Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 19.06.2009
ХАЙ СТАНЕТЬСЯ СВ╤ТЛО!

ДОРОГА ДО ХРАМУ

Будь-який властивий усп╕х неможливий без духовно╖ п╕доснови. З ц╕╓╖ позиц╕╖ давайте розглянемо питання: що таке усп╕шн╕сть? Слово “усп╕шн╕сть” походить в╕д “усп╕вати, встигати, досягати чогось”.
Усп╕шн╕сть бува╓ зовн╕шньою ╕ внутр╕шньою. Зазвичай людей ц╕кавить саме зовн╕шня усп╕шн╕сть: гарне здоров’я, матер╕альна забезпечен╕сть, усп╕х на робот╕, с╕мейне благополуччя. Однак усп╕шн╕сть зовн╕шня на дев’яносто в╕дсотк╕в залежить в╕д усп╕шност╕ внутр╕шньо╖ (десять в╕дсотк╕в – це те, що ми назива╓мо “поталанило”: народився в потр╕бний час у потр╕бному м╕сц╕, з╕рвав такий соб╕ житт╓вий “джек-пот”). Внутр╕шня ж – ц╕лковито в╕д наявност╕ внутр╕шньо╖ духовно╖ сили.
Подив╕ться на усп╕шних пол╕тик╕в, б╕знесмен╕в. Усп╕шний пол╕тик – це, як правило, особист╕сть харизматична. Тут нема╓ м╕сця слабким духом. Тут – ╕скринка в очах; тут – упевнен╕сть, переконлив╕сть, ╕дея (яка – це вже, на жаль, ╕нша справа). Люди усп╕шн╕ завжди дуж╕ духовно. В позитив╕ це мало б виглядати отак: усп╕шн╕сть зовн╕шня залежить в╕д усп╕шност╕ внутр╕шньо╖, а внутр╕шня – в╕д наявност╕ внутр╕шньо╖ духовно╖ сили, вселенсько╖ духовно╖ енерг╕╖, яку церква назива╓ благодаттю. До реч╕, сенс життя християнського за Серафимом Саровським ╕ поляга╓ у здобутт╕ ц╕╓╖ Сили – сили Духа Святого. Нею зд╕йсню╓ться духовне вдосконалення людини, смислом якого ╓ здобуття омр╕яно╖ внутр╕шньо╖ свободи. Ут╕м, далеко не завжди бачимо саме позитив...
На сьогодн╕ дев’яносто в╕дсотк╕в людей – хвор╕ (д╕агноз нема╓ значення). Нин╕ ма╓мо недуже сусп╕льство: слабке, виснажене. Часто можемо почути отаке: “Ось, знов зранку встав – ╕ вже перевтомлений. Н╕би ╕ ╖м добре, ╕ сплю достатньо, ╕ щойно з в╕дпустки. П’ю в╕там╕ни, ковтаю стимулятори, соками запиваю – а сили нема╓... Що робити, не знаю!”. В╕дсутн╕сть духовно╖ сили призводить до душевного та ф╕зичного безсилля, притягу╓ хвороби. Навчитися здобувати та збер╕гати внутр╕шню позитивну силу – ось у чому першорядне наше завдання. Сила ж ця да╓ться нам через смирення, сир╕ч через невипром╕нювання зла. Не просто через невчинення його, а саме через невипром╕нювання. Кажучи мовою церкви: “Бог противиться гордим, а смиренним да╓ благодать”.
До реч╕, не сл╕д плутати смирення з рабською пок╕рн╕стю чи злочинною безд╕яльн╕стю, з дог╕дництвом, низькопоклонством, а чи святенницькою ╓лейн╕стю... Н╕, смирення – це не сл╕па пок╕рн╕сть. Смиренно можна, а ╕нколи й просто необх╕дно сказати “н╕”, як зробив це Христос, поставши проти суджень св╕ту.
Якщо зайнялася оселя – в╕ддай усе в руки Бож╕, помолися: “В руки Тво╖, Господи, в╕ддаю дух, душу й т╕ло мо╖, здоров’я мо╓, с╕м’ю мою, роботу мою, достаток, добробут та безпеку мо╖!..”, однак п╕сля цього – д╕й ╕ сам: зателефонуй у пожежну, в╕зьми в╕дро з водою та йди гасити вогонь!
Правдиве смирення поляга╓ у тому, щоб прийняти ближнього свого та обставини життя такими, як╕ вони ╓. Наприклад, я запланував прогулянку, а надвор╕ дощ. Чи припиниться в╕н в╕д того, що я у в╕дча╖ “битимуся головою об ст╕ну” – гн╕ватимусь, тривожитимусь, ображатимуся? Н╕, до того дощу додасться ще й м╕й з╕псований настр╕й, ╕ це у кращому випадку. У г╕ршому – ╕нфаркт м╕окарда. Воно мен╕ треба? Н╕, краще прийняти ц╕ обставини з миром. Не погодитись з ними, а саме прийняти, ╕ д╕яти адекватно. Знайти в цьому добре, в╕дкрити позитив. У даному випадку попросту прихопити з собою парасольку, ╕ з романтичним настро╓м прогулятися п╕д заспок╕йливий шум дощу.
Смирення – це пошук внутр╕шнього миру, ╕ коли людина перебува╓ у цьому формат╕, то вона наповню╓ться Силою, бо сила Божа здобува╓ться лише через смирення. Божа енерг╕я наповню╓ все. Наше – це навчитись приймати ╖╖ через розкриття серця перед небом у самозреченн╕ та любов╕, ╕ не в╕ддавати.
Як утримати внутр╕шню силу в соб╕? Це як посудина з водою: треба просто стежити, аби в н╕й не виникало отвор╕в. ╤сну╓ п’ять “отвор╕в”, через як╕ ми втрача╓мо внутр╕шню силу: страх-тривога, гн╕в-роздратування, гордощ╕-образа, некорисн╕ пожадання т╕лесн╕ та пристраст╕ душевн╕, також перевтома. Якщо ц╕ п’ять зачинимо – усе буде добре.
╢ чимало автор╕в, як╕ вчать, як позбуватися негативних емоц╕й, але люди чогось празнують цей збудливий вир, бачать в ньому “повноту життя”. Це в╕дбува╓ться через низький р╕вень духовност╕ та нестачу позитивного внутр╕шньо-чутт╓вого досв╕ду. Сказано-бо: “Загине народ М╕й через брак знання…”. В╕дтак п╕сля стрес╕в, усл╕д перебування в негативно-емоц╕йних тонах, людина ╕ з дому виходить виснажена, перевтомлена, уже напившись кави та з отакенними м╕шками п╕д очима.
╤сну╓ дванадцять емоц╕йних тон╕в – в╕д апат╕╖ до екстазу, – ╕ чим нижчим ╓ ваш емоц╕йний тон, тим г╕рше. Позитивне мислення ╓ способом п╕днятися на верхн╕, позитивн╕ емоц╕йн╕ тони; позитивн╕ ж емоц╕╖ в╕дпов╕дно ╓ ключиком до розкриття людського серця перед небом, до виходу у тонкий св╕т метакосмосу. (Тут мова про серце не ф╕зичне, а духовне – серцевину, середину душ╕: глибини св╕домост╕, п╕дсв╕дом╕сть та надсв╕дом╕сть людини. ╤ про в╕дкриття ╖╖ перед небом, а не п╕днебессям – перед високочастотним, ангельським духовним св╕том, а не перед низькочастотним, демонським).
Часто кажуть: “Як я можу бути у позитив╕, якщо у мене нема╓ здоров’я, роботи тощо?..”. Д╕йсно, чотири “гори” проблем вибудову╓ св╕тове зло навколо людини: це проблеми з╕ здоров’ям, матер╕альн╕, в с╕м’╖ та на робот╕ (або пов’язан╕ з ╖╖ в╕дсутн╕стю). У результат╕ людина виявля╓ться затиснутою обставинами з ус╕х бок╕в, загнаною у пастку, у глухий кут, – а ворог роду людського накида╓ ╖й зашморг: “На, в╕шайся, б╕даче!..”. Однак допоки не навчимося мислити позитивно – не в╕дкри╓ться перед нами св╕т божественних енерг╕й, не здобудемо внутр╕шньо╖ сили, не ут╕шимось, не станемо усп╕шними внутр╕шньо, а в╕дтак ╕ зовн╕шньо. Це – духовний закон. Усе просто: негативна думка – дорога до пекла; позитивна – доступ до раю. А найпрост╕ша й щонайперша позитивна думка – помисел покаяння з подякою Богов╕. “Та нема за що!” – кажуть. Як то нема? У тебе ╓ оч╕? Сьогодн╕ в св╕т╕ м╕льйони людей, як╕ н╕чого не бачать, ╕ з рад╕стю пом╕няються з тобою сво╓ю долею. Ти можеш ходити? Навколо безл╕ч ф╕зично не здатних рухатися, як╕ мр╕ють про одне, аби лишень босими ногами постояти на трав╕. Тисяч╕ ув’язнених отепер зречуться усього заради недосяжно╖ ╖м свободи. Сотн╕ тисяч прикутих до смертного одра готов╕ на все, аби т╕льки жити. Безл╕к тяжко хворих ладн╕ все в╕ддати просто за хвилину життя без болю! Багато таких, що саме в цю хвилину взивають: “Господи, дай мен╕ шанс, бо я п╕знав, що насправд╕ найважлив╕ше!..”. Я знаю цей стан, бо й сам колись б╕г з онкодиспансеру з д╕агнозом, який, хвала Богов╕, не п╕дтвердився, – ╕ була весна, ╕ син╓ небо над головою, ╕ я кричав “Ал╕луя!”. Яке це насправд╕ щастя – сьогодн╕ ти живий! Живий, ╕ тоб╕ Господь да╓ ще р╕к, ще десять, ще двадцять рок╕в… ╤ ти можеш щось зробити – знайти себе, зм╕нитися, стати в╕льним...
Тож подив╕ться на сво╓ життя по-╕ншому, оберн╕ть мислення сво╓ з негативного на позитив, з╕гр╕йтеся доброю емоц╕╓ю подяки, ╕ в╕дкриються двер╕ сердець ваших, ╕ ув╕йде в них вселенська енерг╕я добра, життя, любов╕, ╕ станете усп╕шними внутр╕шньо, а в╕дтак ╕ зовн╕шньо... Ця ╕стина виписана у Святому Письм╕ сакраментально: “Шукайте ж найперш царства Божого ╕ правди Його, а все це – вам додасться”.
Буханку хл╕ба нам Господь да╓, а дв╕ – все одно не з’╖сти. Згадаймо, про що навчають старц╕: “Пам’ятай про смерть, ╕ вт╕кай в╕д т╕ла”. Пам’ятай, що в трун╕ кишен╕ нема╓. Що на заход╕ погребальн╕ сюртуки шиють без кишень, а в нас – ╖х просто зашивають. Що Олександр Македонський запов╕в виробити соб╕ труну з отворами для рук, аби ус╕ бачили, що в╕н – людина, яка завоювала св╕т! – н╕чого не може з собою забрати. ╤ що яка тоб╕ користь, чолов╕че, коли ти увесь св╕т захопиш, а душу свою занапастиш? Або що даси ти за душу свою? Пам’ятаймо про це...
Насправд╕ головне питання ф╕лософ╕╖ поляга╓ не у тому, що первинне – буття чи св╕дом╕сть, а в тому: зв╕дк╕ля я, для чого живу, ╕ що з╕ мною буде? ╢ досл╕дження, що над цими питаннями перес╕чна людина дума╓ не б╕льше п’ятнадцяти хвилин на день. Припускаю – якщо не на р╕к. Щодо мене, то я цим живу. Насправд╕ так╕ питання реально починають зач╕пати десь близько сорока л╕т, коли людина зовн╕шньо уже в╕дбулася. Тод╕ й замислю╓шся: “Ну ось, а дал╕ що?..”. Бо в двадцять рок╕в ти зайнятий ╕ншим: здобути осв╕ту, одержати спец╕альн╕сть, створити с╕м’ю, зробити кар’╓ру… ╤ це природно. А ось в сорок природно вже ╕нше – поставити соб╕ в╕чне запитання: а що дал╕? У чому сенс мого життя? ╤ щойно людина ставить перед собою цю проблему – вона учиня╓ться де-факто homo sapiens, “людиною розумною”.
Д╕йсно, а що ж там, за виднокра╓м? Просто стар╕сть ╕ смерть? Н╕, не просто, але спершу л╕карняна кушетка, “качка” п╕д л╕жком, крапельниця над головою та п╕гулки на тумбочц╕?.. ╤ н╕чого не в╕зьмеш з собою, ╕ все полишиш? А кому? Д╕тям? Не факт. Не факт, що й не проп’ють, чи не зачнуть судитися м╕ж собою, тоб╕ на ганьбу... А досв╕д з упевнен╕стю вимовля╓, що н╕що нам у цьому св╕т╕ не гарантовано, окр╕м одного: що ми справд╕-таки помремо, ╕ н╕хто ще не в╕дкупився... А тод╕ для чого все це? Для чого мучився, страждав, трудився? А там, п╕сля не╖ – що? Чи ╓ щось? А може, нема╓? А може, просто ╖в, пив, метушився, настав час – ╕ в землю? Щоб т╕, як╕ прийдуть п╕сля тебе, так само ╖ли, пили, метушились?..
Та одного разу ти п╕д╕йма╓ш оч╕ сво╖, ╕ зоряне небо над головою та моральний закон всередин╕ тебе раптом в╕дкривають, пов╕дають тоб╕ ╕стину про самого себе. ╤ ста╓ться св╕тло! ╤ вчиня╓ться день, ╕ сповня╓ться н╕ч – день перший Господн╕й... ╤ дивн╕ сльози радост╕ наповнюють оч╕. ╤ ти плачеш ╕ см╕╓шся водночас. ╤ з╕ сльозами розчулення на очах шепочеш воднораз ╕з захопленою духовним в╕дкриттям землячкою: н╕, я живий, я буду в╕чно жити, я в серц╕ маю те, що не вмира╓!..
Правдива формула усп╕ху – це насамперед самозречення. Господь благословив мен╕ скласти ось таку молитву: “В руки Тво╖, Господи, в╕ддаю дух, душу й т╕ло мо╖, здоров’я мо╓, с╕м’ю мою, роботу мою (служ╕ння мо╓), достаток, добробут та безпеку мо╖. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй, ╕ життя в╕чне даруй мен╕. Ам╕нь.” ╤ це треба в╕дчути, бо внутр╕шн╕й мир, як пл╕д глибокого самозречення – це духовне в╕дчуття. Розкритися перед небом у самозреченн╕ ╕ любов╕, повн╕стю в╕ддатися, дов╕ритись Богов╕ – ось ╕ весь пота╓мний секрет щастя.
Хай станеться св╕тло у ваших серцях!..
Прото╕╓рей
Олег Ведмеденко.
www.vedmedenko.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7399

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков