Версiя для друку Обговорити в форумi

КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

 Науково-дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія» є об’єктом національного надбання України. Це – одна з найбільших і найкраще устаткованих обсерваторій Європи і країн СНД. Обсерваторія внесена до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО за № 5267. Науково-технічна база обсерваторії нараховує дев’ять зоряних, чотири сонячних і гама-випромінюючий телескоп.
 Традиційно астрономічні обсерваторії будуються у місцях, віддалених від населених пунктів, аби уникнути засвітлювання неба і впливу від забудов (шумів, забруднення атмосфери тощо) на якість зображення під час нічних і денних спостережень. При будівництві Кримської обсерваторії всі належні умови були враховані, що дозволяло отримувати спостереження якості світового рівня. Добрим словом згадують астрономи першого керівника обсерваторії Андрія Борисовича Сєвєрного, який багато зусиль доклав задля збереження цих умов, передбачених науковими вимогами. За тих часів у смт. Научному (Бахчисарайський район) пильно охоронялася лісопаркова зона, освітлення відповідало стандартам. У селищі будувалися об’єкти тільки необхідні для забезпечення життєдіяльності обсерваторії.
 Нинішня адміністрація КрАО таємно, без громадського обговорення, підписала договір з горезвісною фірмою «Консоль» про будівництво в смт. Научному, неподалік від обсерваторії, комерційно-туристично-розважального комплексу. На її сайті подавалася реклама майбутнього курортного комплексу, до якого входять багатоповерхові будинки, котеджі, готель зі спортивно-оздоровчим та ігровим центрами.
 Разом з унікальним гірським повітрям майбутнім володарям квартир було обіцяно послуги обсерваторії – відвідування, аби помилуватися зірковим небом. Територія обсерваторії розрекламована як чарівне місце для прогулянок курортників. Спроби захопити території обсерваторій спостерігалися і в інших містах України та у сусідів по СНД. Але, скажімо, директор азербайджанської обсерваторії дав цим зазіханням відсіч. А у нас київським обсерваторіям доводиться несолодко.
 Астрономи Научного, вчені України та країн ближнього і далекого зарубіжжя занепокоєні і обурені діями нинішньої адміністрації КрАО в особі Олексія Олексійовича Ашкіназі, який на заперечення проти будівництва одному з учених відповів: «Ничего не станет с твоим телескопом, помоешь зеркала».
 Свої, безперечно комерційні інтереси щодо забудови обсерваторії елітним житлом для багатіїв адміністрація обґрунтовує браком квартир для молодих працівників обсерваторії, яким нібито буде виділено якийсь відсоток від їхньої загальної кількості.
 Коли квартири в Научному мали доступні ціни, адміністрація обсерваторії житловими питаннями для підлеглих не переймалася. Добудувати шестиповерховий житловий будинок, готовий майже на 90%, не спромоглися більш як за десять років. І навпаки – на очах у адміністрації «свої люди» порозкрадали все, що можна, навіть баштовий кран здали на металобрухт!
 На засіданні Ради Української астрономічної асоціації (УАА) Міністерства освіти президент УАА, академік НАН України Я. С. Яцків та інші поважні посадовці замість того, щоб спитати з адміністрації за ці злодіяння, намагалися знайти з Ростопчишиною-Шаховською (нинішнім директором обсерваторії) та Ашкіназі (її заступником) порозуміння.
 На мій закид щодо забудови обсерваторії безквартирний астроном Ілля Алексєєв відповів: «Навіщо мені буде потрібна квартира, якщо обсерваторія не матиме майбутнього, а моя сім’я – де працювати».
 В Україні сьогодні багато говориться про інтегрування в європейську спільноту. Але без повноцінної науки про це годі й мріяти. Це стосується і астрономії. Науково-дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія» має бути збережений.
 Богдан ВЕЛИЧКО.
смт. Научне
Бахчисарайського району.
*   *   *
 
ВІД РЕДАКЦІЇ. У Богдана Яковича Величка назбиралося чимало документів, які свідчать про вже досить тривалу і запеклу боротьбу працівників обсерваторії з тими, хто у гонитві за високими прибутками на все ладен. Українська наука на очах занепадає, фінансування її різко скорочується, а наукові об’єкти рішуче програють у змаганні з відверто прибутковими. Чули, що й «Кримська астрофізична обсерваторія» має свій невеличкий бізнес, завдяки якому, за бажання, можна було б завершити довгобуд замість того, щоб віддавати майже чотири гектари зелених масивів комерційній будівельній компанії.
 Відповіді з високоповажних установ науковцям обсерваторії надходять суперечливі. Але якщо Міністерство освіти і науки України, в особі заступника міністра, пропонує директору обсерваторії «внести відповідні корективи з метою унеможливлення відчуження державного майна і земельної ділянки, які знаходяться на балансі інституту», то департамент науково-технічного розвитку тієї ж установи готовий внести зміни до чинного законодавства, аби стерти слід від таких понять, як «наукове містечко» та «охоронна зона навколо наукових установ». Спокійно поставився до висвітленої ситуації і бахчисарайський прокурор. Переважає думка приблизно така: ви там тусуйтеся, хлопці, але не на повну котушку, зірок з неба не збивайте! Комплексний державницький підхід сьогодні не в моді. До того ж «нові українці» зі «старими» звичками полюбляють руйнувати все «до основанья», а після них – хоч трава не рости.
 З приводу ситуації з обсерваторією ми звернулися до депутата ВР України, голови Української демократичної партії «Собор» Анатолія Матвієнка. Сподіваємося на успіх.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2009 > Тема "Резонанс"