╕сто й зустр╕тися з його мером Хосе Бакою, укра╖нцем за походженням, та членами м╕сько╖ ради.

Дал╕ група помандрувала до м╕ста Прудентопол╕с (населення бл. 18000 чол.). 75% населення даного мун╕ципал╕тету (всього 55000 мешканц╕в) складають мешканц╕ укра╖нського походження. У м╕ст╕ знаходиться к╕лька укра╖нських католицьких рел╕г╕йних орден╕в, включно ╕з сем╕нар╕╓ю та к╕лькома школами, якими оп╕куються духовн╕ особи. Тут ╕з 1912 р. вида╓ться укра╖нська газета «Праця». У Прудентопол╕с╕ ╓ пам’ятник Тарасов╕ Шевченку, великий музей, школа навчання на бандур╕ ╕ танцювальний гурт «Веселка» (всього в Бразил╕╖ д╕ють 23 укра╖нськ╕ танцювальн╕ гурти). Ви╖хавши з м╕ста, група мала змогу в╕дв╕дати навколишн╕ поселення (Капанема, Т╕жуко Прето й Л╕нья Парана), в яких благод╕йне товариство ╕м. ╓пископа Будки з Едмонтона п╕дтриму╓ р╕зн╕ проекти.
Досл╕дникам пощастило побувати на с╕льському вес╕лл╕ з притаманними для Канади й Укра╖ни традиц╕ями, але й з ун╕кальними бразильськими рисами. Вони були вражен╕ повнотою життя укра╖нсько╖ громади: в╕д учн╕в с╕льських шк╕л, як╕ розмовляють укра╖нською з╕ сво╖ми батьками, до старших людей, як╕ радо запрошували ╖х до свого дому й давали ╕нтерв’ю, та р╕зних фах╕вц╕в, як╕ займаються укра╖нською ╕стор╕╓ю й традиц╕йними ремеслами. ╥м також запам’ятаються зустр╕ч╕ з представниками Земельного ком╕тету, катехитками з ╤нституту св. Ольги, прац╕вниками Музею 1000-л╕ття хрещення та ╕н.
Четверо науковц╕в в╕дв╕дали й ╕нш╕ укра╖нськ╕ поселення Бразил╕╖. Зокрема, вони побували на висвяченн╕ й великому свят╕ (festa) у Кравейро (штат Санта Катар╕на), сфотографували цвинтарний пам’ятник ╕ традиц╕йний будинок у Кост╕ Карвальйо, в╕дв╕дали м╕сто ╤рат╕ й побували на уроц╕ укра╖нсько╖ мови в одному з ун╕верситет╕в бразильсько╖ столиц╕ м. Бразил╕а. Зустр╕ч╕ з ╕сториками, л╕н╜в╕стами й ╕ншими викладачами та науковцями в╕дбулися в Кур╕т╕б╕, Парана╜уа, ╤рат╕ й Бразил╕а, на яких обговорювалися питання можливо╖ подальшо╖ сп╕впрац╕.
Гостей скр╕зь тепло приймали й допомагали в ╖хн╕х досл╕дженнях. Неодноразово до них зверталися з побажаннями м╕цн╕ших академ╕чних ╕ культурних зв’язк╕в. П╕д час по╖здок до Бразил╕а (Посольство Укра╖ни) й Сан-Паулу обговорювалися перспективи тристороннього (Бразил╕я–Укра╖на–Канада) сп╕вроб╕тництва. Такою нагодою може стати 120-та р╕чниця укра╖нського поселення в Бразил╕╖, й Укра╖нсько-бразильська центральна репрезентац╕я уже плану╓ в╕дзначити цю под╕ю в 2011 роц╕.

Канадський ╕нститут укра╖нських студ╕й.
Центр укра╖нського ╕ канадського фольклору ╕м. Кул╕в.

На фото: група досл╕дник╕в в оф╕с╕ Укра╖нсько╖ Автокефально╖ Православно╖ Церкви в П╕вденн╕й Америц╕, Кур╕т╕ба (зл╕ва – направо): Серг╕й Ц╕пко, Джон Лер, Андр╕й Нагачевський ╕ Марина Гримич, разом ╕з Його преосв. ╢рем╕╓ю Ференсом, арх╕╓пископом УАПЦ у П╕вденн╕й Америц╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7458

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков