Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕРЕЗ ВИБУХ НА РОС╤ЙСЬКОМУ В╤ЙСЬКОВОМУ ПОЛ╤ГОН╤ ЗАГИНУЛИ П'ЯТЬ ПРАЦ╤ВНИК╤В «РОСАТОМУ»
П'ять сп╕вроб╕тник╕в держкорпорац╕╖ "Росатом" загинули, ще тро╓ отримали травми в результат╕...


РОС╤Я. НА ЩОТИЖНЕВ╤ АКЦ╤╥ ОПОЗИЦ╤╥ - ЩОДЕНН╤ РЕПРЕС╤╥ ВЛАДИ
Майбутн╓ рос╕йського протесту “в╕д суботи до суботи” поки непередбачуване…


У ХЕРСОН╤ В╤ДБУВСЯ ФЛЕШМОБ ПРОТИ РЕПРЕС╤Й У КРИМУ ТА НА П╤ДТРИМКУ ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
«Ми не повинн╕ забувати н╕ на одну хвилину про наших бранц╕в», - прокоментувала...


ПЕРШЕ ЗАС╤ДАННЯ «ДЕВ'ЯТО╥» РАДИ В╤ДБУДЕТЬСЯ 29 СЕРПНЯ
Таке р╕шення було ухвалене п╕д час першого зас╕дання п╕дготовчо╖ депутатсько╖ групи у парламент╕


ОРГАН╤ЗАТОРИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО МАРШУ ЗАХИСНИК╤В 24 СЕРПНЯ НАЗВАЛИ «╢ДИНУ МЕТУ» СВОГО ЗАХОДУ
Орган╕затори альтернативного Маршу захисник╕в Укра╖ни 24 серпня у Ки╓в╕ оч╕кують близько 9 тис....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 29.05.2009
УКРА╥НСЬКА МОВА — ПРОБЛЕМА НЕ ДЛЯ ШКОЛЯР╤В, А ДЛЯ ЧИНОВНИК╤В

ЗАКОН ╤ МИ

Управл╕ння осв╕ти ╕ науки Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ не вважа╓ за необх╕дне готувати ╕ вносити зм╕ни до статут╕в шк╕л м╕ста в частин╕ положень про мову навчання, оск╕льки ц╕ положення вже дек╕лька рок╕в м╕стяться в документах.
Як пов╕домила кореспонденту УН╤АН заступник начальника Управл╕ння осв╕ти ╕ науки Севастопольсько╖ м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ Жанна Слюсар, нема╓ необх╕дност╕ формулювати дан╕ положення в так╕й редакц╕╖: «У школ╕ затверджено рос╕йську мову навчання, в╕дпов╕дно до р╕шення м╕сько╖ ради, з обов’язковим вивченням державно╖ мови», оск╕льки в статутах шк╕л з 2007 року м╕ститься пункт 1.11, який говорить про те, що «навчання зд╕йсню╓ться рос╕йською мовою, з обов’язковим вивченням державно╖».
Тому вносити як╕сь додатков╕ зм╕ни до статут╕в шк╕л нема╓ сенсу, зазначила Ж. Слюсар.
«Р╕шення сес╕╖ в даному випадку ╜рунтуються на неправдив╕й ╕нформац╕╖. Я це в╕дпов╕дально заявляю, — сказала заступник начальника управл╕ння осв╕ти ╕ науки Севастопольсько╖ м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖. — Склада╓ться враження, що депутати сам╕ не знають, що ╕ коли вони приймали».
Ж. Слюсар також висловила жаль ╕ здивування у зв’язку з клопотанням м╕ськради перед М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки «розглянути можлив╕сть проведення зовн╕шнього незалежного тестування р╕дною мовою в м╕ст╕ Севастопол╕».
На ╖╖ думку, «для севастопольських учн╕в укра╖нська мова давно вже не проблема, що переконливо показали ╖хн╕ в╕дм╕нн╕ результати п╕д час зовн╕шнього незалежного тестування в минулому ╕, особливо, позаминулому роках».
«Ми, доросл╕, не ма╓мо права обд╕ляти ╖х, позбавляти перспективи, конкурентоспроможност╕, а саме це в╕дбува╓ться, коли д╕ти не вивчають державну мову», — сказала Ж. Слюсар.
Як пов╕домлялося, 20 травня Севастопольська м╕ська рада доручила Управл╕нню осв╕ти ╕ науки Севастопольсько╖ м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ п╕дготувати зм╕ни до статут╕в шк╕л (за винятком шк╕л з укра╖нською мовою навчання) ╕ внести на затвердження м╕ськради до 19 серпня 2009 року в частин╕ положень щодо мови навчання в так╕й редакц╕╖: «У школ╕ затверджено рос╕йську мову навчання, в╕дпов╕дно до р╕шення м╕сько╖ ради, з обов’язковим вивченням державно╖ мови».
Депутати також звернулися до Генерально╖ прокуратури Укра╖ни з проханням «перев╕рити законн╕сть виконання наказу М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни в╕д 26.05.2008 р. № 461 «Про затвердження галузево╖ Програми пол╕пшення вивчення укра╖нсько╖ мови у загальноосв╕тн╕х навчальних закладах з навчанням мовами нац╕ональних меншин на 2008-2011 роки».
У документ╕, який м╕ськрада направила до М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, запропоновано розглянути можлив╕сть проведення зовн╕шнього незалежного тестування р╕дною мовою в м╕ст╕ Севастопол╕, внесення до перел╕ку предмет╕в зовн╕шнього незалежного тестування предмета «Рос╕йська мова ╕ рос╕йська л╕тература».

ТИМ ЧАСОМ…

ЗНА╢Ш МОВУ — МА╢Ш РОБОТУ!

На сход╕ Угорщини ста╓ все б╕льше молодих людей, котр╕ вивчають укра╖нську мову, як другу ╕ноземну. Знання мови сус╕днього народу зб╕льшу╓ ╖хн╕ шанси працевлаштуватися на державн╕й служб╕, переконан╕ педагоги. З ними погоджуються ╕ викладач╕ укра╖нсько╖ мови трьох угорських ВНЗ. А укра╖нська громада в Угорщин╕ говорить про необх╕дн╕сть в╕дкриття укра╖нських садочк╕в та окремих клас╕в у школах для д╕тей-укра╖нц╕в.
Педагог Юд╕т Соф╕лканич ╕з м╕ста Бакталорантгаза, що на сход╕ Угорщини, фактично першою домоглася у м╕сцев╕й середн╕й школ╕ викладання укра╖нсько╖ мови для угорських учн╕в. Було це в середин╕ 1990-х рок╕в. В╕дтод╕ цей предмет ув╕йшов як повноц╕нна дисципл╕на до навчально╖ програми.
«Моя робота в Угорщин╕ почалася з того, що я запровадила викладання укра╖нсько╖ мови, як ╕ноземно╖, у нашому м╕стечку, де цей предмет вивчають до сьогодн╕шнього дня понад сто учн╕в. Саме ц╕ д╕ти становили переважну б╕льш╕сть студент╕в у педагог╕чному ╕нститут╕ м╕ста Н╕редьгази. Точн╕ше, було 53 наших учн╕в. Вони вчилися на укра╖нському факультет╕ цього ╕нституту ╕ сьогодн╕ усп╕шно працюють мовниками чи на державн╕й митниц╕, або в пол╕ц╕╖».
П╕вн╕чно-сх╕дн╕ рег╕они Угорщини ╓ л╕дерами за р╕внем безроб╕ття у кра╖н╕. Конкуренц╕я м╕ж дорослими ╕ випускниками шк╕л щодо роботи ╓ дуже гострою. Тому укра╖нським вчителям учн╕в не браку╓, адже знання друго╖ ╕ноземно╖ мови да╓ молодим людям реальний шанс знайти роботу в державному сектор╕. Про це говорить ╕ колишня учениця пан╕ Юд╕т Соф╕лканич.
«Оск╕льки я вже десятий р╕к викладаю у середн╕й школ╕ ╕ бачу зац╕кавлення й ентуз╕азм сво╖х учн╕в на уроках, можу сказати, що цей предмет ма╓ непогане майбутн╓ у наш╕й школ╕. Ми знаходимося близько в╕д угорсько-укра╖нського кордону, ╕ б╕льш╕сть учн╕в вважа╓ корисним для себе брати систематичн╕ уроки укра╖нсько╖ мови в рамках шк╕льно╖ програми. Чимало випускник╕в нашо╖ школи здобува╓ пот╕м осв╕ту в пол╕цейськ╕й школ╕ м╕ста М╕школьц або вчаться на оф╕цер╕в пол╕ц╕╖, чи фах╕вц╕в митно╖ справи», – розпов╕ла викладач укра╖нсько╖ мови Верон╕ка Кондра Рудольфней.
Учням з цього невеликого м╕стечка справд╕ можуть позаздрити д╕ти угорських укра╖нц╕в у б╕льших м╕стах, адже коли у Бакталорантгаз╕ ╓ можлив╕сть вивчати укра╖нську мову 3-4 рази на тиждень, то укра╖нська меншина може влаштувати заняття у нед╕льн╕й школ╕ х╕ба що один раз на тиждень. На завад╕ цьому, як поясню╓ голова центрального укра╖нського самоврядування Угорщини Ярослава Хортян╕, значна розпорошен╕сть укра╖нц╕в в Угорщин╕, незважаючи на те, що укра╖нцями визнали себе 5070 ос╕б.
╫рунтовн╕шу осв╕ту з укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖н╕стики в Угорщин╕ можна здобути в ун╕верситетах Будапешта та Се╜ед╕. Ц╕кавляться вивченням укра╖нсько╖ мови й угорськ╕ б╕знесмени, що роблять ╕нвестиц╕╖ в економ╕ку Укра╖ни у рамках сп╕льних п╕дпри╓мств, яких нал╕чують близько трьох сотень.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1737763.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7315

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков