Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2009
ПОРА ВЖЕ НЕ Т╤ЛЬКИ КАЗАТИ ПРАВДУ, АЛЕ НАЗВАТИ Й ЗАСУДИТИ ЗЛОЧИНЦ╤В ПРОТИ ЛЮДЯНОСТ╤!

17 травня в наш╕й держав╕ втрет╓ на державному р╕вн╕ в╕дзначався День пам’ят╕ жертв пол╕тичного терору. На виконання Указу Президента Укра╖ни Каб╕нет М╕н╕стр╕в розробив низку заход╕в, до зд╕йснення яких залучено Службу безпеки Укра╖ни, органи виконавчо╖ влади, Нац╕ональну академ╕ю наук Укра╖ни, громадськ╕ орган╕зац╕╖.
З нагоди пам’ятного дня голова Служби безпеки Укра╖ни Валентин Наливайченко (на фото) прочитав в╕дкриту тематичну лекц╕ю «Пол╕тичн╕ репрес╕╖ в Укра╖н╕: розсекречена пам’ять» студентам ╤нституту м╕жнародних в╕дносин Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Г. Шевченка. «Як з юридично╖, так ╕ з морально╖ точки зору не можуть бути секретними документи, як╕ розпов╕дають про масове беззаконня та терор, ф╕зичне та моральне знищення м╕льйон╕в людей. Укра╖нц╕ мають знати правду про сво╓ важке тотал╕тарне минуле», — наголосив В. Наливайченко. П╕сля лекц╕╖ голова СБУ дав ексклюзивне ╕нтерв’ю кореспондентов╕ УКР╤НФОРМу.
— В Указ╕ Президента про в╕дзначення Дня пам’ят╕ жертв пол╕тичного терору зазнача╓ться, що Х╤Х стол╕ття було в укра╖нськ╕й ╕стор╕╖ стол╕ттям тероризму, а ХХ — стол╕ттям терору. Чому, на Вашу думку, терор ╕ тероризм ╕снують протягом ц╕лих стол╕ть? Чим живляться так╕ явища ╕ чому так багато жертв пол╕тичного терору було в наш╕й держав╕?
— В╕дразу зазначу, що це був не т╕льки пол╕тичний терор — я переконаний, що це були злочини проти людяност╕. В Указ╕ Президента абсолютно точно п╕дкреслю╓ться, що в одному стол╕тт╕ ╕снували окрем╕ злочини, а в ╕ншому стол╕тт╕ це були вже конкретн╕ д╕╖ певно╖ пол╕тично╖ орган╕зац╕╖. Б╕льшовики орган╕зували каральну систему знищення цив╕льного населення, в такий спос╕б закр╕плюючи, утримуючи ╕ розвиваючи власну владу. Тож сенс мо╓╖ сьогодн╕шньо╖ лекц╕╖ полягав якраз у тому, щоб не т╕льки розпов╕сти про документи — вони здеб╕льшого або в╕дом╕, або в╕дкрит╕, — а в тому, що вже час робити правов╕ висновки. Достатня к╕льк╕сть документ╕в, св╕дчень людей, жертв, постраждалих ч╕тко вказу╓ на те, що ╕снувала не пол╕тична парт╕я, а злочинна орган╕зац╕я, яка в злочинний же спос╕б орган╕зовувала знищення цив╕льного населення. Тож ми хоч ╕ продовжу╓мо вживати терм╕н «пол╕тичн╕ репрес╕╖», але, я думаю, настав час говорити про злочини проти людяност╕, орган╕зован╕ конкретною пол╕тичною орган╕зац╕╓ю ╕ вт╕лен╕ на дуже велик╕й територ╕╖.
— Чому, на Вашу думку, ця орган╕зац╕я могла майже протягом стол╕ття чинити насильство над власним народом?
— Тому що пол╕тично перемогла ця ╕дея, тому що б╕льшовики прийшли до влади шляхом заколоту, тому що знищували цив╕льне населення, тому що обмежували право людей на пересування та комун╕кац╕ю. Останн╓ дуже важливо для розум╕ння того, як це взагал╕ в╕дбулося, адже не було н╕ ╕нтернету, н╕ телефону. Людей заарештовували нав╕ть за те, що вони отримували листи з-за кордону.
— Як╕ заходи до в╕дзначення Дня пам’ят╕ жертв пол╕тичного терору плану╓ зд╕йснити Служба безпеки Укра╖ни?
— Ми не т╕льки плану╓мо, ми вже багато зробили ╕ робимо. Лекц╕╖, под╕бн╕ до т╕╓╖, яку сьогодн╕ прочитав я, мо╖ колеги читають також в ╕нших навчальних закладах.
За р╕шенням Президента у 14 м╕стах Укра╖ни в╕дкрито зали розсекречених арх╕в╕в з електронним обладнанням. Туди можна прийти, зняти коп╕ю з документ╕в ╕ д╕знатися правду. Ми ╖╖ не коменту╓мо, ми нада╓мо доступ: будь ласка, роб╕ть сво╖ висновки. Найголовн╕ше — ми хочемо в цих залах надати можлив╕сть кожному громадянину д╕знатися про долю сво╖х батьк╕в, д╕д╕в, прад╕д╕в, яка була нев╕домою або засекреченою, ╕ обов’язково це зробимо.
За сприяння Служби безпеки Укра╖ни Президент В╕ктор Ющенко передав 17 кра╖нам списки ╕нтернованих, в╕йськовополонених, як╕ загинули в тюрмах НКВС або МДБ, м╕сця поховання та доля яких донедавна були нев╕дом╕.
СБУ разом з М╕жнародним благод╕йним фондом «Укра╖на 3000» орган╕зувала також нову виставку «Зламан╕ дол╕». Вона була вперше презентована 17 травня у Бик╕вн╕. Ми доводитимемо, що це були не т╕льки пол╕тичн╕ репрес╕╖, що там знищували не т╕льки в’язн╕в сов╕ст╕, хоча це теж жахлив╕ злочини, а й цив╕льне населення. Разом з неурядовими орган╕зац╕ями ми хочемо оприлюднити ╕м’я кожно╖ людини, розстр╕ляно╖ у Бик╕внянському л╕с╕. На нашому веб-сайт╕ сьогодн╕ вже ╓ понад 600 ╕мен, а всього ╖х 14 тисяч, ╕ вони вс╕ будуть назван╕.
Окр╕м того, на доручення Президента Укра╖ни 18 травня, у 65-ту р╕чницю депортац╕╖ кримськотатарського народу, в Кримському управл╕нн╕ СБУ я особисто передав л╕дерам кримських татар Рефату Чубарову ╕ Мустаф╕ Джем╕л╓ву арх╕вн╕ матер╕али про розстр╕ляних член╕в створено╖ в 1917 роц╕ першо╖ кримськотатарсько╖ парт╕╖ — «Нац╕онально╖ парт╕╖».
Тобто ми робимо прост╕, але дуже конкретн╕ кроки.
— Завдяки в╕дкриттю колись секретних арх╕в╕в ми взна╓мо багато нового про страшн╕ под╕╖ 30-50-х рок╕в. Але в╕домо, що пол╕тичний терор у р╕зних формах, у тому числ╕ як метод боротьби з ╕накомисленням, ╕снував ╕ в п╕зн╕ш╕ часи. Чи д╕зна╓мось ми колись усю правду ╕ про ц╕ под╕╖?
— Безумовно. ╤ ми взна╓мо це вже зараз. Я на лекц╕╖ згадував, що Служба безпеки Укра╖ни передала Ки╖вському нац╕ональному ун╕верситету матер╕али про репресованих радянською владою викладач╕в та студент╕в до 1987 року. Окр╕м того, вже знято гриф секретност╕ з ус╕х справ, як╕ стосувалися ш╕стдесятник╕в. Найближчим часом ╖х буде опубл╕ковано, а вже зараз вони доступн╕ для вивчення.
Я вважаю, що Указ Президента «Про розсекречення та оприлюднення матер╕ал╕в, пов’язаних з укра╖нським визвольним рухом, пол╕тичними репрес╕ями та голодоморами в Укра╖н╕» в╕д 29 с╕чня цього року ╓ ╕сторичним, тому що, по-перше, в╕н в╕добража╓ наше ставлення до злочин╕в, зд╕йснених з 1917 до 1991 року, щодо яких в╕днин╕ не повинно бути жодних секрет╕в. По-друге, ми нарешт╕ долучилися до кра╖н ╢С, як╕ так╕ р╕шення вже давно ухвалили ╕ розсекретили арх╕ви каральних орган╕в (там, де вони ╕снували).
— ╤сну╓ думка, що в╕дзначення на державному р╕вн╕ Дня пам’ят╕ жертв пол╕тичного терору негативно сприйма╓ться певними людьми. В чому, на Вашу думку, поляга╓ причина цього?
— Думаю, причина в тому, що в ран╕ше оприлюднен╕й статистиц╕ жертв пол╕тичних репрес╕й йшлося про знищення тисяч ╕накомислячих, а насправд╕ за пер╕од репрес╕й було знищено м╕льйони людей. К╕льк╕сть жертв пол╕тичного терору з╕ставля╓ться з жертвами Друго╖ св╕тово╖ в╕йни! Лише за один 1937 р╕к в Укра╖н╕ було розстр╕ляно 122 тис. ос╕б.
Або такий факт: у збудованому у 80-х роках минулого стол╕ття прим╕щенн╕ КДБ в Ки╓в╕ ╓ «розстр╕льна» к╕мната — за товстими ст╕нами, без в╕кон, з╕ стоком для кров╕. Щоправда, вона жодного разу не використовувалася, але сам факт св╕дчить про те, що ще ╕ у 80-х роках каральна машина продовжувала працювати.
Тому говорити, що цей День не ма╓ в╕дзначатися на державному р╕вн╕ — це значить продовжувати нищити самих себе дал╕. На мо╓ переконання, надавати людям прив╕д ╕ можлив╕сть б╕льше взнати про ц╕ страшн╕ под╕╖ обов’язково треба, адже м╕льйони людей розстр╕лювалися без суд╕в, без вирок╕в, без сл╕дства ...
— Можливо, хтось бо╖ться ц╕╓╖ правди?
— ╥╖ не треба боятися. А т╕, хто бо╖ться, нехай не приховують сво╖х злочин╕в. Я переконаний, що вони мають понести правову в╕дпов╕дальн╕сть за створення злочинного режиму ╕ його каральних орган╕в, щоб цього н╕коли б╕льше не повторилося в наш╕й держав╕.
— Що в незалежн╕й Укра╖н╕ може убезпечити нас в╕д застосування пол╕тичного терору як методу пол╕тично╖ боротьби?
— ╤снування чотирьох свобод, як╕ ╓вропейськ╕ нац╕╖ давно вже визнали, а ми до цього при╓дну╓мося. А якщо б╕льш конкретно: убезпечити ма╓ те, що Президент давно ╕ ч╕тко визначив як завдання реформувати СБУ. ╤ це реформування, по сут╕, тепер перейшло у фазу незворотност╕. Тобто вже н╕коли б╕льше не повинн╕ з’явитися представники спецслужб у вищих навчальних закладах, н╕коли б╕льше не повинно бути жодних ан╕ правових, ан╕ пол╕тичних п╕дстав для спостереження за ╕накомисленням або для створення будь-яко╖ карально╖ машини проти простих людей т╕льки за те, що вони по-╕ншому думають.
Це надзвичайно важливо ╕ для само╖ СБУ, тому що молод╕ люди, як╕ до нас приходять, мають працювати на засадах правди, стояти на патр╕отичних нац╕ональних позиц╕ях ╕ поважати життя й свободи ╕нших людей.
— Тобто боротьба ╕дей ╕снуватиме, але з ╖хн╕ми нос╕ями в незалежн╕й Укра╖н╕ не боротимуться?
— Нам не треба з ними боротися, бо за нами — правда, вона набагато сильн╕ша. Але я переконаний, що треба не т╕льки сказати правду, а й зробити другий крок — через суд перейти до визначення правово╖ в╕дпов╕дальност╕ за ско╓н╕ злочини проти людяност╕. ╤ Укра╖на ма╓ це зробити.
Розмову вела Над╕я Юрченко.
(УКР╤НФОРМ).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7273

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков