Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3106)
З потоку життя (6330)
Душі криниця (3468)
Українці мої... (1457)
Резонанс (1489)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1663)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«СПРАВА ВЕДЖ╤╢ КАШКА»: У МЗС В╤ДРЕАГУВАЛИ НА ВИРОКИ КРИМСЬКОГО «СУДУ»
“Ми вимага╓мо негайного зв╕льнення Р.Айвазова та ╕нших кримських татар, як╕ перебувають у...


УРЯД ПРИСУДИВ ПРЕМ╤Ю ╤МЕН╤ ЛЕС╤ УКРА╥НКИ АВТОРАМ КРАЩИХ ТВОР╤В ДЛЯ Д╤ТЕЙ ТА ЮНАЦТВА
Прем╕я Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки за л╕тературно-мистецьк╕ твори для д╕тей...


НА В╤ДНОВЛЕННЯ НОТР-ДАМУ З╤БРАЛИ МАЙЖЕ М╤ЛЬЯРД ДОЛАР╤В
Про це пов╕домля╓ ╢вропейська правда з посиланням на Associated Press.


МОСКОВСЬКИЙ СУД ЗАЛИШИВ ╤ЩЕ НА ТРИ М╤СЯЦ╤ В С╤ЗО УС╤Х УКРА╥НСЬКИХ МОРЯК╤В
Сторона обвинувачення просила продовжити арешт, наголошуючи на необх╕дност╕ отримання результат╕в...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРЕДСТАВИВ СВОЮ КОМАНДУ
"Це — волонтери у пол╕тиц╕, це соц╕альна м╕с╕я, ╕ це правда", - сказав Зеленський.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 29.05.2009
ДЕ СТ╤ЙЛО «ТРОЯНСЬКОГО КОНЯ» КРИМСЬКОГО УКРА╥НСТВА?

ТОЧКА ЗОРУ

«...Якщо затупилася сокира, ╕ лезо не буде в╕дгострене, то треба буде напрягти сили; т╕льки мудр╕сть може це виправити...» (Екклес╕аст, глава 10)

За вс╕ роки незалежност╕ Укра╖ни ╓дн╕сть укра╖нц╕в Криму ╓ найб╕льшою проблемою. Н╕хто жодного разу не спром╕гся створити ╓дине пол╕тичне об’╓днання з представник╕в правих проукра╖нських сил Криму. ╢диними були спроби штабу блоку В. Ющенка «Наша Укра╖на» в 2001-2002 роках. Але штаб з самого початку сво╓╖ д╕яльност╕ у Криму та кер╕вництво з Ки╓ва пристали, на м╕й погляд, на помилкове р╕шення — було запропоновано координувати виключно вибори до ВР Укра╖ни.
Ц╕╓╖ фатально╖ помилки не дозволили соб╕ опоненти, й перш за все Парт╕я рег╕он╕в. У подальшому ця дурниця в╕дбилася на остаточн╕й розстановц╕ пол╕тичних сил ╕ в Криму, ╕ в ц╕лому по Укра╖н╕.
Назва блоку, в якому ╓ слова «Наша Укра╖на», ма╓ помилковий, конфронтац╕йний зм╕ст. Якщо ╓ «наша», то, природно, ╓ й «не наша», тобто «чужа» Укра╖на, що ╓ ╕деолог╕чною, м’яко кажучи, помилкою. Ц╕ м╕ркування мають бути предметом окремо╖ розмови й не стосуються теми статт╕, хоча, без сумн╕ву, цей факт значно вплинув на результати вибор╕в ╕ на поширення антипрезидентських ╕деологем.
Такий «егоцентрично-столичний» п╕дх╕д призв╕в до розбалансування в консол╕дац╕╖ правих сил, яка щойно почала нам╕чатися, й не посприяв створенню кримсько-укра╖нського правоцентристського блоку.
Маючи ╓диний блок (з об’╓днаним штабом у Ки╓в╕!), парт╕йн╕ структури патр╕отичного спектра в рег╕онах вимушен╕ були або п╕дкорятися безкомпром╕сному диктату «нашоукра╖нських» функц╕онер╕в, як╕ були п╕д╕бран╕ похапцем ╕з випадкових й часто неп╕дготовлених людей, або займатися «вузькопарт╕йною самод╕яльн╕стю» без реального ф╕нансування ╕ методолог╕чно╖ допомоги. Це, в свою чергу, приводило до безладу й протиборства, вза╓мовиключно╖ аг╕тац╕╖. Так почалася методична дезор╕╓нтац╕я виборц╕в.
Озираючись назад, можна стверджувати, що завдання загальноукра╖нсько╖ консол╕дац╕╖ для блоку було з самого початку непосильним (а кримськ╕й ф╕л╕╖ — тим б╕льше). Нац╕онально-патр╕отичн╕ ╕де╖ для кер╕вництва блоку ╓ чужими. Вони, по сут╕, л╕берали, за якими сто╖ть ще й комун╕стичне або комсомольське функц╕онування у минулому, тобто ╖м природн╕ше об’╓днатися з л╕вими парт╕ями або нав╕ть з пом╕ркованими кримськими сепаратистами (колишн╕ми колегами), н╕ж з укра╖нськими нац╕ональними демократами. Такий союз ╖м ближче ╕дейно. ╥хня ╕деолог╕чна риторика (статт╕, рекламн╕ ролики, публ╕чн╕ виступи...) була наст╕льки хаотичною, непереконливою й нем╕чною, що це, швидше, сприймалося як антиреклама, н╕ж як аг╕тац╕я.
Так, з пом╕ркованими пол╕тичними силами треба було вести перемовини про створення коал╕ц╕╖ вже у ВР АРК, але в жодному випадку не об’╓днуватися чи домовлятися п╕д час передвиборних перегон╕в або формувати пол╕тичне об’╓днання.
Увесь х╕д наступних под╕й показав, що патр╕отичн╕ сили формально були у коал╕ц╕╖, але фактично залишалися в╕дсторонен╕ в╕д сп╕льно╖ д╕яльност╕ й створення д╕╓здатно╖ пол╕тично╖ команди. Занадто заплутан╕ та розмит╕ завдання ставилися перед блоком, а п╕зн╕ше — перед щойно створеною парт╕╓ю. Занадто арха╖чн╕ методи управл╕ння й аг╕тац╕╖ були запропонован╕ та дуже в╕дм╕нн╕ в╕д нац╕онально-демократичних погляд╕в на майбутн╓ Укра╖ни мали фактично призначен╕ кер╕вники парт╕йних структур на м╕сцях. Б╕льш того, багато з кер╕вних кадр╕в НУ — НСНУ не просто сп╕впрацювали у минулому з режимом Кучми, а були частиною цього режиму. Вони й не збиралися виконувати сво╖ ж передвиборн╕ об╕цянки й гасла.
Таким чином, нац╕ональн╕ демократи як частина пол╕тичного блоку хоча й не мали жодного стосунку до д╕й «ново╖ влади», але потрапили в сприйнятт╕ виборц╕в у «пол╕тичн╕ брехуни». Тому сьогодн╕ ╖м необх╕дно нести частину в╕дпов╕дальност╕ за провал «помаранчевих ╕деал╕в» й неспроможн╕сть «ново╖ демократично╖ влади».
Парт╕йн╕ функц╕онери НСНУ робили вигляд, що вони переможц╕, що вони — парт╕я влади, й попри провал ╖хньо╖ д╕яльност╕ в Криму, а точн╕ше, повно╖ безд╕яльност╕, продовжували займати позиц╕ю само╕золяц╕╖, перетворюючись швидше в марг╕нальну секту, н╕ж в ефективний пол╕тичний ╕нструментар╕й для зм╕ни на краще соц╕ально-пол╕тично╖ ситуац╕╖ в автоном╕╖.
Вза╓мини НУ — НСНУ з кримськими татарами, Меджл╕сом-Курулта╓м теж тема окремо╖ статт╕. Але, можна сказати, що ц╕ вза╓мини ще б╕льш непереконлив╕ й невизначен╕, н╕ж вся д╕яльн╕сть «Нашо╖ Укра╖ни» в Криму.
Засоби управл╕ння блоком, кадровий склад та ╕деолог╕чн╕ засади ╕ ц╕л╕ занадто р╕зняться в╕д погляд╕в представник╕в нац╕онально-патр╕отичного руху в ц╕лому, аби можна було говорити про сп╕льну чи хоча б скоординовану пол╕тичну боротьбу.
╤, найголовн╕ше, у НУ — НСНУ й у нац╕ональних демократ╕в зовс╕м р╕зн╕ виборц╕. Укра╖нським л╕бералам укра╖нський патр╕отизм потр╕бен лише на початковому етап╕ для залучення патр╕от╕в у пол╕тичний процес як тимчасове маскування свого справжнього обличчя: бюрократичного «демократа» й ситого чиновника.
Так, укра╖нськ╕ л╕берали — патр╕оти, але т╕льки до певно╖ меж╕. Це «патр╕отизм» власного корита й корпоративних устремл╕нь. Це «патр╕отизм» без ╕деолог╕╖, але з ч╕тко визначеним розум╕нням свого м╕сця у сво╖й держав╕ й в узгодженн╕ сво╖х д╕й з будь-яким режимом. Так, це крок уперед пор╕вняно з режимом Кучми! Так, це прогрес пор╕вняно з тим ол╕гарх╕чним централ╕змом, що пропонувала ╕ пропону╓ нам Парт╕я рег╕он╕в з ╖╖ в╕ртуальними сател╕тами-попутниками й реальними заруб╕жними стратегами-планувальниками.
Але те, що в╕дбулося в Укра╖н╕, — це к╕лька крок╕в назад пор╕вняно з тим, про що ми мр╕яли в 2001-2002 роках ╕ чого ми чекали в 2004 роц╕. Проект НУ — НСНУ з самого початку був проектом створення «правлячо╖ пол╕тично╖ сили» адм╕н╕стративними методами згори вниз. Перший на правому пол╕тичному пол╕ екс-комсомольський л╕беральний проект сьогодн╕ дожива╓ останн╕ м╕сяц╕ свого ╕снування. Його чека╓ доля НДП, СДПУ(о) й ╕нших «п╕дп╕рок» влади. На жаль, нема╓ жодних гарант╕й, що нам не запропонують новий, аналог╕чний — з таким же результатом. Але ╓ над╕я — що ми вже ╕нш╕.
А сьогодн╕ з г╕ркотою можна констатувати, що прав╕ демократичн╕ виборц╕ були певний час дезор╕╓нтован╕ пол╕тичною балаканиною й, умовно кажучи, ╕деалами «╥хнього Майдану». Але ненадовго ╕ далеко не вс╕.
П╕дтвердженням цих сл╕в можуть бути результати вибор╕в-2006 у Криму. Кримський виборець за блок НУ до ВР Укра╖ни все ще голосував, а за кримську «Нашу Укра╖ну» — н╕. Парт╕я практично не представлена в м╕сцевих органах самоврядування. У той же час правий нац╕онально-патр╕отичний кримськотатарський виборець ╕ частина правого укра╖нського електорату голосували за блок РУХ-Курултай й отримали вельми задов╕льний результат — б╕льше дев’ятисот депутат╕в в╕д блоку представлен╕ у м╕сцевих радах, ╓ фракц╕я ╕ у ВР АРК. Цей результат можна пор╕вняти з результатами, одержаними НРУ в таких областях, як Льв╕вська та ╤вано-Франк╕вська.
Уважне вивчення результат╕в ус╕х без винятку виборчих кампан╕й св╕дчить, що продержавн╕ правоцентристськ╕ сили на п╕востров╕ регулярно набирають 15-20 в╕дсотк╕в голос╕в виборц╕в. Це величезний пол╕тичний потенц╕ал. При такому розклад╕ можна було б мати разом з кримськими татарами до 35 мандат╕в у ВР АРК. Цього ц╕лком достатньо, щоб якщо й не створити правлячу коал╕ц╕ю (з представниками ╕нших демократичних сил Криму), то мати реальну д╕╓здатну опозиц╕ю, яка могла б заблокувати будь-яке антидержавне або шов╕н╕стичне р╕шення кримсько╖ Верховно╖ Ради.
╤ це стосу╓ться не т╕льки культури, осв╕ти, вс╕ляких антиукра╖нських заяв, р╕шень, постанов, але й того, що нав’язу╓ться дек╕лькома екстрем╕стськи налаштованими кримськими депутатами чи угрупованнями. Я вже не кажу про те, що представники державницьких сил вже давно мали б набиратися досв╕ду у систем╕ виконавчо╖ влади автоном╕╖.
Патр╕отичним силам Криму за вс╕ роки незалежност╕ так ╕ не вдалося не те що домогтися створення д╕╓во╖ виборчо╖ коал╕ц╕╖, але й с╕сти за ст╕л перемовин. Виника╓ запитання — чому?
Абсолютно байдуж╕ до пол╕тичних под╕й на п╕востров╕ чиновники сидять ╕ на Банков╕й, ╕ на Грушевського, дуже особист╕ амб╕ц╕╖ мають м╕стечков╕ л╕дери пол╕тичних сил автоном╕╖ правого державницького спектра.
А з ╕ншого боку, кер╕вникам кримських парт╕йок притаманне невм╕ння об’╓днуватися, придушувати у соб╕ перифер╕йний вожд╕зм, в╕др╕зняти, де п╕дставн╕ ф╕гури, а де справжн╕ патр╕оти... ╥м не вистача╓ ум╕ння в╕дмовлятися в╕д спокуси загравання з владою, з «грошовими м╕шками», що «клятвено» об╕цяють безб╕дне ╕снування парт╕йних ланок... Багато хто дума╓ так: це ж сво╓ — не чуже, хоч ╕ погане, але р╕дне, укра╖нське! Нав╕що ж в╕дмовлятися в╕д гарних пропозиц╕й? Ми що, вже ус╕х в╕двертих ворог╕в Укра╖ни перемогли?
Ось таким чином в╕дверт╕ та та╓мн╕ вороги по наших головах п╕днялися у владн╕ кр╕сла та за дуже малим винятком — висуванц╕ з нац╕онально-патр╕отичного табору автоном╕╖. А опинившись у владних структурах, одразу ж загубили зв’язок з тими, хто ╖х туди делегував. Щодо наступно╖ каденц╕╖, то ╖м пропонували престижну службу та забезпечували кар’╓ру вже зовс╕м ╕нш╕ пол╕тичн╕ сили. За в╕домо яко╖ умови!
З одного боку, таких «патр╕от╕в» можна зрозум╕ти — це в╕дсутн╕сть бажання чекати 10-15 рок╕в, коли будуть створен╕ умови для кар’╓рного зростання у Криму проукра╖нського пол╕тика чи то фах╕вця за повно╖ безпорадно╖ байдужост╕ й кадрово╖ сл╕поти ки╖вських чиновник╕в. Ну, хто б п╕знав, наприклад, того ж В. Кол╕сниченка, який бився за Укра╖ну у ВР АРК у далекому травн╕ 1992 року?
Т╕льки, з ╕ншого боку, ми в╕дверто програ╓мо Крим, програ╓мо нахабному шов╕н╕стичному наступу антиукра╖нських сил.
А тим часом кар’╓ристи в╕д пол╕тики, пройдисв╕ти та зайц╕-стрибунц╕ шмигають по багатьох кримських парт╕ях, включаючи в╕дверто ворож╕ до Укра╖ни ╕ всього укра╖нського, продовжуючи непогано заробляти на укра╖нськ╕й ╕де╖ та користуватися нашим мовчазним довготерп╕нням.

P. S. Коли мене запита╓те, а якою ж ╓ роль Народного Руху Укра╖ни в Криму, ╕ чи все зроблено нами для того, аби кримськ╕ укра╖нц╕ об’╓дналися, то я дам вам в╕дпов╕дь — так, я теж винен у тому, що нема╓ у нас ╓дност╕. Хоча я зробив дек╕лька спроб почати переговорний процес з правими нац╕онально-патр╕отичними силами в автоном╕╖. Розмовляв з пок╕йною Славою Стецько, Б. Ярошинським, В. Явор╕вським… Вони казали «так», але т╕льки-но л╕так п╕дн╕мався у пов╕тря, наставало знову непорозум╕ння, а пот╕м — ворожнеча. Так було, коли я хот╕в зробити м╕цну Укра╖нську Студентську Сп╕лку, так було у 1997-1998 роках, коли ми пропонували виступити разом, так було у 1999 роц╕… Пот╕м в╕дбувся розкол Народного Руху ╕ створилося три парт╕╖ з одн╕╓ю назвою. Пот╕м – не стало В’ячеслава Максимовича Чорновола…
╤ все ж я не вважаю себе невинним, бо не вистачило сил, наполегливост╕, гнучкост╕, а може, й пол╕тично╖ зр╕лост╕, щоб переступити стародавн╕ образи, п╕дозри, здолати амб╕ц╕╖… Мр╕ялось – хоча б з’явилася примара ╓дност╕. Але н╕!
Ворог ╓дност╕ не спить – комусь потр╕бна наша розпорошен╕сть. Конче потр╕бна. Саме тому, кожного разу, сам╕с╕нько перед виборами, як у т╕й поган╕й казц╕, вистрибу╓ б╕с з╕ скрин╕, ╕ ╓дн╕сть зника╓, як справжня примара!

Леон╕д Пилунський

В╕д редакц╕╖. Давайте ц╕ рядки, продиктован╕ болем ╕ неспроможн╕стю реально зм╕нити ситуац╕ю на краще, прим╕ря╓мо кожен до себе: а чи зробили ми все можливе, аби п╕днести загальну справу над власними почуттями, ╕нтересами, амб╕ц╕ями? Бо, вигравши коп╕йку, ми програ╓мо м╕льйон. ╤ це у той час, коли на нас з над╕╓ю дивиться безл╕ч очей сп╕вв╕тчизник╕в, загиблих в ╕м’я Укра╖ни. Це ╖х, у першу чергу, зраджу╓мо ми, потураючи сво╖м др╕б’язковим ц╕лям.
Редакц╕я газети «Кримська св╕тлиця» чека╓ пропозиц╕й, як╕ б допомогли об’╓днати укра╖нц╕в Криму у вир╕шальний передвиборний час. Коли патр╕от╕в б╕льше буде у влад╕, нас не битимуть по обличчю, не дор╕катимуть р╕дною мовою, не ганьбитимуть ╕ не принижуватимуть за нац╕ональною ознакою. Будьмо сильними, будьмо разом!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7302

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков