Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 12.06.2009
ЯК РОЗБУДИТИ ПОЧУТТЯ ГОРДОСТ╤ ЗА СВОЮ НАЦ╤Ю?

Д╕алог б╕ля газетного к╕оску у С╕мферопол╕:
Запитання: Есть ли у Вас газеты на украинском языке?
В╕дпов╕дь: Не было, нет и не будет.
Запитання: А почему? (Мовчання). Разве в Крыму по официальной статистике не проживает шестьсот тысяч украинцев?
В╕дпов╕дь: Это все русскоязычное население.

Приблизно так╕ д╕алоги регулярно в╕дбуваються у привокзальних газетних к╕осках, на центральному ринку, в к╕осках магазин╕в «Фуршет», «Рейнфорд». Чи справд╕ у Криму лише «русскоязычное» населення? ╤дучи м╕стом чи у парку, я дуже часто чую кримськотатарську мову. Нею розмовляють з╕ старшими людьми, з малими д╕тьми, говорять м╕ж собою нею ╕ молод╕ хлопц╕ та д╕вчата. Але, д╕йсно, на вулицях С╕мферополя укра╖нсько╖ мови не чути.
Два роки п╕дряд мен╕ довелося л╕куватись у Кримському д╕агностичному центр╕. Одного разу, коли я розмовляв з кимось укра╖нською мовою по моб╕льному телефону у палату зайшла л╕карка. ╤, усм╕хаючись, вона спитала: «То як будемо сп╕лкуватись – рос╕йською чи нашою мовою?». Через день до мене у палату зайшла старша медсестра ╕ виявилося, що ми обо╓ – укра╖нц╕. А дал╕ виявилося, що половина медсестер або розмовляють укра╖нською, або батько чи мати – укра╖нц╕. ╤ нав╕ть сан╕тарка мен╕ сказала: «Посуньтесь, Ви мен╕ м╕ша╓те». У палатах разом з╕ мною л╕кувалися укра╖нц╕, в╕дом╕ у Криму люди. Починали ми сп╕лкуватись рос╕йською, а через годину уже говорили укра╖нською, розказували про сво╖х батьк╕в, про родинне життя. Тож таки укра╖нц╕в у Криму багато.
Багато рок╕в мого життя пов’язано з Кримом. Спочатку це були м╕сця, куди ми ╖хали з дружиною в╕дпочивати – Алушта, Гурзуф, ╢впатор╕я, Микола╖вка. ╤ вже багато рок╕в, починаючи з 1992, як по╓днала мене доля з Кримом – спочатку мен╕ було доручено орган╕зувати кафедру морських нафтогазових споруд в ╤вано-Франк╕вському нац╕ональному техн╕чному ун╕верситет╕ нафти ╕ газу, а у 2002 роц╕ створити факультет морських нафтогазових технолог╕й у С╕мферопол╕. До 2008 року я по╓днував роботу зав╕дувача кафедри ╕ декана факультету у двох майже крайн╕х м╕стах Укра╖ни – в ╤вано-Франк╕вську та С╕мферопол╕. ╤ мо╓ життя мовби роздво╖лося – ╕ там, ╕ тут були мо╖ студенти.
Чому створювалася кафедра, а п╕зн╕ше факультет? А тому, що шельф Чорного ╕ акватор╕я Азовського мор╕в ╓ на сьогодн╕ основним перспективним нафтогазовим рег╕оном Укра╖ни. ╤нша справа, що осво╓ння ц╕╓╖ територ╕╖ в╕дбува╓ться аж надто пов╕льно. Нема н╕ в урядових колах, н╕ на м╕сцях усв╕домлення того, що повна енергетична незалежн╕сть Укра╖ни може бути досягнута лише за рахунок нафтогазових ресурс╕в саме цього рег╕ону.
Наш обов’язок полягав ╕ поляга╓ у п╕дготовц╕ фах╕вц╕в саме для роботи на мор╕. Перший наб╕р студент╕в 1992 року, зустр╕ч╕ з батьками аб╕тур╕╓нт╕в були типовими – «не можна наших д╕тей навчати укра╖нською, бо вона ╓ неповноц╕нною для «русскоязычного населения» мовою». Але через р╕к чи два цей спротив зник, бо при╖жджаючи до батьк╕в на кан╕кули, або зустр╕чаючи ╖х у Франк╕вську, студенти п╕дтверджували добре ставлення до них м╕сцевого студентства, викладач╕в та населення. Через три роки ц╕ перш╕ студенти в╕льно говорили, вивчали спец╕альн╕ предмети, захищали дипломн╕ проекти укра╖нською мовою.
З тих далеких час╕в в╕дбувся вже 11-й випуск дипломованих фах╕вц╕в для роботи на мор╕ ╕ трет╕й з числа студент╕в кримського факультету.
У Нац╕ональн╕й академ╕╖ природоохоронного та курортного буд╕вництва наш факультет ╓, мабуть, ╓диним в Укра╖н╕, де студенти здобувають загальнотехн╕чну осв╕ту в Криму, а профес╕йну – в ╤вано-Франк╕вську. Як╕сть ц╕╓╖ осв╕ти ╓ досить високою. Так, у минулому роц╕ з 23 випускник╕в кафедри в ╤вано-Франк╕вську 15 отримали дипломи з в╕дзнакою. 8 захищали сво╖ роботи англ╕йською мовою. ╤ вс╕ – кримчани, серед них – рос╕яни, кримськ╕ татари й укра╖нц╕. Вс╕ вони без винятку навчились сп╕лкуватися укра╖нською мовою.
Недавно мен╕ довелося розмовляти в ╤вано-Франк╕вську з╕ студентами 4-го курсу – кримчанами. ╤ на мо╓ запитання, як до них ставляться викладач╕ ун╕верситету, почув в╕дпов╕дь, що «краще, н╕ж до сво╖х земляк╕в». Це, очевидно, пов’язано з тим, що кожен викладач хоче бачити студент╕в, як╕ бажають ╕ вм╕ють вчитися. А студенти з Криму протягом перших двох рок╕в навчання у НАПКБ проходять добру селекц╕ю – слабш╕ в╕дс╕юються, а продовжують навчання в ╤вано-Франк╕вську лише т╕, як╕ можуть вчитися в ун╕верситет╕.
Чи ╓ якась фатальна перешкода для навчання студент╕в укра╖нською мовою у Криму? Думаю, що н╕. Бо у б╕льшост╕ шк╕л Криму таки отримують основи ╖╖ знання. Практично третина учн╕в кримських шк╕л за нац╕ональн╕стю – укра╖нц╕. Д╕ти кримських татар навдивовижу добре знають укра╖нську мову. Та й для д╕тей рос╕ян вона не ╓ чимось таким, що гальму╓ ╖хн╕й розвиток. Серед викладач╕в вищих навчальних заклад╕в теж значна частина волод╕╓ укра╖нською мовою.
Але ╓ дек╕лька причин, що стримують перех╕д на викладання державною мовою. Серед них:
– майже повна в╕дсутн╕сть навчально╖ л╕тератури у ВНЗ Криму з вищо╖ математики ╕ ф╕зики, нарисно╖ геометр╕╖ ╕ граф╕ки, ╕нформатики, опору матер╕ал╕в, теоретично╖ механ╕ки, г╕дравл╕ки, теплотехн╕ки, електротехн╕ки та ╕нших;
– психолог╕чний фактор або необх╕дн╕сть самому викладачев╕ переглянути св╕й попередн╕й мовний досв╕д та перейти на викладання свого предмета укра╖нською мовою;
– упереджене, якщо не б╕льше, ставлення м╕сцево╖ влади до навчання студент╕в державною мовою. З Ки╓ва М╕н╕стерство осв╕ти та науки вимага╓ в╕д ВНЗ зв╕тн╕сть про викладання укра╖нською мовою, а Верховна Рада АР Крим контролю╓ цю зв╕тн╕сть з╕ зворотною метою, щоб не дай Боже ВНЗ переходили на викладання ц╕╓ю мовою;
– ще якась частина батьк╕в розгляда╓ цей процес як такий, що обмежу╓ права ╖хн╕х д╕тей, не до к╕нця усв╕домлюючи, що якраз повне знання та в╕льне волод╕ння укра╖нською мовою забезпечу╓ ╖хн╕м д╕тям профес╕йне та кар’╓рне зростання у будь-як╕й сфер╕ д╕яльност╕, а незнання мови штовха╓ ╖х ви╖жджати на роботу до Рос╕╖.
Таким чином, дещо залежить в╕д кер╕вництва ун╕верситет╕в, академ╕й Криму. Але багато залежить ╕ в╕д конкретних р╕шень М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки. Зокрема, необх╕дно, щоб кримськ╕ ВНЗ отримували частину тираж╕в п╕дручник╕в, пос╕бник╕в, виданих укра╖нською мовою у зах╕дн╕й та центральн╕й частинах Укра╖ни за рахунок кошт╕в м╕н╕стерства. Бажано перейти в╕д сл╕в до д╕ла по обм╕ну викладачами з б╕льшост╕ предмет╕в м╕ж ВНЗ сх╕дно╖ Укра╖ни, де традиц╕йно викладання ведеться укра╖нською мовою.
Ще один нереал╕зований проект – це обм╕н студентами, як це передбачено Болонською системою, м╕ж цими ун╕верситетами.
Це лише поб╕жний перегляд шлях╕в подолання цього успадкованого для Укра╖ни лиха. Часто посилаються на двомовн╕сть (чи тримовн╕сть) Ф╕нлянд╕╖, Швейцар╕╖. Це ╓ некоректним, бо у ц╕й же Ф╕нлянд╕╖ ф╕н не може отримати будь-яку посаду, якщо в╕н в╕льно не волод╕╓ шведською. У нас же введення друго╖ державно╖ (рос╕йсько╖) мови потр╕бне для того, щоби в╕дмовитися в╕д досконалого волод╕ння укра╖нською мовою.
╢ ще один дуже важливий фактор – аж надто високий в╕дсоток укра╖нц╕в змирилися з тим, що треба користуватися лише рос╕йською мовою, тобто вони стали «русскоязычными».
Якби розбудити у ц╕й третин╕ населення Криму почуття гордост╕ за свою нац╕ю, то ц╕ перешкоди були б знесен╕ за дек╕лька рок╕в. Бо вони давали б можлив╕сть ус╕м нац╕ональностям знати державну мову, не забуваючи ╕ свою р╕дну, будь це – рос╕йська, кримськотатарська чи ще якась ╕нша.
У нас залиша╓ться над╕я, що ╕ в Криму настане «укра╖нська провес╕нь», ╕ тод╕ не одиниц╕, десятки чи сотн╕ людей в╕дчуватимуть себе укра╖нцями, а тисяч╕ й тисяч╕ тих, як╕ нин╕ живуть ╕ будуть жити у Криму, будуть не лише генетично, а й мовно укра╖нцями. ╤ тод╕ газетн╕ к╕оски Криму будуть в╕льно продавати газети укра╖нською мовою.

Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК,
доктор техн╕чних наук, професор.
м. С╕мферополь.

ЛИСТ «В ТЕМУ...»

ВИБ╤Р БЕЗ ВИБОРУ?

 Шановн╕, що д╕╓ться?! У травн╕ в к╕осках «Укрпошти» подорожчали центральн╕ газети: Л╤ТУКРА╥НА, СЛОВО ПРОСВ╤ТИ, ДЕНЬ тощо – нав╕ть ГОЛОС УКРА╥НИ. А ц╕ни на м╕сцевий газетний мотлох лишилися без зм╕н. Це для того, щоб зовс╕м читач╕ з нац╕ональних газет перейшли на рег╕ональн╕, щоб вбачали св╕й соц╕ум не в Укра╖н╕, а в рег╕он╕, у «м╕сцев╕й громад╕». ╤ без цього в╕дбува╓ться повзуча рег╕онал╕зац╕я, ╕ так вже «м╕сцев╕ громади» роздирають соборну державу на шматки, ма╓мо повну безкарну отаманщину, жодного антиукра╖нського м╕сцевого р╕шення (наприклад, пам’ятники Катерин╕ ╤╤) не можна скасувати розпорядженням з центру – х╕ба ж це держава?! То ще хочуть нац╕ональний ╕нформац╕йний прост╕р геть роздерти, зам╕нити рег╕ональним. До реч╕, про «Голос Укра╖ни». Вже к╕лька рок╕в цю н╕бито двомовну газету в Дн╕пропетровську ма╓мо у к╕осках лише рос╕йською. Кажуть, роблять газети двомовними, щоб люди обирали, а насправд╕ виб╕р без вибору, виб╕р за нас роблять постачальники й замовники.
В╕ктор ЛЕВ╤.
м. Дн╕пропетровськ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7368

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков