|
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "Українці мої..."
#21 за 22.05.2009
КОЗАЦЬКОМУ РОДУ – НЕМА ПЕРЕВОДУ!
В╤ТА╢МО!
Валер╕й Борисович Пробий-Голова – людина в Криму в╕дома. Його послужний список лише щодо Криму м╕стить ц╕лу низку в╕дпов╕дальних кер╕вних посад. Це – головний ╕нженер пивзаводу та Кримського виробничого об’╓днання пиво-безалкогольно╖ промисловост╕ (1975-1983 рр.), ╕нструктор в╕дд╕лу легко╖ ╕ харчово╖ промисловост╕, заступник зав╕дувача в╕дд╕лу с╕льського господарства та харчово╖ промисловост╕ Кримського обкому Компарт╕╖ Укра╖ни (1983-1986 рр.), а з с╕чня 1986 року до кв╕тня 1992 р. – перший заступник голови з питань економ╕чного розвитку Аграрно-промислового ком╕тету Криму. У той же час Валер╕й Борисович був депутатом Кримсько╖ обласно╖ ради народних депутат╕в. Дев’ять рок╕в свого життя в╕н в╕ддав агропромисловому банку «Укра╖на», який очолював, а з 2001 до 2002 року працював заступником голови Ради м╕н╕стр╕в АРК. На той час головою був Валер╕й Горбатов – перший Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в Криму.
П╕сля двор╕чного кер╕вництва Кримською ф╕л╕╓ю АКБ «Мр╕я» Валер╕й Борисович став знаною людиною вже в ╕нш╕й якост╕ – в╕н очолив у Криму виборчий штаб кандидата в Президенти В╕ктора Ющенка. ╤ хоча одна з його вищих осв╕т надала Валер╕ю Пробий-Голов╕ спец╕альн╕сть пол╕толога, реал╕╖ 2003-2005 рок╕в показали сутт╓ву в╕дм╕нн╕сть ц╕╓╖ д╕яльност╕ в умовах соц╕ал╕стично╖ формац╕╖ (в╕н зак╕нчив вищу парт╕йну школу при ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни) в╕д ╖╖ специф╕ки в нашому скерованому на демократичний розвиток та ще допоки не усталеному сусп╕льств╕. Проте, ставши дов╕реною особою кандидата на пост Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка, Валер╕й Борисович виявив себе не лише грамотним ╕ досв╕дченим економ╕стом, але й мудрим та принциповим пол╕тиком.
Пригаду╓ться кримський Майдан восени 2004 року – Валер╕й Борисович, мов диригент, керу╓ емоц╕ями розпаленого натовпу, що готовий стояти тут майже ц╕лодобово. ╢дн╕сть духу ╕ думок створювали особливу ауру. Ось л╕тня огрядна ж╕нка на милицях с╕да╓ прямо на асфальтову сходинку б╕ля пам’ятника В. ╤. Лен╕ну, вона дуже бл╕да, а на т╕й же сходинц╕ сто╖ть молодь, не пом╕чаючи н╕чого навкруги, ╕ сканду╓ ╕м’я бажаного Президента. Сходинка холодна ╕ мокра в╕д дощу…
— Валер╕ю Борисовичу, — звертаюся до свого сп╕врозмовника. – А чи не зда╓ться вам, що бодай наш Президент знову вир╕шить балотуватися, то потр╕бне лише одне: повернути дов╕ру до ╕деал╕в Майдану ╕ знайти механ╕зм ╖хнього вт╕лення?
Валер╕й Пробий-Голова, нин╕ заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму, а також позаштатний радник Президента, погоджу╓ться. В╕н наголошу╓ на тому, що як би хто не намагався зашкодити ╕м╕джу В╕ктора Андр╕йовича, але держава йде правильним шляхом.
— В╕ктор Ющенко – ╓диний з л╕дер╕в, щиро стурбований долею Укра╖ни. ╤ не треба робити вигляд, що за його кер╕вництва сталася якась трагед╕я: будуються заводи, колосяться хл╕би, кра╖на все впевнен╕ше входить до св╕тово╖ сп╕льноти, люди здобувають сов╕сть, п╕знають сво╓ ╕сторичне минуле. Сусп╕льство зробило крок до нового життя ╕ вже не повернеться до того стану, в якому перебувало ран╕ше…
— А як ви познайомилися з В╕ктором Андр╕йовичем? Чула, н╕бито разом навчалися…
— Н╕, це сталося значно п╕зн╕ше. Тод╕ я працював в агропром╕ ╕ мав нам╕р створити агропромисловий банк. В╕ктор Андр╕йович при╖хав до Криму ╕ запропонував мен╕, об’╓днавши зусилля, створити не м╕сцевий, а загальноукра╖нський агропромбанк у Ки╓в╕. Так виник агропромбанк «Укра╖на». Це були 1986-1987 роки, ╕ наша банк╕вська система значно в╕дставала в техн╕чному забезпеченн╕ в╕д реально╖ економ╕ки, що вже зазвичай використовувала комп’ютерну техн╕ку. Застосовуючи св╕й досв╕д, я наполягав на щонайшвидш╕й модерн╕зац╕╖ банк╕всько╖ системи Укра╖ни. Разом з В╕ктором Андр╕йовичем нам добре працювалося, але ╕нод╕ виникали й гостр╕ дискус╕╖, особливо щодо нашого бачення шлях╕в перебудови економ╕ки. Бувало, наш╕ суперечки доходили до того, що по к╕лька дн╕в ми не розмовляли, п╕дшуковуючи нов╕ аргументи на користь в╕дстоювання власно╖ позиц╕╖. Але це не псувало наш╕ стосунки. Хочу зауважити, що нин╕шн╕ новац╕╖ у банк╕вськ╕й систем╕, визнан╕ св╕том, — це, в першу чергу, заслуга В╕ктора Андр╕йовича Ющенка. А ще – в╕н справжн╕й демократ. Як особист╕сть, у сво╓му розвитку в╕н об╕гнав наше сусп╕льство, тому не вс╕ можуть його г╕дно оц╕нити. Звичайно, в економ╕чн╕й сфер╕ йому вдалося не все, та й не все залежить в╕д Президента з його обмеженими повноваженнями. Але в╕н – чесний пол╕тик, ╕ я буду йти разом з В╕ктором Андр╕йовичем до к╕нця.
— На жаль, сусп╕льство в розгубленост╕. Чи буде балотуватися знову нин╕шн╕й Президент – не в╕домо, ╕ укра╖нська громада Криму взагал╕ не зна╓, до якого берега пристати. Все част╕ше згадують про Олега Тягнибока…
— З цього приводу можу сказати лише одне: радикал╕зм до доброго не доводить. Сусп╕льство вже пережило одну революц╕ю в 1917 роц╕ ╕ ось знову повернулося на початков╕ позиц╕╖.
— Але ж наша розмова сьогодн╕ – не про пол╕тику, а з нагоди б╕льш при╓мних под╕й – юв╕лейно╖ дати у вашому житт╕. Ц╕каво було б дов╕датись, чи ваше пр╕звище насправд╕ ма╓ козацьке походження?..
— В одн╕й ╕з книг, присвячен╕й запорозьким с╕човим козакам, що була видана у Польщ╕, згаду╓ться про мого прапрапрад╕да по батьк╕вськ╕й л╕н╕╖, який одержав таке пр╕звище в╕д Богдана Хмельницького через свою незвичайну силу, бо м╕г рукою вбити нав╕ть коняку.
Та ось м╕й батько виявився недовгов╕чним – рано залишив нас, п’ятьох д╕тей, на матусю Олександру Андр╕╖вну, яка, тим не менш, ус╕м нам дала раду. Зараз вона мешка╓ на Черкащин╕. Але ми часто ╖╖ в╕дв╕ду╓мо – не да╓мо сумувати.
А народився Валер╕й Борисович 19 травня 1949 року в м. Первомайську Микола╖всько╖ област╕. П╕сля зак╕нчення школи працював електромонтером та електриком на Черкащин╕ аж до вступу до Одеського технолог╕чного ╕нституту харчово╖ промисловост╕ ╕м. М. Ломоносова, де здобув аж дв╕ спец╕альност╕: ╕нженера-механ╕ка та ╕нженера-економ╕ста. П╕сля навчання Валер╕й Борисович був направлений на Полтавський харчовий комб╕нат начальником цеху безалкогольних напо╖в. З Полтави його шлях прол╕г прям╕с╕нько до Криму, куди фах╕вця перевели в розпорядження Кримського об’╓днання пиво-безалкогольно╖ промисловост╕.
Валер╕й Борисович ╕ сьогодн╕ суму╓ не за каб╕нетною, а справжньою чолов╕чою роботою, згаду╓, як доводилося м╕сити ногами грязюку п╕д час розбудови пивзаводу. Та ╕ не т╕льки його довелося побудувати нашому юв╕ляров╕. Вт╕м, були й ╕нш╕ перспективи. Колись йому нав╕ть пропонували привабливу посаду начальника главку в Москв╕, але Валер╕я Борисовича не в╕дпускали ╕ доручили стати куратором ус╕╓╖ харчово╖ промисловост╕ Криму. Пиша╓ться в╕н ╕ сво╓ю роботою в агропром╕, який за його безпосередньо╖ участ╕ став одним ╕з л╕дер╕в у велик╕й ще тод╕ держав╕. Недарма ж у 1999 роц╕ Валер╕ю Пробий-Голов╕ було присво╓но почесне звання «Заслужений економ╕ст Укра╖ни».
Одним ╕з напрямк╕в науково╖ роботи Валер╕я Борисовича (всього 16 друкованих праць) ╓ енергозбереження, що ╕ сьогодн╕ дуже на час╕. Його досл╕дження та пропозиц╕╖ щодо використання природних явищ в галуз╕ енергетики були г╕дно поц╕нован╕ ╕ принесли не лише оф╕ц╕йне визнання, але й почесне звання члена-кореспондента ╤нженерно╖ Академ╕╖ Укра╖ни. А у 2007 роц╕ Валер╕й Пробий-Голова став кавалером ордена Ярослава Мудрого V ступеня.
Був ще й такий еп╕зод у житт╓д╕яльност╕ Валер╕я Борисовича – з кв╕тня 2005 до вересня 2006 року в╕н очолював у Криму Державну податкову адм╕н╕страц╕ю, отримавши звання «Державний радник податково╖ служби ╤╤╤ рангу». Це до його призначення зав╕дувачем в╕дд╕лу вза╓мод╕╖ з АРК Головно╖ служби рег╕онально╖ та кадрово╖ пол╕тики Секретар╕ату Президента Укра╖ни. Тож досв╕ду – на ц╕лу книгу спогад╕в. Але до часу написання мемуар╕в ще далеко. Козацькому нащадку до снаги швидкий б╕г життя, насиченого, сповненого в╕дпов╕дальност╕ перед собою, державою ╕ майбутн╕м.
А з «майбутн╕м» в╕н зустр╕ча╓ться регулярно, в╕дв╕дуючи кримськ╕ школи, ╕ переконаний: д╕ти п╕дростають у нас хорош╕, вони вже усв╕домлюють, що Укра╖на – ╖хня держава, ╕ мають нам╕р пов’язати з нею все сво╓ життя. Але це, певне, найпри╓мн╕ш╕ враження з тих, що залиша╓ щоденна робота заступника Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму, сенс д╕яльност╕ якого – вивчення роботи м╕сцево╖ влади та контроль за виконанням нею Указ╕в Президента. А в нашому складному рег╕он╕ тут потр╕бн╕ ╕ р╕шуч╕сть, ╕ толерантн╕сть, ╕ особистий авторитет. Як це вм╕╓ робити Валер╕й Борисович, здогадуються т╕, хто в╕дв╕дував хоча б громадськ╕ заходи за його участ╕. Об’╓ктивна оц╕нка ситуац╕╖ – це найголовн╕ший аргумент щодо всезагального порозум╕ння. Але, звичайно ж, свого л╕дера в ньому бачить, в першу чергу, укра╖нська громада ╕ рад╕╓ разом з нами цьому святу у житт╕ Валер╕я Борисовича.
Колектив редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» щиро в╕та╓ юв╕ляра ╕з 60-р╕ччям. Зичить йому щастя, здоров’я, родинного затишку та ще багатор╕чно╖ пл╕дно╖ прац╕ в ╕м’я Укра╖ни.
Тамара СОЛОВЕЙ.
* * *
В╕д ╕мен╕ Укра╖нсько╖ Громади Криму юв╕ляра в╕та╓ голова Оргком╕тету з проведення Конгресу Укра╖нсько╖ Громади АРК Владислав Хмеловський; в╕д ╕мен╕ Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового Товариства ╕м. Тараса Шевченка — д╕йсний член НТШ академ╕к Петро Вольвач.
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7284
|
«РОЗСТР╤ЛЯНЕ В╤ДРОДЖЕННЯ» ╤ «М╤Й САД В АРКТИЦ╤»
СПОМИН ПРО «БАРСА» 
НЕ СТАЛО ВАСИЛЯ МАРСЮКА…
ОЛЕКСАНДР СТАНКОВ – ПОВЕРНЕННЯ ГЕРОЯ В НАЗВ╤ ВУЛИЦ╤
УЛЯНА КРАВЧЕНКО: УКРА╥НСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ З Н╤МЕЦЬКИМ КОР╤ННЯМ
