Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 05.06.2009
УКРА╥НСЬКА «СКАНДИНАВКА» ОЛЬГА СЕНЮК

РОЗМОВА З╤ ЗНАНОЮ ПЕРЕКЛАДАЧКОЮ З НАГОДИ ╥╥ 80-Р╤ЧЧЯ

Ольга Дмитр╕вна Сенюк народилася на ╤вано-Франк╕вщин╕. Лауреат прем╕╖ ╕м. Максима Рильського. Переклада╓ з╕ шведсько╖, норвезько╖, дансько╖, ╕сландсько╖, англ╕йсько╖ мов переважно твори дитячо╖ л╕тератури, зокрема: «Чудесну мандр╕вку Н╕льса Голь╜ерсона з дикими гусьми» Сельми Ла╜ерлеф, «Знаменитий детектив Блюмкв╕ст» ╕ «Пепп╕довгапанчоха» Астр╕д Л╕нд╜рен тощо.
– Ольго Дмитр╕вно, яким був ваш шлях до перекладання художн╕х твор╕в?
– За осв╕тою я ╜ерман╕ст, ╕ перекладачем стала не в╕дразу. Гадала, стану науковцем: захистила кандидатську. Першою книжкою, яку взялася перекладати, була «Аку-Аку» Тура Гей╓рдала, легендарного норвезького мандр╕вника. Пот╕м надрукувала пригодницьк╕ твори для молод╕ шведа Бромбер╜а. Дуже мене приваблювала Астр╕д Л╕нд╜рен, це надзвичайно св╕тла постать, тому ╖╖ опов╕д╕ добре мен╕ п╕шли. Так ╕з часом я стала перекладати здеб╕льшого з╕ скандинавських мов. Саме в╕д нашого покол╕ння поновилася та перекладацька настанова, що була в укра╖нськ╕й л╕тератур╕ 20-30-х рок╕в ХХ стол╕ття, а саме: переклад твор╕в безпосередньо з ориг╕налу.
– Чого, на вашу думку, передус╕м браку╓ сучасним молодим перекладачам?
– Браку╓ докладних знань про ту л╕тературу, твори яко╖ перекладають. Потр╕бно за конкретним текстом бачити ц╕лий масив культури. Про себе можу сказати, що добре ор╕╓нтуюся в норвезьк╕й ╕ шведськ╕й л╕тератур╕: ╕ в класиц╕, ╕ в сучасн╕й. Менше знаю данську.
– Яким бачите завдання саме укра╖нського перекладача?
– Мо╓ покол╕ння завжди бачило сво╓ завдання в тому, аби донести кращ╕ твори св╕тово╖ л╕тератури до укра╖нського читача ╕ цим збагатити р╕дну мову. В╕домо, що ╖╖ хот╕ли звести до д╕алекту, а нашу л╕тературу – до пров╕нц╕йного р╕вня. Невипадково переклади ╕ноземно╖ л╕тератури заохочувалися передус╕м саме рос╕йською. Тому в радянськ╕ часи ми не раз переживали наг╕нки. Критер╕╓м читабельност╕ перекладного твору нам подавалося: чи розум╕╓ текст прибиральниця...
У т╕ часи почесно було бути перекладачем, бо, коли з’являвся як╕сно донесений тв╕р, то ним зачитувалися не т╕льки укра╖номовн╕.
– Тепер сприйма╓ться як легенда, коли з рук у руки передавали «Всесв╕т» ╕з укра╖нськими перекладами резонансних роман╕в ╕ноземно╖ л╕тератури…
– Так. ╤ оц╕нювалася праця перекладача б╕льш-менш в╕дпов╕дно. Та бували часи, коли п╕д р╕зними приводами не давали друкуватися. Тод╕ заробляла на хл╕б як друкарка.
– Чи ╕сну╓, на вашу думку, специф╕ка перекладу для д╕тей?
– Гадаю, що передус╕м необх╕дно зважати на самого автора, особливост╕ його св╕тогляду ╕ письма. Не треба вигадувати за письменника, а варто уважно вчитатися. Перекладацтво – не волюнтаризм, а намагання в╕дтворити тв╕р максимально точно ╕ водночас художньо переконливо.
– Ольго Дмитр╕вно, ви – ╓дина в Укра╖н╕, хто переклада╓ з ╕сландсько╖ мови?
– Так. Перекладати з ╕сландсько╖ мен╕ допомогло знову-таки пор╕вняльне мовознавство. Ця мова досить законсервована пор╕вняно з норвезькою чи шведською. Щоб передати якесь поняття, котре ╕сну╓ в одному ╕сландському слов╕, треба додати ще два-три слова, аби був зрозум╕лим його зм╕ст.
– Кого з перекладених письменник╕в визначили б як найулюблен╕ших?
– Ус╕ улюблен╕! Це велике щастя – перекладати Астр╕д Л╕нд╜рен, Сельму Ла╜ерлеф, Пера Ла╜еркв╕ста, Ав╜уста Стр╕ндбер╜а.
– Яка книжка у вашому переклад╕ ма╓ незабаром вийти у св╕т?
– «Полтава» шведського автора Петера Ен╜льонда до 300-р╕ччя Полтавсько╖ битви.
– Чи задоволен╕ життям, озираючись назад?
– Ми дуже рад╕ були, що працювали з ╢вгеном (╢вген Попович – знаний перекладач, чолов╕к О. Сенюк. – Л. Т. ) за контрактами, а не в установах ╕ не мали над собою кер╕вник╕в-зверхник╕в. Намагалися самов╕дданно, з любов’ю перекладати. А вже нашу працю, як мовиться, нехай оц╕нюють читач╕.

Людмила ТАРАН.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7350

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков