Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДРУГА СВ╤ТОВА: «УКРА╥НСЬКИЙ РАХУНОК» ЩЕ НЕ ЗАКРИТИЙ
Укра╖на, кр╕м Св╕тово╖, вступила у свою в╕йну – Визвольну, р╕вно 80 рок╕в тому, 17 вересня...


Д╤М, В ЯКОМУ ЖИВ ФРАНКО
Коли заходиш у л╕тературно-мемор╕альний музей ╤вана Франка у Львов╕, то склада╓ться враження, що...


В’ЯТРОВИЧ: 700 ТИСЯЧ УКРА╥НЦ╤В ВИГНАЛИ З╤ СВО╥Х ДОМ╤ВОК У 1944-1951 РОКАХ
Акц╕я “В╕сла” була лише одним з еп╕зод╕в п╕д час масово╖ депортац╕╖ укра╖нц╕в Польщ╕...


ДРУГА СВ╤ТОВА. ЧЕРЕЗ 80 РОК╤В ПИТАННЯ Т╤ САМ╤: ЯК ТАКЕ МОГЛО СТАТИСЯ ТА ХТО ВИНЕН?
Пакт Молотова-Р╕ббентропа остаточно розв’язав тотал╕тарним агресорам руки в 1939 роц╕.


З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА П╤ВДН╤ УКРА╥НИ
вийшов друком зб╕рник матер╕ал╕в науково-практично╖ конференц╕╖ «Запорозьк╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 29.05.2009
«СИМОН ПЕТЛЮРА — НАШ СУЧАСНИК, ОДНОДУМЕЦЬ ╤ СОРАТНИК...»

╤СТОР╤Я ╤ СУЧАСН╤СТЬ

27 травня Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко в╕дв╕дав урочистий веч╕р з нагоди 130-р╕ччя в╕д дня народження Симона Петлюри, що в╕дбувся в Нац╕ональному драматичному театр╕ ╕мен╕ ╤вана Франка, переда╓ УКР╤НФОРМ з посиланням на прес-службу Глави держави.
«Сьогодн╕ вшанову╓мо пам’ять великого укра╖нця — Симона Васильовича Петлюри. Постать, безумовно, знакова; постать, що пос╕да╓ особливе м╕сце в наш╕й укра╖нськ╕й ╕стор╕╖. Людина, яка стала одним ╕з символ╕в укра╖нського державотворення ХХ стол╕ття», — сказав Президент.
В╕н нагадав б╕ограф╕ю Симона Петлюри, який ще до Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був в╕домий як публ╕цист ╕ л╕тературний критик, активний д╕яч Революц╕йно╖ укра╖нсько╖ парт╕╖ ╕ поборник укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖. «У велик╕й хвил╕ Укра╖нсько╖ революц╕╖ в╕н вироста╓ в пров╕дного пол╕тичного ╕ державного л╕дера. Як член Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради, генеральний секретар в╕йськових справ УНР Петлюра в╕д╕грав вир╕шальну роль у створенн╕ укра╖нсько╖ нац╕онально╖ арм╕╖. Саме в╕н наприк╕нц╕ 1917 року сформував Гайдамацький к╕ш Слоб╕дсько╖ Укра╖ни, разом з яким виступив проти б╕льшовицько╖ агрес╕╖. Як н╕хто ╕нший в╕н розум╕в: «У боротьб╕ вироста╓ сила, розвива╓ться св╕дом╕сть, набира╓ животворно╖ енерг╕╖ нац╕ональна воля, боротьба ставить на порядок денний питання про орган╕зац╕ю нац╕ональних сил, про сталев╕, м╕цн╕ форми ц╕╓╖ орган╕зац╕╖», — нагадав В╕ктор Ющенко.
Саме Симону Петлюр╕, за словами Президента, довелося очолити Укра╖нську республ╕ку й одночасно ╖╖ в╕йсько у найкритичн╕ший для молодо╖ держави час. «В умовах одночасно╖ в╕йни з б╕льшовиками ╕ ден╕к╕нцями Симон Петлюра взяв на себе ╕сторичну в╕дпов╕дальн╕сть за долю Батьк╕вщини й зробив усе можливе, щоб в╕дстояти укра╖нську незалежн╕сть», — сказав в╕н.
Згодом Симон Петлюра очолив Державний центр УНР в екзил╕ й до останнього дня продовжував боротися за свободу Укра╖ни. «Петлюра, як н╕хто ╕нший, був небезпечний для комун╕стично╖ ╕мпер╕╖. 25 травня 1926 року постр╕ли б╕льшовицького агента об╕рвали його життя», — нагадав В╕ктор Ющенко.
У сво╓му виступ╕ Президент спростував стереотипи, як╕ були сформован╕ щодо укра╖нського л╕дера ╕ глибоко вкор╕нен╕ у громадську думку. «Чи не тому ╕м’я Петлюри й дос╕ належно не вшановано в держав╕, за яку в╕н в╕ддав життя?», — поставив риторичне запитання Президент.
В╕н висловив переконання, що тепер «час жити сво╖м розумом. Час стати самими собою й навчитися поважати себе ╕ свою власну ╕стор╕ю, пам’ятати сво╖х власних геро╖в. Час поглянути на нашу ╕стор╕ю р╕дним, чистим поглядом. Час оц╕нювати ╖╖ з укра╖нських, а не нав’язаних ззовн╕ позиц╕й».
«З в╕дстан╕ нин╕шнього часу бачимо, що Симон Петлюра був найб╕льш сильним, ст╕йким та реально мислячим ╕з л╕дер╕в Укра╖нсько╖ революц╕╖», — зазначив В╕ктор Ющенко. На його переконання, головною причиною поразки була в╕дсутн╕сть справжньо╖ ╓дност╕ нац╕ональних пол╕тичних сил та ╖хн╕х л╕дер╕в у двадцят╕ роки ХХ стол╕ття, коли особист╕ амб╕ц╕╖ брали гору над державними ╕ загальнонац╕ональними ╕нтересами.
Проте, констатував Президент, Симон Петлюра перем╕г: проголошення незалежност╕ Укра╖ни в 1991 роц╕ — це його найб╕льша й остаточна перемога. «У цьому сенс╕ в╕н — наш сучасник, наш однодумець ╕ наш соратник. Нам ╕ сьогодн╕ потр╕бн╕ його дух, в╕ддан╕сть укра╖нськ╕й мет╕, тверд╕сть, ц╕леспрямован╕сть, його досв╕д ╕ мудра порада», — сказав В╕ктор Ющенко.
В╕н закликав в╕дверто визнати — якщо не об’╓дна╓мося нин╕, не наведемо лад у кра╖н╕, то загроза нац╕ональн╕й державност╕ може стати ц╕лком реальною. «Укра╖на — це нац╕я. Укра╖на — це держава. Укра╖на дасть соб╕ раду. ╤ сама обере той шлях ╕ той спос╕б, як захистити свою безпеку ╕ незалежн╕сть ╕ як вибудувати р╕вн╕ в╕дносини нав╕ть з набагато б╕льшими партнерами», — наголосив Президент.
В╕н також закликав ус╕м загрозам ╕ викликам протиставити нашу нац╕ональну ╓дн╕сть, усв╕домлення державност╕ як найвищо╖ ц╕нност╕, яка гаранту╓ Укра╖н╕ стаб╕льн╕сть, прогрес ╕ достойне м╕сце в ╓вропейськ╕й с╕м’╖ народ╕в.
«Як Президент Укра╖ни роблю ╕ робитиму все для консол╕дац╕╖ укра╖нсько╖ нац╕╖, укра╖нсько╖ пол╕тично╖ ел╕ти. Важливою ╕ необх╕дною складовою цього процесу вважаю в╕дновлення нашо╖ ╕сторично╖ пам’ят╕. Цю роботу будемо продовжувати, який би спротив вона не викликала в укра╖нофоб╕в усередин╕ кра╖ни та поза ╖╖ межами», — заявив В╕ктор Ющенко.
На його переконання, т╕льки тод╕, коли так╕ постат╕, як Симон Петлюра будуть належно оц╕нен╕ та пошанован╕, укра╖нське сусп╕льство остаточно вил╕ку╓ться в╕д пост╕мперських болячок та почне по-справжньому поважати себе.
«Я прошу укра╖нську ╕нтел╕генц╕ю, науковц╕в, журнал╕ст╕в, представник╕в влади робити все можливе, щоб повернути Укра╖н╕ ╖╖ велик╕ ╕мена», — сказав В╕ктор Ющенко.
Президент звернувся до присутн╕х ╕з закликом бути г╕дними сво╖х славетних попередник╕в, шанувати ╖хн╕ велик╕ справи ╕ побажав непохитно╖ в╕ри у майбутн╓ Соборно╖ Укра╖нсько╖ Держави.

КОЛИ РОС╤Я РОЗПОВ╤СТЬ ПРО ВБИВСТВО ПЕТЛЮРИ?
Рос╕я ма╓ передати Укра╖н╕ вс╕ документи щодо вбивства Головнокомандувача арм╕╖ УНР Симона Петлюри. В╕дпов╕дне звернення до рос╕йського уряду було ухвалене 22 травня у Ки╓в╕, п╕д час м╕тингу, приуроченого до 130-р╕ччя в╕д дня народження видатного д╕яча укра╖нського визвольного руху. Окр╕м того, учасники м╕тингу звернулися до вс╕х г╕лок укра╖нсько╖ влади з вимогою визнання заслуг Симона Петлюри на державному р╕вн╕ та використання його державотворчого досв╕ду в сучасн╕й пол╕тиц╕ укра╖нсько╖ держави.
Близько 150 ос╕б ╕з портретами Петлюри та прапорами з╕бралися на вулиц╕ Володимирськ╕й, б╕ля будинку, в якому свого часу розташовувалася Центральна Рада Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки. Учасники м╕тингу поклали кв╕ти до мемор╕ально╖ дошки, яка засв╕дчу╓, що тут ╕з 1917 року працював Симон Петлюра: спочатку як член Центрально╖ Ради, а згодом – як головнокомандувач укра╖нсько╖ арм╕╖ та голова Директор╕╖ УНР.
Учасники акц╕╖ п╕дготували запити до Президента, Верховно╖ Ради та Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни з вимогою вшанувати пам’ять Симона Петлюри на державному р╕вн╕, зокрема – збудувати йому пам’ятник у Ки╓в╕ та запровадити державн╕ в╕дзнаки його ╕мен╕.

НА ЖОДНЕ ПРОХАННЯ НАДАТИ ДОКУМЕНТИ РОС╤Я НЕ В╤ДПОВ╤ЛА
П╕д час м╕тингу було зачитано в╕дкритого листа до посла Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ В╕ктора Черномирд╕на, в якому йдеться про надання укра╖нськ╕й сторон╕ вс╕х документ╕в, як╕ стосуються загибел╕ Симона Петлюри 25 травня 1926 року в Париж╕ в╕д руки Саму╖ла Шварцбарда.
Звернення до рос╕йського посла оприлюднив народний депутат, голова Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Юр╕й Костенко: «Шановний В╕кторе Степановичу! Просимо вас посприяти наданню Укра╖н╕ справи про вбивство Голови Директор╕╖ та Головного отамана Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки Симона Петлюри з арх╕в╕в колишнього КДБ СРСР. Симон Петлюра не ╓ чужим ╕ для Рос╕╖, оск╕льки його внесок у розбудову демократично╖ Рос╕йсько╖ держави ╓ неоц╕ненним...»
П╕сля завершення м╕тингу представники Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ передали це звернення до посольства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в Укра╖н╕.
Це не перший под╕бний запит. Проте Укра╖н╕ дос╕ в╕дмовляють, хоча б╕льш╕сть документ╕в, як╕ стосуються укра╖нського визвольного руху ХХ стол╕ття, ╕ зокрема – вбивства Симона Петлюри, знаходяться в арх╕вах Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, зазнача╓ директор Галузевого державного арх╕ву СБУ Володимир В’ятрович.
«Сумн╕ваюся, що найближчим часом так╕ документи будуть надан╕, хоча ми впевнен╕, що вся справа щодо вбивства Петлюри перебува╓ в арх╕вах ФСБ. Наша сп╕впраця з арх╕в╕стами ФСБ перебува╓ на дуже низькому р╕вн╕. Ми обм╕ню╓мося якоюсь незначною ╕нформац╕╓ю. Натом╕сть пропозиц╕я Укра╖ни п╕дписати угоду щодо обм╕ну ╕сторичними документами, за аналогом т╕╓╖, яка в нас д╕╓ з Польщею, рос╕йськими колегами була в╕дхилена», – зауважив Володимир В’ятрович.

ЗРОБЛЕНЕ В ╤М’Я УКРА╥НИ ЗАБУВАТИ НЕ МОЖНА
Але попри це Укра╖на ма╓ наполягати на розсекреченн╕ та наданн╕ ╖й ╕нформац╕╖ про життя, д╕яльн╕сть ╕ траг╕чну загибель Симона Петлюри. Адже вона дасть змогу краще зрозум╕ти ╕сторичн╕ под╕╖ того часу, каже академ╕к, директор ╤нституту мистецтвознавства, фольклористики та етнолог╕╖ НАН Укра╖ни Ганна Скрипник.
«У нас часто за гучними фразами не пом╕чають, що то була за особист╕сть. Симону Петлюр╕ судилося закласти п╕дмур╕вок Укра╖нсько╖ держави, ╕ стати нац╕ональним геро╓м. В╕н ч╕тко стояв на сторож╕ ╕нтерес╕в сво╓╖ держави та народу», – зазнача╓ Ганна Скрипник.
За ╖╖ словами, Симон Петлюра, як жоден ╕нший його сучасник зм╕г об’╓днати вс╕х пол╕тичних та громадських д╕яч╕в для боротьби за збереження укра╖нсько╖ держави. ╤ нав╕ть п╕зн╕ше, в ем╕грац╕╖, в╕н на дипломатичному р╕вн╕ продовжував переконувати м╕жнародну сп╕льноту, що Укра╖на – не просто частина СРСР, що вона ма╓ власне майбутн╓ як незалежна держава.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1737756.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7310

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков