Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕРЕЗ ВИБУХ НА РОС╤ЙСЬКОМУ В╤ЙСЬКОВОМУ ПОЛ╤ГОН╤ ЗАГИНУЛИ П'ЯТЬ ПРАЦ╤ВНИК╤В «РОСАТОМУ»
П'ять сп╕вроб╕тник╕в держкорпорац╕╖ "Росатом" загинули, ще тро╓ отримали травми в результат╕...


РОС╤Я. НА ЩОТИЖНЕВ╤ АКЦ╤╥ ОПОЗИЦ╤╥ - ЩОДЕНН╤ РЕПРЕС╤╥ ВЛАДИ
Майбутн╓ рос╕йського протесту “в╕д суботи до суботи” поки непередбачуване…


У ХЕРСОН╤ В╤ДБУВСЯ ФЛЕШМОБ ПРОТИ РЕПРЕС╤Й У КРИМУ ТА НА П╤ДТРИМКУ ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
«Ми не повинн╕ забувати н╕ на одну хвилину про наших бранц╕в», - прокоментувала...


ПЕРШЕ ЗАС╤ДАННЯ «ДЕВ'ЯТО╥» РАДИ В╤ДБУДЕТЬСЯ 29 СЕРПНЯ
Таке р╕шення було ухвалене п╕д час першого зас╕дання п╕дготовчо╖ депутатсько╖ групи у парламент╕


ОРГАН╤ЗАТОРИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО МАРШУ ЗАХИСНИК╤В 24 СЕРПНЯ НАЗВАЛИ «╢ДИНУ МЕТУ» СВОГО ЗАХОДУ
Орган╕затори альтернативного Маршу захисник╕в Укра╖ни 24 серпня у Ки╓в╕ оч╕кують близько 9 тис....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 29.05.2009
ЗАКОН УКРА╥НИ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ»

Стаття 17. Присяга державних службовц╕в
Громадяни Укра╖ни, як╕ вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого зм╕сту:
«Повн╕стю усв╕домлюючи свою високу в╕дпов╕дальн╕сть, урочисто присягаю, що буду в╕рно служити народов╕ Укра╖ни, суворо дотримувати Конституц╕╖ та закон╕в Укра╖ни, сприяти вт╕ленню ╖х у життя, зм╕цнювати ╖х авторитет, охороняти права, свободи ╕ законн╕ ╕нтереси громадян, з г╕дн╕стю нести високе звання державного службовця, сумл╕нно виконувати сво╖ обов’язки».
Державний службовець п╕дпису╓ текст Присяги, який збер╕га╓ться за м╕сцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудов╕й книжц╕.

ДЕРЖСЛУЖБА У ЗАПИТАННЯХ ╤ В╤ДПОВ╤ДЯХ
У який строк можливо зв╕льнити державного службовця у зв’язку ╕з притягненням його до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за корупц╕йн╕ д╕яння або ╕нш╕ правопорушення, пов’язан╕ з корупц╕╓ю?
Статтею 8 Закону Укра╖ни «Про боротьбу з корупц╕╓ю» передбача╓ться, що порушення особою, уповноваженою на виконання функц╕й держави, будь-якого ╕з зазначених у статт╕ 5 цього Закону обмежень, якщо воно не м╕стить складу злочину, тягне за собою адм╕н╕стративне стягнення у вигляд╕ штрафу в╕д п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян.
П╕дставою для притягнення державного службовця до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ ╓ постанова суду, яка набула чинност╕. В╕дпов╕дно до статт╕ 12 вказаного Закону постанова суду про накладення адм╕н╕стративного стягнення у вигляд╕ штрафу за корупц╕йн╕ д╕яння або ╕нш╕ правопорушення, пов’язан╕ з корупц╕╓ю, у триденний строк направля╓ться в╕дпов╕дному державному чи виборному органу для вир╕шення питання зг╕дно з чинним законодавством.
Таким чином, постанова суду про накладення адм╕н╕стративного стягнення у вигляд╕ штрафу за корупц╕йн╕ д╕яння або ╕нш╕ правопорушення, пов’язан╕ з корупц╕╓ю, засв╕дчу╓, що особою, уповноваженою на виконання функц╕й держави, не дотримуються вимоги, пов’язан╕ ╕з проходженням державно╖ служби, передбачен╕ статтею 16 Закону Укра╖ни «Про державну службу».
Зг╕дно з пунктом 2 статт╕ 30 Закону Укра╖ни «Про державну службу» недотримання пов’язаних ╕з проходженням державно╖ служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону, ╓ п╕дставою для припинення державно╖ служби.
Припинення державно╖ служби зд╕йсню╓ться у порядку та строки, визначен╕ статтями 147-149 Кодексу закон╕в про працю Укра╖ни. Тобто, не п╕зн╕ше одного м╕сяця з дня виявлення факту притягнення до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ та не п╕зн╕ше шести м╕сяц╕в з дня вчинення адм╕н╕стративного правопорушення (строк обчислю╓ться з дня набуття чинност╕ постановою суду про накладення адм╕н╕стративного стягнення).
Кр╕м того, статтею 39 Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення встановлено, якщо особа, п╕ддана адм╕н╕стративному стягненню, протягом року з дня зак╕нчення виконання стягнення не вчинила нового адм╕н╕стративного правопорушення, то ця особа вважа╓ться такою, що не була п╕ддана адм╕н╕стративному стягненню.
Враховуючи викладене, якщо протягом терм╕н╕в, визначених статтею 148 Кодексу закон╕в про працю Укра╖ни, кер╕вник державного органу не прийняв р╕шення щодо припинення державно╖ служби в╕дпов╕дно до пункту 2 статт╕ 30 Закону Укра╖ни «Про державну службу», у подальшому зв╕льнення ╕з зазначено╖ п╕дстави ╓ неможливим.
З питань, пов’язаних з проходженням державно╖ служби ╕ служби в органах м╕сцевого самоврядування, звертайтеся за адресою: 95011, м. С╕мферополь, вул. Гоголя, 9. Детальн╕шу ╕нформац╕ю про д╕яльн╕сть Управл╕ння Ви можете отримати на веб-сайт╕: www.guds.gov.ua/sub/krym/.

ХТО В КРИМУ НАЙКРАЩЕ УКРА╥Н╤ СЛУЖИТЬ?

В╕дпов╕дно до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 19 вересня 2007 року № 1152 «Про проведення щор╕чного Всеукра╖нського конкурсу «Кращий державний службовець», наказу Головного управл╕ння державно╖ служби Укра╖ни в╕д 16 лютого 2009 року №44 в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим у травн╕-червн╕ 2009 року в╕дбудеться проведення другого туру Всеукра╖нського конкурсу «Кращий державний службовець».
У першому тур╕, який в╕дбувся у березн╕-кв╕тн╕ 2009 року, взяли участь 258 ос╕б. Учасники другого туру конкурсу пройдуть сп╕вбес╕ду з державного управл╕ння, виконають практичн╕ завдання з питань службово╖ етики та етикету та виступатимуть у рамках зас╕дань «круглого столу».
╤нформац╕ю про орган╕зац╕ю та проведення Конкурсу можна отримати за телефоном — 8(0652)60-14-89 та на веб-сайт╕ Управл╕ння – www.guds.gov.ua/sub/krym/.


ЦИВ╤ЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ У КРИМ╤НАЛЬН╤Й СПРАВ╤

Чинне в╕тчизняне крим╕нально-процесуальне законодавство передбача╓ можлив╕сть розгляду та розв’язання цив╕льного позову сп╕льно з розсл╕дуванням та розглядом у суд╕ крим╕нально╖ справи за певних, визначених у закон╕, умов ╕ п╕дстав. Сл╕дчий чи особа, яка провадить д╕знання у крим╕нальн╕й справ╕, зобов’язан╕ роз’яснити громадянину, представнику п╕дпри╓мства, установи чи орган╕зац╕╖, як╕ зазнали матер╕ально╖ шкоди в╕д злочину, про ╖хн╓ право заявляти цив╕льний позов у справ╕ (ч. 2 ст. 122 Крим╕нально-процесуального кодексу Укра╖ни (дал╕ – КПК). Така можлив╕сть сп╕льного, сум╕сного розгляду крим╕нально╖ справи та цив╕льного позову зумовлена наявн╕стю ╓диного юридичного факту, який ╓ основою притягнення особи як до крим╕нально╖, так ╕ цив╕льно-правово╖ в╕дпов╕дальност╕ в раз╕ запод╕яння матер╕ально╖ шкоди злочином. Такий сум╕сний ╖х розгляд сприя╓ повнот╕, всеб╕чност╕ та об’╓ктивност╕ досл╕дження обставин справи, б╕льш швидкому в╕дшкодуванню запод╕яно╖ злочином шкоди; зв╕льня╓ цив╕льного позивача в╕д сплати державного мита; полегшу╓ йому можлив╕сть доказування п╕дстав ╕ розм╕ру цив╕льного позову, тому, що доказування провадиться за правилами крим╕нального судочинства в╕дпов╕дно до принципу публ╕чност╕; да╓ певну процесуальну економ╕ю, усуваючи дублювання в робот╕ суд╕в, якого не уникнути при окремому розгляд╕ крим╕нально╖ справи ╕ цив╕льного позову.
Цив╕льний позов може бути пред’явлений як п╕д час провадження д╕знання чи досудового сл╕дства, так ╕ в судовому розгляд╕ справи, але до початку судового сл╕дства. При цьому сл╕д мати на уваз╕ певну особлив╕сть щодо цив╕льного позову. Так, в╕дмова у позов╕ в порядку цив╕льного судочинства позбавля╓ позивача права пред’являти той же позов у крим╕нальн╕й справ╕. Особа, яка не пред’явила цив╕льний позов, або ж коли позов залишився без розгляду в крим╕нальн╕й справ╕, ма╓ право у наступному пред’явити такий позов у порядку цив╕льного судочинства.
Заява про цив╕льний позов пода╓ться тому органу чи суду, в провадженн╕ якого перебува╓ крим╕нальна справа. Орган розсл╕дування, прокурор, суд повинн╕ перев╕рити наявн╕сть п╕дстав для одночасного розгляду позову ╕ крим╕нально╖ справи. За наявност╕ достатн╕х даних про те, що злочином завдано матер╕ально╖ шкоди, орган д╕знання, сл╕дчий, прокурор ╕ суд зобов’язан╕ вжити заход╕в до забезпечення цив╕льного позову (ч. 1 ст. 29 КПК). Прокурор пред’явля╓ або п╕дтриму╓ пред’явлений потерп╕лим цив╕льний позов, якщо цього вимага╓ охорона ╕нтерес╕в держави, а також громадян, як╕ за станом здоров’я чи з ╕нших поважних причин не можуть захистити сво╖ законн╕ права. Якщо ж у цих випадках цив╕льний позов не був пред’явлений, суд зобов’язаний при ухваленн╕ вироку з власно╖ ╕н╕ц╕ативи вир╕шити питання про в╕дшкодування матер╕альних збитк╕в, завданих злочином (ч. 2 ╕ 3 ст. 29 КПК).
В╕дпов╕дно до ст. 50 КПК, цив╕льним позивачем визна╓ться ф╕зична (громадянин) чи юридична особа (п╕дпри╓мство, установа чи орган╕зац╕я), як╕ зазнали матер╕ально╖ шкоди в╕д злочину та пред’явили вимогу про в╕дшкодування збитк╕в у порядку та в╕дпов╕дно до вимог ст. 28 КПК. Про визнання особи цив╕льним позивачем або про в╕дмову в цьому особа, яка провадить д╕знання, сл╕дчий, суддя повинн╕ винести постанову, а суд – ухвалу.
Т╕льки п╕сля того, як особу буде визнано цив╕льним позивачем, вона ста╓ учасником крим╕нально-процесуальних в╕дносин з набуттям в╕дпов╕дного статусу, тобто певних прав ╕ обов’язк╕в, передбачених законом (ст. 50 КПК).
Закон визнача╓, що цив╕льний позивач ма╓ право: подавати докази; заявляти клопотання; мати представника; брати участь у судовому розгляд╕; просити орган д╕знання, сл╕дчого ╕ суд про вжиття в╕дпов╕дних заход╕в щодо забезпечення заявленого позову; п╕дтримувати цив╕льний позов; ознайомлюватися з матер╕алами справи з моменту зак╕нчення досудового сл╕дства; заявляти в╕дводи; подавати скарги на д╕╖ особи, яка провадить д╕знання, сл╕дчого, прокурора ╕ суду, а також подавати скарги на вирок або ухвалу суду в частин╕, що стосу╓ться цив╕льного позову, а за наявност╕ в╕дпов╕дних до того п╕дстав – на забезпечення особисто╖ безпеки. Цив╕льний позивач ма╓ також право на подання апеляц╕йно╖ ╕ касац╕йно╖ скарги. Особа, яка провадить д╕знання, сл╕дчий, прокурор та суд повинн╕ роз’яснити цив╕льному в╕дпов╕дачев╕ його процесуальн╕ права та забезпечити можлив╕сть ╖хнього зд╕йснення.
Особа, яка провадить д╕знання, сл╕дчий, прокурор та суд повинн╕ не т╕льки роз’яснити цив╕льному в╕дпов╕дачев╕ його процесуальн╕ права, а й забезпечити можлив╕сть ╖х реального зд╕йснення.
Якщо в результат╕ злочину громадянину завдано не т╕льки матер╕ально╖, а й ф╕зично╖ чи морально╖ шкоди, в╕н може виступити у процес╕ одночасно ╕ як цив╕льний позивач, ╕ як потерп╕лий. Про визнання цього громадянина одночасно ╕ позивачем, ╕ потерп╕лим у справ╕ сл╕дчий, особа, яка провадить д╕знання, виносять постанову, а суд – ухвалу. Але при цьому доречним ╓ висл╕в: “Позивачем ти можеш ╕ не бути, а потерп╕лим бути мусиш”, тобто без подання ним позовно╖ заяви, потерп╕лий не може бути визнаний цив╕льним позивачем у крим╕нальн╕й справ╕.
Закон (ч. 3 ст. 50 КПК) визнача╓ ╕ певн╕ обов’язки цив╕льного позивача. Так, цив╕льний позивач зобов’язаний за вимогою органу д╕знання, сл╕дчого, прокурора ╕ суду надавати документи, як╕ в╕н ма╓ у сво╓му розпорядженн╕, пов’язан╕ з заявленим ним цив╕льним позовом у справ╕. У раз╕, коли цив╕льний позивач не з’явиться у судове зас╕дання, позов не розгляда╓ться, якщо суд вважа╓ за неможливе розглядати його за в╕дсутност╕ цив╕льного позивача. При цьому нез’явлення цив╕льного в╕дпов╕дача або його представника в судове зас╕дання не зупиня╓ розгляду цив╕льного позову. Якщо ж цив╕льний позов у крим╕нальн╕й справ╕ залишиться без розгляду, зац╕кавлен╕ особи збер╕гають за собою право заявити позов у порядку цив╕льного судочинства.
Як зазначалося, ф╕зична особа-цив╕льний позивач ма╓ право на забезпечення його особисто╖ безпеки та прийняття в цьому зв’язку спец╕альним п╕дрозд╕лом правоохоронного органу (судова м╕л╕ц╕я) заход╕в, аналог╕чних тим, котр╕ передбачен╕ та можуть бути застосован╕ для забезпечення безпеки св╕дка, потерп╕лого, ╕нших учасник╕в крим╕нального судочинства. У раз╕ вжиття таких заход╕в безпеки, цив╕льний позивач зобов’язаний ╖х дотримуватися.
У необх╕дних випадках, зг╕дно з╕ ст. 121 КПК, сл╕дчий, який веде розсл╕дування крим╕нально╖ справи, ма╓ право попередити (на наш погляд, це повинно бути зроблено письмово) цив╕льного позивача про обов’язок не розголошувати без його (сл╕дчого – Р. С.) дозволу чи дозволу прокурора, дан╕ досудового сл╕дства та про крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть, у раз╕ ╖х розголошення, за статтею 387 Крим╕нального кодексу Укра╖ни.
Закон не поклада╓ на цив╕льного в╕дпов╕дача будь-яких ╕нших обов’язк╕в, кр╕м загального для вс╕х обов’язку дотримання встановленого порядку в судовому зас╕данн╕. Так, за прояв неповаги до суду, тобто зл╕сне ухилення в╕д явки в суд, неп╕дкорення розпорядженням головуючого чи порушення порядку п╕д час судового зас╕дання, позивача може бути притягнуто до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕ за статтею 185-3 Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення.

Рубрику веде Роман Савонюк,
кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист АР Крим.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7316

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков