Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА П╤ВДН╤ УКРА╥НИ
вийшов друком зб╕рник матер╕ал╕в науково-практично╖ конференц╕╖ «Запорозьк╕...


СТАНОВЛЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥ В ОСОБАХ
3 серпня в Ки╓в╕ було урочисто в╕дкрито Музей становлення укра╖нсько╖ нац╕╖.


Р╤ЧНИЦЯ КАТАСТРОФИ МН17: 298 СОНЯШНИК╤В У Н╤ДЕРЛАНДАХ
У Н╕дерландах п╕дсумовували розсл╕дування за 5 рок╕в. Рос╕я, як ╕ ран╕ше, в╕дмовля╓ться в╕д...


ВЕЛИК╤ ЛЮДИ МАЛЕНЬКОГО НАРОДУ
Презентац╕╖ ф╕льм╕в проекту «Б╕льше, н╕ж Крим» в╕дбулися в Ки╓в╕, Львов╕, Херсон╕,...


КАТАСТРОФА МН17: ЧЕТВЕРО ВИННИХ НАЗВАН╤, КОЛИ ЧЕКАТИ ╤НШИХ?
Трагед╕я МН17 об’╓днала 5 кра╖н. До складу м╕жнародно╖ Сп╕льно╖ сл╕дчо╖ групи ув╕йшли...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2009
КОГО «ХОВАЮТЬ» БИК╤ВНЯНСЬК╤ МОГИЛИ?

╤мена понад 14 тисяч ос╕б, розстр╕ляних органами НКВС у Ки╓в╕ оприлюднила Служба безпеки Укра╖ни. На основ╕ арх╕вних документ╕в п╕дтверджено, що протягом 1937-1941 рок╕в людей розстр╕лювали за р╕шенням суд╕в та спец╕альних «дв╕йок» ╕ «тр╕йок», а пот╕м ╖хн╕ т╕ла перевозили до так званого «спецоб’╓кту» б╕ля селища Бик╕вня. Встановлено ще 18 м╕сць поховань жертв репрес╕й в ╕нших рег╕онах Укра╖ни. ╤сторики-досл╕дники арх╕в╕в НКВС-МДБ-КДБ стверджують: до масових розстр╕л╕в сво╖х громадян влада готувалася заздалег╕дь.
У 1936 роц╕ Ки╖вська м╕ська рада зак╕нчила одне з╕ сво╖х зас╕дань аж п╕д ранок. Передостанн╕м пунктом розгляду було питання про в╕дведення земл╕ у Бик╕внянському л╕с╕ п╕д Ки╓вом «для спец╕альних потреб». ╤ тепер достов╕рно встановлено, що саме ця земля стала м╕сцем поховання для розстр╕ляних у п╕двалах прим╕щення Ки╖вського обласного управл╕ння НКВС – по вулиц╕ Липська, 16 – де тепер Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам’ят╕.
Т╕ла вивозили у Бик╕вню критими машинами, а вже у 1941 роц╕ – перед наступом нацистських в╕йськ – заарештованих почали розстр╕лювати безпосередньо б╕ля виритих у л╕с╕ ям.
Професор Василь Даниленко розпов╕в, що вироки у цих справах виносили як суди, так ╕ «тр╕йки» та «дв╕йки» – спец╕ально створен╕ стал╕нською репресивною машиною для «пришвидшено╖» розправи над «ворогами народу».
Ц╕ органи виносили вироки не кожн╕й людин╕, а за списками. Саме за цими вироками – пор╕внюючи списки з тими, що були зазначен╕ у зв╕тах НКВС про виконання вирок╕в, – ╕ були встановлен╕ особи похованих у Бик╕вн╕.
Серед них — митц╕ та науковц╕. Зокрема, засновник Академ╕╖ мистецтв, професор Ки╖вського художнього ╕нституту Бойчук, письменник Савченко, поети Семенко й Скуба, художник, член Презид╕╖ Академ╕╖ наук УРСР, директор ╕нституту економ╕ки Асатк╕н.
На сьогодн╕ досл╕дники достов╕рно встановили пр╕звища 14191 людини, чи╖ т╕ла п╕сля кат╕вн╕ НКВС поховано у Бик╕вн╕. Ознайомитися з цими списками, а також скоп╕ювати ╖х на диск можна в ╕нформац╕йних центрах СБУ. А незабаром вони будуть розм╕щен╕ на сайт╕ СБУ.
Радянська влада створила м╕ф, що Бик╕вня ╓ м╕сцем розстр╕лу нацистами мирних громадян та в╕йськовополонених. Але ситуац╕я вимагала юридичного оформлення, а ще на територ╕╖ захоронення пост╕йно промишляли мародери.
До Бик╕внянсього л╕су при╖хав тогочасний перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест. П╕сля в╕дв╕дин сказав: «Жахлива картина людсько╖ трагед╕╖». ╤ от з 1971 року розпочала свою роботу перша урядова ком╕с╕я з досл╕дження захоронень у Бик╕вн╕. Пот╕м ╖х було ще дв╕. До ╖хнього складу входили ╕ сп╕вроб╕тники КДБ, як╕ направляли й контролювали «досл╕дження».
Було знайдено к╕лька особистих речей з ╕н╕ц╕алами ╕ пр╕звищами людей. Але це не зм╕нило «легенди». Висновки ус╕х цих ком╕с╕й зводилися до вже задекларовано╖ тези. Красномовним фактом «бажання встановити ╕стину» ╓ те, що розкопки проводилися екскаваторами!
Роботу цих урядових ком╕с╕й вивчив ╕сторик Олег Бажан. В╕н стверджу╓, що лише остання ком╕с╕я – у 1988 роц╕ – наважилася сказати правду. На сьогодн╕ встановлено 18 м╕сць захоронення жертв стал╕нських репрес╕й. Ус╕ вони, як правило, старанно ховалися радянською владою: бетонувалися, в╕дводилися п╕д буд╕вництво або видавалися за кладовища померлих в╕д тифу чи ╕нших ╕нфекц╕йних хвороб. Зокрема, у Хмельницькому на такому м╕сц╕ збудовано Центральний ун╕вермаг, у В╕нниц╕ – парк культури ╕ в╕дпочинку, ще ╓ 9-й к╕лометр Запор╕зького шосе ╕ центральне м╕ське кладовище в Сумах.
Окр╕м обласних центр╕в, так╕ ж м╕сця захоронень жертв репрес╕й ╓ чи не у кожному райцентр╕, чи поблизу них. Як розпов╕в голова Ки╖вського товариства «Мемор╕ал» Роман Круцик – лише в ╤вано-Франк╕вськ╕й област╕ розкопки проводилися у 126 м╕сцях. Так, у м╕стечку Войнил╕в, поблизу монастиря, було виявлено захоронення 300 ос╕б, ╕з них — 52 дитини в╕ком до 10 рок╕в.
Висновки експерт╕в зб╕глися з╕ св╕дченнями очевидц╕в. Цих д╕тей використовували для переливання кров╕ пораненим сп╕вроб╕тникам НКВС, оск╕льки у монастир╕ тод╕ розташовувався госп╕таль. Роман Круцик стверджу╓, що поховання ╓ неподал╕к, або безпосередньо поряд, в╕д ус╕х прим╕щень, де колись «таборилося» НКВС.
Ще 2001 року Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни за прем’╓рства В╕ктора Ющенка ухвалив Постанову «Про створення державного ╕сторико-мемор╕ального запов╕дника «Бик╕внянськ╕ могили». Тод╕ ж було п╕дготовлено усю необх╕дну документац╕ю, розроблено кошторис та призначено дирекц╕ю запов╕дника.
В╕д дати виходу постанови в╕дпов╕дно до ст. 14 Закону Укра╖ни «Про охорону культурно╖ спадщини» запов╕дна територ╕я поховань знаходиться п╕д охороною цього закону до належного оформлення та ре╓страц╕╖ запов╕дника. Стаття 35 Закону регламенту╓ порядок надання дозвол╕в на проведення будь-яких роб╕т на запов╕дних територ╕ях. Але ус╕ наступн╕ уряди ╕гнорували виконання ц╕╓╖ постанови п╕д № 546.
Дос╕ не вир╕шилося питання про оформлення державного акта на землю. ╤ вже, як п╕дтвердив Роман Круцик, ходять чутки про в╕дчуження певно╖ частини територ╕╖ мемор╕ального запов╕дника п╕д буд╕вництво ел╕тних котедж╕в.
«Ну ╕ що, що на к╕стках!» – сказали голов╕ Ки╖вського товариства «Мемор╕ал».
╤рина Штогр╕н.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1731976.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7272

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков