|
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 15.05.2009 > Тема "Урок української"
#20 за 15.05.2009
НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕЯ ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ОСВ╤ТИ
Те, що в наш╕й держав╕ в╕дсутн╕ ╓дина нац╕ональна ╕дея та стратег╕я ╖╖ вт╕лення, заперечити важко. Особливо в╕дчува╓ться це з огляду на пол╕тику стосовно Криму. Скаж╕мо, рок╕в 8-10 тому тутешн╕ укра╖нц╕ були озбро╓н╕ осв╕тянською програмою, зг╕дно з якою осв╕тн╕й прост╕р мав зазнати чималих зм╕н на користь поширення викладання державною мовою.
Через р╕к зб╕га╓ терм╕н д╕╖ ц╕╓╖ мертвонароджено╖ програми, а житт╓в╕ реал╕╖ зовс╕м ╕нш╕: у Криму вже зл╕кв╕довано практично вс╕ ф╕л╕╖ укра╖нських ВНЗ, а 7 укра╖номовних шк╕л становлять жалюг╕дну частку в╕д майже 600 ╕ншомовних. Нещодавно з’ясувалося, що така ситуац╕я задовольня╓ ╕ «патр╕отичне» М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни (письмовий доказ того ми оприлюднювали нещодавно).
Та, на щастя, ╓ ще в держав╕ купка ентуз╕аст╕в, як╕, попри вс╕ складнощ╕, вт╕люють свою рег╕ональну програму щодо Криму в життя. ╤ зветься вона «Вза╓мод╕я вищих заклад╕в осв╕ти зах╕дних областей ╕з закладами АР Крим та В╕йськово-Морськими Силами Збройних Сил Укра╖ни». Розрахована на терм╕н з 2005 до 2010 року, фактично програма д╕╓ ще з 1996-го. Зг╕дно з нею, кримськ╕ аб╕тур╕╓нти можуть бути зарахован╕ за спец╕альною квотою ╕з забезпеченням стипенд╕╓ю та гуртожитком на бюджетне навчання в так╕ ВНЗ нашо╖ держави: Терноп╕льський державний техн╕чний ун╕верситет ╕м. ╤. Пулюя, Терноп╕льський нац╕ональний економ╕чний ун╕верситет, Прикарпатський нац╕ональний ун╕верситет ╕м. В. Стефаника, ╤вано-Франк╕вську медичну академ╕ю, Льв╕вський нац╕ональний ун╕верситет ╕м. ╤. Франка, Льв╕вський нац╕ональний медичний ун╕верситет ╕м. Д. Галицького, Волинський державний ун╕верситет ╕м. Л. Укра╖нки та Луцький державний техн╕чний ун╕верситет. Загалом – 57 квот.
Про все це ми дов╕дались в╕д гостей «Кримсько╖ св╕тлиц╕»: проректора Терноп╕льського державного техн╕чного ун╕верситету, доктора техн╕чних наук, професора Тимоф╕я ╤вановича Рибака, який ╓ в╕дпов╕дальним за вт╕лення програми у життя, декана факультету довуз╕всько╖ п╕дготовки Терноп╕льського державного техн╕чного ун╕верситету, кандидата техн╕чних наук Михайла ╤вановича Цепенюка та заступника директора ╤нституту ╕стор╕╖ ╕ пол╕толог╕╖ Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету, доцента Михайла Федоровича Москалюка.
Перш н╕ж в╕дв╕дати редакц╕ю «найдемократичн╕шо╖ газети Криму» (за характеристикою Тимоф╕я Рибака), поважн╕ науковц╕ побували у навчальних закладах, з якими мають налагоджену сп╕впрацю. Це — бахчисарайськ╕ школи № 1 ╕ № 4 (в останн╕й зд╕йсню╓ться прийом документ╕в тих, хто бажа╓ навчатися у перерахованих ВНЗ), середня школа с. Поштового, школи № 1 та № 2 с. В╕л╕не, Танк╕вська г╕мназ╕я-╕нтернат для обдарованих д╕тей та С╕мферопольська м╕жнародна школа.
Але ╖м доводилося бувати ╕ в ╕нших – двомовних школах Криму. Враження прикре. Тимоф╕й ╤ванович не прихову╓ розчарування. У зв’язку з цим в╕н нав╕ть вжива╓ так╕ слова, як бутафор╕я ╕ обман. Адже в цих школах повн╕стю в╕дсутн╓ укра╖номовне середовище – йому не довелося почути жодного укра╖нського слова в позакласному сп╕лкуванн╕ чи то прочитати його будь-де. Переконаний патр╕от, автор книги «Осв╕та б╕ля виток╕в державотворення нац╕онально-демократично╖ Укра╖ни», в╕н не може погодитися з практикою переп╕дготовки вчител╕в-предметник╕в для укра╖номовного викладання впродовж двом╕сячних курс╕в. Зрозум╕ло, що за такий час державна мова не стане для них н╕ р╕дною, н╕ близькою. Але Тимоф╕й Рибак у сво╖й книз╕ висловлю╓ р╕шучий нам╕р «переламати стереотипи усякого ╜атунку сучасних «д╕яч╕в», як╕ намагаються переконати нас в «усп╕шн╕й» розбудов╕ Укра╖ни без укра╖нц╕в». Ймов╕рно, так╕ м╕ркування ╕ п╕дштовхнули його колись в пошуках однодумц╕в задля створення в╕дпов╕дно╖ осв╕тянсько╖ програми з метою ╕нтеграц╕╖ кримчан в укра╖номовне сусп╕льство.
Але ╕нтегруватися в першу чергу забажали т╕, хто без застережень визнав Укра╖ну сво╓ю державою, попри власне зовс╕м не укра╖нське кор╕ння. Ось чому в буклет╕, присвяченому Терноп╕льському державному техн╕чному ун╕верситету, ми знайомимося з╕ зд╕бними студентами Саб╕том Сулеймановим та Р╕зою Хал╕ловим, дов╕ду╓мося про «династ╕ю» студент╕в Гафарових, а ще чу╓мо в╕д гостей чимало схвальних сл╕в про ╕ншу кримськотатарську молодь. Хоча професор Рибак ╕ перекону╓, що укра╖нц╕в у ВНЗ зах╕дного рег╕ону навча╓ться теж чимало, та все ж таки етн╕чн╕ укра╖нц╕ Криму мають б╕льше шанс╕в розбудовувати ╕ншу державу. Адже вони серед тих, кого обирають, ознайомлюючись з╕ шк╕льними журналами, представники вищо╖ школи Москви, а пот╕м запрошують без вступних ╕спит╕в до МДУ, та ще й оплачують про╖зд. А таких аб╕тур╕╓нт╕в у ш╕сть раз╕в б╕льше, н╕ж тих, хто може в╕ддати перевагу навчанню на Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Та ╕ чи повернуться майбутн╕ випускники пот╕м до Криму?
В усякому раз╕ осв╕ту в зах╕дних рег╕онах отримало вже близько 500 кримчан, а у нас як готували, так ╕ готують вчител╕в-предметник╕в за два м╕сяц╕. Адже випускники добре розум╕ють, що вдома ╖х чекають б╕льше на словах, н╕ж на д╕л╕, а т╕ з них, хто здобув укра╖номовну вищу осв╕ту з техн╕чних галузей чи медицини, ╕ взагал╕ можуть лишитися в Криму не затребуваними або ж хутенько перейдуть на «общепонятный». Щоправда, за жодних обставин ц╕ фах╕вц╕ вже н╕коли не стануть ворогами сво╓╖ держави…
Тож хоча в першому ж пункт╕ програми наголос робиться на долучення до укра╖номовно╖ вищо╖ осв╕ти молод╕ з Севастополя та «п╕дшефних корабл╕в В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни, зокрема фрегата «Гетьман Сагайдачний», кримська осв╕тянська влада, в як╕й патр╕оти Укра╖ни просто не представлен╕, спочатку доручила контактувати з поважною професурою одному з заступник╕в м╕н╕стра пану Аблят╕пову, а пот╕м ╕ взагал╕ в╕д цього усунулася, переклавши умовну в╕дпов╕дальн╕сть на директора г╕мназ╕╖-╕нтернату для обдарованих д╕тей Мемета Канг╕╓ва, що, певне, теж вплинуло на етн╕чний склад студент╕в ╕з Криму.
Але чи легко поважн╕й професур╕ тримати всю цю програму на сво╖х плечах, не маючи н╕ в╕д кого справжньо╖ п╕дтримки? Адже п╕дписанти документа, як в╕це-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни, так ╕ м╕н╕стри осв╕ти та науки Укра╖ни ╕ Криму, давно зм╕нилися. Скаж╕мо, кримською осв╕тою сьогодн╕ керу╓, на в╕дм╕ну в╕д О. В. Глузмана, щирий приб╕чник рос╕йсько╖ ╕де╖, а хто – укра╖нською де-факто, взагал╕ нев╕домо. В усякому раз╕, це люди, позиц╕я яких щодо Криму, м’яко кажучи, пасивна. Тому програ╓мо ╕ будемо програвати стосовно впливу на власних громадян пол╕тикам ╕ншо╖ держави, як╕ оп╕куються власними, здеб╕льшого альтернативними ╕нтересами. А дал╕ – все з початку: не буде ╓дино╖ загальнонац╕онально╖ ╕де╖, ╕ знову по тексту, як у казочц╕ про бабусю та ╖╖ с╕ренького цапика.
Тамара СОЛОВЕЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 15.05.2009 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7252
|
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО
МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
