Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...


КОЛИМСЬК╤ Д╤ВЧАТКА
Поема-рекв╕╓м Дмитра Шупти «Колимськ╕ д╕вчатка» уже ма╓ к╕лька видань. Перше з них...


ЩОБ Н╤КОЛИ НЕ ГОЛОСИЛА ТИША
Кримська письменниця, член НСПУ Галина Литовченко нещодавно у в╕нницькому видавництв╕...


ПРАЦЬОВИТИЙ ДУМ: ПОВЕРНУТИ ╤РИНУ МАЦЕНКО ЧИТАЧАМ
Ск╕льки мусить зробити людина, аби чогось важити, аби про не╖ пам’ятали?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2009
НАЙДОРОЖЧА У СВ╤Т╤ ЛЮДИНА

Не випадково саме в укра╖нсько-канадському в╕дд╕л╕ б╕бл╕отеки ╕м. Л. Толстого в╕дбулося це свято. Свято матер╕, яке народилося у 1914 роц╕ в Америц╕ ╕ невдовз╕ поширилося у багатьох кра╖нах. Адже мати – найдорожча ╕ найсвят╕ша людина у житт╕ кожного з нас, якою б не була вона, якими б не були ми. 1929 року Союз укра╖нок Галичини запропонував започаткувати цю традиц╕ю ╕ на теренах Укра╖ни. Але через 10 рок╕в, п╕сля вступу сюди Червоно╖ арм╕╖, свято було заборонено. Про все це багато хто д╕знався вперше 13 травня, побувавши на л╕тературно-музичн╕й годин╕ «Знову наснилось дитинство», яку п╕дготувала разом з колегами директор ц╕╓╖ б╕бл╕отеки та в╕дд╕лу Любов ╤ван╕вна Тарахт╕й.
«Ми вшанову╓мо мат╕р у трьох ╖╖ найвищих ╕постасях: Мат╕р-Богородиця, мат╕р-ж╕нка ╕ мат╕р-Укра╖на», — лунало з ж╕ночих вуст. ╤ це – п╕д так╕ щемк╕ п╕сн╕, як «Рушничок», «Чорнобривц╕ пос╕яла мати…», «Два кольори». А ск╕льки в╕рш╕в складено про мат╕р! Навряд чи ╓ хоч один поет, який лишився байдужим до ц╕╓╖ теми.
Присутн╕ сид╕ли, мов зачарован╕. А пот╕м дехто з читач╕в б╕бл╕отеки почав виступати з власними в╕ршами. А серед слухач╕в – один з фундатор╕в укра╖нсько-канадського в╕дд╕лу, тод╕шн╕й заступник м╕н╕стра культури Леон╕д Б╕лий, ч╕льник В╤КЦ Владислав ╢рмаков з╕ сво╖ми прац╕вниками, як╕ теж взяли участь у п╕дготовц╕ цього заходу, прац╕вник Представництва Президента Укра╖ни в Криму Андр╕й ╤ванець та ╕нш╕ поважн╕ гост╕.
Але все ж таки героями дня були Любов Тарахт╕й, Марина Панова та Олена Константинопуло, як╕ створили ╕ донесли до кримських укра╖нц╕в цю чудову композиц╕ю.
Укра╖нсько-канадський в╕дд╕л при б╕бл╕отец╕ ╕м. Л. Толстого ╕сну╓ з 1996 року. Тод╕, за п╕дтримки М╕жнародного фонду «В╕дродження», так╕ в╕дд╕ли були створен╕ б╕льш як у 10 м╕стах Укра╖ни. Увагою укра╖нсько╖ д╕аспори, в першу чергу, користувалися найзрос╕йщен╕ш╕ рег╕они, куди не просто проторувати шлях укра╖нському слову. Найактивн╕шою стала сп╕впраця з Канадою ╕ Америкою. Американець укра╖нського походження ╢вген Федоренко, який очолю╓ видавництво «Шк╕льна рада», пост╕йно дба╓ про надходження до Криму виданих там п╕дручник╕в, зокрема з ╕стор╕╖ Укра╖ни. У б╕бл╕отец╕ чимало ╕ раритетних видань, яких не побачити в жодн╕й ╕нш╕й б╕бл╕отец╕, ╕ не лише Укра╖ни. Здеб╕льшого, це творч╕сть письменник╕в, як╕ (або ж ╖хн╕ батьки) змушен╕ були покинути р╕дну землю. ╤ якщо тепер дехто вже став в╕домим на сво╖й Батьк╕вщин╕, то наприк╕нц╕ 1990-х для кримських студент╕в укра╖нсько-канадський в╕дд╕л був ╓диним джерелом одержання вже затребувано╖ тод╕ ╕нформац╕╖.
Сьогодн╕ у фонд╕ б╕бл╕отеки близько 10000 прим╕рник╕в книг та пер╕одики. З часом ╖╖ популярн╕сть не зменшу╓ться, нав╕ть навпаки. Цей висновок можна зробити, ознайомлюючись з книгою в╕дгук╕в (яку теж, до реч╕, було подаровано закордонними друзями з ц╕╓ю метою). «Слава Любов╕ ╤ван╕вн╕! Слава Укра╖н╕!» — пише заслужений артист Укра╖ни Ростислав Василенко. А Леон╕д Б╕лий зауважу╓: «Спадко╓мц╕ великих ╕дей завжди повинн╕ збер╕гати вершинн╕ досягнення свого народу… Ви п╕дняли смолоскип чистих думок, над╕й ╕ спод╕вань на благородному тл╕ сво╓╖ душ╕…».
Добре оц╕нюють роботу в╕дд╕лу ╕ кер╕вництво м╕жб╕бл╕отечно╖ системи та кримська влада. А ось елементарного комп’ютера, такого необх╕дного для сп╕впрац╕ з закордонними фундаторами (м. Торонто, Канада), так ╕ нема╓. Ксерокс б╕бл╕отец╕ подарувала фундац╕я ╕м. Багряного, вт╕м комп’ютер, який теж передали закордонн╕ благод╕йники, для користування виявився непридатним… То, може, сво╖ р╕дн╕ п╕дпри╓мц╕ зроблять хоча б незначний внесок у цю важливу м╕жнародну справу? У б╕бл╕отец╕ будуть рад╕ нав╕ть морально застар╕лому, але робочому обладнанню. Адже це теж – ╕м╕дж нашо╖ держави.
Чи лише у розлуц╕ з╕ сво╓ю Батьк╕вщиною ми по-справжньому вчимося ╖╖ любити? Як, скаж╕мо, Мар╕я Ф╕шер-Слиж, Ольга Гриньк╕в та ╕нш╕ представники д╕аспори. Так, пан╕ Ольга над╕слала до б╕бл╕отеки власну книгу укра╖нською мовою «Укра╖но, я тебе не забула», хоча зараз ж╕нц╕ далеко за в╕с╕мдесят, а Укра╖ну вона залишила п╕дл╕тком. Але тут народилася ╖╖ матуся, найдорожча у св╕т╕. Це ╕ ╖╖ ми вшанову╓мо друго╖ нед╕л╕ травня – в найкращу, найкв╕туч╕шу пору року.
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7291

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков