Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2003 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 28.03.2003
МОСКВА, ДОНЕЦЬК, А ДАЛІ - ВСЮДИ...
Тетяна УСПЕНСЬКА

Тісна співпраця обох гілок влади автономії помітно активізувала напрямок зовнішньогосподарських зв'язків Криму з іншими регіонами СНД. Добре це чи погано? На цю тему наш кореспондент Тетяна УСПЕНСЬКА розмовляє з відомим кримським політологом, першим заступником керівника секретаріату ВР АРК - начальником управління інформації, аналізу та протоколу Олександром ФОРМАНЧУКОМ.
- Олександре Андрійовичу, під час останньої поїздки великої делегації АРК до Москви мені пригадався амбітний вислів Л. Грача про те, що тільки його особу там допускали заходити з "першого під'їзду", а решту представників Криму - лише з "третього - четвертого". А вас пускали з якого під'їзду?
- Для офіційної кримської делегації, яка прибула до Москви на запрошення мера Юрія Лужкова, були відкриті всі двері та під'їзди. Цього візиту там очікували давно, адже за останні роки в стосунках з Кримом виникла довга пауза.
- Що її спричинило?
- За період спікерства Л. Грача кримська сторона для зміцнення його власного політичного іміджу здебільшого використовувала політичний ресурс. Внаслідок цього ніхто не займався конкретними справами в Москві. Під час нашого візиту
Ю. Лужков однозначно дав зрозуміти, що уряд столиці втомився очікувати від Криму відповідних кроків для наповнення наших стосунків взаємовигідними пропозиці-ями. Москвичі навіть були змушені здійснювати деякі проекти на стороні.
- Що Ви маєте на увазі?
- Вони, зокрема, купили дитячий санаторій на тисячу місць в Болгарії. Хоча, як підкреслив московський мер, це краще було б зробити в Криму, але для цього тодішнє кримське керівництво не проявило ніякої послідовності. Але він тут же додав, що мерія Москви готова повернутися до цієї теми. Саме для цього 27 - 30 березня у нас перебуватиме московська урядова делегація на чолі з першим віце-прем'єром Людмилою Швецовою та першими заступниками всіх десяти столичних префектів і керівниками провідних департаментів, яка має на місці розглянути наші пропозиції. Мер Євпаторії Андрій Даниленко має намір запропонувати москвичам купити відому елітну дитячу оздоровницю "Бригантину".
- Чи не призведе нинішнє пожвавлення кримсько-московських зв'язків до перетворення нашої автономії в одинадцяту префектуру Москви, про що колись заявляв Лужков?
- Це абсолютно нереально! Той негативний імідж Лужкова стосовно його поглядів на Крим з часом змінився.
Тепер він прагматично дивиться на міждержавні стосунки України і Росії й визнає нашу державу незалежною. Він хоча і ностальгічно згадує приєднання Криму до Росії Катериною ІІ, але розуміє, що це - вже далеке минуле. Я впевнений, що сьогодні Лужков вже не той російський шовініст, яким його колись вважали. Він сам це відверто підкреслював в присутності посла України в Росії Миколи Білоблоцього. І заявив, що тепер наші міждержавні стосунки повинні будуватися на основі взаємоповаги між двома народами для зміцнення економічних і гумані-тарних зв'язків двох держав. Лужков готується до чергових виборів, які наприкінці нинішнього року відбудуться в Москві, і має на меті займатися подальшим укріпленням Москви як мегаекономічного центру Росії, що на сьогодні контролює сорок відсотків її оптової торгівлі.
- А мені здається, що саме під час наступних виборів він міг би знову з успіхом використати свій старий імідж поборника повернення Криму в лоно Росії.
- Це вже давно не актуально для великої політики Росії, це зрозумів і Лужков. Тому для нього найважливіше вирішувати питання, пов'язані з посиленням економічного впливу столиці на інші регіони Російської Федерації. І якщо московські торговельні відносини з Кримом завжди носили пріоритетний характер, то треба їх і надалі розвивати. З цієї точки зору Лужков готовий надати Криму нішу для торгівлі продукцією сільського гос-подарства. Хоча, якщо говорити відверто, то Москва не так вже і потребує наших поставок. Але, враховуючи наші давні зв'язки, московський мер все ж таки має намір підтримати нашу автономію в цьому напрямку. Сьогодні Лужков готовий надати нам квоти для поставок 12 тисяч тонн м'яса птиці (розвивати цей ринок для нас дуже важливо), а також для реалізації в Москві городини, фруктів, виноматеріалів. Нам нададуть для цього всю необхідну інфраструктуру - територію, склади тощо.
Хочу чітко підкреслити, що нині Лужков - господарник, прагматик, готовий вести конкретні справи. Він зацікавлений в тому, щоб кримські ініціативи були перед-усім наповнені економічним змістом, а не політичним, як це донедавна мало місце. Звинувачувати ж Лужкова в його колишніх "замахах" було б несправедливо, адже все це підігрівалось тоді кримським політичним популізмом. Достатньо пригадати проблему керченського транспортного переходу. Лужков не виказав ніякого здивування тим, що нині вести розмову про будівництво якогось мосту або тунелю передчасно. Мова може йти лише про відновлення поромної переправи між Таманню і Керчю. І Москва сьогодні готова в інтересах обох сторін придбати для неї два - три залізничних пороми, реконструювати під'їзні шляхи, щоб вона нарешті запрацювала. Вже потім економісти проаналізують транспортний потік і з'ясують, наскільки буде оправданим розширення транспортного коридору в іншій формі. В якій і коли - питання віддаленої перспективи.
- А як тоді зрозуміти популістський вчинок Лужкова, коли він направив до Криму з Далекого Сходу пором, зовсім за своєю осадкою не придатний для використання в Керченській протоці?
- Він визнав цю помилку, спричинену популізмом кримської сторони. Крім того, Лужкова неправильно інформували про технічні характеристики порому "Сахалін-6". Зараз він знаходиться на ремонті в Миколаєві, після чого буде використовуватись в комерційному режимі за лізингом на лініях Феодосія - Новоросійськ, Новоросійськ - Стамбул, Феодосія - Стамбул.
Тепер я можу зробити особистий висновок про те, що Юрій Лужков і Борис Дейч як господарники швидше зрозуміли один одного, ніж це було раніше в кримсько-московських відносинах. Між двома керівниками нині склались теплі, дружні стосунки, які підуть на користь обом сторонам.
- Чи підуть тепер московські інвестиції в Крим, якщо це питання обговорювалось?
- Мова йшла про торговельний обмін, придбання московською стороною кримських оздоровниць, більш продуктивне використання чотирьох санаторіїв, раніше викуплених Москвою.
- Яку користь буде мати автономія від того, що кримські санаторії стають власністю російської столиці? Чи не шкода віддавати комусь своє?
- На жаль, у нас склався такий стереотип, що продавати комусь на сторону кримську власність не варто. Мовляв, нехай навіть розвалюються курортні заклади, але свого не віддамо! В цьому зв'язку виглядає слушною думка євпаторійського мера Даниленка: неважливо, кому продати, важливіше, щоб цей власник ефективно працював. Адже робочі місця дістануться євпаторійцям, податки підуть в бюджет і міста, і автономії. Та й ніхто об'єкт купівлі з собою нікуди не забере! Це взагалі стосується пошуків потенційних покупців. Адже Крим не розраховує розвивати свої стосунки тільки з Москвою, сподіваючись, що лише одна вона нам допоможе. Республіка має намір прокладати багатовекторні міжрегіональні зв'язки. Якщо можливо використати з економічною користю для нас традиційну московську нішу, ми будемо цим займатися. Але Москва не претендує на весь Крим і не збирається все підряд скуповувати.
- Тобто немає причин лякатися "руки Москви"?
- Абсолютно! Ми маємо десятки курортних закладів, для яких шукатимемо ефективних власників в інших регіонах Росії, наприклад, в Санкт-Петербурзі.
- А чи не варто було б кримчанам зацікавити своїми курортами європейські країни? Вони ж заможніші за Росію.
- Давайте розмовляти відверто. В Криму занадто довго не було нормальної політичної стабільності, що стала б гарантом такого роду інвестицій. Через це інвестори бояться вкладати капітал в Крим, де і нині, чого гріха таїти, одні сили бажають бачити наш півострів лише кримськотатарським, другі - чисто російським, а треті - чисто українським. Ми врешті-решт повинні зрозуміти, що Крим повинен бути привабливим для всіх - і для татар, і для росіян, і для українців. Так, Лужков казав, що Москва зацікавлена зберігати і розвивати в Криму російську мову, російську культуру. Але хто може розумно заперечувати кримсько-московському взаємообміну викладачами та студентами університетів?
- Наскільки я пам'ятаю, під час візиту кримської делегації в Москву навіть пролунала ідея відкрити там український університет.
- Так, ректор МГУ Садовничий підтвердив цей намір, враховуючи, що цього потребує дуже велика українська діаспора в Москві. Хто створить такий філіал - Київський чи Таврійський національні університети - вирішуватиме Міністерство освіти та науки України. А те, що носії української мови і культури конче потрібні в Москві, сумніву не підлягає.
Хочу підкреслити, що нарешті після 10 - 12 років взаємини між Україною і Москвою відбудовуються на міждержавному рівні. Особистий внесок для цього зробив і Микола Білоблоцький, зусилля якого схвально сприймаються в столиці Росії. Треба зазначити, що хоча дехто з російської політичної еліти і має імперські настрої, але на державному рівні в Росії переважає здоровий прагматичний глузд. Я цьому дуже радий, оскільки переконаний в тому, що Росія вже ніколи не зможе повернутися до свого імперського минулого. Це висновок дуже важливий для нас, адже в цьому контексті нині будуються московсько-кримські стосунки - на рівні ділового прагматизму, на основі кримського регіо-налізму, який принесе користь для всієї України. І не випадково Крим підписав угоду про співпрацю з Донецьким регіоном - найпотужнішим в нашій країні. Вже готове підґрунтя для підписання угоди з Львівською областю. Це свідчить про те, що голова Верховної Ради АРК Борис Дейч і прем'єр-міністр кримського уряду Сергій Куницин запроваджують такі економічні зв'язки, котрі були б взаємовигідними не лише для окремих регіонів, а загалом для нашої держави. Чим потужніше розвиватиметься економіка регіонів, тим стабільніше стане суспільство.
- Але, на жаль, на нас мають вплив не лише регіональні, а й глобальні політичні процеси. Як відіб'ється на житті кримського суспільства війна в Іраці? Чи не посиляться у нас розмови про так званий "ісламський фактор", чи не стане війна підставою для розпалювання міжнаціонального непорозуміння? Адже ще на слуху звинувачування кримських татар певними російськомовними ЗМІ в тому, що вони буцімто готували в кримських горах чеченських бойовиків.
- Сказати, що ситуація навколо Іраку не відіб'ється на настроях кримчан, було б неправильно. Однак вона не призведе до загострення міжнаціональних стосунків. Справа в тому, що кримські татари в своїх ідеологічних та етнокультурних настроях більше пов'язані з Туреччиною, яка займає помірковану позицію щодо ситуації навколо Іраку. Вони також мають зв'язки з іншими країнами Перської затоки, які відверто підтримують США. Хочу зазначити, що кримські татари ніколи не були в захваті від режиму Саддама Хусейна. Я дозволю висловити своє переконання (хоча воно може комусь в Криму не сподобатись) в тому, що кримчани повинні дякувати кримським татарам та їхнім лідерам за те, що вони вирішують свої проблеми без силових методів. Інакше ситуація в Криму давно б вийшла з-під контролю. Вона контролюється, причому не лише владою, а й зусиллями з боку лідерів кримськотатарського національного руху. Звісно, злагоду в кримському суспільстві можуть розхитувати інші політичні сили, але вони незначні. Будемо сподіватись, що воєнні дії в Іраці будуть нетривалими. Якщо вони затягнуться надовго, то їхні негативні наслідки можуть набути глобального характеру. Цього, напевно, ніхто з кримчан не бажає.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2003 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=728

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков