Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТРАТЕГ╤Я, або що мала б сказати в╕дпов╕дальна укра╖нська влада укра╖нським громадянам на окупованих(анексованих) землях.
Воно, може, для стомлено╖ б╕льшост╕ ╕ не важлив╕ наш╕ тривоги, але в чому тод╕ був сенс...


ЩЕ НЕ «РЕВАНШ», АЛЕ ГРОМАДЯНАМ ПОТР╤БНА ПИЛЬН╤СТЬ
Нечувана ситуац╕я з Клю╓вим-Шар╕╓м, “дивн╕” р╕шення суд╕в та ЦВК змушують замислитися...


ТР╤УМФАЛЬНЕ ПОВЕРНЕННЯ В СТРАСБУРГ. ЩО ЗА ТИМ?
Чи скотиться все те до нового Мюнхена? Хтозна... Т╕шить, принаймн╕, те, що наш╕ найближч╕ сус╕ди...


ПРОРОС╤ЙСЬКИЙ «ЛЯПАС» В ПАР╢: ЯК НЕ П╤ДСТАВИТИ Л╤ВУ ЩОКУ
Поразка в Парламентськ╕й Асамбле╖ — це непри╓мно, але потр╕бно. Хоча б тому, аби назавжди...


СТО ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ КРИМСЬКЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Чи не цього й добивалися наш╕ голосист╕ нищуки-щекуни разом з каранд╓╓вими-кириленками?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 29.05.2009
ПОКИ ДИХАЮ — НАД╤ЮСЬ...

У «Кримськ╕й св╕тлиц╕» за 6 березня Костянтин Петренко заклика╓ «порушити розмову про село». Тож варто поговорити про минуле ╕ втрати. В далекому 1972 роц╕ за направленням М╕н╕стерства с╕льського господарства (на бланках обов’язков╕ червон╕ печатки) п╕сля зак╕нчення зооветеринарного техн╕куму в м. Судова Вишня Мостиського району Льв╕всько╖ област╕ я при╖хав до птахорадгоспу «Юв╕лейний» Сакського району, с. Зернове, що на Армянськ╕й трас╕.
Там мене в╕дразу призначили старшим ветеринарним л╕карем по птиц╕. А це 80 тисяч бройлер╕в (8 пташник╕в по 10 тисяч у кожному). Директором тод╕ був М. М. Хмелюк, а керуючим трестом «Кримптахопром» ╤. М. Лисий.
М. С. Хрущов п╕сля свого в╕домого в╕дрядження до США, де в╕н не т╕льки стукав сво╖ми мештами по трибун╕ ООН, а ще й дуже ц╕кавився с╕льським господарством Сполучених Штат╕в, скористався порадою поставити птах╕вництво на промислову основу, у тому числ╕ ╕ у нас в Криму.
Були створен╕ велик╕ птахорадгоспи: з материнським погол╕в’ям ╕ т╕, що т╕льки в╕дгодовували курчат з добового в╕ку до двох м╕сяц╕в. А це вже 1,5-1,9-к╕лограмова тушка д╕╓тичного, легкозасвоюваного м’яса. Я виконував обов’язки л╕каря ветеринарно╖ медицини, бригадира ╕ зоотехн╕ка водночас у сво╖ 25 рок╕в. Ростостимулюючих речовин тод╕ ще не було, як ╕ генномодиф╕кованих продукт╕в, тод╕ про таке нав╕ть не чули. А хвороби – були. Цей тепер╕шн╕й курячий грип називався чумою. Доводилося спалювати десятки тисяч бройлер╕в.
У 1975 роц╕ на м╕й пташник «переселили» з плем╕нного птахорадгоспу м’ясних курей та 1000 ╕ндик╕в. Була створена бригада з╕ штучного запл╕днення ╕ндичок — стерильн╕сть, методика, все було на вищому р╕вн╕.
В Криму вс╕ санатор╕╖, панс╕онати, дитяч╕ л╕кувальн╕ табори були забезпечен╕ високояк╕сною продукц╕╓ю птах╕вництва. Пригощали ╕ брат╕в по «╕нтернац╕ональн╕й справ╕».
А ось нин╕шн╕ реал╕╖. У Прибережненському радгосп╕-техн╕кум╕, де я пропрацював ветеринарним л╕карем 25 рок╕в, за цей час зм╕нилося 6 кер╕вник╕в. Роками не виплачували зарплату. ╤ т╕льки завдяки «помаранчев╕й» влад╕ через В’ячеслава Кириленка (в╕н був певний час м╕н╕стром прац╕ ╕ соц╕ально╖ пол╕тики) та Сакський ВДВС повернули зароблене.
Б╕льше 200 га виноградник╕в було знищено, плем╕нна ферма свиней вир╕зана, молочного комплексу кор╕в (900 гол╕в) б╕льше не ╕сну╓, залишились т╕льки ст╕ни, с╕льгоспптахоферми також нема╓.
Втрачена ╕ спадков╕сть покол╕нь, коли д╕ти продовжували справу батьк╕в, хоча ще залишилися сили ╕ бажання навчати, д╕литися досв╕дом. Але як навчати, коли нема╓ тварин?
Принцип, що ╕снував за час╕в Радянського Союзу, — «в╕д кожного за зд╕бностями, кожному за потребами» сяк-так мав право на ╕снування. ╤ це зовс╕м не ностальг╕я. Нашою працею – сучасних пенс╕онер╕в Укра╖ни – було виховано ╕ вигодувано к╕лька покол╕нь тепер╕шн╕х м╕льярдер╕в ╕ м╕льйонер╕в.
А тепер про ту жахливу соц╕альну несправедлив╕сть, що стосу╓ться пенс╕й. Чому м╕й сус╕д-в╕йськовий одержу╓ 3 тисяч╕ 400 гривень, його дружина – 900 гривень, а у мене пенс╕я 760 гривень ╕ у дружини 540 гривень? Невже праця мо╖х сус╕д╕в була наст╕льки корисн╕шою держав╕, н╕ж наша?
Згоден, не зовс╕м етично зазирати в чужий гаманець. Але 18-р╕чне виживання нас вс╕х давно вже в╕дкинуло за межу б╕дност╕. Тож набридло терп╕ти ╕ мовчати.
Потр╕бно, щоб в «Парт╕ю снайпер╕в Укра╖ни» влилося ще б╕льше знедолених, замордованих людей.
В╕ддай награбоване — «експропр╕ац╕я експропр╕йованого» — в ╕стор╕╖ це вже пройдений етап, але в╕ддайте мен╕ мо╖ див╕денди за майнов╕ сертиф╕кати — це наш сусп╕льний продукт. ╢ договори, необх╕дн╕ папери, але знаю, що без вил ╕ гвинт╕вки не в╕ддадуть. Йдеться про перший Укра╖нський ╕нвестиц╕йний фонд, що так само зник, розчинився, як ╕ в╕домий буд╕вельний «Ел╕та-центр».
А винн╕ у занепад╕ укра╖нського села Кравчук та Кучма, саме вони дозволили розтягнути сусп╕льне майно, вигадали па╖, але без земельного кадастру (це як╕сна оц╕нка земл╕) пап╕рець-сертиф╕кат на землю н╕чого не вартий.
По телебаченню колись показували, як Медведчук привласнив соб╕ 40 чи 50 американських комбайн╕в «Джон Д╕р». Загарбницька, гнила, ╕ у той же час зовс╕м безкарна наша влада. Але, поки дихаю, — над╕юсь.

Богдан ЛУНЬ.
Сакський район.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7306

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков