"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема ""Джерельце""
#22 за 29.05.2009
ДЕ СЯ╢ ВИШИТТЯ, ТАМ ЗЛАГОДА ╤ ДОБРЕ ЖИТТЯ
Сивiють i народжуються роки, минають столiття. Та вiчною ╓ i буде укра╖нська вишивка. Вона – наш давнiй символ, прадавня традицiя, то символ гостинностi i доброзичливостi. I хоч сьогоднi вже не зустрiнеш вишивку в нашiй оселi, ╖╖ сховали, як рiч не потрiбну, все ж вона супроводжу╓ нас усе наше життя. Зда╓ться дивним, але ще залишилися майстринi, якi творять шедеври ниткою та голкою. Цей талант подарований ╖м Господом. Уже протягом року я вивчаю мистецтво вишивання, а саме - вишивання рушникiв, орнаменти вишивки, ╖хн╓ значення. Але мо╖ знання були лише теоретичними, отже недостатнiми. Саме тому, я вирiшила дiзнатися, чи ╓ в нашому рiдному селищi справжнi вишивальницi, щоб дечому у них навчитися. За допомогою я звернулася до керiвника гуртка «Народознавство», вчителя укра╖нсько╖ мови та лiтератури Миронюк С. М. Ми дiзналися, що в нашому селищi мешка╓ талановита, творча жiнка, яка ╓ не просто вишивальницею, а майстринею, - Гризодуб Валентина Петрiвна. Домовились про зустрiч, i я з нетерпiнням чекала цього моменту дотику до живо╖ укра╖нсько╖ культури. Спочатку я хотiла б розповiсти про цю дивну жiнку. Народилася Гризодуб Валентина Петрiвна на Донеччинi, в селищi iмен╕ Ленiна, в тяжкий для кра╖ни час - 1933 рiк. Рукодiллям почала займатися з шести рокiв. Ще у дитячому садку вона вишила невеличкий рушничок швом, який показала ╖й тiтка. Далi Валентина Петрiвна вчилася цьому мистецтву сама. Вишивала переважно гладдю, тому що в Донецькiй областi вишивання хрестиком не було розповсюджене. В юнацькi роки пере╖хала до Криму. Тут вона вийшла замiж, народила дiтей – трьох дiвчат. Особливо тяжкими були пiсляво╓ннi роки, тому Валентина Петрiвна була змушена продавати сво╖ вишивки. В основному вона вишивала порть╓ри, серветки, скатертини. Валентина Петрiвна працювала у в’язальному цеху селища Нижньогiрського, але бiльшу частину свого життя працювала в торгiвлi. За словами мо╓╖ спiврозмовницi, улюбленим заняттям займалася уночi. Нин╕ стаж вишивальницi становить близько 70 рокiв. В ╖╖ доробку ╓ i рушники, i серветки, i скатертини, i подушки, i картини, i навiть два килими, якi, на жаль, не збереглися. Роботи майстринi виставлялися у районному Будинку культури. Вона брала участь у республiканських конкурсах, отримувала цiннi подарунки. Але особливо╖ уваги заслугову╓ вишитий Валентиною Петрiвною народний костюм. Повторення й чергування розеток, квiтiв, листя створило традицiйний орнамент. Оригiнальне по╓днання червоних, синiх, малинових, зелених, чорних ниток надало одягу певно╖ iндивiдуальностi. За цю роботу в Ки╓вi вишивальниця була удосто╓на звання Майcтра народно╖ творчостi, а також нагороджена дипломом. Ел╕на Тренькова, учениця 10–А класу Нижньог╕рсько╖ ЗОШ ╤–╤╤╤ ступен╕в № 2, актив╕ст МАН «Шукач».
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7327
|