Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО З ПЛУГОМ, А ПАВЛО З ВОЛАМИ...
12 липня - день пам'ят╕ Святих Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла. Це велике церковне свято...


ШУКАЙ ЦВ╤ТУ ПАПОРОТ╤!
7 липня - Р╕здво ╤вана Хрестителя. Однак, з огляду на прадавн╕ в╕рування, у народ╕ ╕ тепер...


СЕРЕДИНА Л╤ТА
Дн╕ народного календаря з 26 по 29 липня вважаються серединою л╕та.


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»: ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТ╤
Р╤ВНО ТРИ РОКИ ТОМУ, в останню п’ятницю червня 2016 року, журнал╕сти «Кримсько╖...


Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 29.05.2009
У П╤СН╤ – НАША ДОЛЯ...

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

Дорог╕ св╕тличани! Вже не один р╕к мою оселю з╕гр╕ва╓ тепло Ваших сердець. Д╕люся враженнями з друзями, колегами – ╕ вони теж в╕дкривають для себе цей оазис правди й добра, яким ╓ Ваш часопис. Ма╓мо чимало й ╕нших непоганих газет, але Ваша – особлива, напевно тому, що робиться не т╕льки профес╕йно, але з╕ щир╕стю й любов’ю.
Усе мен╕ подоба╓ться у Ваш╕й газет╕: розма╖ття тем, тверда державницька позиц╕я, об’╓ктивне висв╕тлення стор╕нок укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, ц╕кавинки з галуз╕ культури, увага до кримськотатарсько╖ проблематики, плекання юних талант╕в ╕... мова (я — ф╕лолог-укра╖н╕ст, отож мовна неохайн╕сть у багатьох сучасних ЗМ╤ мене дуже непоко╖ть).
Перше мо╓ захоплення, ще з╕ студентських рок╕в – д╕алектолог╕я, а фольклор – в╕дколи себе пам’ятаю. Тому складаю Вам сердечну подяку за те, що намага╓теся розбудити струни укра╖нсько╖ п╕сенно╖ душ╕, – струни, як╕ останн╕м часом чи то зледащ╕ли, чи сором’язливо примовкли, бо ╖х глушить галаслива бездуховна попса.
Народна п╕сня – це, либонь, один ╕з найголовн╕ших вияв╕в ун╕кального таланту, притаманного народов╕, до якого ма╓мо честь належати.
У п╕сн╕ – наша ╕стор╕я, краса природи, багатство ╕ щедр╕сть душ╕. В н╕й — б╕ль ╕ туга, геро╖зм звитяжц╕в, любов до р╕дного краю, ╕скрометний жарт, ╕ “все, чим може вгору дух п╕дняться”.
Тексти п╕сень „А ми просо с╕яли”, „Щедрик” та ╕нших обрядових п╕сень засв╕дчують тисячол╕тню ╕стор╕ю мови, якою ╖х створено, – спростовують псевдонаукову концепц╕ю радянсько╖ ╕стор╕ограф╕╖ про „сп╕льну колиску”, що в н╕й „виколисувалась” видумана давньоукра╖нська народн╕сть, яка н╕бито розмовляла за княжо╖ доби сп╕льною мовою. ╤ багато хто й дос╕ в╕рить, що „сп╕льна” давньоруська мова взяла та й розщепилася аж у Х╤V стор╕чч╕ на три сх╕днослов’янськ╕ мови. Ця „сп╕льна колиска” геть розсипа╓ться п╕д вагою наукових аргумент╕в завдяки працям об’╓ктивних ╕сторик╕в мови – укра╖нського ╕ неукра╖нського походження – та завдяки досл╕дженням нашого фольклору, витоки якого сягають прадавнього, ще дохристиянського пер╕оду.
В укра╖нських родинах, як╕ шанують традиц╕╖, дитина зроста╓ злел╕яна чарами р╕дних колискових п╕сень („Котику с╕ренький”, „Колисала я ”, „Ой ходить сон коло в╕кон” ...), веснянок, га╖вок, забавлянок, серед яких найв╕дом╕ш╕ – „Десь тут була подоляночка”, „Цар╕вна”, „А ми кривого танцю йдем”, ”Мак”, „Ой у Львов╕ на горбочку сто╖ть церква у в╕ночку”, „Женчичок-бренчичок”, „╤ди, ╕ди, дощику”.
Ма╓мо безл╕ч прекрасних п╕сень – духовн╕ (псалми, канти), р╕здвян╕ колядки, щедр╕вки, га╖вки, обжинков╕, вес╕льн╕ п╕сн╕, ладканки, коломийки, колисков╕... А думи, балади, ╕сторичн╕ та козацьк╕ п╕сн╕, чумацьк╕, рекрутськ╕, ем╕грантськ╕, повстанськ╕... ╢ ще й народн╕ п╕сн╕ для похоронного обряду, – неоднаков╕ в р╕зних селах, але вс╕ так╕ глибок╕, що беруть за душу.
Окрему славну стор╕нку нашого мелосу становлять п╕сн╕ с╕чового стр╕лецтва. А романси, п╕сн╕ л╕тературного походження – як давн╕, так ╕ сучасн╕... Сучасн╕, зв╕сно, далеко не вс╕. Але п╕сн╕, прим╕ром, О. Б╕лаша чи П. Майбороди, ╤. Шамо, В. ╤васюка, Б. Ян╕вського чи М. Скорика, Т. Петриненка не можуть залишити байдужим вимогливого слухача. Або п╕сн╕ з репертуару „Океану Ельзи”, „П╕кард╕йсько╖ терц╕╖”, хорових колектив╕в „Гом╕н”, „Думка”, „Тремб╕та”, „Дударик” тощо.
Укра╖нська п╕сня – незбагненний феномен, – не т╕льки щодо гармон╕╖ високохудожн╕х в╕рш╕в ╕ чудово╖ музики, але також з уваги на розма╖ття рег╕ональне: Пол╕сся ╕ Закарпаття, Гуцульщина ╕ Слобожанщина, укра╖нськ╕ степи ╕ Под╕лля, Наддн╕прянщина ╕ Наддн╕стрянщина, Надсяння, Пряш╕вщина й Лемк╕вщина, Бойк╕вщина ╕ Волинь, Покуття ╕ Буковина – мають свою специф╕ку ╕ неповторну красу текст╕в, ритм╕в ╕ мелод╕й.
Численн╕ науковц╕ й письменники збирали п╕сенний фольклор, досл╕джували його. ╥хн╕й перел╕к забрав би багато м╕сця. Тому назву лише ╕м’я Григор╕я Нудьги, автора монограф╕й про укра╖нську п╕сню, в яких читач знайде ц╕каву ╕нформац╕ю, здатну сповнити душу нац╕ональною горд╕стю.
Вважаю, що кожен випускник середньо╖ школи в Укра╖н╕ ма╓ знати народних п╕сень не менше, н╕ж 20. ╤ обов’язково – Державний Г╕мн, церковний г╕мн „Боже великий, ╓диний”, „Запов╕т”, „Ой у луз╕ червона калина похилилася”, „О Укра╖но, о люба ненько”, „Думи мо╖”, „Реве та стогне Дн╕пр широкий”, „Не пора”, „Журавл╕” („Чу╓ш, брате м╕й”). Кр╕м цього, бодай по дек╕лька л╕ричних п╕сень, р╕здвяних колядок, щедр╕вок, га╖вок, вес╕льних п╕сень, колискових.
Сво╖х улюблених п╕сень могла б я подати далеко понад 100, спробую вид╕лити з них 20.
1. В╕╓ в╕тер, в╕╓ буйний. 2. Ой на гор╕ та женц╕ жнуть. 3. Ой гай, мати. 4. Засв╕т встали козаченьки. 5. Тихий Дунай (Тиха вода). 6. Ставок заснув. 7. Тихо, тихо Дунай воду несе. 8. Ой з╕йди, з╕йди ти, з╕ронько та веч╕рняя (одна з улюблених народних п╕сень Т. Шевченка). 9. Летить галка через балку. 10. Коло млина кременина (Коло млина яворина). 11. Човен хита╓ться. 12. Сус╕дка (Засп╕ваймо п╕сню веселеньку). 13. ╥хав козак за Дунай. 14. Рости, рости, черемшино. 15. Ой, видно село (Л. Лепкий). 16. По той б╕к гора. 17. Лет╕в пташок понад воду. 18. Га╓м зелененьким вода тече. 19. Чотири воли пасу я. 20. Верховино, св╕тку ти наш (М. Устиянович XIX ст.).
 Добре було б, враховуючи смаки численних читач╕в „Кримсько╖ св╕тлиц╕”, вибрати 100 найпопулярн╕ших п╕сень ╕ видати ╖хн╕ тексти з нотами.

З повагою до Вас — Олександра Захарк╕в.
 м. Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7318

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков